Хроніки апокаліпсису

Вранці, після пиятики:
- Василь, наріж огірків!
- Не можу...
- То наливай...
- Не можу
- Чого не можеш?
- Труки трясуться...
- Дайте йому солонку, хай яєшню посипає сіллю

 

День 991-й.

Випуск новин з підсумками (25.07.2017).

1. Що робив?
Почалися жнива. Добра пашня…

2. Що пишуть?
«20. Мама была в магазине "ФРЕШ" (город Керчь). На весь супермаркет орет музыка: "И Ленин такой молодой, и юный октябрь впереди…". Мама говорит: "Долбанный совок". Маме скоро 70 лет.»
(Крымский бандеровец, 25.07.2017)
Колись я теж верещав цю пісню у шостому класі, перед уроком співання вивчав. З таким запалом, що вся хрущовка ходуном ходила.

3. Що на городі?

Кавуни ростуть


Томати дозрівають


4. Чому таке обчислення хроніки
Сподобався фільм «Тисяча слів» колись і не тільки мені:



5. Звернення Ісуса

 

День 990-й.

Денні подорожні новини (26.07.2017).

1. Що робив?
Їздив у містечко по справах. Походив серед людей, поспілкувався, посміявся.
Жінка похилого віку пригощала малиною, поки йшли на ринок разом і зверталася до мене так дивно…

2. Що купив для себе
Дві книжки.

- 25 грн

-15 грн


Люблю книжки читати натуральні.
Аж трясе від передчуття дива.

3. Що купив для господарства
Електрочайник - 199 грн
Кришки «Для дома, для семьи!» 50 шт. – 40 грн
Попоїсти
Кавун - 7 кг, по 3,5 грн/кг
Заплатив за електрику (комісія 4,5 грн) і воду (комісія 1,5 грн) – 170 грн. Питаю чому так? - Такий договір.
Яка курв… таке підписувала?
500 гривень – як не було.

4. Що смішного
Підстригаюся… Кажу:
- Під машинку все з насадкою стрижіть.
- Ви так заросли, що треба ножицями.
- Ні, не заріс..
- Ні, заросли!
Вона стриже:
- Ну і заросли…
- Ні, заріс – це коли втричі більше волосся…
Вона збагнула нарешті і розсміялася

5. Повернення додому
Сів в автобус з якоюсь молодицею, що була з дитиною, на «задні» двері. Я передав «без здачі», а вона сотню. Водій не дав здачі.
А я раніше виходив і кажу водію: «Там жінка передавала на проїзд 100 гривень, здачі не отримала.»
Він: «А я знаю, скільки вас там заходило…?»
- То я сам передав і її гроші також, то дайте здачу їй, -і виходячи бачив як той готував здачу, привітав її, і показав їй «Ок!».

6. Що вдома
Кицька зранку мене не бачила, а коли прийшов до дому, то перелякалася і дивилася на мене, наче вперше бачила… Великими зеленими очима… Бо поголився і підстригся – 20 років скинув…)

 

День 990-й.

Підсумкові новини (26.07.2017).

1. Як кавун?
Стиглий та смачний!




2. Як кришки?
Вдома порахував. 51 штука!



3. Як тренування?
Тренуюся з навантаженням і з користю. Десять цеглин на гірку 300 метрів таскаю з порушенного заводу.

4. Що зішло?
Зійшло натхнення. Зробив відео «Симфонія Пі». Від панорами до живого.)

 

День 989-й.

Підсумкові новини (27.07.2017).

1. Що знайшов?
Дивився на машинку для консервації. І зрозумів, навіщо зверху диск, але не той знизу, що при закрутці кришок використовується. Цей для правки «неправильних» кришок. Доволі вдало придумано і гарно править.





2. Що зрозумів собі
Сусід знову п’яний. Бігав за своїм півнем по моєму садку, бо… Свої дівчата є вдома…

Він невиправний, хоч йому задницю лизати будуть.

