Лариосик. Боже мой, это прямо колдовство! Ведь мама послала вам телеграмму, которая должна вам все объяснить. Мама послала вам телеграмму в шестьдесят три слова. Николка. Шестьдесят три слова!.. Ой-ой-ой!.. Елена. Мы никакой телеграммы не получали. Лариосик. Не получали? Боже мой! Простите меня, пожалуйста. Я думал, что меня ждут, и прямо, не раздеваясь... Извините... я, кажется, что-то раздавил... Я ужасный неудачник! Алексей. Да вы, будьте добры, скажите, как ваша фамилия? Лариосик. Ларион Ларионович Суржанский. Елена. Да это Лариосик?! Наш кузен из Житомира? Лариосик. Ну да. Елена. И вы... к нам приехали? Лариосик. Да. Но, видите ли, я думал, что вы меня ждете... Простите, пожалуйста, я наследил вам... Я думал, что вы меня ждете, а раз так, то я поеду в какой-нибудь отель... Елена. Какие теперь отели?! Погодите, вы прежде всего раздевайтесь. Алексей. Да вас никто не гонит, снимайте пальто, пожалуйста. Лариосик. Душевно вам признателен. Николка. Вот здесь, пожалуйста. Пальто можно повесить в передней. Лариосик. Душевно вам признателен. Как у вас хорошо в квартире! Елена (шепотом). Алеша, что же мы с ним будем делать? Он симпатичный. Давай поместим его в библиотеке, все равно комната пустует. Алексей. Конечно, поди скажи ему. Елена. Вот что, Ларион Ларионович, прежде всего в ванну... Там уже есть один — капитан Мышлаевский... А то, знаете ли, после поезда... Лариосик. Да-да, ужасно!.. Ужасно!.. Ведь от Житомира до Киева я ехал одиннадцать дней... Николка. Одиннадцать дней!.. Ой-ой-ой!.. Лариосик. Ужас, ужас!.. Это такой кошмар! Елена. Ну пожалуйста! Лариосик. Душевно вам... Ах, извините, Елена Васильевна, я не могу идти в ванну. Алексей. Почему вы не можете идти в ванну? Лариосик. Извините меня, пожалуйста. Какие-то злодеи украли у меня в санитарном поезде чемодан с бельем. Чемодан с книгами и рукописями оставили, а белье все пропало. Елена. Ну, это беда поправимая. Николка. Я дам, я дам!Лариосик (интимно, Николке). Рубашка, впрочем, у меня здесь, кажется, есть одна. Я в нее собрание сочинений Чехова завернул. А вот не будете ли вы добры дать мне кальсоны? Николка. С удовольствием. Они вам будут велики, но мы их заколем английскими булавками. Лариосик. Душевно вам признателен. Елена. Ларион Ларионович, мы вас поместим в библиотеке. Николка, проводи! Николка. Пожалуйте за мной.Лариосик и Николка уходят. Алексей. Вот тип! Я бы его остриг прежде всего. Ну, Леночка, зажги свет, я пойду к себе, у меня еще масса дел, а мне здесь мешают. (Уходит.)
Почала читати "Червоний князь" Тімоті Снайдера. Трохи незвична манера викладу, ІМХО. Автор і сам це зазначає на самому початку, що розповідь – від кінця. Бачу зараз, що бракує мені певних знань з історії, дещо по ходу намагаюся в мережі шукати. Але загалом враження позитивні. Людина дуже неординарна цей ерцгерцог Вільгельм, він же полковник Василь Вишиваний і Червоний князь.
перечитую всі твори Любка Дереша, на даний момент читаю Намір! після прочитаного просто знаходжусь під враженням, переосмислюю прочитане...
