З Новим роком, дорога Україно.

Тема у розділі 'Міжнародна політика', створена користувачем Прокіп, 31 гру 2011.

  1. Степаныч

    Степаныч Дуже важлива персона

    Та шо там та Орда! Її вже давним-давно немає. А Україна є. Може, краще про спадок Московії від України поговорити?
     
  2. Inga

    Inga Дуже важлива персона

    ... не-а, я - вежливая, и Вы это прекрасно знаете, и пользуетесь этим... :)

    Ах, так вот какое у Вас представление о конструктивизЬме. Прикольно, конечно.

    А вот я Вас никуда не пошлю... :) ))))))))))))))))))))))))0
     
  3. Прокіп

    Прокіп Well-Known Member

    Дорога Україно. Тут на форумі народилася партія типу Мороза чи Литвина. Програма в них досить капітальна - і вашим, і нашим, якби лиш їм з їх реп'яхами було добре. Коли наступлять на їх толерантного мозоля з однієї сторони фронту бойових дій, вони кидаються з ополоником на цю сторону, якщо їм підкинуть цукерочку з іншого боку, то вони з завумним виглядом пристосовують свою "програму" під цю коаліцію. Для них головне на цьому фронті - бути важливим та помітним. Хоча, по суті справ, вони являються просто малоконструктивним баластом, як цього форуму, так і всієї України. Ось з-за маси таких "толерантних до постімперських реп'яхів" Україна без руху продовжує конати в своєму невизначеному стані. І тут вже не йдеться про якісь окремі незначущі особи типу Прокопів чи Танн, а йдеться про суть України.
     
  4. Степаныч

    Степаныч Дуже важлива персона

    о_ОЦе Ви до кого?%-)
     
  5. ostrov_mike

    ostrov_mike Well-Known Member

    Может вы доктор поймёте, вам чаще по роду деятельности приходится сталкиваться с подобным.
     
  6. Прокіп

    Прокіп Well-Known Member

    Та для вас "прикольно" є і інколи повертатися до мови бабусі.
    Інґа, я вам вдячний до глибини душі, що ви скинули з себе облуду фарбованого лиса. Ви чимось мені нагадуєте Марію Віленську з її непостійністю.
    А про констуктивізм вам не варто говорити, бо його по цій тему форуму (доля України) в вас просто не існує. Тому ви й пливете, як та ... по течії людського буття. Ви вигідні своєю НЕСВІДОМІСТЮ окупантам Подніпров'я. А я вам чужий по одній примітивній причині - я не такий як ви, бо я не призвичаївся до колоніального болота, я не заливаю в себе шампанського, коли моя країна на превелику радість ворогів просто загинається. Ви є ГОЛОВНОЮ причиною того, що наші вороги називають Україну ФАНТОМНИМ ПРОЕКТОМ. Якщо в вас крім відкрившоюсі спесі ще й совість проснеться, то ви зрозумієте сказане.
     
  7. Прокіп

    Прокіп Well-Known Member

    Почитай "І мертвим, і живим...", може щось зрозумієш.
     
  8. Прокіп

    Прокіп Well-Known Member

    Вірш Шевченко, І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм, в Україні і не в Україні моє дружнє посланіє

    [​IMG]
    І смеркає, і світає,
    День Божий минає,
    І знову люд потомлений,
    І все спочиває.
    Тільки я, мов окаянний,
    І день і ніч плачу
    На розпуттях велелюдних,
    І ніхто не бачить,
    І не бачить, і не знає —
    Оглухли, не чують;
    Кайданами міняються,
    Правдою торгують.
    І господа зневажають,—
    Людей запрягають
    В тяжкі ярма. Орють лихо,
    Лихом засівають...
    А що вродить? Побачите,
    Які будуть жнива!
    Схаменіться, недолюди,
    Діти юродиві!
    Подивіться на рай тихий,
    На свою країну!
    Полюбіте щирим серцем
    Велику руїну!
    Розкуйтеся, братайтеся!
    У чужому краю
    Не Шукайте, не питайте
    ТОГО, ЩО немає
    І на небі, а не тільки
    На чужому полі.
    В своїй хаті своя й правда,
    І сила, і воля.

