Відповідь: Хто такі християни? Християни - це ті, хто усвідомлюють свою загибель без Ісуса Христа і Його жертви, ті, хто відкрито сповідують своє гріховне життя перед Богом і віддаються на Його милість.
Відповідь: Хто такі християни? Ех, ніяк її не прочитаю, один товариш, пообіцяв дати, та десь посіяв. Але сенс її в 4 словах - "В всьому винні жЫди" Вірно?
Умовно християн можна скласифікувати так - ті що в Церкві і ті що поза Церквою. Ознаки церковного християнства - визнання нікейського символу віри, тобто основні догмати, таїнства, апостольська переємність, ті що не мають священства і таїнств - позацерковні християни. А хто не визнає навіть символу віри - мабуть, ні... Хоча це чисто моя класифікація... Шановний Нецікавий, спочатку - догмати і дисципліна, а потім вже християнська свобода...
Я не писав, що перші послідовники Христа не були християнами, все там було - і символ віри, і переємність, і таїнства. Про це є і в "Діяннях",і в одній із пам"яток ранньохристиянської літератури "Дідахи", там описаний побут перших християн. А символ віри, тобто короткий виклад догматів церкви теж був, трохи коротший, ніж нікейський, за переданням, складений апостолами і називається "Апостольський символ віри"
всі вроді християни, всі ходять до церкви, всі роблять святеннико-мученецький вигляд, але так само всі дружно збираються і чаклують, то на Андрія, то на Купала. Тож які ви хрис...
Точно не всі. Не люблю повторюватися, але доведеться. Традиційна Церква не веде реєстру, не складає списки, не старається контролювати всі думки й дії, вона дає свободу. Тобто ні, вона просто її не відбирає, бо свободу нам уже дав Бог. Через це в нас (в Україні тобто) є не лише християни, котрі є дійсно християнами, а й християни-буддисти (ходять до церкви задля приємного відчуття піднесення й не дай Боже їм його не пережити, дуже страждають), та ще християни-погани. То така специфічна власне українська суміш, бо до віри багато людей ставляться радше байдуже. У Північній Америці такі суміші майже не зустрінеш, бо люди або вірять, або ні. Ставлення до віри серйозніше, нема сидіння на кількох стільцях (за винятком ню ейджу).
Всі - слід розуміти як більшість. Традиційна церква, як і решта інших культових організацій, має свої певні закони і правила. Але я згідний з вами в тому плані, що Традиційна церква дуже поблажливо ставиться до таких 'прогріхів'. Вистачить лише кілька раз на рік висповідатися.