1 Я порівнюю винятково закарпатських і прикарпатських гуцулів. 2 гуцульські майстри прикарпаття стали відомими на теренах австро-угорщини ще до радянськоїх влади (виставки у львові, відні, мон-реалі) 3 все-таки центр гуцульщини був на прикарпатті. 4 до закарпаття я відчуваю певні сантименти (є причини) обходив і обїздив вздовж і впоперек , прекрасна місцевість, талановиті і добрі люди, але прикарпатські гуцули, хоча це був найбідніший і найзабутіший у свій час край галичини (гнатюк, франко) в народному мистецтві засвітився найуспішніше.
рос.мова там де її не має бути природньо Я й не думав що Ви тут на форумі будете розмовляти російською
Вибачєйте пане, я народився і до повноліття жив на Сколівщині, але тих прізвищ не чув. А про закарпатські прізвища,які звучать не лише на Україні а й по світу: Августин Волошин-Президент Карпатської України,Кротон-Фірцак-всесвітньо-відомий силач-по популярності рівний Піддубному, народний артист України Іван Попович-отаман Карпат, Степан Гіга український співак,його пісні знають не лише в Україні а і в діаспорі-одна Яворина чого стоїть(пісня пам"яті Н. Яремчука),Нік Голоняк — професор із таким українським прізвищем працює в Іллінойському університеті (США).http://www.dt.ua/3000/3050/55612/ Павло Чучка-поет і суспільний діяч.http://maysterni.com/user.php?id=2809&t=9&sf=1 Той же Віктор Пинзеник-батько української гривні , академік Німчук http://www.nbuv.gov.ua/people/nimchuk.html і т.д. Я би ще дуже довго наводив приклади знаменитих людей , художників,письменників. Тепер Ваша черга-назвіть хоча б декілька знаменитостей рівних цим(повірте я не протиставляю,Я ПРОТИ УЗАГАЛЬНЕНЬ)
Це щось не в тему. Мова йшла про народні ремесла. Якщо ви не маєте відношення до декоративно-прикладного мистецтва то й не можете знати цих імен. Тут доречно буде назвати закарпатських відомих різьблярів, гончарів, ткаль, мосяжників і т.д.
У перших постах саме Ви питали, що за люди живуть в Закарпатті. Майстри ремісники - це тільки одна з багатьох сторін життя краю.
Чоловік підказує ще прізвища закарпатців, імена яких лунали на весь союз Сабо Йожеф Йожефович, Василь Рац, Іван Яремчук
Сабо Йожеф Йожефович, Василь Рац - угорці (само собою), представники дуже сильної угорської школи футболу. Ще були інші, але не лишилися в Україні.
Прошу вибачення,ви не уточнювали,я думав Ви про знаменитості взагалі.А на рахунок тих категорій митців я не в темі,просто не цікавився,знаю,що завжди на Закарпатті,в Ужгороді було училище декоративно-прикладного мистецтва, знаю особисто майстра художньої кераміки, який їздить по виставках,недавно між-іншим був в Станіславові.а тепер про той референдум,про який Ви казали-:http://zakarpatpost.net/2010/11/03/...rehova-na-uhorskyj-berehsas-provalyvsya/.Пишу коротко бо дивлюся Шустера, формулюйте Ваші питання-постараюсь на всі відповісти,особливо політичні.
Знаєте,я довго сміявся,коли почув,що сирники(сірники) на Закарпатті називають шваблики.Це кругом так,чи теж,як в якому селі?Просто саме слово якесь прикольне.
Та ні, сірники - сіркачі. Я таку назву шваблики почула у Львові, і вважала, що то або не правильно зрозуміли, або то хтось сказав "для приколу"
Так і хотіла написати, але точно не бантики ---------- Додано в 22:22 ---------- Попередній допис був написаний в 22:17 ---------- Так, шваблики і в нашій сім"ї теж так кажуть і ще купа діалектичних слів, які часом важко кирилицею написати.
