Це так Комунарець захищає касирку, несправедливо ображену. А в іншій темі - звинувачує мене в відокремленні Донбасу). Багато років назад після помаранчевої революції, на донецькому форумі я, слухаючи антиукраїнських тваринок, які лякали, що відділяться, писала - відділяйтеся, якщо вам так кортить. Що тільки ви придбаєте - то ви своїм куцим розумом розуміти не можете. Тепер, бачте, комунарець вимагає в мене покаяння. Але сидів і не рипався сам, коли в його рідному Донбасі починалося щось погане. І більшість так там просиділо. Чи багато таких на Донбасі, що не знають чого хочуть? Я гадаю багато. Народ там не активний в більшості і чекають на готове: чи царь вирішить, чи партія регіонів, чи накрайняк Путін. В більшості, але не всі.
О_о. Людяність!Я, мабуть, про людяність знаю інше, ніж ви. Ми живемо біля госпіталя, куди 2014-2915 везли українських захисників. У нас велика квартира і по проханню сина зупинялися, ночували комбати, водії скорих, що везли ранених, інші люди зі зброєю. Вони розповідали. Були ті, хто ціною свого життя охороняв стратегічни об'єкти, такі як ТЕС, щоб у Луганській області було тепло і світло. Один з цього Щастя запам'ятався: трохи старше мого сина, з одного западенських міст, вже кандідат наук, у нас в Харкові у Бандурка захищав кандидатську. Такий милий, розумний хлопець. Господи, думала я, бідна його мати, що він в цьому Щасті забув, і ще Україна Донбасу погана??Почуйте Донбас?? Переселенці в мене викликають підозру, так. Моя людяність стала вибірковою. Може, жінку з дітлахами я тоді на якийсь час би пустила, але чоловіків-переселенців - ні в якому разі.
Спойлер: Ваша доля Скажу вам честно:Ви дуже насолили. А Він все бачить і знає. Я це знаю. Нічого випадкового в цьому житті не буває. Запам'ятайте!!!!!! Тілько от знайшов, з першого пошуку - наче положили переді мною. Далі будем впиратися? Всюду враги?
Тоді, як ото поперли, в нашій школі теж прибуло. Перше, що образило, це те, що змусили переселенців брати поза конкурсом і в першу чергу. Зважаючи на те, що школа вузько спеціалізована, для музично обдарованих дітей, це було дивно і нахально, бо приймали кого попало через те, що з ОРДЛО, а справді обдарованим, хто дійсно був гідний місця, змушені були відмовляти. Відразу з нашестям донбасян з'явилося нашестя клопів в дитячому гуртожитку. За десятки років роботи школи не було такого жахіття. Тут учбовий рік в розгарі, готуватися треба до заліків, академ концертів, а у дітей руки, обличча в болючих пухирях. Рік боролися, не могли позбутися! Що не оброблять - перша ж ніч і знову діти покусані. Довелося знищити усі меблі, попалити подушки і матраси, позривати і знищити покриття із стін і підлоги. А потім ремонтувати і купувати усе знову. Серед інших з'явилася одна мамаша, яка почала своє і дитини перебування в школі із скандалів і так зі скандалами і продовжує. Почалося з того, що ще до вступу почала вимагати якісь особливі умови для свого сина. На спроби пояснити за якими правилами тут існують усі учні, вона почала катати кудись скарги, що переселенців притісняють і т.