Побував нарешті в Закарпатті, в Сваляві, Солочині, Поляні, Мукачевому, можу поділитися враженнями. Вражень багато, основне звичайно - все дуже цікаво, не схоже на інші регіони, друге враження - немає відчуття що ти в Західній Україні. Туризм в Закарпатті централізується навколо великих санаторіїв, навколо них десятки приватних готелів, баз відпочинку, садиб. При чому разюча різниця така - ось ти зайшов на територію санаторію з клумбами, фонтанами, мало не Крим, а ось ти вийшов - і вже українське село. В Солочині було класно, добре що не поїхав в Поляну, не знаю що там можна робити - там санаторій на відшибі від села і автобуси їздять раз в 2 години. Свалява - просто промзона. Свалявська комп'ютерна техніка. Гори - якраз для коротких прогулянок, досить пологі, і колоритні краєвиди.
Мукачеве - найбезглуздіше місто, яке я бачив в житті. Дарма змарнований день на поїздку туди. Абсолютний архітектурний несмак. Відомий замок Паланок знаходиться на окраїні міста, там теж нічого робити - ходять п'ятеро туристів і всюди меморіальні дошки про якихось угорських діячів, які нафік нікому не потрібні. По дорозі до замку було бажання пообідати місцевими стравами (вся поїздка прошла під цим знаменником), нажаль нічого не вийшло - хоч кафе багато, подають там одну піццу. Під самим замком в совковій забігайлівці вдалося поїсти якийсь угорський суп і відбивну, на якій товщина кляру була втричі товща від товщини м'яса, ну а товщина м'яса - 2 міліметра. Подавала трапезу буфетниця, яка розмовляла з кимось матом. Туалетні кабінки в замку належать приватному підприємцю, який знаходиться тут же і збирає по дві гривні. Хороший бізнес. Кабінки обладнані вхідними металічними дверима з вічками. На правій кабінці, як ви бачите, двері відчиняються вправо, на лівій - вліво. Пасажирів, які прибувають в Мукачеве залізницею, зустрічає чудовий вокзал в стилі сталінського ампіру зі скульптурними робочими, колгоспницями і все як належиться. Привокзальна площа прикрашена кремлівськими зірками і царським правописом. Взагалі Закарпаття абсолютно русофільский регіон. Туристи в абсолютній більшості - Росія і Східна Україна. Я розумію це так - угорці, вони ж угри, чудово знаходять спільну мову з угро-фіннами. Взагалі єдине, що не сподобалося в Закарпатті - місцеве населення. Ну дуже непривітні, прижимисті і зосереджені на собі. Якщо порівняти з гуцулами Прикарпаття, відкритими і наповненими почуттям гумору - як люди з інших континентів. В садибі, де я жив, надавався посуд на кухні і все таке. Солі не було (по словам господині). Але потім виявилось що вона є - цілих пів-пачки. Вона закривала її під замок. На запитання чи не можна цією сіллю скористатися господиня дуже обурилася і сказала що сіль треба привозити свою, або купувати. Як на мене дуже дивно, коли кожні туристи будуть залишати після себе по пів-пачки солі, а її все-одно буде шкода. Найпривітнішим закарпатцем виявився випадковий екстравагантний попутник - львів'янин.
З телятини вийшов хороший шашлик під закарпатське домашнє вино. До речі, в Сваляві є базар, де можна багато чого купити, але треба бути пильним, бо норовлять втюхати якийсь контрафакт (замість овечої бринзи коров'ячу, замість оленячої ковбаси соєву і т.д.). Краще купувати в людей, які продають з машин біля дороги свою продукцію. Можна купити кнедлики - паровий хліб, одна з небагатьох закарпатських страв, які вдалося знайти. Також в Сваляві є великий супермаркет. Я все шукав якогось національного колориту, а регіон досить глобалізований і дуже еклектичний. Якщо не брати до уваги вишиті сорочки. Санаторій "Квітка полонини". Бринза на смак як правдива полонинська. Розсипається.
Мінеральна вода просто супер. Крім бюветів у санаторіях є також окремі бювети, біля них зазвичай знаходиться "конс'єржка", а на ніч вони зачиняються. В санаторії вода гаряча і холодна. В долині - село Поляна.
Давно хотел побывать там. Вопрос - дорога. Как добираться. Прямых авиарейсов Петербург - Ужгород, Львов не нашел, а пересадки ломают.
Я в Закарпатье добираюсь через Львов. Утром со Львова ходит электричка в Мукачево, 4 часа живописной дороги, вагоны с кондиционером, со столиками, пивом и кофе
Якщо ви з поганим настроєм опинилися в невдалий час у невдалому місці - це ще на привід робити такі маштабні висновки. Просто вам не повезло. А народ там відкритіше та доброзичливіше.
Было бы интересно. Вы не так прост, как прикидываетесь. А в Закарпатье реально хочу на недельку и наверно весной рвану.
Навіть не збирався прикидатись. Нажаль не складу вам компанію, бо "русского мира" всюди під зав'язку, навпаки намагаюся відпочити від нього по можливості.