3. Що знайшов
Ось ту сережку, про яку я почав писати оповідання.

 

День 988-й.

Підсумкові новини (28.07.2017).

1. Що готував
Смажив кабачки з кунжутом. В муку додав насіння кунжуту і отримав новий смак кабачків. Підказали.


2. Що нам стіна?

В темі «Шукаю фільм» написав, що шукаю фільм «Людина, яка проходить крізь стіну», але враження – наче тільки я його бачив… Взимку мій знайомий приніс книжку з об’ємними малюнками:

Техніка створення об’ємності: фокусуєте погляд на точці, яка знаходиться за картинкою. Або якщо піднести лице до стерео-зображення і повільно віддалитися від нього.

А пізніше сидів на кухні і погляд мій чомусь зосередився на миючих шпалерах, які купляли на ринку… Я зрозумів, що бачу об’ємну картинку.


Я отримав об’ємність в стіні і враження, що ніби бачу вікно з ліліями і зможу засунути туди руку… Сьогодні купив книжку «Практика Дзен» - Чжан Чжень-Цзи. Буду вчитися проходити крізь стіни ).
Тільки що спробівав тут, на моніторі - лілії рухаються, якщо все правильно робите.

3. Що привиділося
Зробив привида , вірніше руку, яка зависла над кішкою…



4. Що надумав
Зібрався йти по цеглу, назбирати рослин та поклав до кишені пару ніжних крекерів. Пару днів назад йшов на залишки заводу і з кущів вийшов назустріч пес. Порода - боксер, з нашийником. Я так собі… вирішив нічого не думати, а просто заговорити йому зуби, щоб той не встиг спитати: Куди йдеш, червона кепка?». Бо я був в червоній кепці. Пес якось на мене подивився і наче лапа сіпнулася, щоб пальцем своїм (чи що там в нього?) покрутити біля вуха… Ну, то розійшлися. Пес відбувся легким здивуванням, а я парою сивих волосин.
Ото і надумав брати із собою пару крекерів… На всяк випадок.

5. Що там, чи хто?
Кладу кожного дні в сараї печеньку, моркву, зерно. Кличу: «Рататуй! Рататуй!» і цокаю язиком, як тоді, коли щурик сидів у бочці… Хм-м… На ранок нічого немає – ані їжі, ані крихти бодай… На цей раз вирішив прив’язати моркву. Невже розв’яже?



Колись в одному домі наставив мишеловок і рахунок трупів перевалював за 30… Тоді поставив відеокамеру – думав, що побачу, як… Не вийшло. Може цього разу вийде, коли куплю нову касету…

 

День 987-й.

Ранкові новини (29.07.2017).

1. Новини з сараю

Залишилася тільки морква… Тому що я її прив’язав. Хотів подивитися на його розумові здібності. Поки що залишу так само її, на місці. Хотів побачити відбитки його зубів, коли відгризе хвостик. Але воно хотіло забрати? Нагадало випадок 35-річної давнини…

Мій батько написав виклик на «север» одному знайомому з його села. Добрий малий, електрик що треба!. Йому прізвисько батько дав – «Мішок». Бо той був як мішок з картоплею – не випрасуваний і з гулями на обличчі. Ото він вже збирався їхати у першу відпуску додому, де його чекали теща з дружиною. Він поклав гроші до металевого ящичка і закрив його на замок. Каже: «Тепер не вкрадуть, як заначки!». Приїзджає… Такий увесь сумний… Батько ледь його розговорив. Так що сталося? Каже, що дружина з тещею вкрали гроші … разом з ящичком.

Повернемося до сьогодення.

Отож, тягнув добре моркву, що аж натягнута шовкова нитка, та не в цьому справа. Навіщо воно забрало огірка? Може ще сто грам налити йому? Чому не з'їло на місці? Засолює? Закусує? Може той щурик із мультика про зеленого огірка, який не встиг [огірок] сховатися і нарешті доля спіткала його у моєму сараї?


