хто якої віри на форумі?...

Мене майже ніколи не займали думки про Бога. В ранньому дитинстві тато навчив мене "Отче наш" по-українськи, деколи я молився. В підлітковому віці це бувало дуже і дуже рідко. Вся моя родина нерелігійна. Вдома була Біблія російською мовою. Ветхий Завіт я не любив читати, бо те все мені здавалось якимось мракобіссям. Новий Завіт я не розумів, те все було відірване від життя і не було кому пояснити мені що до чого. За древньою ''благочестивою'' традицією хрещений я був немовлям. Навіщо - невідомо. Мабуть, як батюшці, що хрестив, так і батькам. У 18 років переклинило серйозно. Спочатку я рішив, що Бог є, що всі наші вчинки мають значення і що всі проблеми через гріхи. Тому треба в них каятись. Потім зацікавився Православ'ям. Накупив книжок, скачав аудіолекції А. І. Осіпова і ігумена Петра, пороздруковував статей з інтернета, ознайомився з церковно-слов'янською мовою. Біблію майже не читав. Відсутність чітких правил, норм, пояснення природи речей нашого світу і нашого життя в мене викликало нерозуміння, а нахабний тон обурював. Мене дивувало, що з певних текстів Святого Письма люди робили якісь висновки, тоді як ті висновки прямо не витікали з тих текстів. Ну, подумаєш - якась історія, там же не вказано однозначно. Са'ме читання Біблії і неоднозначність всього прочитаного, різне тлумачення різними конфесіями, штовхало мене до думки, що істина не обов'язково там… Я постійно просив Бога, щоб поміг мені, пам'ятаючи завжди, що Бог мене любить і не бажає зла. Але Бог не давав бажаного, тоді як без цього, я вважав, жити взагалі неможливо. Я і зараз так вважаю. Коротше, через десять місяців мене знов серйозно переклинило - я зняв хрестик і сказав, що Бога нема. Принаймні ніхто доказати чи заперечити Його існування не може ніяким чином. Тобто міркував як агностик. Тим більше, чому саме Біблія - це Боже одкровення? Але з часом попустило. Тепер все таки схиляюсь до того, що Бог існує. Іслам, СЄ та буддизм (це всі можливі релігії, мабуть. Більше не знаю) мене не цікавили і не цікавлять. Тому схиляюсь до християнства. В дечому цьому посприяв цей форум - тут досить релігійна атмосфера і багато розумних слів можна прочитати (розумних, не розумних, а мені симпатичних). Залишаються загадками питання про суть жертви Христової і яким чином ми спасаємося, від чого і що таке спасіння? Однозначної відповіді я не знаходив. (Та я вже мало шо вспомню з прочитаної православної літератури). Також не можу зрозуміти тези "Бог є любов, Він всіх любить". Розумію, що цю тезу можна пояснити, але зрозуміти серцем цього не можу… З людської точки зору - це не так...

 

Мне кажется,вопрос этой темы был "Какой вы веры" , а не разбор кто,зачем и почему.Если тема создаётся для того , чтобы докапываться до честно отвечающих , то так и надо писать.

Легко,увы.Я разочаровался в нашей церкви.Рука не поднимается писать её с большой буквы.Но это разочарование не мешает мне по-прежнему верить в Бога. К вере я пришёл,как это не покажется странным,через книги Булгакова , Айтматова и Лео Таксиля. А в детстве да , был атеистом , жизнь заставила изменить взгляды

 

хм... мені чомусь здавалось що агностики це ті хто не впевнені у існуванні Бога...

або коротше кажучи - не можу пощупати - не можу повірити...

а розчарування у певній церковній традиції - це називається зовсім інакше...

 

Може тому, що ви християнство вчили через книги Булгакова і прийшли до такого стану?

 

Хрещений православним, кілька років ходив до Церкви, навчався протягом року в семінарії, але потроху відійшов від церковного життя. Зараз досить рідко ходжу в Храм, хоча Біблію інколи читаю.

 

Будьте так любезны , укажите , где я сказал , что учил христианство по книгам Булгакова? Сказал же , что к вере пришёл после этих книг.Начал интересоваться Святым Писанием. Затем крестился , дальше уже со временем пришло разочарование современным институтом церкви.Вот и всё.
Вы знаете,если так набрасываться на каждого ответившего , то люди просто перестанут отвечать вам на такие темы.
Может я ошибаюсь в толковании самого термина "агностик",но своими словами я достаточно полно изложил какой я веры.

 

Та я не накидаюсь, просто припущення таке виникло і не більше.