і. А ось, місяць тому я була свідком її жахливої істерики у шкільному дворі. У нас починався щорічний фестиваль "Харківскі асамблеї", який організовує Консерваторія. А в цьому році був ще й ювілей. Ну і нашій школі, як підрозділу Консерваторії, видідилили квитки на урочисте відкриття в оперному. Група учнів з різних класів зібралися і разом з вихователями пішли в ХНАТОБ. Я запитала свою, чи вона йде? Та донька відповіла, що нічого не знає про той захід. Я підійшла до однієї виховательки, запитала що, до чого, на що вона сказала: "Почекайте мене хвилину, піжемо разом і я вас проведу на концерт, навіть якщо не знайдеться квитка". І тут у нас за спинами такий жахливий крик: "Ты видишь, ушла вся молодеж! Что ты тут будешь делать с этими старухами?! (це про вихователів, що залишилися)" Це верещала та сама переселенка, намагаючись таким чином змусити свого сина йти на концерт. Потім, вона почала дзвонити комусь і кричати, що сина образили, що їх намагаються позбутися, що всі навколо змовилися проти неї однієї.. Шкода було хлопця, який почувався ніяково через неадекватну поведінку матері. Він просив її не кричати, та все дарма. Коли вийшла вчителька, яку ми чекали, вона підійшла до неї, запитала, які в тої проблеми, запропонувала йти з нами. Та хлопець не хотів, а мати не припиняла свою істерику. Дорогою вчителька ця розповіла, що прийняла ту жінку у себе вдома, навіть реєстрацію дала, по знайомим знайшла їй роботу, але та дуже швидко там влаштувала скандал і вилетіла. Пізніше з'ясувалося, що її приймала в себе ще одна родина, навіть не в своєму житлу, бо сами винаймають. Родина з Тернополя. Коли дітей прийняли у школу в Харкові, вони орендували житло неподалік від школи і на час навчання спланували своє життя поруч, в Харкові. Але ж для переселенців з ОРДЛО це не варіант. Вони, як ті клопи, хочуть пити кров інших. В них якась впевненість на генному рівні, що ВСІ, СКРІЗЬ, ЗАВЖДИ Й УСЕ їм винні! І як оце не хотіти, після таких неадекватів, як та мамаша, або цей Коммунарець, або оті відморозки, що десь у Трускавці, чи що, фотографувалися тикаючи факи меморіалу Небесної сотні, щоб оте все "щастя" краще б лізло в рашу. В них філософія життя ближче до рашинського ледачого пролетаріату, ніж до хазяйновитого українця. Але ж там такі самі паразити, що хочуть усього і відразу. Тому, вони люто ненавидять усе україньське, але це не заважає їм паразитувати за рахунок тих самих українців із Тернополя.
А моя дочка не могла дитину в садочок поряд з домом здати через переселенців, яким тільки в центрі міста треба садок. Хоч як тільки народила, так і встала в чергу. Була сьома, потім двадцять сьома, і вже їй на роботу, а черга тільки росте. Прийшлося поборотися добре...Через стінку з нами купила квартиру родина переселенців, тілько доробили ремонт, а дитина вже в садку - дворічна! Зараз Фєдя з нашим малим в одній групі, де діти з 3 до 4. Все, виявляється, можна. Допомагає держава всім. Ну а якщо зняти квартиру їм важкувато, то тут вже держава безсила. Є погані прецеденти, що грошей не платять, а видворити не можна. Платити хазяєвам за них комуналку хто зна скільки. Оце людяність по-комунарцю.
Там всё интересное. Но из-за мракобесия, которое вы развели на ровном месте - не хо рассказывать. Обсуждайте кассиршу. Однако для остальных замечу, что это классная книга от классного издателя и стоит всего 70 грн. «Триптих про призначення України» — Видавець Олександр Савчук Книгу складають три есеї видатного філолога Юрія Шевельова (1908–2002): «Москва, Маросєйка», «Над озером. Баварія», «Четвертий Харків». Видано до 110-річчя від дня народження автора. п.с. Давайте в тему больше позитива о Харькове. Дались вам эти кассирши с крестами.
Сьогодні була на вокзалі, проводжала близьку людину. Потім трохи погуляла на Привокзальній площі, зауважила жінку, назустріч якій спішив чоловік з трояндою -галантно вибачився за спізнення. Приємно таке бачити. Зайшла в книжковий ярмарок, купила пазли "Панду". 500 шт. Малому не піддалась, зібрав трохи і облишив. А я думаю зараз - чи , чи фрагментик спробувати зібрати. Прямо кличе до себе та панда.
