Звичайно це все дурниці якщо в людей однаковий світогляд, спільні цінності, взаємодоповнюваність. А якщо цього немає, як у мене, то побутова несумісність стає останньою крапкою в шлюбі.
Чудово сказано. А ще в сім'ї має бути хоча б повага, якщо вже нема любові. "Твої дурні палички" - в цих словах нема надто багато поваги. А взагалі... шкарпетки, фігня така, навіть не вартує обговорення. (Може тому, що в мене нема цієї проблеми?)
Ні, Полковнику, ватні косметичні палички, котрими дружина Ганнера вуха чистила. Я от собі уявила цю фразу, і подумала, якою б мала бути відраза мого діда, коли він доглядав бабушку після інсульту. Якби мені сказав подібне мій чоловік,я б дуже засумнівалась, що він буде доглядати так за мною. Любов проявляється саме в негарності, в буденності, і навіть у зміні памперса. Якщо нема любові - було б добре мати хоча б рівень.
Не совсем понял, что Вы хотели этим сказать. Сейчас за женой ухаживаю. Лежит после операции. Но тампексы в мусорное ведро????
Тампакси абсолютно ні при чім. Тонку естетичну натуру пана Ганнера дратує вид використаних ватних паличок у відрі. От мені і стали цікаві його реакції у набагато гірших з точки зору естетики життєвих ситуаціях.
І я так кажу. Взагалі їх перу як є - головне, щоб парна кількість в результаті була А потім чисті збираю в пари, при чому навіть тоді не вивертаю - сам вивертає, коли одягає. Щодо використаних засобів гігієни у туалетному відрі. Є така хороша, хоч і на перший погляд непотрібна річ, як спам, тобто листівки-рекламки, які тикають в поштову скриньку чи під двері. В мене то все лежить купкою на кухні і використовується для завернення всяких брудагеликів.
Та йому, чесно кажучи, пофіг чи ті шкарпетки в парі чи ні - головне, щоб одного кольору були То мене нервує, коли на ньому одна шкарпетка вища, а друга нижча :
Ну це вже дитячий садок. Лишилося погладити по голівці, повтирати шмарклі, дати тормозок і відправити на роботу.
Вспомнил свою историю в этой проблеме. Как-то нам на работу привезли из Червонограда кучу носков. Им нужно было комплект резины на бус и они решили с нами бартернуть, короче... каждому досталось что-то около пятидесяти пар, качество было хорошее. Выбор в цветах был скуден (черный), ну мы тогда ещё молодые были и не задумались над тем во что это может позже вылиться. Сколько лет после этой, супер комерческой операции, жена ещё сидела и подбирала близнецов, после каждой стирки, для того что-бы сделать пару... Я лучше помолчу... ---------- Додано в 15:30 ---------- Попередній допис був написаний в 15:26 ---------- А вы у моей жены спросите.... так всё и происходит. Больше того, она с годами в этом даже видит свою высшую жизненную миссию участия в моей жизни, а то точно пропаду без неё. Я в этом вопросе, даже и не пытаюсь её переубеждать, что я враг себе?
Абсолютно згідна,що по великому рахунку це все фігня повна...... В стосунках головне...не зраджувати,рахуватись з партнером, і можливо навіть не старатись переробити на свій лад......а просто тонко так навіть з властивим саме жіночкам жалібним тоном гарно попросити, а мо подіє - це вже коли побут навис брудною хмарою,страшних шкарпеток,ватними паличками(хоч в них точно немає нічого бридкого,для цього ж і є сміття...)зламаним краном і т.д. і т.п.от тоді замислитись над собою,а може я такий самий в очах своєї половинки? І все почати змінювати із самого себе....тоді все буде гуд,гуд!
Ну мы не маленькие дети и понимаем, что поменять уже ничего нельзя у взрослого человека, а вот немного тормознуть свой, удобный для себя любимого быт, надо бы. Хоть время от времени.
Я теж маю таку слабкість...не випущу чоловіка на роботу в брудній сорочці....чи не поснідавши.....і не запакувавши обід. А погладити по голівці і поцілувати....шо в тому поганого навпаки.....Дитячий садок тут нідочого,це просто приязнь один до одного,опіка,одним словом - СІМ"Я.