Закінчив читати Вальтера Скотта "Роб Рой" і "Легенда про Монтероза". Класні книгенції не перевантажені всякою гламурністю, дядько молодець поставив на перше місце свою рідну Шотландію
Щойно закінчив "Мёртвые все одного цвета" того ж таки Віана. Щоб перемінити хвилю, почав "Деньги в банке" П.Г. Вудхауза -- його приємний гумор має трохи підняти тонус після віанівських мрачняків
Я не знаю, чи, часом, вже тут про це не писав, але: прочитав "Проклятий камінь" Лозинського; а головне, дочитав дві останніх сторінки "Постріл"-у Валерія Шевчука ( ), а то в моїй книжці їх бракувало.. І ще прочитав "Трояндове вино" - Белісссссссімо! І "Гуцульський рік".
Дочитав Еміліо Сальгарі "Капітан Темпеста", навіть не знаю... сюжет трохи попсовенький, зате кінець кумедний Одним словом книжечка варта уваги щоб пролистати, а мо й почитати
Перечитала Олеся Бердника "Дике поле" і "Чашу Амріти". Наївне може - але улюблене. Богдан Лепкий "Батурин". Гарафина Маковій "Очі згори" (народознавчі нариси). Звичаї, традиції, календарні свята, повір'я тощо на прикладі життя буковинського села Великий Кучерів. Щільне переплетення християнства і високої моральності з магічною обрядовістю, в основі якої - і хрест, і знак хреста, і церква ,і свічки, і свячена вода, і житія святих вперемішку зі звичаями явно язичницького коріння, і календарні, землеробські обряди, прив'язані до імен та житія святих... все докупи, в результаті чого - триста сторінок умов правильного/праведного життя. Таке враження що життя кожного "розписане" посекундно: куди що виливати, як коли і що сказати, коли родитися можна (в які дні можна зачинати дітей), коли одружуватися, що при кожній дії робиться і куди кладеться.. Важко читається. Приголомшує кількістю інформації і особливостей. Якщо наша земля народила мільйон народних пісень, то і правил поводження з порогом оселі, вікном, місяцем, землею, коноплями, птахами, процесами народження і смерті - два мільйони.
тому мене часом вбивають в дискусіях на філософських гілках репліки деяких форумчан. _______________________________ в Штатах відійшов у вічність Джон Апдайк. ще кілька тижнів тому дивилась з ним цікаве й веселе інтерв"ю - а він вже тоді знав, що помирає від раку. ось воно A conversation with author John Updike вчора ж була чудова програма в його честь An appreciation of John Updike ось задумала на вихідні відшукати в неті його ессе - те, в чому Апдайк був найсильніший. усі без винятку критики відзначають його феноменальний вишуканий стиль, - унікальний. порівняти нема з ким із теперішнього покоління письменників. в інтерв"ю письменник дуже живо розповідав про жінок - це було одне з його глибоких зацікавлень й вчора критики теж це відзначали, - хвилюючі еротичні сцени в його творах. може тому він так довго дивував усіх своєю молодістю та живістю ! ой, забула додати, остання його книжка теж про жінок про нас, про відьмочок ! ( але буде ще одна, посмертна - 500 поезій......."В сльозах мого батька..." здається..
З превеликим захватом я проитала книгу Лукяненка "Чорновик" - просто супер!) дуже цікаво і захопливо..де ця людина бере стільки всяких ідей я уявити не можу..ну і під цим впливом я почала читати 2 книгу..продовження "Чистовик", ал на жаль мене застало часткове розчарування..обісрав Україну....і написав в разів так зо 5 гірше. тому не читайте 2 частини) не псуйте враження
На днях прочитав "Детсво. Отрочество. Юность" Толстого. Мушу визнати ГУРУ. Мені направду здається, що одна його книга варта десятка книг Paulo Coelho і різного роду Чаків Паланеків. Такі речі просвітлюють. Взагалі російські класики 19-го ст. це, мабуть, найкраще, що було в літературі. When the power of love overcomes the love of power, world will know piece. J. Hendrix
читаю зараз акуніна. шось про пароход з нечоловічною назвою, шо пливе в індію. фандорін-пасол і все таке.. от я не можу врубитись, то було написано ше тоді, чи десь зараз?
канешно зара збігаю за книжкою... "Впрочем, купе оказалось неожиданно чистеньким, нехарактерным для украинского поезда. На полу постелена дорожка, на столике белая салфетка и пластиковые цветочки в вазочке, куда зачем-то налили воду. Серенькое, но все-таки чистенькое белье оказалось уже заправлено.Над окном в металической подвеске висел телевизор - не плоский монитор, что было бы разумнее, а пузатый кинескопный, но все-таки..." ну там є купа цитат про Харків.і так далі...