    Нема на світі України,
    Немає другого Дніпра,
    А ви претеся на чужину
    Шукати доброго добра,
    Добра святого.
    Волі! волі!
    Братерства братнього!
    Найшли,
    Несли, несли з чужого поля
    І в Україну принесли Великих слов велику силу,
    Та й більш нічого.
    Кричите,
    Що бог создав вас не на те,
    Щоб ви неправді поклонились!..
    І хилитесь, як і хилились!
    І знову шкуру дерете
    З братів незрящих, гречкосіїв,
    І сонця-правди дозрівать
    В німецькі землі, не чужії,
    Претеся знову!..
    Якби взять І всю мізерію з собою,
    Дідами крадене добро,
    Тоді оставсь би сиротою З святими горами Дніпро!

    Ох, якби те сталось, щоб ви не вертались,
    Щоб там і здихали, де ви поросли!
    Не плакали б діти, мати б не ридала,
    Не чули б у бога вашої хули.
    І сонце не гріло б смердячого гною
    На чистій, широкій, на вольній землі.
    І люди б не знали, що ви за орли,
    І не покивали б на вас головою.

    СХАМЕНІТЬСЯ! будбте люди,
    Бо лихо вам буде!
    Розкуються незабаром
    Заковані люди,
    Настане суд, заговорять
    І Дніпро і гори!
    І потече сторіками
    Кров у синє море
    Дітей ваших... і не буде
    Кому помагати.
    Одцурається брат брата
    І дитини мати.
    І дим хмарою заступить
    Сонце перед вами,
    І навіки прокленетесь

    Своїми синами!
    Умийтеся! образ Божий
    Багном не скверніте.
    Не дуріте дітей ваших,
    Що вони на світі
    На те тільки, щоб панувать...
    Бо невчене око
    Загляне їм в саму душу
    Глибоко! глибоко!
    Дознаються небожата,
    Чия на вас шкура,
    Та й засудять, і премудрих
    Немудрі одурять!

    Якби ви вчились так, як треба,
    То й мудрість би була своя.
    А то залізете на небо:
    «І ми не ми, і я не я,
    І все те бачив, і все знаю,
    Нема ні пекла, ані раю.
    Немає й бога, тільки я!
    Та куций німець узлуватий,
    А більш нікого!..» — «Добре, брате,
    Що ж ти такеє?»

    «Нехай скаже
    Німець. Ми не знаєм».
    Отак-то ви навчаєтесь
    У чужому краю!
    Німець скаже: «Ви моголи».
    «Моголи! моголи!»
    Золотого Тамерлана
    Онучата голі.
    Німець скаже: «Ви слов'яни».
    «Слов'яни! слов'яни!»
    Славних прадідів великих
    Правнуки погані!
    І Коллара читаете
    З усієї сили,
    І Шафарика, і Ганка ,
    І в слов'янофіли
    Так і претесь... І всі мови
    Слов'янського люду —
    Всі знаєте. А своєї
    Дасть бі... Колись будем
    І по-своєму глаголать,
    Як німець покаже
    Та до того й історію
    Нашу нам розкаже,—
    Отоді ми заходимось!..
    Добре заходились
    По німецькому показу
    І заговорили
    Так, що й німець не второпа,
    Учитель великий,
    А не те, щоб прості люди.
    А ґвалту! а крику!
    «І гармонія, і сила,
    Музика та й годі.
    А історія!.. поема
    Вольного народа!
    Що ті римляни убогі!
    Чортзна-що — не Брути!
    У нас Брути! і Коклеси!
    Славні, незабуті!
    У нас воля виростала,
    Дніпром умивалась,
    У голови гори слала,
    Степом укривалась!»
    Кров'ю вона умивалась,
    А спала на купах,
    На козацьких вольних трупах,
    Окрадених трупах!
    Подивіться лишень добре,
    Прочитайте знову
    Тую славу. Та читайте
    Од слова до слова,
    Не минайте ані титли ,
    Ніже тії коми,
    Все розберіть... та й спитайте
    Тоді себе: що ми?..
    Чиї сини? яких батьків?
    Ким? за що закуті?..
    То й побачите, що ось що
    Ваші славні Брути:

    Раби, підніжки, грязь Москви,
    Варшавське сміття — ваші пани,
    Ясновельможнії гетьмани.
    Чого ж ви чванитеся, ви!
    Сини сердешної Украйни!
    Що добре ходите в ярмі,
    Ще лучче, як батьки ходили.
    Не чваньтесь, з вас деруть ремінь,
    А з їх, бувало, й лій топили.

    Може, чванитесь, що братство
    Віру заступило,
    Що Сінопом, Трапезонтом
    Галушки варило.
    Правда!.. правда, наїдались,
    А вам тепер вадить.
    І на Січі мудрий німець
    Картопельку садить,
    А ви її купуєте,
    їсте на здоров'я
    Та славите Запорожжя.
    А чиєю кров'ю
    Ота земля напоєна,
    Що картопля родить,—
    Вам байдуже. Аби добра
    Була для городу!
    А чванитесь, що ми Польщу
    Колись завалили!..
    Правда ваша: Польща впала,
    Та й вас роздавила!