Щоб не використовуватьи окремі слова,відкриваю вечірню школу по вивченню закарпатської мови Отож починаємо з букви а а Звук, що як і будь-яке коротке слово, може мати безліч значень. Найпоширеніше – осяяння (прикл.: "А!"). Друге за популярністю – порозуміння, часто змішане з розчаруванням (прикл.: "а-а-а..."). Абитяпобило Погане побажання, використовується зазвичай у виховних цілях, або як прагнення, щоб справедливість восторжествувала. Висловлюється в очі поганій людині, зазвичай з максимальним емоційним навантаженням, що межує з криком (гойкати). Ай Те ж саме, що "йо" та "айно" "– Марьо, ци любиш ня? – Ай... – Пак што ми ни даєш?" Айно так. "Марьо, прийдеш на танці? Айно." Використовується на рівні з словом "йо". Алдомаш без нього робота не робиться. Підійде будь-яке спиртне. "Хлопці, ци мож украсти туй мало піску? Клади алдомаш та кради." Альо Спотворене від англійського "hello", яке в свій час вирішили використовувати як стандартне при телефонному зв’язку. Утім "альо!" виокристовується не лише при переговорах по телефону, а й коли хочеться привернути увагу розсіяного співрозмовника. Саме від того з якою інтонацією звучить "альо" часто можна визначити про що йде мова від "альоятебелюблю" до "альодебабкинах!" Амбрела Вкрадено з англійської. Парасолька. Пристрій для захисту від дощу або снігу. Слово відміняється ("дай амбрелу", "дам амбрелов"). Анде там. Перегукується з "онде" і "туй" як вказівка на бажаний предмет "Анде возьми бутиль та налий ми онде туй погар вина". Анушик виконує ту ж функцію, що частка "но". "Анушик подь сюди" – Ходи-но сюди!" Анцуг Піджак. Офіційне вбрання, що відрізняє чиновників і бюрократів від нормальних людей. Виняток складають люди високої культури, які ближче до нормальних ніж до чиновників. Апо тато, батько. Походження слова угорське. Аршовати весняно-польові роботи там де неможливо орати - земля перекопується під посадку вручну. Ачий (ачинь, ачиньки) напевно, вважаю, вірогідно. "Петре, та ачий сь не здурів женитися!" ---------- Додано в 00:21 ---------- Попередній допис був написаний в 00:10 ---------- Тепер буква Б Бігарь прут. "Возьму на тя бігарь" означає шо скоро гузиця (див.) буде боліти. Один із небагатьох ефективних засобів впливу на "бітангу". Біглязь праска. Бігльовати - прасувати. Бідуля Погана жона. Неприємна, сварлива особа жіночої статі, з якою ніхто не хоче мати діла. Бізоватися сподіватися на що небудь. "Був у ня учора Іван, та бізуюся ош тепер точно ня узьме (запропонує руку і серце)." Бізонь (бізунь) точно, справді, напевно. "Шось довго Івана ни є. Бізунь го принесут із корчми." Білик Горшок. Для того самого... ходити по малому і по великому, коли туалет надворі за 50 метрів, а ніч і хуртовина, і -20, і взагалі... Бімбов дурник. Вживається без негативного емоційного навантаження, майже лагідно. "Еге, іде муй бімбов. Іване, десь уже ся напив!?!?" Бітіжний Хворий. Немічний. Бітіжним можна бути від грипу і від похмілля. Бітанга шибеник. Шибайголова. "Бітанга" в будь-який момент може зробити щось несподіване, а іноді й небезпечне лише для власної забави. "Бітанга" також, це той, хто не любить слухатися старших. Біціглі велосипед, bicycle (якщо прочитати по буквах ). Основний транспорт на селі, який дозволяє возити крумплі з города і Марю на танці. Бавитися Гратися. - Марічко, подь ся бавити. - А пак діти куди дінеме? Також застосовується у формі "бавити" (когось), тобто розважати. Бавка (бабовка) Іграшка, лялька. Предмет, що дозволяє батькам маленьких дівчаток хоч іноді залишати дитину без уваги. Багов тютюн. Багов курять у люльках, або крутять самокрутки. Балига купа коров’ячого лайна на дорозі. "Ци чули сь те шо Іван у комуністи вступив? Усе то в балегу вступит то ще кудись." Балта сокира. Балтов можна рубати дерева, дрова, грозити ворогам, а можна плавати як балта. Бановати сумувати, шкодувати за чимось втраченим, або не здійсненим. "Йой не купила м учора парадні штрімфлі та так баную." Барацки Багато хто вважає, що це смачний і соковитий фрукт — абрикос. Та насправді це сировина