Ніколи ніхто мені книги не підсовує. Обираю сам, читаючи анотації, обираючи жанр, який мені до душі... Інколи вибір книги продиктований широким її обговоренням (читаю, щоб бути в курсі), інколи - порадою друзів, які читали її... До чого тут стильність? Ви взагалі сплели тут грішне з праведним...
Улюблене - Сігрід Унсет. Улав, син Аудуна з Хествікена З останнього: Ліон Фейтвангер. Єврей Зюсс Умберто Еко. Маятник Фуко. Баудоліно Ніколо Макіавеллі. Про військове мистецтво Тур Хейердал. Подорож на Кон-Тіки Ганс-Ульріх Рудель. Пілот "Штуки" Ірвінг Стоун. Муки та радощі Станіслав Лем. Солярис Герман Гессе. Степовий вовк
І що? Ви вважаєте, що всі мають читати те, що Ви? Скільки Вам років? Чомусь закрадається думка, що маєм справу з динозавром часів комунізму, який не вимер і не переродився Моє улюблене: Пауло Коельйо - "Алхимик" та ін., Эдуард Асадов - майже все, Раймонд Моуди - "Жизнь после жизни", Януш Вишневский - "Одиночество в сети", С.Д.Скляренко - "Святослав", Ремарк - "Тріумфальна арка", Гарри Гаррисон - "Стоунхендж", Адріан Кащенко - "На руїнах Січі", "Славні побратими", "Зруйноване гніздо", "З Дніпра за Дунай", "Оповідання про славне Військо Запорізьке низове", "У запалі боротьби" та ін., Всі книги Стівена Кінга.........
Признаюсь,Коельо не читав. Треба буде надолужити. Просто дуже "претіт" ота розкрутка...і "прєклонєніє"... - Як,ти не читав Коельо?!!!! Читаю я років з 5-ти. Якщо підсумувати,який вплив на мій світогляд мали письменники,то,мабуть.на першому місці я б поставив Ремарка. Потім...Джек Лондон,Мітчел Уїлсон,Драйзер,Булгаков,Багряний,Скляренко,Малик,Теодор Микитин,Ірина Вільде... Найулюбленіший жанр все ж фантастика. Тому і Саймак,Кларк,Кінг,Желязни(всіх не перечислиш)....і сучасну.Російську. В сучасній з"явились нові напрямки,нові тематики. На відміну від радянської фантастики,нинішня не зашорена ідеологією. Звичайно є багато сміття,але... Лук"яненко,Головачов,Злотников,Ахманов,Янковський,Лівадний,Панов,Точинов. Розмах фантазії,цілі нові Всесвіти. Бойовики,детективи,триллери не можу читати після того,як прочитав Катерінічева. Є такий автор. І,якби в свій час не прочитав класики,то,зараз,мабуть б не двигнув. Нема часу. І не сприймається. А поезія.... Я її не читаю.Я її сприймаю. Відчуваю серцем. Як картину. Як мелодію. Може патетично сказано,але так і є. Побачивши вірш.охоплюю одним поглядом і прислухаюсь до себе. А потім перечитую. З найулюбленіших...звичайно ж Стус. Ліна Костенко,Скиба,Татчин... Зрештою,мої уподобання можна побачити у відповідній гілці.
Не дивіться на розкрутку. Просто почитайте. О так!!! Я зовсім про нього забув. Обожнюю теж його твори. А от "Мастера і Маргариту", яку всі боготворять, я не вніс до улюблених. Ну непогана книга, ну й справді багато толкових висловлювань і почитати її варто.... але... ну не захопила вона мене... правду кажуть "скільки людей, стільки й смаків"
А якщо хтось читає Гомера - то він, мабуть, ще древніх греків пам"ятає? Тим не менше, є "вічні" книги, які цікаво читати у будь-якому столітті і при будь-якому політичному режимі... а є всякі "коельо"
Ви неправильно мене зрозуміли. Я зовсім не проти класики і древніх книг (Ба я навіть за!!! і сам багато з них люблю). Я про ті совдеповські погляди, коли є "правильні" і "неправильні" книги... "правильні" і "неправильні" люди... ---------- Додано в 21:25 ---------- Попередній допис був написаний в 21:13 ---------- Хм... І ще одне... Чого це Ви так захищаєте Gunnerа? Я от зараз кину йому "на ростєрзаніє" ось цю Вашу цитатку : І побачите...
А, тоді я вас неправильно зрозуміла, перепрошую Та його я зовсім не мала на думці захищати, просто мене здивувало, чого ви такі хороші книги, як Гессе, Лема, Стоуна назвали совдепівськими. Але, як вже я написала, я недобре зрозуміла вашу думку. П.С. а щодо "Пентакля" - то хай критикують, мені не страшно
дивно читати такі речі від людини, яка читає Германа Гессе чи Ви суть "втратили в перекладі" а взагалі-то світ існуватиме, навіть незважаючи на людей, які кажуть "роби, як я ... сказав", але світом рухають люди, які роблять, як вважають за потрібне
читала. закохалась приглянулось ---------- Додано в 06:32 ---------- Попередній допис був написаний в 06:31 ---------- ну так, Герман ессе. нобелівський лауреант. дуже цікий той був для мене степовий вовк. я багато чого відкрила для себе. Сашка-Юа ви трохи не праві на рахунок тих совкових заточок. я теж це читаю. ---------- Додано в 06:34 ---------- Попередній допис був написаний в 06:32 ---------- ну й той самий Ірвінг Стоун. почитайте хто він і що він творив. ---------- Додано в 06:36 ---------- Попередній допис був написаний в 06:34 ---------- ви праві. а Паоло К. я теж не можу читати. не дуже.
А я, якось поступово, дійшла до думки, що добре вже є те коли люди просто читають! І до того, що якщо хтось починає вказувати (а не радити!) що саме читати, то це відверта глупість. Особисто для мене така, що межує зі сектанством. У 33-ому в Берліні студенти під керівництвом нацистів палили книги і Брехта, і Гейне, і Цвейга, і Лондона, і Гемінґвея. Чого? Може смаки в них були погані? Справа тут далеко не тільки в розвинених, чи не розвинених смаках. Часом книгу тримаєш на полиці і не можеш викинути через одне-єдине життєстверджуюче для тебе речення. До того ж:
Перечитал "Плаху" Чингиза Айтматова. Люблю слог этого писателя, предложения на полстраницы. И история волков, так похожая на правду...
Ага, тоді "Космополітен" читайте, або Дарію Донцову. Або Гітлера. "Дурниця", а не "глупість". А в школі і інституті вам вказують читати, чи радять?