2. Новини потойбіччя

Сподобалася рука? «Беріть, я ще нарисую!» (с)



3. Думка безробітного
Нещодавно, у спілкуванні із роботодавцем, знайшов у глибині думку. Ото питають так… - А як би ви зробили це?
Я такий собі «бессеребренник»:
– так і так…
- А зможеш, якщо візьмемо на роботу?
– Раз плюнути!
Ото плюнув… На роботу не взяли, але ідею вже мають. Безкоштовно і самі тепер герої. Може і не так, але…

4. Що надумала
Кішка надумала наді мною господарювати. Вимагає м'ясо. Хліб не їсть, молоко не п'є. Мявкає:"Дай м'ясо!". Ха! не дав. Сьогодні випила молоко, яке я налив їй учора - дав м'ясо. А от котик був... Все їв, як з голодного краю з'явився. Капусту тушену, будь-яку кашу... А молоко не пив у піст, як і я. Я дозволив тільки кисле молоко йому...
Я його вичісав металевою щіткою (що на ринку продають для чищення сковорідок), коли той линяв - то кажуть такий файний став, що викрали його...

 

Рослини, тварини, явища природи, побут: розміщені у розділі «Війна».
Той, хто розпалив, підтримує «Війну» хотів би скрити свою роль, антиукраїнську ненависть, приховати свої наміри продовжувати її і надалі, зобразити війну як щось просто- природньо-побутове, сховатися за рослинами, тваринами, явищами природи, побутом. Показати, що країна, де відбуваються воєнні дії може їх сприймати як частину природнього процесу.
Комунарець займається маскуванням, оприродненням, мімікруванням війни під «Сельский час» (ТВ програма за Союзу). Гібридна робота.

 

Якби ви трішки були знайомі з російським рериховським рухом, ви б зрозуміли, яких зусиль вони прикладають для того, щоб побачити краплиночку того, шо я вам показую і розказую.
Але я не можу просто взяти отак і сказати, що буде. Коли станеться, то почуєте і побачите.
На початку жовтня 2016 року відбулася подія космічного масштабу,

настали 42 місяця влади самі знаєте кого. Це 3,5 роки, а ще це 1277 дні. Якщо від початку жовтня (напечатали 10 жовтня в Інтернеті як сповіщення, а з 13 жовтня рахуйте ) добавите 277 днів, то отримаєте 17 липня - від нього рахуйте решту 1000 днів до... Може скажете до чого, якщо такі вже розумні?
Те що буде - написано багатьма пророками загалом, а от деталі мало хто знає. А весь смак у детальках... Як все воно крутиться, запобігає, підштовхує решту, кого витирається з книги, кого записується...

 

Те, що ви розказуєте і показуєте не стосується війни. Ви займаєте публічний простір у місці, де мали б аналізуватися, обговорюватися способи протидії, зупинення війни. Своїм флудом ви працюєте на війну. На сторону, яка зацікавлена, щоб у нашій країні продовжувалася війна.
Ви гібридосправний агент ворога.

 

Ви не зможете зупинити війну, яка йде і яка наближається, як би ви не насилували себе і хто від вас страждає. Але всьому свій час, а коням дати пити.
Так от, моя зброя - це любов.
Колись давним-давно...., як написав Антонич:

З того часу між звірями , людьми, птахами і рибами і між ними самими поселилося зло... Воно сварить їх, викликає на битви, на смерть за життя. Щоб виграти у наступній битві добра і зла , треба знайти примирення між всіма живими істотами... Ви гадаєте, що зло тільки серед людей блукає? Ні! і серед звірів теж біда. Такого раніше не було - був мир і злагода... Тому я не вбив Рататуя, притулив Котика у себе, мені шкода Брюса і стараюся його лікувати, на курей і гусей не кричу і не лаюся. Вони - моє військо, а ви не знаю хто. Але часу у вас залишилося небагато, щоб ще нашкодити комусь під порогом.
У фільмі "Матриця" одна людина змогла спасти всіх від знищення, а вірили у нього тількі пару людей. І навіть пори це, у нього була доля, він обраний, щоб зробив самопожертву. І хай мільйон солдатів буде в окопах і навіть десять мільйонів - не буде миру і далі, поки не прийде час останньої битви проти зла.
Зрозуміло?

