Хто є ближній?

не думав, що і так цю притчу можна зрозуміти....

по-моєму, Ісус мав на увазі, що навіть твій ворог є твоїм ближнім...
а не тільки твої друзі, родичі і з моєї конфесії....
п.с. шукав в неті і потрапив на таке:

 

Те, що ви написали звучить гарно, місцями навіть пафосно.
Але в житті вони трохи інакше.

Ви хочете допомогти людині - стати її ближнім. Ви хочете то робити щиро. А от людині та ваша допомога, як зайцю стопсигнал, вона не потребує вашої допомоги!
Чому? Бо ви для неї не авторитет, або їй не подобається сама допомога. Будете насильно її робити своїм ближнім? Мало того, ви можете образити її своїми намірами. Приклад? Та прошу дуже. Левандівка, Ліля Романова, багато інших хочуть допомогти Ромкові доброю порадою і роблять то щиро, а Ромко не сприймає того. Він не хоче бути ближнім. Та навіть Господь насильно не дає добро людині.
А ви кажете: роби добро людині і вона стане твоїм ближнім... а не завжди стане.
Щоб людина стала ближнім, вона повинна бути потребуючою, про що я писав ще на спочатку.

---------- Додано в 16:00 ---------- Попередній допис був написаний в 15:58 ----------

Можете показати це місце? Бо шось мені здається, що там не так написано.

---------- Додано в 16:01 ---------- Попередній допис був написаний в 16:00 ----------

та при чому тут те?

 

може і ні при чім...

ближній - близько... а близько ті кому ми довіряємо..

ну буквально там здається так не написано...

думаю, Ісус хотів показати що легко любити друзів, родичів...
а от от візьми і полюби того хто є твоїм ворогом...

 

Так він власне так і каже:

---------- Додано в 14:29 ---------- Попередній допис був написаний в 14:20 ----------

Спішу непогодитись. Не тільки Ісус говорив про ближнього. В книзі Виходу, коли Бог дав Заповіді за якими жити він говорить - Не свідчи ложно на ближнього свого! (Вихід 20:16)
То як? Якщо це незнайома людина, яку ви не дуже добре знаєте і не можете довіряти то можна свідчити ложно на неї?

 

та власне я і не заперечую...

---------- Додано в 15:30 ---------- Попередній допис був написаний в 15:29 ----------

я не спішу...

 

Ну то почитайте поволеньки.

 

................

---------- Додано в 15:41 ---------- Попередній допис був написаний в 15:34 ----------

запитайте когось на вулиці кого ця людина вважає своїм ближнім...
в більшості скажуть

про ворогів навряд чи багато згадає....
от і Ісус для такого чи для таких і наводить, що ближнім є і твій ворог...

 

В притчі чітко і ясно сказано ХТО є ближній. І власне сказано в порівнянні між двома персонажами - хто ближній, а хто, виходить, що ні.
А щодо ворогів, то там здається сказано, що їх треба прощати.

 

Не хочу торкатись ворогів зараз, але щераз скажу що на мою думку ближній це будь-хто - чорний, зелений, жовтий, голубий, помаранчевий, рожевий. Будь-яка особа, навіть якщо вона вам незнайома.

і любити, і за них молитись.

 

так це з моїх слів і мало б виплисти...

навіть ворог - значить не вороги також....

 

ну давайте подивимось на те чому Ісус вжив слово ворог. В єврейського народу завжди були вороги з якими вони мусіли воювати, отже багато кого вони і надалі вважали своїми ворогами. Отже Ісус каже, що може не варто бути такими категоричними бо навіть якщо ворог попав в небезпеку і ти якщо хочеш бути милий Богу в свому вчинку, то повинен ворогу допомогти.

Ну то й виплило

 

Е, Марусю. У Старому Завіті достатньо було бути євреєм, щоб бути ближнім.

 

що поробиш, я ідеалістка...

