Холотропне дихання (холотропія) у Львові ?

Тема у розділі 'Всяке різне', створена користувачем tanro, 18 вер 2012.

  1. LMax

    LMax Active Member

    Наприклад Тев Спаркс (директор Центру трансперсональної терапії Грофа) дихання практикує вже 20 років і в нього мозок не постраждав. Справа в тому що під час так званого кисневого голодування відмирають виснаженні спазмами та психічними блоками нейрони (носії деструктивної інформації), вона виходить і "розпадається", мозок натомість будує нові нейронні зв'язки. Нейрони, як не дивно, все ж таки відновлюються (ростуть нові) - це недавнє наукове відкриття.
    Учасники групи не є випадкові, і сеанси не є випадковими. Випадковість це не проявлена закономірність. Випадковості не існує. Все що стається - потрібне. Питання на скільки ми готові довіритися процесу самозцілення, перестати блокувати, насилувати вільний природний прояв потоку життя...

    Психолог, психотерапевт з досвідом проходження особистих та досвідом ведення групових дихальних практик, а також людиною, яка розуміється на "тонких речах" не обмежуючись академічними догматами, відчуває себе та інших людей (в даному випадку групу і процес), відчуває в собі силу та впевненість провести людей у їхню подорож. Сертифікат це відповідність програмі певної школи. А є люди, які йшли без школи, а своїм іншим окремим шляхом і можуть доростати до заснування своєї школи (якщо з якихось причини не передумають цим займатися).

    Ведучий не є пілотом, ведучий вчить як літати самому в своєму ж "безпілотнику"))). А справжній Ведучий вашого літака десь там поза зоною видимості з пультом... Якось так.

    Найкраще з того всього це довірити свою підсвідомість своїй свідомості і дихати. Те все що ви думаєте немає в процесі значення. Це все що ви думаєте тільки заважає процесу. Процес не є думанням, процес є перебуванням в моменті тут і зараз. Тобто перефразую, що ви питаєте: "Чи готові ви довірити своє перебування тут і зараз непрофесіоналам". Перебування тут і зараз немає потреби в тому щоб його довіряти професіоналам чи непрофесіоналам))). Суть лежить глибше, а ви коли це питаєте, дивитеся десь на поверхню. Справжньою відповіддю є дія, практика, а не ментальні битви і змагання, бо Процес "поза Умом". Ум є те, що ніколи не пустить у Процес. Ум це "Страж Порогу", "Грозний Каратєль", "Сторож між Світами" (і все це метафори). Той хто боїться вийти за межі контролю Ума - приречений жити в лещатах страхів, обмежень та сумнівів, а так далі росте загроза інсульту (80% населення цим страждають - це статистика). Розум (Ра+з+Ум) народжується згодом (якщо хочете - "згори"), коли в Ум входить проСвітлення. Просвітлення це "побічна дія" дихальних практик та медитацій, але не ціль. Для того треба відпустити Ум. Свідок, Споглядач не є Умом. Споглядання як повну присутність усвідомлення можна значно ефективніше почати проживати отримавши досвід зміненого стану свідомості, для чого і служать обговорювані тут методи дихання. Вибачте, багато набирати не маю часу, і напевне воно б не влізло на сторінку (перед семінаром усно це займає цілу годину розмови, а також у перервах між сесіями). Почитайте книжки Станіслава Грофа, Леонарда Ора - там знайдете багато відповідей на всі ще не задані питання, або приходьте на семінар.
    Небажані наслідки є тоді, коли процес взявся вести неуважний, пасивний, закритий, туповатий (тощо) ведучий. Всі небажані явища психічного характеру виникають від неповного розуміння того, що відбулося у процесі або після нього. Нездатність до саморефлексії у деяких індивідів може щось негативне породити (наприклад, закритість від нерозуміючих людей, від світу, "відхід у себе" тощо). Щоб такого не виникало ведучим має бути підкований психолог, знахар, майстер, який і є помічником і стимулятором до рефлексії та використовує техніки інтеграції досвіду. Тоді весь процес відбувається природно вільно та з комфортним завершенням для учасників.
     
    Останнє редагування: 31 лип 2015
    Reason for edit: доповнення і уточнення
а де твій аватар? :)