В морозы очень долго салон прогревается. Задолбала. При включении дворников - первый проход на сухую - царапает стекло. В остальном - нормально.
А я собі мрію про маленьку компактну машинку з автоматичною коробкою передач...А чоловік каже - Таврію тобі, а навчишся "будєм пасматрєть", але приперлася криза і навіть Таврія накрилась. Не можу сказати, що я дуже розчарована. Але всеодно деколи собі мрію, що я не тільки маю права, але й вмію добре їздити і роблю це на своїй маленькій машинці з корбкою автомат...
Могу продать Матис на автомате, если кому надо. Для города супер. Состояние идеальное. Я езжу на Каризме, Матиз стоит без дела.
Це ще можна назвати - "Звідки в совєтского автопрому ростуть ноги" Опель Кадет модель 1937-40р. це оригінал копії Москвич 401. Потім це був Опель Олімпія. А це думаєте яка модель ? Це Опель Капітан 1954р. Подібна , правда , на щось знайоме....?
Краще б росли руки. На цьому фото, схожий і на 21 Волгу, але всеж таки мабудь 407-й. Бо Волга, всеж таки Форд.
Звичайно , ГАЗ це Форд. В часи Великої Депресії Генрі Форду дуже пригодилося совєтске ( читати царське) золото. І в Н.Новгороді американці побудували завод. Перша продукція ( коли ще були американські інженери) була ГАЗ-А (легкова машина Форд -А) і ГАЗ- АА (Форд- АА) "полуторка" Тоді навіть назва ГАЗ писалася на манер Форд. Перша вже радянська машина , це була ГАЗ -М1 "емка". Авто для секретарів обкомів , директорів і партійних керівників заводів. Це копія (не вдала) 1933 Форду Машина була не вдала тим , що комплектувалася 4х цил. двигуном , коли оригінал Форд йшов з V6 і V8 моторами. ГАЗ , так і не міг розробити свою 6 , тому авто укомплектували попередньою 4. І ще декілька моделей з яких совавтопром черпав технічне надхнення 1946 Chevrolet Fleetline 1953 Ford 1957 Austin Prinz ( з 1973 зєдналася з VW)
А мені, як в тому анекдоті, всюди 21-а Подобається дуже. Колись зберусь та куплю, тільки на свята виїзджатиму. Хоча, може двигун на мерсовський зміню.
І для енкаведистів. По ночах їздили на "емках" арештовувати людей. В народі "емку" називали "Маруся" Звезды смерти стояли над нами, И безвинная корчилась Русь Под кровавыми сапогами И под шинами черных "марусь". А. А. Ахматова, «Вступление»
Нічого не треба міняти.Цінність в тому щоб було все оригінальне. Побєда на вулицях Нью Йорку. фото з журналу Life. ... а це вже справжні фото і справжнє відео мого знайомого ,теж бувшого львівянина (Max мелькає на відео) , який живе в Сакраменто (Каліфорнія) і є суб-контрактором в фірмі , що займається продажею запчастин до "антік карс". Він попробував привести кілька старих авт з бувшого СССР. Ця "Побєда" була куплена десь в Прибалтиці і переправлена до Америки. Переправка кораблем коштує трошки більше $2000. Розтаможення майже не коштує нічого Після ремонту , ціну ще не виставили , десь коло $15000... http://www.youtube.com/watch?v=ic7CDbN_bjU (як приємно прийти скоріше з роботи , коли всі ще сплять)
...я пропустив "НЕ". Там мало бути "як приємно прийти скоріше з роботи , коли всі ще HE сплять". Тобто малося на увазі , коли я зайшов на форум , ще було багато людей. Бо як правило , коли я заходжу на форум в Вас вже глубока ніч. А фраза , звичайно зі Львова....так само як і я.....
Спогади з раннього дитинства: один пан (реабілітований академік) купив "Победу" і, оскільки за станом здоров"я не міг керувати, довіряв поїздити моєму батькові (батько терміново здав екстерном на права). Колір - зелений, гратки радіатора не такі як на фото. Радіоприймач, пічка, джойстик переключення передач на колонці - повний фарш. Здається, одні з перших слів, написання яких я запам"ятав - "Бензин - вода - ампер - масло". Одного разу батько вирішив поганятися з тепловозом - двигун закипів. За бортом було +45.