для барацковки (дуже смачного самогону). Батичко Хрещений батько. Невичарпне джерело подарунків для дитини. "Прийдут батичко з маточков, ба што ми подарят?" Бачі угорський аналог слова "вуйко". Позначає старшого чоловіка і використовується як складова імені. "Дюси-бачі, заходьте на 50 грам!" Бачкори постоли. Шкіряне взуття, що представляло собою підошву завернуту наверх і скріплену шкіряними або іншими мотузками. Тепер так називають старе розтоптане взуття. Бевкати кричати, плакати. "Што бевкаєш гі дітина? Но пропив платню, пак через місяць буде ще." Берег підвищення, гора, урвище. "У нього хижа пуд берегом". "Ідеме гурі берегом". Бесаги Перекидна здвоєна сумка, яку носять на плечах. Бетлегем Вертеп. Компанія, що зібралася для костюмованого розігрування різдвяного дійства. найрозповсюдженіші бетлегеми (учасники): пастирі, чорт, ангели. Бетяр Розбійник, розбишака. "Йой, муй Цильо такий бетяр, що господи! Ніко з ним не бирує" Биля Залишки рослин (мелая, пасулі, крумплі) після збору урожаю. Биля тігати (або збирати) - обов’язковий етап у підготовці поля, зазвичай його збирають в одну купу і підпалюють. Також вживають для позначення рослин взагалі і тоді вираз "Ідім у биля" можна розглядати як непристойну пропозицію (аналог "Ідім у корчі"). Також виразом "убиля" позначають неправильну дорогу "Кудись убиля заїхав, ци очи сь загубив?" Бирувати могти, мати силу на щось. "Іван бирує упити, а Маря бирує го нести дому". Блиндати для чоловіків - прогулюватися без особливої мети. Для жінок - з метою. "Марьо будеш іще блиндати - прияжу гі корову!" Бловдер Електрична піч, духовка. Також у переносному значенні використвується для означення чогось великого. "Но Анця таку гузицю наїла гі бловдер" Бовт магазин. Місце де у вас забирають гроші. Є потрібні (з паленкою) і непотрібні (без паленки). Бовтошка Продавщиця. Жінка, з якою краще мати нормальні стосунки бо не дасть "на віру" (в борг) і не повідомить, коли буде свіжа ковбаса. Бога му традиційне побажання всіляких негарадзів (як відновлення справделивості). "Бога ти того" означає, що співрозмовник прямо зараз очікує для вас кари небесної. Боганчі майже те ж, що й "топанки" але зимовий варіант, тобто теплі і на товстій підошві. Богар жук, комаха. "Богар по тобі лізе" - найкращий спосіб видобути дівочий "Ай" іноді з підскоком. Бограч Закарпатська гаряча страва, яку готують на вогнищі. Бокор Пліт із великої кількості дерев. Саме бокорами деревину з верхів’їв річок транспортували до пунктів лісозаготівлі та переробки. Звідси й "бокораш" - людина, яка керує бокором. Босорканя Відьма. Нею лякають дітей "Будь чесний, бо тя босорканя узьме", або позначають неприємних жінок "Тота босорканя, богдай би згоріла!" Бота палиця. Старша сестра "бігаря". Служить щоб підтримувати стареньких у дорозі і щоб когось бити. Бринза Солений сир із овечого молока, традиційний закарпатський продукт. Не плутати із тим, що продається в магазинах, до справжньої бринзи тому непорозумінню як до неба. Бровза Сода. Ще іноді вода з содою. – Йой, учини ми бровзи, бо штось ня дуже пече, нидоброе у Марі було вино." Буділяр гаманець, тобто, аксесуар, у якому де носять гроші, якщо вони є Бударь культова споруда Дерев’яна будка з ямою, зазвичай досить далеко від хати. Служить для "по малому" і "по великому". Взимку тричі подумаєш чи йти, чи краще потерпіти. Буждей Сушарка для фруктів Бузьок (будзьок) Див. "Говля" Бункош товстий пастуший дрючок. "Будеш пити, та дам ти бункоша!" - погроза фізичної розправи. Буркут мінеральна вода, що сама витікає з джерел. Те, що ви купуєте в пляшках - далеко не буркут. До речі справжній буркут дуже допомагає з похмілля. Буркуш найрозповсюдженіша кличка для собак (як Шарік у східних сусідів). Так колись на Закарпатті називали пруських солдат. Добре, фіглювати більше не буду,переходимо до самоосвіти http://www.kolyba.org.ua/glossary1?task=list&glossid=14&letter=All
smeet, нагадайте, будь-ласка, в якому саме районі Закарпаття так можуть розмовляти я третину слів, що Ви навели, не чула, деякі подібні
