А номер постанови не підкажете? Бо я пам"ятаю, як ще в сімдесятих роких нам з братом Миколай приносив подарунки. Чи може телеграма не дійшла? (с)
От так по своїй дурі собі життя і ламають Поліція Львівської області Favorites · 3 год · У Львові слідчі розпочали кримінальне провадження за фактом використання комуністичної символіки на одязі За скоєне 19-річному мешканцю Києва загрожує до п’яти років позбавлення волі. Сьогодні, 28 грудня, близько 16.30, до поліції надійшло повідомлення про те, що в одному з кафе на вулиці Валовій у Львові перебуває чоловік, на шапці якого присутня комуністична символіка. На місці працювала слідчо-оперативна група Галицького відділу поліції. Правоохоронці встановили особу зловмисника – 19-річного жителя Києва. У нього вилучено шапку з кокардою, на якій зображено серп і молот у червоній зірці. За фактом слідчі Галицького відділу поліції за процесуального керівництва Львівської місцевої прокуратури № 1 відкрили кримінальне провадження за ч.1 ст.436-1 (Виготовлення, поширення комуністичної, нацистської символіки та пропаганда комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів) Кримінального кодексу України. Максимальне покарання, передбачене санкцію статті, - позбавлення волі на строк до п’яти років з конфіскацією майна. Досудове розслідування триває.
"Нацисте, арештуй мене!": Кива опублікував фото в шапці з радянською зіркою Ківа дурень. Якщо дуже хоче - то може в цій шапці гуляти по квартирі і навіть в ній спати і приймати душ. Є закон про демонстрацію тоталітарної символіки
Давно хотів про це розповісти... Сьогодні мені написав товариш з Росії і розповів цікаву історію. Він улітку відпочивав у Болгарії в районі Пловдива та відвідав з екскурсією знаменитий пам’ятник воїнам, які загинули, звільняючи Болгарію від німецької окупації в 1944 році. І на стелі зі списком загиблих героїв він раптом побачив прізвище свого діда. А йому розповідала колись бабуся, що дід пропав безвісти десь під кінець війни в Румунії. Він відправив запит до архівів з проханням перевірити, чи дійсно Артюхов Иван Петрович, який воював у складі 4-го Українського фронту, загинув, визволяючи Болгарію від окупації німецько-фашистських військ. Невдовзі прийшло повідомлення. Так, справді, людина похована в меморіалі загиблим воїнам в місті Пловдів – то його дід. Уявляєте? Через стільки років знайти слід свого діда! І як добре, що пам’ятник не знесли, хоч місцеві націоналісти хотіли це зробити кілька разів. А пам’ятник цей – знаменитий «Альоша», пісню про якого знали усі в Радянськім Союзі. Пісня «Альоша», яка прозвучала в 1967 році і стала на довгі роки символом радянсько- болгарської дружби, досі звучить на всіх урочистостях в Росії, Білорусії до 9-го Травня. А ще пісня була довгий час гімном міста Пловдів та звучала як музична заставка під час початку ранкової трансляції місцевого радіо. Як же гірко, що зараз люди все менше пам’ятають про подвиг радянської армії під час визволення Болгарії від нацистського іга і про жертви, які поніс при цьому радянський народ. Гірко, продовжує мій товариш, що щось роз’єднало наші братські народи, а пісня про Альошу більше не звучить в Україні всюди, як колись у старі добрі часи. Антифейк Ну що, прочитали? Просльозилися, згадавши слова «немало под страшною ношей лежит безымянных парней»? Як же гірко, що «цветов он не дарит девчатам», і «из камня его гимнастерка, из камня его сапоги»… Десятки співаків на Ютубі переспівали цю сумну пісню, навіть наша Наташа Могилевська встигла її заспівати в 2017 році. І справді, у Пловдиві є ініціативна група, яка давно вимагає знести пам’ятник окупації Болгарії, знести цього Альошу, який колись пролив свою кров за болгарську землю. Правда, зачіпає? Адже знесуть і «стеллу з іменами загиблих», серед яких, як виявилось, і «дід мого товариша». А це, як стверджує російська Вікіпедія, «символ памяти всем советским солдатам, погибшим при освобождении Болгарии от нацистской оккупации во Второй мировой войне»… Так от. У всій цій історії немає ні краплини правди. Крім того, що пісня була справді написана 1967 року, і в ній гарна мелодія та красиві слова. І все. Тому що на території Болгарії під час вступу радянських військ не загинув жоден воїн Радянської армії, і не було жодного бою. І під пам’ятником знаменитому Альоші у місті Пловдив немає ніякої стели з іменами. Тому що не лежить там ніхто. І навіть вислів «визволяли окуповану Болгарію» - фейк. Болгарія не була окупована, тому