Ваша точка зору мені зрозуміла.
Бажання допомогти ближньому завжди прекрасне. Я впевнена, що перелічені вами друзі дійсно щиро хочуть допомогти своєму другові і не мають ніяких подвійних цілей.
Однак, як показав мій власний життєвий досвід, не кожному дається талант уміти допомогти словом.
Багато було сказано про те, що часто наші слухачі не хочуть нас чути, що вони стають глухі до порад. Це неправда! Це не вони не чують, це ми не вміємо говорити до них на їхній мові, не вміємо стати по-справжньому близькою людиною. Прислуховуються лише до тих, кому довіряють (сужу по собі) А якщо до вас не прислуховуються, вам не довіряють - то виключно ваші проблеми!
І ще - я не розумію публічного обговорення недоліків друга. Хочеш висварити - береш пляшку кави, ідеш в гості і виговорюєш, що думаєш. Разом сваритеся, разом плачете. Разом дійдете розуміння.
(я, наприклад, приймаю допомогу лише тет-а-тет)

 

Чому тоді в Матея говориться "нехай буде для тебе як поганин і митар"?

 

Ну то власне. Ісус не прийшов щоб знищити Закон а щоб доповнити його. Він ж каже - вас вчили око за око, зуб за зуб а я вам кажу...

Тому Ісус і говорить що ворогів треба любити, бо просто бути євреєв і відкидати інших класифікуючи їх ворогами не достатньо. Ісус поняття ближній робить набагто ширшим а не просто - з моєї конфесії.

---------- Додано в 18:16 ---------- Попередній допис був написаний в 18:10 ----------

Дуже цікаво.

Отже якщо я маю закам’яніле серце і ви мені говорите - Марусю, не можна бити ваших дітей бо це гріх і ви калічите їхню душу!!! А я вам у відповідь кажу, а чи не з’їли б ви майоліко цвяшків смажених краще ніж мені щось говорити. То це що я так сказала виключно ваша проблема?

Ні проблема не ваша, а моя. Бо то у мене холодне і закам’яніле серце, і то я до вас гаркаю а не ви до мене.

 

Ясно, що ви мене не почуєте! Але якщо ви мій друг - я зроблю все можливе, щоби розтопити ваше закам'яніле серце. Чудовий приклад - мої батьки.

Так, бо певно говорю не в той час, якщо чую таку відповідь

 

Миху, а чому священик і левіт не підійшли до побитого? Чи лише тому, що він самарянин?

 

Не погоджуюсь. Якщо людина не хоче вас слухати власне в цей час то вона вам культурно відповість, знаєте подруго я розумію ваші бгалі намірення але давайте про це не будемо говорити сьогодні бо я не сприймаю ваших слів. Давайте поговоримо коли я буду готова, скажімо через тиждень.

Не має значення що ви мені сказали, моя реакція на ваші слова лежить лишень на мені. Якщо моя реакція цивілізована то у вас просто не буде згіршення що ви мені це сказали а зрозумієте що я зараз не хочу говорити, але якщо моя реакція хамська то я не тільки вас образила я щей заставила вас думати що ви в чомусь винні лишень тому що почали зі мною розмову.

Гммм.... а якщо я просто знайома будете мовчати?

 

І що? Ми говоримо про друзів - людей, які люблюяь одне одного. Можемо поговорити в інший час? Чи треба пресувати друга тоді, коли самому хочеться?

Не знаю. Залежить від ситуації. Якщо впевнена, що права - постараюсь донести свою допомогу. Але якщо мене не зрозуміють - все одно не стану звинувачувати людину в "глухості" або "закам'янілому серці" - або зіб'юся, або постараюсь знайти інші слова.

 

А я говорю з точки що я християнка, отже люблю всіх не ділячи на друзів чи недругів.

Що за постановка питання? Це аж ніяк не показує що ви говоритимете з любові і з любов’ю.

Звинувачувати і константувати факт того що людина справді наразі "глуха" до ваших слів це дві різні речі. Констатація факту виключає зверхність і зневагу до іншої особи.

Наша розмова перейшла на те як говорити, а не на обговорення хто ближній.