 

Я тоже раньше ходила в греко-католическую церковь, и даже становилось как-то легко на серце, после посещения, но как только выходила за ворота, мысли снова возвращались к миру. Христианкой я была наверное раз в неделю, по воскресеньям.
Но слава Богу, что Он нашел меня и привел в Свою настоящую церковь. Я узнала много нового, то что раньше было закрыто для моего ума, теперь же открылось.
А насчет разочерования-не смотрите на людей, смотрите на Иисуса Христа. Если полагаться на несовершенных людей, можно настолько разочероваться, что отойти от Бога. Но Бог не такой как люди. Написано в Библии - " Бог верен, а всякий человек лжив"

 

- к миру с тех пор мысли возвращались иногда?

 

Наше отношение к Богу часто бывает такое- "дай мне то что я прошу, а если не даш, то я в Тебя не верю"
Так думают многие.
Ответ на вопрос почему Бог не отвечает приходит несколько позже. Может быть причина в том что вы не верите( потому что надо просить с верою), или может быть просите не на благо себе или другим-( вам кажется это на благо, но Бог, который видит конец от начала, знает, что то что вы просите приведет вас к розачарованию и вечной гибели), или просто сейчас не время для того чтобы Бог дал вам ответ, или же Бог проверяет вашу веру,как вы поступите-останетесь с Ним, или пойдете сами решать свои проблемы. Научитесь слышать Бога. Это очень трудно для людей, но научтиться необходимо. Попросите Бога чтобы Он "открыл ваши духовные глаза и уши".Чтобы Он "приблизился" к вам, и вы узнали о Нем больше.

---------- Додано в 11:12 ---------- Попередній допис був написаний в 11:05 ----------

Иногда бывает, но не так как раньше. Если я на работе-вокруг много суеты,естественно я занята всякими делами, но я могу остановится, и уделить пару минут молитве. Я стараюсь чтобы весь день прошел в осознании того, что я нахожусь перед Богом, и соответственно вести себя должна как христианка. Конечно без помощи Бога, это невозможно. Потому что благие намерения без Бога-останутся лишь намерениями. И вести красиво на людях можно себя заставить, но Бог, который видит сердца, знает, что человек должен быть "красивым" и в середине.

 

я такої фігні не писав, тим більше російською.

 

А чому греко- католицьку церкву Ви вважаєте не "настоящою" ?

 

Бо я не бачу в ній чистоти апостольського вчення. Я не бачу в ній любові і турботи про інших. Ті хто туди ходять часто навіть не знайомі один з одним, і навіть не намагаються познайомитись. Нікого не турбує життя інших. Обряди часто витісняють істину, як в часи 1 приходу Ісуса Христа-були фарисеї, які намагалися спастись обрядами, залишивши піклування про бідних, нуждених і спраглих. Вони думали, що мають високе благочестя і всю повноту істини, але Ісус Христос ії зрівняв з "розфарбованими гробами".
Є людини в різних церквах, по-справжньому благочестиві, ті що шукають Бога, намагаються догодити Йому, люблять Його, стараються виконати Його заповіді. Але вони не мають знання істини, вони звикли до традиційності, і думають що інші конфесії-це секти, де повністю керівники цих сект порабощають людську волю, заставляють їх займатися невідомо чим, і т.д.
Рано чи пізно, кожна людина, що по-справжньому шукає Бога, буде задавати собі питання, чи я поклоняюся Богові так, як хоче Він? Чи догоджаю Йому?
Що я готова зробити для Бога?

 

Дозвольте з Вами не погодитися в цьому.
Ті мінуси, в традиційних конфесіях, про про котрі Ви пишете є абсолютно в кожній християнській конфесії, чи в протестанській, чи в католицькій, чи в православній...
Дальше думку розвивати не буду, щоб не офтопити...

 

я просто радуюсь

 

тобіто мірилом є "Я"? якщо я не бачу молекул, то вони не існують?
ви можете не бачити з 2 причин: сліпота або недосконалість інструменту, за допомогою якого розглядаєте. Розкажу одну гарну історію: якось одна людина (яскравий адепт УПЦ МП) сказала мені, що не може терпіти Блаженнішого Любомира Гузара, бо, цитую: "від нього йде жахливий астральний запах". Я такий термін почув вперше і буквально наступного дня мав нагоду поспілкуватися з одним чоловіком, який дуже добре в тому розбирається. Коли запитав його, він щиро засміявся. І для експерименту запропонував дати тій людині його фотку, ддля визначення його астрального запаху. На моє питання чи знає він свій запах, він відповів ствердно і пояснив: дуже часто духовна недосконалість людини спотворює істинну картинку. Я на експеримент не зважився, але для себе висновок зробив: особисто я не хочу бути мірилом, бо я надто недосконалий, тим більше у духовних питаннях.

