- психически здоровый (так, чтоб ни у кого сомнения не возникло) вообще ничего художественного сам не напишет. Только по мотивам, как и делает 95% писателей в любое время - психически здоровые, зарабатывающие деньги, клонирующие старые (чужие) детективы, любовные романы и даже фантастические сюжеты.
Справжній класичний твір можна читати протягом життя на різних "рівнях".. те що у шкільні роки сприймається суто як сюжет, з роками починає прочитуватися інакше.. а потім - ще інакше.. "Война и мир", "Преступление и наказание", "Кайдашева сім'я" чи "Земля" - це ж теж не дуже шкільний рівень.. Думаю, що знайомитися у школі слід з різною літературою, в останніх класах - і з Булгаковим теж, хоч для осмислення у школярів ще може не бути життєвої бази.. та й щоб глибше зрозуміти твір, інколи треба знати епоху, в якій відбуваються події: з книжок чи з розповідей, історію, багато чого іншого. Але все одно показувати потрібно не "простеньке" і однопланове, а саме такі багаторівневі твори, такі ж різні, неоднозначні як і життя.. це вчить думати, шукати відповіді на зачеплені теми, питання, загалом - філософію буття.
Направду, у школі "Майстер" читався скоріше просто як містична казка. Проте, з кожним наступним прочитанням віднаходжу там глибинну філософію буття. Ось одна з концептуальних цитат: "Ты произнес свои слова так, как будто ты не признаешь теней, а также и зла. Не будешь ли ты так добр подумать над вопросом: что бы делало твое добро, если бы не существовало зла, и как бы выглядела земля, если бы с нее исчезли тени? Ведь тени получаются от предметов и людей. Вот тень от моей шпаги. Но бывают тени от деревьев и от живых существ. Не хочешь ли ты ободрать весь земной шар, снеся с него прочь все деревья и все живое из-за твоей фантазии наслаждаться голым светом?" (Воланд до Левія Матвія) Зло на землі - не негатив, а факт. І не завжди те, що вважається добром, є ним насправді, і навпаки. У свій час войовничі атеїсти теж думали,можливо, що роблять добро, звільняючи людину від упереджень, а виявилося, що заразом і духовності позбавили.
МУОС (мінське метро) - одна їз книг постапокаліптичного метро, один із ремейків задумки МЕТРО 2033 Глуховського. Лайно, а не книга, якщо автор МЕТРО 2033, 2034 вів стриману політику щодо народів, націй, поглядів і основний аспект робився на людяності та людьсбкій суті, то МУОС якийсь нацоналістично-проросійсько-імерська ода РФ та визволителям з Москви, ще про клятих американців, непідкупних росіян і закликами. 2- моя оцінка по 5-й шкалі.
Прочитав Dracula by Bram Stoker Про собачок і вовків цікаві думки вiд працівника ЗОО. Перескажу паньству. Вовк не велика, зазвичай перелякана тварина ,набагато менш небезпечна ніж собака.
Повірте, я цю фразу не читаю з відкритим писком і тіні є не від предметів та живих істот, а від світла. Так і більшість фраз сприймаю скептично. Не проникають.... Масонські мотиви, давно ними не захоплююсь.
Почав читати "Авантюристи" Емара Густава, а попередня книжка - класика морських пригод, "Одісея капітана Блада" Сабатіні
А я й не добивалася ефекту відвисаючої щелепи, наводячи цитату . Ідея про амбівалентність усього сущого не нова. Добро-зло, темне-світле і т.д. нерозривні, вони є різними сторонами однієї монети. Тягнутися до світла треба, безперечно - але це є постійна боротьба за ідеальну гармонію.Слабкій людині не дано викорінити ні одне, ні інше.
"Одиночество в сети" Я. Вишневского, интересный взгляд на отношения мужчины и женщины. "Из всего что вечно - самый короткий срок у любви"
Згадала-місяць тому прочитала І.Багряного "Сад Гетсиманський"-почула,шо дев'ятим класам задавали "на літо".Книжка файна,бере за душу.Раджу всім.
я сама її правда ще в школі прочитала, за 2 дні, сильна книга, правдива... Я би вам порекомендувала прочитати ще Тигролови І.Багряного
1. В. Шкляр "Залинацець"....важкувато пішов, але таки тема цікава. тож,сподіваюся, дочитаю. 2. Казки народів світу англійською мовою...значно легше