Хто є "ворог"?

Розкажу один випадок з життя про "любов до ворогів".

Працювала я колись в одній компанії. І там одна людина з самого початку мене чомусь зненавиділа.

Вона намагалася зробити мені якусь капость: не надавала мені вчасно дані для моєї роботи, щоб я не встигала зробити свою роботу вчасно.

Звичайно, я з нею боролася службовими записками вищому керівництву про ненадання нею даних, після чого вона мене ще більше ненавиділа.

У якийсь момент вона допустила суттєву помилку у своїй роботі, а мені вже так набридло з нею боротися, я знала, що за цю помилку її можуть і звільнити ... Тобто я фактично могла її "прибрати ", всього лише вказавши вищому керівництву на цю помилку.

Але я не стала цього робити. Я подумала, що це шанс нормалізувати з нею стосунки, якщо вона буде знати, що я можу її "здати", але не буду робити цього, бо не хочу завдати їй лиха.

Звичайно, більш-менш нормальні стосунки не були побудовані за одним цим інцидентом. Знадобився ще якийсь час, щоб вона повірила, що я не збираюся строїти жодних інтриг проти неї.

Загалом-то, потім ми з цією людиною разом навіть пили чай.

 

І що ця схема пояснює? Стане ближнім, не стане, і що?

В примітці до 43 вірша 5 глави Євангелії від Матея в перекладі Хоменка сказано, що "ненавидіти ворогів — такого наказу в Старому Завіті нема. Це стосувалося кумранської секти єссенів, сучасників Христа, правильник яких наказував любити своїх співбратів, т.з. синів світла, і ненавидіти сторонніх синів темряви." Не знаю на скільки це правда, так написано.

 

якщо хтось знає тільки що ближні то ті хто біля тебе або твої співвітчизники, а вороги це всі іновірці...
то сказати напряму про ближніх і ворогів Ісус просто не міг, бо його би просто не зрозуміли....
тому він говорив поступово...

говорити потрібно тією "мовою" яку зрозуміють інашке немає змісту починати розмову

а якщо ви воюєте в за різні боки, але ви родичі

брат, наприклад... читав десь що і таке було

, то він також ворог?

 

що людина може переходити з одного стану - в інший.

у мене була теж життєва ситуація. Я шукав роботу, хоча ще працював на старій роботі. І от мені запропонували роботу, я пішов на співбесіду і сказали мені чекати, а там тре було, знати компютер, як юзер і як сервіс. Чекав я чекав і дізнався, що прийняли по блату якусь жінку. Десь через тиждень підійшов до мене один чоловік і каже: влаштував я жінку свою на роботу, а вона ні бум-бум, прийди до неї і поясни їй, а я тобі добре заплачу. І от привів він мене саме на то місце, де мене відфутболили, а його жінку взяли замість мене. Я вдав, що нічого того немає і все чесно пояснив їй, ходив пару днів. А коли мова зайшла про оплату мені, я розказав всю матінку правду. Чоловік дуже здивувався і в знак подяки знайшов мені роботу, яка виявилась набагато цікавішою, ніж я би пішов на місце тої жінки. Ось такі справи.

 

Тобто тут випливає ще одна істина: не треба мститися...

 

Це Божий спосіб!

Ваш випадок нагадав мені епізод зі Старого завіту. В ній розповідається як Бог через молитву пророка Єлисея вразив сліпотою ворожу армію. Єлисей привів це сліпе військо в місто у Самарії і замість того, щоб винищити це безборонне військо, він наказав накрити столи і влаштувати свято для цих полонених і відпустити! Це наскільки сильно вразило їх, що ці вороги ніколи більше уже не воювали з Ізраїлем. 2Цар.6:18-23

В принципі, і Павло про це вчить, щоб ми нагодовували і напоювали своїх ворогів, бо роблячи це, згортаємо їхнє розпалене вугілля на їхню ж голову:

Рим.12:20 Отож, як твій ворог
голодний, нагодуй його; як він
прагне, напій його, бо, роблячи це,
ти згортаєш розпалене вугілля йому
на голову.

 

тобто ще збыльшуэш його выдповыдальнысть перед Богом за його підступи? Вугілля на голову — це шось неприємне, догадуюсь.

 

Там ще далі є продовження.
Рим. 12:21 "Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!"
А коли з добром, то і сам зла бажати не можеш...

Після всіх зневаг і страшних знущань, коли Ісуса розп'яли, Він сказав:
Лука 23:34 "Ісус же сказав: “Отче, відпусти їм, не знають бо, що роблять.”
Так і нам, коли простити тим хто заподіяв зло, чи свідоме чи не свідоме, не тому щоб і нам простилось, і не тому, щоб на душі полегшало,
а щоб не зависла та провина над людиною, то приходить особлива радість і полегшення... а до того ж все змінюється на краще.

 

Думаю, це "вугілля" сорому і жалкування за своїм злим вчинком. Це пече, якщо ще совість не огрубіла, звичайно. Після такого "вугілля" приходить розкаяння в тому що зробив.

 

На моє скромне ІМХО, це були не вороги, а власне ближні, яких ви, були достатньо розумними, щоб не зробити своїми ворогами

 

Колись люди жили племенами. Хто заходив на чужу територію, брав вітам їжу і інші ресурси для життя - той ворог.

 

Пояснення цього можна знайти в самій єврейській культурі того час. Євреї жили відокремленими громадами і евступали в близькі стосунки з представнками інших народів. Проте закон вимагав гостинного ставлення до представників інших народів. інші вимоги акону показували. що єврей був забовязаний повертати представникам інших народів їх загублену худобу тощо.

 

Мих,

і влаштував Вас на цю роботу - по блату

 

Я цю людину ніколи і не вважала своїм ворогом. Просто вона мене вважала ворогом.

Я взагалі нікого не вважаю своїм ворогом. Так що це поняття скоріше умовне.

 

Та де то ворог, то просто лінива свиня

 

Яка різниця, все одно його за це били по голові кийком. Люди так влаштовані що живуть угрупуваннями, тому завжди буде конфлікт інтересів і завжди буде ворогування.

 

Хотів би так і я!
Цей світ крутиться в прикладеннях Субординацій і Сил!
І...в плаксивості звинувачень інших...

 

..або той в кого хотіли взяти а він не давав...