 

Когніти́вний дисона́нс — внутрішній психічний конфлікт, що виникає при зіткненні в свідомості індивіда суперечливих знань, ідей, переконань або поведінкових установок (англ. cognitions) стосовно деякого об'єкта чи явища, за якого з існування одного елемента виникає заперечення іншого.
Можливі два шляхи подолання дисонансу індивідом:
шляхом зміни власних понять, переконань або поведінки;
виправдовуючи власні поняття, переконання або поведінку.

 

"Стрелять таких знатоков надо" (с), але врахуйте, що Бендер нікого не вбив...

 

День 987-й.

Підсумкові новини (29.07.2017).

1. Як день пройшов
Забігався, але задоволений. Сьогодні тільки спогади про те, що було добре.

2. Перша сторона листа

Знайшов листа з віршем з 1991 року. Вірніше знав про нього, але попався під руку нещодавно. Вірш на першій стороні.
Отак дивлюся – а якби тоді вже була електрона пошта – хіба можна відчути, як людина старалася красиво і зовні і по змісту?

3. Друга сторона листа
На другій стороні, виявляється, статистика за 23 дні по темі «Конкурс віршів українською мовою» на форумі ДКР у 2011 році. Так десь через 9 місяців з відкриття теми.



Трішки обробив сьогодні і перевів у гістограму. А чого добру пропадати?



4. Як день закінчується
Google сьогодні щось «не контачит». Не буду тягнути час.
А завтра піду збирати ожину. Сьогодня наївся - руки червоні... і очі щасливі)

 

День 986-й

Специальный выпуск известий (30.07.2017)


1. На каком языке
Выпуск известий на русском языке, хотя можно задать опцию «Дать с переводом» в переводчике. Но тут дело в том, что и раньше – поймет тот, кто не только свою любит речь, но и чужой не чурается. Чтобы правильно понять, лучше читать в оригинале. И писать на том языке, кому это направлено.

2. Почему вообще отвечаю
У некоторых форумчан есть желание доказать всем, что я не люблю Украину, есть ее скрытый враг и то, что и пишу тут – бред, раздвоение личности и т.д. и т.п. Легко обвинить, тяжело доказать. Кто умный – тот поймет. Но это личное дело каждого, как было сказано раньше – никто не скажет, кто рядом с тобой: друг или враг. Только Бог знает, кто есть кто. У Него и спрашивайте, а не у посторонних и незнакомых.

3. Почему сегодня
Сегодня воскресенье. Я сходил помолился, собрался силами и отвечаю. Главное, что меня тревожило, это не стать гонимым, как например, Вольф Мессинг. Его открытое простодушие наводило ужас на тех, кто желал знать правду о своих врагах и ничего о себе. Поэтому для этого есть способы соврать, но не обмануть. Те же притчи, легенды, басни и т.п. Все знают про бисер, который не надо рассыпать где попало, чтобы не тратить время, не злить врагов и остаться без греха, т.е. не осуждая и не обсуждая людей.

4. Басня о петухе

Ко мне повадился петух, топтать моих курей.

Я был не против, даже очень… Но вот соседу –

Хождение его когута лежало камнем на душе,

Теперь сопит и дуется, как хрыщ прыщавый.

А я при чем тут? Разве что садок чудесный,

В котором курам - как в раю, а гусям белым -

Есть ванна с лепестками ароматных роз…

Ну что, сосед мне дорог, как тут не крути,

С ним бок о бок мне жить еще не мало,

А что петух? – Сегодня есть, а завтра - в суп…

Ведь мне не с петухом делить границу …

Я свистнул, окатил трехцветного водой,

Того и след простыл - теперь следит,

Когда моих курей топтать, в отсутствие мое.