Недавно попала в руки книжка (аж якось незручно те г... книжкою називати) "Дойти до Эльбы", автор Андрей Земсков. Андрей Валентинович Земсков - русский писатель. Родился в Санкт-Петербурге. По образованию - химик. Работал в правоохранительных органах, компьютерном и страховом бизнесе. Является активным членом партии "Единая Россия", помощником депутата В.В.Милонова и одним из учредителей Профессионального Союза Писателей. Придерживается консервативных и государственнических убеждений, активно выступает в поддержку здорового образа жизни, традиционных ценностей и укрепления правопорядка. Автор ряда книг в разных жанрах - военно-исторические романы, приключенческие и фантастические повести. Гм.... І шо сказать? Одні вирази і ті нецензурні. Абсолютно неприкрито навіть, що автор : - антисеміт (ну, і взагалі - расист) - антихристиянин - прихильник древніх вірувань слов"ян і германців - ярий прихильник НКВД взагалі і Берії зокрема це так зразу без дуже детального аналізу))))) Ну і, взагалі, беділ)))))) Особливо приколюють переклади. Приклад: в тексті "О, майн гот! (причому саме так - кирилицею). Я чомусь думав, що значення словосполучення "майн гот" розуміє абсолютна більшість народу, яка за життя перечитала хоч 10-15 книжок))))) І що я бачу внизу сторінки? (Бо після наведеного словосполучення стоїть маленька "1") Бачу: "Черт побери! (нем)" І як вам таке? Інші перли : "My fucking god!" (тут вже латиницею) - Внизу сторінки "Боже милостивый. -амер. яз" "Е, коммон, коммон, догз!" (кирилицею) - Внизу сторінки "Давай, давай, хлопцы! -амер. яз" Причому саме так там є : амер. яз. А ось коли я дочитав до того моменту, коли один з головних героїв прибув в Берн (вперше в житті) і, коли йшов по вулиці, почув зверху дзвін розбитого скла, а потім удар тіла об землю. Коли герой підійшов до трупа, то якимось чином зрозумів, що з вікна випав не хто інший, як....... ага!!! саме він - професор Плейшнер. Єдине, що варте уваги, це точні назви радянського і, особливо, німецького озброєння, техніки і звань. Але, чи навіть то відповідає дійсності - не впевнений, а перевіряти не збираюся, бо не хочу зайвий раз брати до рук тої книжки, бо щоразу після неї виникає бажання руки вимити..... Хоч то того я того пісатєля й не знав, але тепер він знову перестав для мене існувати. Дякую за увагу!
Василь Шкляр! ("Залишенець, або "Чорний ворон") Андрій Курков "Львівська гастроль Джимі Хендрікса" Таке собі пригодницьке чтиво.
"Шантарам" , начебто зверху ніхто не рекомендував, - унікальна автобіографічна розповідь біглого австралійського зека , знайомить читача з досі невідомими широким масам життям бомбейських нетрів , традиціями та схемами організації індійської та афганської мафії , андеграундом героїнових притонів , іншою гранню тероризму. незважаючи на непросту долю автор - інтелектуально та духовно розвинута людина, письменник за покликанням майстерно передає нам колорит і дискурс звіданих ним шляхів. Наразі він сидить в бельгійській тюрмі за тероризм, Джоні Депп викупив право на екранізацію. Додам також що у розповіді присутня романтична та зхоплююча любовна лінія, тож книга не залишить байдужими і представниць прекрасної статі
Стивен Чбоскі "Хорошо быть тихоней". книжка зацікавила тим, що входить до списку найвідоміших заборонених книг.І,якби не цей пунктик,я б на неї навіть не поглянула,мабуть.
Читаю "Парадокс любові" Паскаля Брюкнера. Доволі неординарний погляд на роль церкви і суспільних інститутів на еволюцію відносин між статями.
Завтра у Львові відбудеться презентація українського технотрилера Макса Кідрука «Бот». Технотрилер – це гібридний жанр, в якому переплетені наукова фантастика, реально існуючі технології та інше. Кідрук став опановувати цю вільну нішу в сучасній українській літературі. У його «Боті» злилися воєдино людська психологія, нанотехнології та програмування: ****************
Тахар бен Джеллун «Спалах: заворушення в арабських країнах». Написано з експресією, може, дещо упереджено (чи то ідеалізовано?), але цікава манера і фактаж.
Єн Пірс, "Сон Сціпіона". На початку було тяжке, але коли втягуєшся - надзвичайно цікаво. Намішано історії, психології, філософії... Головне - змушує поворушити власними мізками...
100 найкращих романів. З'ясувала, що прочитала тільки п'яту частину із списків. Зараз читаю свою улюблену "Фієсту" в оригіналі. Паперову. )