Хто є ближній?

лев - не є моїм ворогом....

 

тарзан....

 

Ну не ро3умiють львівяни жартів...
Один сі Мих їх понімає...

 

Завтрішнє євангельське читання М`ясопусної неділі (Мт. 25, 31-46) говорить про ту зустріч із Христом, яка чекає кожного з нас, коли ми перейдемо з життя земного в життя майбутнє вічне.
Зі слів Христа про Страшний Суд ми довідуємося, що єдиним критерієм, за яким «вівці будуть відділені від козлів», є відношення людини до свого ближнього.
Господь не запитає нас на Суді, чи дотримували ми постів, чи робили поклони, чи вичитували молитовне правило - хоча саме в цьому багато хто бачать головну мету християнського життя. Господь запитає, як ми довели свою віру в Нього на ділі, тобто як поставилися до Нього в особі Його менших братів - наших ближніх: чи зробили ми добро або пройшли мимо, не помітивши Христа, і тих які стояли на нашому шляху?
Саме перед особою любові Божої, любові Христової, любові хресної ми виявимося коли переступимо поріг. «Я прийшов не судити світ, але врятувати світ. Отже, Господь не хоче судити людини. Судити нас буде та Людина, що стукалася в наші двері, а ми не пустили до себе, хто просив у нас їжі, а ми не дали, був хворий, а ми не відвідали. Судити нас будуть наші ближні, котрих ми не помітили, коли вони стояли на нашому шляху потребуючими. В остаточному підсумку ми самі засудимо себе, коли зрозуміємо, що нам немає місця там, де любові Божої причащаються діти Божі, які своєю любов'ю й своїм милосердям уподібнилися Христу.

«Ти на порозі дому свого, ще мить, і ти поріг цей переступиш»​

 

Одне слово: ближній - потребуючий.

 

Ближній - кожен, хто на шляху життєвому зустрічається, бо жодна людина не є тут випадковою. Про те як виявляти любов до ближнього напевно добре говорить рядок
Лк 6:31. І як бажаєте, щоб вам люди чинили, так само чиніть їм і ви.
І це не лише допомогти чим можеш потребуючому, а й вміти вдячно прийняти допомогу чи дарунок, намагатись розуміти та не судити, простити провину, якою б вона не була, не чинити кривди... та кожен з нас, насправді, в душі своїй про це добре знає.

 

А ви притчу про ближнього читали? Чи "а ну його"....

священник, що не надав допомоги теж ближній?

 

То точно!
Я одного разу виявив, що зовсім не вмію приймати подарунки!
Але якось мій друг навчив мене цьому. Він щось мені хотів дати, а я по своїй звичці почав віднєкуватися, казати, що не треба і т.п., а друг каже: "Ти не хочеш взяти того, що Бог тобі дає?!"
Мне його слова відразу поставили на місце. І дійсно, Бог дає мені через людину, а я невдячний і не хочу прийняти від Нього. Після того випадку я ніколи уже не заперечую і не відмовляюся, коли мені хтось щось дає, а приймаю з великою вдячністю, як від Бога

 

по притчі може і ні. Але Христос сказав любити і ворогів.

 

То ви хочете сказати, що одна Ісусова притча суперечить іншій?

Ворога тре любити, але він не є наш ближній.

 

чому не є?

 

В якому плані ближній?
І в якому плані ворог?

 

о ко'шмар! забагато запитань
я так зрозуміла - ворога тре любити, але він не є ближнім, тому допомагати йому чи приймати від нього допомогу не тре. (любити, певно треба у якомусь збоченному виді ? )
А в якому плані ворог? Того я не знаю, бо в мене нема і ніколи не було ворогів ....

 

Якщо на короткий час моїм ближнім став гопник...ну...наблизився,щоб відібрати в мене щось...то на короткий час він перетворюється на мого ворога,котрого треба знешкодити.
Потім він перестає бути моїм ворогом....
А любити його?
Хм...інтересно ж....
Нє,мабуть не буду.

Анігдот нагадав
- Ґоґі,ти памідори любіш?
- Кушат люблю,а так нет...

 

Допомогу треба надавати навіть ворогу.Тому що з кожного ворога може вийти прекрасний друг!!!І до церкви на Службу Божу за здоров*я неприятелів не забувати давати!Щось мені те слово"ворог" не подобається...Надіюсь,що в мене ворогів,крім нашої цьоці(а в неї всі навколишні кровні вороги!) нема.

 

вернемося до притчі.

Вороги, що побили чоловіка - ближні?
-ні.

священник, що пройшов мимо - ближній?
-ні.

 

ну так берем того гопніка, пильно дивлячись в очі і ніжно стискаючі ті самі

з любов'ю пояснюєм, шо так жить ніззя.
Любити ближнього - зовсім не означає висадити його собі на голову і дозволити робити все, що завгодно.
Деколи тре і повчити

---------- Додано в 19:41 ---------- Попередній допис був написаний в 19:31 ----------

в притчі взагалі цікаве закінчення. Ісус спитав, хто був ближнім для побитого, а отримавши відповідь, сказав іти і чинити так само. Бо головне не те, хто є твоїм ближнім, а те, для кого ти можеш стати ближнім Допоможи - і будеш ближнім .
А хто саме твій ближній - це не так і важливо....

 

В моєму явленні ближнім був той хто потребує, а у притчі Христос навпаки повертає і каже що ним є "Той, хто вчинив йому милість"...

 

правильно, Христос вказує на активну дію, спонукає нас стати таким "Хто вчинив милість"

 

Виходить не важливо кому чинити милість: знайомому чи незнайомому, родичу, другу чи ворогу. Бог милостивий до усіх одинаково і хоче щоб люди теж були такими.