Бывает ходит, топчет, но с оглядкой,

Но вот когда увидит, что я молчаливый,

Стою в саду, застыв в змеиной позе,

То кажется ему, что сердце потеряет -

И с криком, с матом, через тын сигает.


Мораль сей басни такова, скажу я не тая:

У каждого слуги хозяин есть, как не верти,

И знать свое он должен место точно,

Но если сам хозяин глуп, как тот баран,

То и слуге его найдется место только в супе.

А петуху совет – не лазить на чужую курку.

5. Немного истории
История изобилует интересными историями о невероятных случаях спасения, наказания и гибели казалось бы того, кто считал себя непобедимым. А невероятным для нас кажутся случаи победы простых людей над сильными – как Давид победил Голиафа, как разрушены были стены Иерихона, а троянский конь в исполнении греков? Есть тонкая ниточка, которая объединяет все эти «легенды». Смелость и изобретательность героя, помощь богов и награда каждому за это…
Вот почему-то история не учит никого. Не , люди не учатся у истории. Меня удивляет, как русские поставили у себя, в своем центре жизни, как сердце человека, троянских коней, и молятся на них, как на свою гордость. Так и сказал бы, как и Шерхан: «Чего ты радуешся, глупец, это же быки – а кто устоит против них?». То скажу просто – русские сами засунули себе в Кремль троянских коней и пляшут вокруг них, как глупые дети. Ну вот возьмем их гордыню – царь-колокол. Вполне такое себе низкочастотное оружие, только боек вынут… А незаряженное ружье в третьем акте может выстрелить ))) Зря, что ли писали? Читать не умеют. В свое время они могут быть приведены в действие или же их уберут… Но только ли все уберут?

Тут конечно надо вспомнить басню про петуха.
Я конечно не змея, чтобы проглотить петуха, но он не такой уже смелый, чтобы без оглядки топтать чужих кур.

Привет от телепатической роты.
V&K

 

День 986-й.

Підсумкові новини (30.07.2017).


1. Як день пройшов
Який день!!! Мріяв завжди так жити, от тільки її поряд немає. Поки що...

2. Писав, як дихав
Написав сьогодні «Известия» без чернетки, як наче готово було. Дивно…

3. Купив сьогодні
Купив «Вибухові дияволята». Нова забавка для школярів. Хоча, якщо почитати, то для старших за 16 років і т.д. Не дай Боже, випаде з рук все разом... А я хотів до кишені покласти спочатку, а потім моторошно стало - а якшо хтось пошуткує і вдарить по карману? О! можна носити із собою для відлякування собак, і для велосипедистів корисно також, однако... А сили там не треба багато. Тілько зараз випробував на стіні. Кішла звілкісь йшла і завмерла. Піду гляну, може ще стоїть...(


Ото в наш час було…
Купляли новорічну хлопавку. Виймали заряд. Клали на асфальт. Прикривали папірцем. Шли поряд із закоханими. Біля заряду скидали цеглину. Вибух. Втікали.
Після того, як вчителька з географії Долматова ледь вухо мені не відірвала за таке, то я покинув цю погану справу.

4. Збирав ожину
Пішов недалеко так… Взяв пару печень «Наполеон» для собак і поклав духові лісному, щоб дав багато ожини і гарної. Знайшов шикарне місце, у якомусь рові. Скати по 2,5 метри під кутом 70 градусів – навіть нагибатися не прийшлося… Хотів маску зробити, та йшли якісь дівчата – щось спитали про воду, та пішли далі… Ну тоді я розмазав ожину по лицю… Руки червоні, кепка червона, майка червона… Майже «Останній ангел» с картини Н.Рериха. Подивився я на сонце і засміявся… Сонце заховалося за хмару(
Потім вітер слухав... Таке дивне навіяло... Потім розкажу.
Йшов назад - поклав печеньку, подякував і трішки насипав ожини, як колись у дитинстві вчили, коли провідував свого паралізованого дядька - назбирав грушок чи щось там, то принеси дядькові. Так і лісовику треба віддячувати...