    Так от як кров свою лили
    Батьки за Москву і Варшаву
    І вам, синам, передали
    Свої кайдани, свою славу!
    Доборолась Україна
    До самого краю.
    Гірше ляха свої діти
    її розпинають.
    Замість пива праведную
    Кров із ребер точать.
    Просвітити, кажуть, хочуть
    Материні очі
    Современними огнями.
    Повести за віком,
    За німцями, недоріку,
    Сліпую каліку.
    Добре, ведіть, показуйте,
    Нехай стара мати
    Навчається, як дітей тих
    Нових доглядати.
    Показуйте!.. За науку,
    Не турбуйтесь, буде
    Материна добра плата:
    Розпадеться луда
    На очах ваших неситих,
    Побачите славу,
    Живу славу дідів своїх
    І батьків лукавих.
    Не дуріте самі себе!
    Учітесь, читайте,
    І чужому научайтесь,
    Й свого не цурайтесь.
    Бо хто матір забуває,
    Того бог карає,
    Того діти цураються,
    В хату не пускають.
    Чужі люди проганяють,
    І немає злому
    На всій землі безконечній
    Веселого дому.
    Я ридаю, як згадаю
    Діла незабуті
    Дідів наших. Тяжкі діла!
    Якби їх забути,
    Я оддав би веселого
    Віку половину.
    Отака-то наша слава,
    Слава України.
    Отак і ви прочитайте,
    Щоб не сонним снились
    Всі неправди, щоб розкрились
    Високі могили
    Перед вашими очима,
    Щоб ви розпитали
    Мучеників: кого, коли,
    За що розпинали!
    Обніміте ж, брати мої,
    Найменшого брата,—
    Нехай мати усміхнеться,
    Заплакана мати.
    Благословить дітей своїх
    Твердими руками
    І діточок поцілує
    Вольними устами.
    І забудеться срамотна
    Давняя година,
    І оживе добра слава,
    Слава України,
    І світ ясний, невечірній
    Тихо засіяє...
    Обніміться ж, брати мої,
    Молю вас, благаю!
     
  9. Inga

    Inga Дуже важлива персона

    вопрос. что вы делали на новый год?
     
  10. Inga

    Inga Дуже важлива персона

    Я лично? Хорошо. И что же я должна была делать в новогоднюю ночь?
     
  11. Прокіп

    Прокіп Well-Known Member

    повечеряв, випив сто грамів, побажав рідним та друзям кращого життя, провідав родичку в лікарні, ліг спати. Ще питання ПО СУТІ є?
     
  12. Прокіп

    Прокіп Well-Known Member

    Я не старшина вашої роти. Я трохи скромніший ніж ви собі уявили.
    Прочитайте краще актуальний вірш зверху.
     
  13. ГРАНД

    ГРАНД Дуже важлива персона

  14. ГРАНД

    ГРАНД Дуже важлива персона

  15. Ворчун

    Ворчун Чаю зашёл попить...

    возможно (не уверен) там же, где и моя за дежурства в Народном Доме во время Оранжевой Революции.
     
  16. Ворчун

    Ворчун Чаю зашёл попить...

    +100500
     
  17. Ворчун

    Ворчун Чаю зашёл попить...

    Ээээ, батенька...
    так Вы хитрый лентяй?
    Если она выдаст все параметры, согласно Вашего ТЗ, так это же будет ЕЁ счастье, ЕЁ виденье про это.
    А оно Вам нАдо?
    Вам же Ваше, ГРАНДиозное счастье нужно?
     
  18. Ворчун

    Ворчун Чаю зашёл попить...

    гм...
    я тАк думаю, что зараза к заразе не пристанет.
    Можа зДря, на барышень наезжаете?
    ить если не с кондачка...
    и БОРЩ они варят, а не какое то там пеЕервое, и ополовником прАильно размахивают?
     
  19. Ворчун

    Ворчун Чаю зашёл попить...

    и что?
    если все, кто не понимает как устроен телеящик и как работают "окна" - от них откажутся....
    пипец наступит...
     
  20. Ворчун

    Ворчун Чаю зашёл попить...

    Гранде, Вам не кажется, что в этой конкретно-локальной войне, Вы мечи перепутали?
     
а де твій аватар? :)