А чого? Збирання пазлів корисно не тільки дітлахам: заспокоює, відволікає) А я вчора була з малючком на виставці роботів. Там різні технічні винахіди і дивини. Як зачарована стояла і дивилась на роботу 3D принтера... Я знала, що це, але не бачила як воно працює. А дітям давали помалювати 3Dолівцем. Там багато було такого, що дуже цікаво і дітям, і дорослим. Яка все ж таки активна і талановита у нас молодь: в одному з цехів покинутого заводу роблять періодично якісь виставки, лекції, презентаціїї - це Арт-завод. І гроші заробляються, і щось рекламується і продається. Смачний чайок з печивом дадуть безкоштовно, доброзичливі посмішки, дітворі надувні кульки - все це радісно і дуже душевно. Можна придбати якусь гру дитині, яку ні на якому базарі не знайдеш і більше ні у кого такого не буде. Бо тут підібране незвичайне, креативне, високотехнічне.
То цей витвір йде у вашій кузні кадрів як внепланове читання чи як практичне менеджерство по мерчендайзерству з розповсюдження друкованої літератури? Шучу, шучу... Ясно... У всьому винні вороги... Тут про касиршу - в самий раз, приклад проникнення російського шовінізму і хамства через харківські ворота до України. ) Але я сподівався на більше. Я там не знайшов про призначення України. В тому сенсі, що мало виставили до ознайомлення. Не підскаже, люб'язно, в чому там цвях?
Таке враження, що не тільки я побувала у Варшаві цього року Електронні табло на зупинках, єдиний квиток... Може ще й за чітким розкладом почне транспорт ходити Ото було б диво, так диво.
Українські діти у 19 сторіччі на Харківщині не розуміли російську мову: Данилевский Г.П. Украинская старина. – Харьков, 1865. С. 363 https://books.google.ch/books?id=FIRaAAAAcAAJ
В Харкові, два місяці тому, "народився" Музей наукових відкриттів, з подібними експозиціями, як в Варшавському Центрі науки Коперніка. Він значно менший і молодший, та сподіваюсь, что в нього ще все попереду Woom – музей научных открытий
В Харкові, на найбільшому в Європі майдані - найвища в Європі новорічна ялинка! Висота складає 36,7 метрів, що дорівнює висоті 12-поверхового будинку! Харківська ялинка не тільки найвища, а й найцікавіша. Вона постійно "перевдягається", тому весь час різна. Освітлення дає близько 100 світлових і колірних варіацій денного і нічного оформлення, які чергуються. На ялинці є кілька тисяч куль з глянсового пластика, завитки що світяться і зображують морозні візерунки, 50 великих світлових куль - кожен сезон їх змінюють. Не відірвати очей
Харківську ялинку ще довго не переплюнуть) І по висоті, і по техно-оздобленню. Вона коштувала 2 млн ще 3 роки назад. Щось на ній міняють потроху: сьогодні бачила на ній зображення цуцика, бо рік же собаки. Хоча мені і вінницька ялинка сподобалася. До речі харків'янам, в новорічну ніч з 11-ої на сцені почнеться дуже цікавий концерт. А попоїсти та випити там буде. Сьогодні скуштували там новорічного шашличку, був добрим і не буже дорого - 40грн за 100гр)Це у грузин - вони там під своїм прапором готують. І печуть, і смажать, і горілку розливають. Черга!
Ялинка нормальна. Але кількість конячих морд на кв.м. бісить. Особливо карети, яким треба кататись саме через натовп. Приходиш такий з дитиною подивитись через грати на ялинку і тільки й чуєш "ану ррразайдісь - барін єдєт")))
3 роки а не більше? Може я помиляюсь, але її поставли перший раз коли Дупа був губернатором, тобто ще до 2014-го.
Перший раз її встановили в грудні 2013, тобто це вже 5й раз вона стоїть. А ось як змінювалися ялинки в Харкові: Как менялась харьковская елка (фото)