Хочеться кинути капця..

Все точно так само, як у мене з чоловіком! От лише я на Вашому місті, а він в мене такий байдужий до "правил".
Намагаюсь дрібниці ігнорувати, деколи промовчу, деколи попрошу всоте так не робити.. Але коли щось втне таке, що мене дуууже нервує, то вже мушу випиляти обіцянку старатись (!!) такого більше не робити.

 

Може це ознака "голови сім'ї"?

Ще колись була епопея з кухнею - ховати на ніч в холодильник продукти, що зверху стоять. З цим наче вийшло, тепер наче ховає. Бо до кухні вона взагалі нездала, може навіть не зайти туди в деякі дні. А ковбасу колись в морозильник клала - каже "М'ясо ж в морозильник кладуть".

І згадав про себе - на бачку кнопка спуску заїдала, тра було звикнути 2 рази її натискати. Ну мені на це не треба було 2 роки.

 

:shy: Може.

Поділіться методами Я регулярно щовечора роблю обхід квартири: чи у ванній вимкнений обігрівач, чи в кухні все сховане до холодильника, чи холодильник закритий, чи вікна закриті до кінця (а не як-небудь!!)

 

Точно! Методи ті самі - торочити 200 раз одне й те саме, може коли дійде.

 

Прибила б, коли не закривають шухляду з шкарпетками до кінця..і залишають хліб на столі,а не кладуть у хлібницю(це у нас тато так робить )

 

Для этого надо слушать старщих!
А мне теперь, очень даже понятно, что во время знакомства надо очень внимательно относиться к вещам, на первый взгляд, мелочным.
Позже, когда жизнь начинает набирать признаки быта и уходит, слегка, влюблённость, именно эти мелочи и начинают бить кувалдой по ещё не совсем сформировавшейся семье.
Выдержать подобное сможет только люди, действительно, осознающие это и видящие в своей половинке много других замечательных качеств.
Умение прощать и только иногда, в шуточном варианте, напоминать о недостатках другого, это и есть семейная гармония.
Надо знать одно, до какой черты вы готовы с этим мириться и на самом ли деле эти именно мелочи являются причиной вашей раздражительности и нетерпимости к своей половине, может на самом деле причина сооооовсем в другом, а именно эти вопросы являются уже отзвуками тех причин в которых как на людях, так и самому себе вы просто не хотите озвучить и окончательно признаться.

 

Золоті слова.:y:

Я ще прочитав початок теми, про цукерки. Ми теж не поділимось ніколи тими цукерками (і іншими приколами), мені 10 штук на тиждень вистачає, а жінці 2 рази чай попити. Так що коли я прийду по свою долю - то вже глухо як в танку. Все намагаюся розказати що давай половина твоя - роби шо хоч з нею, а мені моя най лежить. І взагалі ми б'ємося за їжу вдома, можете поржати, сам я завжди думав що сім'я - це кінець холостяцької сухом'ятки.

 

) ) )

А деколи просто все так класно, що ж хочеться за щось вчепитись, щоб не все так гладенько було Краще за шкарпетки і цукерки, ніж за зраду, пропивання грошей чи щось інше.

 

Очень замечательно, если эту борьбу каждый раз преподносить, своей половинке, в шуточной форме.
Типа, подловил на этом, но без претензий, зачем их уже высказывать (?) конфет то уже не вернуть.
А вот пообещать, что купишь и заставишь съесть при тебе килограма два-три, воооо уже и смешно и как с барского плеча смотрится.
К стати, выполнять такие обещания сооовсем не обязательно.

 

Не повернути, але на наступний раз знову все з'їсть, і потім знову все з'їсть, то краще відразу навчити ділитись!

 

а я вже змучилась зі своїм воювати, щоб він шкарпетки нормально знімав. Ну от не вміє він зняти нормально своїх шкарпеток, завжди знімаючи мусить їх вивернути на другу сторону :ireful: А мені потім тре сидіти і назад іх вивертати, коли хочу в пральну машинку закинути. В принципі могла би в наказаніє лишити ті шкарпетки най сам пере, але ж тут не про то йдеться. А просто хочу, щоб він так не робив :girl_cray:

 

С этой бедой шутить нельзя - затягивает, и очнуться не успеете как будет поздно.
Все самоотмазки в этом вопросе - огромная ошибка на всю жизнь.
Обратные варианты бывают, но это только исключения, которые подтверждают правило.

 

в нас то саме. Я одну шоколадку можу 3-4 дні їсти, а мій зметає її за 15 хвилин, те саме зі всіма іншими солодощами. Не вміє людина розтягувати задоволення

 

Абсолютно не верно.
Учить делиться надо до 10 лет, максимум, дальше или мириться (не понимаю сам, как?) в этом вопросе или расходиться.
Это конечно в глобальном понимании, а не в конфеточном варианте.

 

ШКАРПЕТКИ -ВІЧНА ТЕМА.Мій як приходе ,де бачить там їх швиряє.....я вже втомилась сваритись...........Сама піднімаю і кладу де слід,бо вони можуть валятися посеред хати, а він буде переступати так начебто й нічого там не лежить, а мене трафляє.особливо після того коли я все гарненько в кімнаті приберу ,почищу....а тут опа!!!!!!брудні шкарпетки

 

Я тоже не умею, по этому и не трогаю сладости жены, а покупаю совсем другие (те, что она не будет есть). Хотя сам, с годами наверно, стал более-менее равнодушен к ним.
При этом всём, жена знает, что "своровать" могу в любой момент, если их кушать при мне, а если нет то я и не вспомню про них.

 

І взагалі всю хатню роботу роблю я.....мене це теж трафляє.......ну,хоч щось чоловік мусить в хаті зробити....А мій від мене відкупляється: Ну, я ж тобі гроші приношу!От я і мовчу......бо я грошей не приношу,сиджу вдома,і мушу все робити сама.А так бракує чоловічої руки...особливо,коли все ламається,як не кран,то диван....одним словом немає ради.....буду за його ж грошу викликати майстра...хоч він все прекрасно вміє зробити сам...але,але....ТРАФЛЯЄ!!!!!!!

 

Значит надо ставить, при чем на самое видное место, корзинку именно для носков, а если нет... тогда знайте это общемужская болезнь и Ваш муж, абсолютно не оригинален в этом вопросе.
Можно ему сказать:
- ты вот у меня оригинальный, довольно человек, но вот в политике носков, абсолютно банален как и наш сосед...- алкаш.
При этом не забудьте сказать, что это вам жена алкаша рассказала, а то можно и нарваться... на встречный вопрос.

---------- Додано в 13:37 ---------- Попередній допис був написаний в 13:33 ----------

Тогда соизмеряйте... или Вам убирать за "кормильцами" или раз в день одну пару носков, но своего любимого, который может себе позволить откупиться.
Я за второй вариант,мы же уже знаем, что именно это дело, всемировое.
Правда?

 

Браво!!!!!))))))