Хочу познайомитись з дівчиною

Lostin Lviv, раджу Вам прочитати тему "Я нікому не потрібна?". Можна тільки перші 2-3 сторінки, а потім допис 76

 

Так часто хочеться себе цим заспокоїти. Ну, коли справді все надокучило, можна так казати.
Lostin Lviv, нашо Вам дівчина, нашо Вам дружина? Заведіть собі великого пса. Або двох не дуже великих.
Це не кпини. Думав собі про це. Одне непокоїть - собаку не покинеш. Та я, власне, ніколи не мав домашніх тварин, може то лише збоку цікаво виглядає - мати вірного друга пса, особливо в дитячих фільмах і романах.
Бляха, щось дитинство прокидається.
Коротше, не заморочуйтесь - забудьте на короткий час про дівчат взагалі.
Розберіться хто Ви? Що Вам треба?
Чи може, навпаки, не треба дівчат забувати?... треба посилено шукати?.. пробувати?.. (я про спілкування)
Біс його знає... Тіки не признається гад.

 

Я працював до червня,потім скоротили,ліквідовується підприємство. Класна роботка була,по ремонту та обслуговуванню компів,оргтехніки,дуже мені подобалась. Ще підробив трохи,скажем так,неофіційно.

---------- Додано в 13:58 ---------- Попередній допис був написаний в 13:58 ----------

Дякую. Співчуваю автору!

---------- Додано в 13:59 ---------- Попередній допис був написаний в 13:58 ----------

Ви порівнюєте кохану жінку з псом?

---------- Додано в 14:00 ---------- Попередній допис був написаний в 13:59 ----------

Просто жити,як живуть люди!

---------- Додано в 14:02 ---------- Попередній допис був написаний в 14:00 ----------

Можна якось віртуально,через інтернет зв"язатись з ними?

---------- Додано в 14:05 ---------- Попередній допис був написаний в 14:02 ----------

Само собою приходить тільки старість! Все решта,якщо активно не шукати,і не захоплювати,пройде стороною,зі швидкістю 10 років,як один день,і навіть не доторкнеться!

 

Неправда. Життя вас буде примушувати до чогось, давати знаки, як наприклад немає роботи - пішов шукати роботу, знайшов роботу - познайомився з коліжанкою і т.д. Якщо не забивати цим голову, то само собою і виходить.

Якщо чесно, то є істина якась в цьому. По молодості між хлопцями заведено хизуватися любовними подвигами. Потім з однією жінкою починається побутове болото - і вже дивишся на це по-іншому, без зайвої романтики.

 

Це нормально, хотіти як всі і навіть краще як деякі. Але можна вважати таку позицію хибною. Не творіть собі ілюзій - щастя не в тому шоб жити стандартно як всі. Хоч це мені самому тяжко осягнути.
Шось мені здається, шо Ви таки скоро знайдете когось хоч би в неті, познайомитесь, поспілкуєтесь...

 

Lostin Lviv, а може Ви щось у житті зробили не так. Просто я теж сама і знаю, у чому моя проблема. А Ви?

 

Для мене щастя,це щоб мене любила дівчина! Без неї я не живу,а мученицьки існую!

---------- Додано в 18:49 ---------- Попередній допис був написаний в 18:40 ----------

Хочете пораду? Відносьтесь до хлопців,чоловіків простіше,не посилайте їх до біса!! Інакше ризикуєте так нікого і не зустріти! Не ставте себе вище за когось. Всі ми однакові,ми люди! Я так зрозумів,Ви людина з багатим інтелектуальним досвідом,це класно,але чоловікові потрібна в першу чергу кохана,ніжна жінка,а не строга вчителька! Удачі Вам!

 

Спробую ---
http://www.ngo.lviv.ua/index.php?op...0-02-08-12-53-17&catid=51:2009-08-06-12-03-48

 

Ви про мене нічого поганого не думайте. Я лояльна до людей. Просто я навчилася (і не шкодую про це) дуже уважно відстежувати хто поряд зі мною знаходиться. Вам раджу робити теж саме. Згадайте слова Омара Хайяма: "Ты лучше голодай, чем что попало ешь, и лучше будь один - чем вместе с кем попало" . Удачі і Вам.

 

Особисто я незгодний з цим висловлюванням,та менше з тим... Люди різні,і їх вподобання також. Про Вас я нічого поганого не думаю,з чого Ви це взяли? Навпаки,уявляю перед собою розумну,вродливу жіночку,яка,просто не зустріла ще своє,і та чарівна мить десь в дорозі,але вже підїзжає!
У вас багато друзів,знайомих? Виберіть собі одного,з більш-менш близькими вам якостями,полюбіть,і ось Вам вирішення проблеми. Все просто! Я розумію,хо-
четься ідеального парубка,ексклюзиву,принца! Дай Боже,щоб Вам такий зустрівся в житті! Але їх мало,і страшний конкурс: двадцять дівок модельної зовнішності на одного,якщо простий,і сотні на відомого! Крім того,різні такі мачо звикли до гарему,з самого дитинства,Вас єдиної йому буде замало! Так що думайте! Життя одне,а молодість тим більше!

