Мій кіт був дуже вже "балакучим", особливо любив порозмовляти пізно ввечері, коли ми лягали спати, годину міг нявкати просто так. Маючи гіркий досвід, спеціально вмощувався на такому місці, щоб тапок не долетів. Теперішній кіт - муржчина небалакучий, я навіть не можу згадати, коли останній раз подавав голос, зате має свої бзіки: любить зранку запустити лапи під ковдру і полювати за пальцями ніг, недавно від нашої сонної малої такого шпіцака дістав - і хоч би що! Ще якийсь дуже всеїдний: жує картон, потрошить газети, а одного разу взагалі зжував новорічну аплікацію з вікна (купила я своїй дитині такого діда Мороза з силіконових запчастин, за декілька днів дивлюся - щоки пропали, потім брови). Я все думала на чоловіка або малу, а коли залишилися тільки шапка-очі-борода, побачила, як кіт насаджує на кігті, як на вилку, залишки детальок і жере їх одну за одною!
Хотілось би кинути капця в ту людину, яка таємно підляла якоюсь бідою мій кущ троянди і тепер йому "капець"... всьо, кущик вже не зацвіте...
Можна про песиків? Буває що пані заведе собі вівчара ,замість кімнатної собачки , в результаті пані не задоволена .Вівчар по іншому не може воняеет ,хворіє. Для гончака треба псарню кумпанію отаких ж гончакув , інакше занудьгує; для кімнати виведені особливі собачки. В расовому питанні не варто помилятися ай i не Гітлер раси придумав.
Жили ми три холостяка-лейтенанти в одній кімнаті. Шкарпетки тода, ЖАХ, коштували чи 23 коп, чи 32 коп. Ми з получки кожен купляв по 20 пар на місяць і не мали клопоту.. Але з часом веселий спосіб життя дався взнаки... Вирішили ми поекономити Почали ми ті шкарпетки збирати в купку... Коли почали дохнути мухи, вирішили попрати. Купили здоровенну поливану миску, велику пачку "Лотосу", повкидали тото фсё в тоту миску, висипали "Лотос" і щоби не вспливало притиснули гімнастичним ядром . Коли з того почали вилитати комарі-мутанти, (щось таке летюче з крильцями і чіпляється до людей) ми згадали про бажання попрати. Витягли ту миску з-під чогось, розігнали мутантів, взяли патик, щоби перемішати... Яке було наше здивування, коли з гори шкарпеток на патик чіплялись тіко гумки ... Надівши протигази понесли то-то викидати... Ті комахи мутанти зжерли всю емаль з миски і пів ядра . Після цього в мене дотепер мурашки при натяку про прання шкарпеток...
Ви що справді про чупакабру не чули? В нас тут на форумі пан консультант займається активним полюванням на того звіра і весь форум не може дочекатись коли вже нарешті він її зловить
Ага!!!!!А до нас прийшла логопед малого,і глянула на мою папороть і каже: О!!!!В мене,така була тільки здохла.... І,ось моя виздихує...
Але ми чесно спробували... 20 пар коштувало менше пляшки горілки... Пів-пачки сигарет "Ява"... Мені рука не підніметься за такі гроші прати... Ми їх викидали... Колись потім розкажу як ми горілку з сифону пили... Для економії
я б кинула тапком (лівим у праве вухо, а правим у ліве) тому, хто придумав перестрибувати годину туди-сюди. Шляк би наглий ту істоту трафив і економія його б узяла! Японія ось без переходу живе і процвітає, а тут як два рази на рік стрес собі влаштовуєм (ніби так його мало)
Рідко так нервуюсь, щоб аж хотіти кинути капця, але часто дивуюсь чоловіковій здатності не вловлювати очевидних моментів, неуважності, безтолковості тощо. Включила я пралку.. А відвід води в нас у ванну.. І от заходжу у ванну, а там пралка пере щодуху, а чоловік купається у ванній Швидко почала розмотувати намертво примотаний шланг до крану, витягувати його з ванни і пускати в унітаз. Через 2 хв пішов перший злив води! А то дурне сиділо у ванній і не додумалось, що зараз може організуватись джакузі!
Капець, я три роки не можу від жінки добитись шоб перемикала після себе вентиль з душу на кран, щоб не накладала сміття і відро як попало, а троха втрамбовувала, шоб не складала вичесане волосся на буфет, бо воно якось опиняється потім під ковром, список можна продовжувати.
.. а я свого чоловіка! За це він постійно сам викидає сміття. Але це неефективний спосіб. Треба йому давати мити відро і все довкола, може тоді одумається? ---------- Додано в 00:47 ---------- Попередній допис був написаний в 00:41 ---------- Колись писала, але то в подібній темі на ДП, що нервуюсь, коли чоловік весь брудний одяг кидає в один кошик на білизну, а мені потім в тому копирсатись доводиться, вибираючи потрібні кольори. Так от на днях в нашому супермаркеті була знижка на кошики, правда для сміття в офіс, але і мені на брудне підходить Купила один чорний на чорне і один білий на біле. Синій, який був, лишився на кольорове. Пояснила свою "систему" чоловікові і нарешті він сортує одяг!! :radist:
Ну моїй жінці зробити якесь таке зауваження, типу не кидай свої дурні використані ватні палички у кухонне сміттєве відро, бо я не хочу милуватися на них разом з чищенням картоплі - це смертельна образа. При чому рік будеш просити одне й те саме (бо вона забуває) - і кожного разу однаково смертельна образа. Я думаю чи то у всіх так, чи мені одному прифортунило як утопленику.
В мене відрази ніби нема, але мій чоловік кидає ватні палички в унітаз, що може його забити, тому мене це нервує! Треба буде купити ще один кошик до ванної - на сміття
Непогана тема насправді, раніше не бачив її. Бо для мене "побутова несумісність" велика проблема, хочеться "кинути тапком" дуже часто. Моя жінка рахує що коли я її прошу щось не робити - то обмежую її права і "вигадую правила". І відразу сходу намагається і мені щось придумати, хоч насправді я не бачу що її якісь мої звички виводять. Система така - щось "пред'явив" - отримав "пред'яву" у відповідь.