Умберто Эко. "Имя розы". Дуже сподобалося, цікаві думки. Окреме задоволення - від відсутньості "ритму гонки" у способі викладення. Не знаю, правда, наскільки точно витримана історична достовірність епохи і церковних тонкощів.. але відчувається що автор "володіє предметом". Так що - вірю.
Вже другий раз читаю "Щирі розповіді прочанина своєму духовному отцеві"... Ось ел. варіант: http://www.truechristianity.info/ua/books/pilgrims_stories.php
Ален Бомбар "Сам в океані", досить цікаво почитати оповідку про першу людину перетнувшу Атлантичний океан на надувному човні, розказану нею самою. П.С. То є файна дієта, Ален Бомбар за час подорожі похудав на 25 кг
Надавно закінчила Дяченків "Магам можна все". Рукомендую любителям "помірної фантастики" і людських стосунків. Зараз дочитую Еко. Имя розы - чомусь чекала більшого від тої книжки.
Коли читав вперше, десь років 18 тому, то сподобалась. Але тоді і мій вік, та життєвий досвід, був іншими, та й інформації, взагалі бракувало. Ден Браун, як на сьогодні, цікавише,з точки зору сучасних літературно-жанрових прийомів(в сенсі раз прочитати у літаку)
А я...о...глянув на Ваш нік...і ми сі захтіло перечитати Злотникова... "Ґрон"... Що зараз і роблю...читаю онлайн...на фензині... Та й так...
Ніколи не читав фентезі, та Злотнікова, навіть нечув. Може спробувати А Грон, це з давніх часів школи, та спорту
А я читаю Марека Краєвського "Глова Мінотавра" таке нічо, але вбивства такі шо капець, зразу видно жи мужик писав.
Дуже захоплююче пише. І масштабні речі піднімає... Правда...потрібно абстрагуватись від наших історичних...політичних реалій...і читати як фантастику. За поглядами Злотников є монархістом і це проглядається в багатьох його творах... От,наприклад "Русские сказки",чи "Собор"... А,як фантастика,то читається на одному диханні...
Про сам жанр, іншому недовіряв би, Вам, повірю на слово і спробую прочитати Ясна річ, почну з "тезки"
..так і в мене подібні підозри були.. але: менше знаєш - міцніше спиш. Практикуючі медики завжди знайдуть ляпи у серіалі "про лікарню", а історики (різних напрямків) - у подібних книжках і можуть обґрунтувати. Знаючим же поверхово доводиться або вірити - або лізти вглиб і перевіряти все самому. Г. Флобер "Пані Боварі" в українському перекладі. ..до речі, не певна що варто було перекладати "мадам" як "пані". Лишили б як є, французькою калькою.
Матесон "Пекельний будинок". Нічого таки книженція, але дітям не радив би давати. Дуже сподобалася інший його витвір "Я - легенда", за яким і був знятий одноіменний фільм. Варто почитати, бо у фільмі основну ідею абсолютно перекрутили, фактично зробили навпаки.
Зараз читаю Львівський форум.Трошки раніше читав Андруховича"Московіада".Появиться час-дочитаю до краю.Подобається.