5. Закриваю на зиму
Чотири банки компоту з ожини, огірки корнішончики 3л, варення ожинове зараз буду варити…. Танцював під дитячі пісні з мультіків «Моего радио».

6. Хто в сараї живе
Не знаю, хто живе, але враження, що я йому жертвоприношення роблю… Відгризло у моркви хвостика і забрало все, що було покладено… Сьогодні поклав великого огірка, кабачка, печеньку і пшениці. Може лопне?

 

День 985-й.

Підсумкові новини (31.07.2017).


1. Погода
Спека...Тільки зранку та під вечір був на городі. Все сонце випалює. Завтра ще спекотніше обіцяють.

2. Новини з сараю
Кабачок не сподобався, надгризло - тепер хоч бачив, що не дух... Поклав іриску, печиво і великого огірка.

3. Втікла чи помилували?
Кицька притаскала мишу. Я хотів її зняти на камеру , а коли вже прийшов з камерою і з м'ясом, то побачив котеня, яке тягло мишу в сарай. Дав м'ясо кицьці і пішов в сарай, щоб побачити розправу... Але кіт щось намудрив і миша мабуть втекла... Чи відпустив її?

4. Цікаві вірші
@Pototsky виставив вірша хлопця "Сова" з літературного клубу. Дуже дивні вірші поряд з інтересами його однолітків 17-18 років. Трішки почитав - сподобалося, але щоб не сталося, як з Антоничем... Той просив пізнати багато чого, а потім перелякався і гаплик...
Перед тим, як просити - треба добряче подумати, а то можуть мрії і збутися...

Сова: Хам - ВІРШ, Вірші, поезія. Клуб поезії

 

Ви самі вибрали цей розділ "Війна", який протилежить "любові". Але ви й нічого "протилежного до любові" не пишете. Ви й не пишете, ви свідомо дискредитуюче графоманите. Ще ви підставляєте тих, хто в сучасних складних умовах набув особливі потреби (ховаючись за маскою псевдонеадекватності). Ви співробітник проекту "Малоросія".

 

День 984-й.

Підсумкові новини (01.08.2017).

Головна новина
Сьогодні мене занесло до хозяїв золотої сережки.
Запропонував повернути її за винагороду.
Краще б я її не знаходив...
Особливо здивувало, що мене звинуватили в тому, що я її відразу знайшов, і знущався з дитини. Хоча я її знайшов через три тижні і чекав з місяць, що вони хоч раз прийдуть ще після її втрати і будуть шукати, бо вона для них "пам'ять" від бабусі. Треба було шукати - і я повернув би її на гілочці винограду, як яблуко в лагерному саду. Хочеться романтики, а не блиск жмотства в очах..
Я вже знав, коли писав наступні розділи оповідання, що мене чекає боротьба в самому собі - порядності і звірячого потягу до золота... Сподіваюся, що знайду правильний вихід з цієї ситуації. Вірніше, вже знаю. Про це буде в оповіданні.

 

Щоб мені повірили люди, я повинний довести їм, що я людина, та живу посеред них і можу прожити без того, щоби вкрасти, без хабарництва і радію тому, що маю. І можна жити без війни, яку люди ведуть поміж собою і що війна - це та слабина людини, яку він, як йому здається, може легко і швидко вирішити, ніж попросити пробачення у того, кого образив. Чим і користуєть пітьма. Причина війни - глибше, ніж ви гадаєте, коли самі бігаєте навколо скирти з палаючим смолоскипом і шукєте підпалювача війни...
Я учасник проекту "Receptor", а не "Малоросія"
Що таке "любов"? на різних мовах воно звучить і пишеться по різному, але є потаємне одне, що вам не збагнути... LOVЕ... Ловець...