що вона (тримайтеся) була союзником Німеччини. Правда, цар Борис не оголошував війни Радянському Союзу, але під тиском Гітлера оголосив війну США та Англії. Радянський союз одноосібно оголосив війну Болгарії і ввів війська до країни 7 вересня 1944 року. Болгарська армія ніякого супротиву не робила. Більше того, були випадки зустрічі радянських військ військовими оркестрами та квітами від населення. А де ж німецькі війська, від кого визволяти? Німецьких військ у Болгарії вже не було, вони перед тим без жодних переслідувань тихо пішли собі, потопивши усі свої військові кораблі. Тому Радянська армія спокійно увійшла до Болгарії, і єдине, від чого там міг загинути солдат – це хіба перепивши болгарського вина. І навіть той зв’язківець Олексій Скурлатов, з фото якого витесували скульптуру, спокійно повернувся додому в рідний Алтайський край і прожив там до глибокої старості. Але під кожним роликом із піснею «Альоша» на Ютубі я натрапляю на коментарі «мой дед погиб в Болгарии», або «брат моего прадедушки погиб в Болгарии». А далі йдуть заклики повернути Радянський Союз та оживити «славные победы всех славян» -- проста медіатехнологія, яка продовжує працювати уже більше 60 років. Сльозливі пісні, фальшиві факти, підтасована інформація, захована правда... Ці чекістські, а тепер фсб-шні методи працюють і зараз. Технологія, яка відвертала увагу народу від справжніх трагедій початку тієї війни. Про оточення чотирьох армій під Києвом і втрату 600 000 воїнів лише полоненими ніхто пісні не написав. Жодної. Але то уже зовсім інша історія. Непопулярна серед поетів та композиторів, ботів Ютуба і моїх гіпотетичних «російських друзів». Довідка: Російська Вікі про Болгарську операцію Червоної Армії: «Во время операции никакого сопротивления советским войскам оказано не было» Болгарская операция — Википедия Російська Вікі про пісню «Альоша»: «посвящённая памятнику советскому солдату в болгарском городе Пловдиве как символу памяти всем советским солдатам, погибшим при освобождении Болгарии от нацистской оккупации во Второй мировой войне» Алёша (песня) — Википедия Болгарія була єдиною східноєвропейською країною, визволення якої обійшлося без боїв. https://bulgaria-dobrich.ru/.../pochemu-bolgariya.../ Олександр Кот
«Ненавиджу українських проросійських політиків, які прикриваючись подвигом таких, як мій дідусь, мільйонами таких бійців, як він, та тих хлопців та дівчат, які воювали в лавах УПА, що вони подвигом таких солдатів-червоноармійців толерують злочини, які принесла радянська влада на українську землю – голодомори, репресії, розстріли, руйнацію церков», - сказав Притула. View: https://www.facebook.com/729071270499259/videos/760464391339531
Героям слава! У Києві перейменували 12 вулиць і дали назви 4 новим об’єктам топоніміки Київрада ухвалила рішення про перейменування вулиці Ніколая Кузнєцова (московського диверсанта) на честь вояка, поета і автора Гімну ОУН Олеся Бабія. Марш Українських Націоналістів, або Гімн ОУН «Зродились ми великої години», затверджений Проводом Українських Націоналістів у 1932 р, а з 24 серпня 2018 став офіційним маршем Збройних Сил України. О. Бабій народився 17 березня 1897 року у селі Середнє на Калущині. 17-рiчним юнаком вступив до лав Української Галицької Армії. У 1929-му О.Бабій став учасником Конгресу українських націоналістів у Відні, на якому було створено ОУН. За націоналістичну діяльність потрапив під репресії польської влади. У 1932 році був засуджений до 4 років в’язниці. 1944 року виїхав до Німеччини, де 4 роки прожив у таборах переміщених осiб у Карльсфельдi та Мюнхенi, звідки перебрався до Чикаго. Помер Олесь Бабій 2 березня 1975 році в Чикаго. Перейменування вулиці Києва на його честь - це ще один цвях у домовину «руского міра». На телеграм каналі https://t.me/nationalizm завжди більше інформації про український національно-визвольний рух та його визначних діячів. Підписуйтеся! ©Богдан Червак
Я цей також слухав. Файно. / і ще кілька роліків слухав, всі файні/ А вибрав Зоряну Коновалець і ЗОЛОТІ ЛЕВИ ЧОРНОЇ СОТНІ Чомусь... Віка каже Служив у австрійській армії, потім в УГА.
У відповідь на скандал з "голодною тусою" львів’янин створив петицію до президента Запровадити "День Тиші" у пам'ять жертв голодоморів та політичних репресій та встановити кримінальну відповідальність за заперечення Голодомору та наругу над пам’яттю жертв геноциду українського народу! Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України