 

Люди різні. І усі мають недоліки. Я тоже їх маю. Але погодьтеся, що є люди з якими спілкуватися не варто. На моєму шляху такі негідники зустрічалися, що аж самій не віриться. Друзі у мене є. А стосовно принца. ...Аби людина була порядна.

 

Поділіться! Навіщо тримати в собі? Здоров"я вони не добавлять!

---------- Додано в 20:43 ---------- Попередній допис був написаний в 20:42 ----------

На Вашому шляху ніколи не зустрічались порядні чоловіки?

---------- Додано в 20:43 ---------- Попередній допис був написаний в 20:43 ----------

Розкажіть.

 

Скільки всього я чув про порядність..."мама нігарюй"...Ось я (фото моє бачили): не пь`ю, не курю, по кабаках і "дівчатах легкої поведінки" не шляюсь...зараз закінчую вуз, є певні можливості щодо влаштування на роботу...але дійсно серйозних стосунків не складається...так, і сміливості інколи бракує або ще чогось, але дівчат знайомих хватає і щось не тягну я на "принца" і "того єдиного"...

 

Ні! Було багато порядних мужчін. Несклалося. Чогось мої однолітки на мене не заглядалися. Задивлялися лише старші мужчіни. Поїхала я до Умані - мужик до мене якийсь причепився.
Стосовно недоліків: я можу сказати щось таке... Без матюків, звичайно.

Не будемо про це. Це уже у минулому.

 

ну от..ти вже й сам даєш поради, а ще вчора запитував у нас,що робити. Значить не все так погано.Успіхів тобі

 

Ну,мені теж неподобаються однолітки,я завжди любив,і любитиму маленьких,десь так,в районі 19-22 років!

В поїзді? А цікаво,як би Ви спали на боковому місці,а він проходив поруч,зупинився,і приліг біля вас,без всякого знайомства,навіть без банального "привіт",що б ви зробили?

---------- Додано в 21:31 ---------- Попередній допис був написаний в 21:27 ----------

Ну попробуйте якось! Світ від того не переверниться! О,а давайте разом підем,як настрій в мене буде? Я візьму грудасту брюнеточку,метр сімдесят,а ви?

---------- Додано в 21:32 ---------- Попередній допис був написаний в 21:31 ----------

Дякую,Крихітко,тобі також!

 

піть?куріть?!....не перевернеться, але не хочеться - не моє воно...я на полювання хочу...та і нема кого взяти (в данний момент)...
Але дякую за запрошення.

 

Не у поїзді. Я автобусом їздила. Відстань від Одеси до Умані - приблизно 2 години. Я відбилася від наших дівчат. У магазин нужно було мені зайти. Повернулася до парку - заблукала трохи. І дядько до мене якийсь причепився: "Ви десь навчаєтесь?".

 

А я думав,зі Львова до Умані… Тут трохи є,годин п”ять,чи шість поїздом… Були часи,батьки їздили туди,у Вашу сторону,дідусь тачку виграв в лотерею,але до Одеси непустили,тіпа,епідемія… Звернули куди – сь,на водосховище… Розказували,що,хоч і не море,але відпочили класно.
Я у вашому місті був всього один раз,по дорозі в Бєлгород – Дністровський. 91рік,по моєму. Як назло,нема фоток. Класна Одеса,хотів би побувати ще,проїздом,як завше,скуштувати знаменитих,апетитних,запашних,домашніх Жмеринських вареників,подивитись Потьомкін-
ські сходи,і не тільки,оскільки з тих часів мало що пам”ятаю. Единий яскравий спогад – коли вертались вже назад,з відпочинку,попали під конкретну зливу,з градом, в скверику,біля вокзалу. Нас було кілька родин з дітьми,і малечу перевдягали у мій запасний одяг…
А Ви приїзджали до Львова? Скільки разів? Що більше всього сподобалось у нас?

---------- Додано в 22:41 ---------- Попередній допис був написаний в 22:39 ----------

А на рибалку не їздете? Блін,я за життя,разів чотири,в дитинстві,і все,забув зовсім,що воно таке...

---------- Додано в 22:43 ---------- Попередній допис був написаний в 22:41 ----------

І Ви скоріше тікати,як по команді "На старт,вниманіє,марш!" перед 100м дистанцією?

 

Була у Львові один раз, у 2009 р. Три дні. Сподобались собори. У Собор Св. Юра я заходила двічі. Ще я сиділа у кафе (не пам'ятаю назви) на вул. Краківський і пила кофе. Найбільше мені сподобався отой заклад, де охоронець питає: "Є москаль?".