Коли я в стресовій ситуації, то худаю моментально. І їсти мені нічого не хочеться. Зате, коли "виходжу" з стресу, то їм все підряд, але все рівно не поправляюся. З тим мені пощастило. Це в мене так після родів сталося, що я не поправляюся, а до родів, я була трішки пухкенькою.
Якщо розібратися,то дійсно не під час стресу,під час стресу ступор а малося на увазі зразу після стресу,тобто "отходняк".
я під час нервів взагалі не можу їсти, навіть коли треба. А ще помічаю, що якщо півдня не поїм, наступні півдня вже не можу, треба щось пити і лягати спати, а зранку вже можу їсти
Якщо вона себе не контролює - так. Є інші способи відігнати негативну енергію: я для себе в тому плані відкрила аеробіку, прибирання в хаті, довгі піші прогулянки. Одним словом, будь-що з фізичної активності А взагалі то проблема кожної другої людини. Голод - то одне, щоб наїстися треба небагато, а от як перестати "заїдати" кожну проблему, невдачу чи навпаки велику радість - тут потрібно над собою серйозно працювати...
А я зранку ніколи не можу їсти, але батьки мене заставляють... І якщо мене болить голова, чи мені погано, вони мені постійно кажуть, що я не доїдаю. Але я їм нормально, і не можу їсти багато, бо потім мене болить живіт від переїдання.
Значить,ще не бухгалтер... ще є шанс...виправитисі...стати на путь...тойво..істинний... Е-е-е..зберегти фігуру...і нерви...
Під "випить" я маю на увазі чай. До речі, мені мама часом наливала трохи коньячку, щоб я нормально повечеряла. А тоді взагалі їсти не почну... вмру
Ні, мені це не "світить". В мене вдома всі худенькі, правда тато має трошки велике пузо, що і мені передалося від нього в спадок...
А ти думаєш, чого я така напружена? Я ж дихати не можу! А взагалі-то, коли я поїм смачно, то в мене появляється живіт