з приводу титульного питання: "вірую в Єдиного Бога". Хрещений, ходжу в основному у греко-католицьку церкву (дуже гарні священики, принаймні тут, де живу зараз, чого не можу сказати про отця в рідному селі), деколи заходжу і в православні храми, коли хочеться помолитися в особливому місці. Зрештою, є досвід молитви і в костелі, і в індуістському храмі. Останнім часом цікавлюся певними напрямками вашнавізму, що допомагає краще розібратися у питаннях, пов"язаних із християнством. До того ж черговий раз переконуюся: "Бог Великий Єдиний", а віри - це як стежки до Нього, одні мають менше поворотів, інші більше

 

Пані Пластик, люди шукають "правильної" церкви. То може ви підкажете де знайти таку.
Тобто таку, де є чистота апостольського вчення, любов і турбота про інших.
І де люди мають знання істини і не звикли до традиційності.
Ось де таку церкву знайти, тобто де вже присутня частинка раю на землі?

 

Шукати потрібно в першу чергу Бога, а Бог приведе в істинну церкву. Якщо з відкритим серцем читатимеш слово Боже і з бажанням пізнати істину, то Бог вкаже Сам в якій церкві маєш бути. Так було зі мною: я пів року читала Біблію і молилась, потім мені приснився цікавий сон, а через місяць часу я прийшла в ту церкву , яку мені показав сам Господь. Саме цікаве, що я жила довший час біля цієї церкви і не помічала вивіски. Ходила повз молитвоного дому 2 роки і не здогадувалась що це церква і в одни день, Бог відповів на мою молитву, і направив мої очі на цей будинок, я була вражена, прочитавши вивіску, і в голові питання: чому я 2 роки не бачила цієї вивіски. мене щось потянуло зайти і подивитись розклад служінь , і в наближчу пятницю ввечері я була вже на служінні. з цього часу я все більше переконувалась, що там вчать істини, і що те що я там, в цьому Рука Божа. І хоча не всі люди в церкві живуть по Слові Божому, по істині, але я для себе чітко усвідомила, що потрібно дивитись не на людей ( які грішні так як і я та потребують в своєму житті Христа), а на Господа Спасителя Ісуса Христа.

---------- Додано в 11:49 ---------- Попередній допис був написаний в 11:47 ----------

Цілком погоджуюсь. Ходити з Богом як ходив Енох і був взятий на небо, це постійно бути в присутності Бога і жити так ніби ти все робиш не про людське око, а як для Нього. Я теж намагаюсь так жити, не завжди получається, бо поступаю по-своєму, а не так як говорить Слово Боже. але це та висока ціль, до якої прагну.

 

А ви бачите в тій церкві, де ви буваете любов і турботу? Чи знаєте ви всіх, що поруч з вами, хоча б половину з них? Чи ни виникає у вас розуміння того, що вам викладають лише частину з Біблії-Новий заповіт, Буття, Псалтир, а до книг пророків , Обявлення, не доходить? Чи не бачите ви різниці між справжнім поклонінням Богу( в дусі і істині) і традиційними обрядами?
Чи часто моляться щоб отримати Дух Святий в церкві?
Чи горять люди навколо вас в церкві любов ю до Бога?
Чи виконують люди в церкві місію Церкви- Ідіть і навчіть всі народи"( хрестові походи сюди включати не будемо)

---------- Додано в 01:37 ---------- Попередній допис був написаний в 01:24 ----------

Рай -це місце де нема гріха.
А ми всі- "хворі гріхом". Хворі гріхом в рай не ввійдуть.( в рай підуть тільки ті, що увірують)
Церква -це не кружок "святих" по інтересам, а лікарня для хворих гріхом.
В церкві можна знайти різних людей- ті, що водяться Духом Святим-тобто "народжені з верху" і ті що тільки починають шукати Бога, і різниця між цими людьми є. Одні живуть по "духу"- вони живуть так як Господь ними керує, а інші "по плоті"- тобто по своїх неосвячених бажаннях.Відповідно видно і різницю в ділах, словах, виразах обличь. Саме головне-це істина, яку сповідує церква. Якщо вчення церкви не відповідає Біблії, то це лже-церква.
Але це може побачити тільки духовна людина, в якої очі не засліплені гріхом. Скільки разів Христос казав прості істини людям, а вони не бачили і не чули- бо грунт їх серця був "камяним", очі засліпленими, а вуха закритими.

 

Гарно сказано, ці слова дійсно надихнув Дух Святий. Церква - це дійсно не кружок по інтересам. Ми всі грішні, немічні та хворі. Подяка Богу за цю "лікарню".