Взагалі хочу поспілкуватися!

удавитесь)))

 

Бамбук надіслав мені через ПП достатньо странну річ, і я згдав відповідь.

абырвалг

Ужратая лисичка, проаннимилировав Сублога, начала продавать олифу.
Ультромариновая уточка, проаннимилировав Сублога, получила пятьсот тонн арматуры.
Галина Бланка, проаннимилировав Сублога, стала ведущим производителем бульонных кубиков.

Проаннимилируй Сублога и ты!

рамамба харумамбуру

П.С. Автор - не я.

 

Иногда и самому надо ходить в булочную за хлебушком..
Тогда узнаете.

 

Голубица и черница, госпожа гофместерица!(казка 12 місяців) А ще є ягода полуниця яку російська транскрипція ну не може взяти!

 

Як підхопити польску? Як в ній розібратися?
http://www.youtube.com/watch?v=VHb00UI5oyg

 

Ось дутий пузир слов'янізму (трьох слов'янских народів) і закінчується на польській мові! Тому, що знання польської(слов'янської) веде до знання німецької і інших євромов! А пхатись в Європу без української зі школи,
то краще запам'ятовувати ієрогліфи!

 

Я в чужині дивлюся на небо,
Десь високо летять журавлі,
Може бути, якраз вони сядуть
У моєм, у далекім селі.

Журавлі, мої друзі хороші!
Якщо будете в ріднім краю,
То не в службу, а в дружбу попрошу,
Розшукайте ви маму мою.

Як знайдете ви мою маму,
Як знайдете ті очі сумні,
Передайте привіт ви від мене
Журавлиною мовою їй.


Ця пісня - вона одна з найперших, які я розбирав, яку я намагався записати рік тому з почуття, зі слуху, не знаючи слів. Я взагалі намагаюсь записати розмови, які мені подобаються, відрізніти слова, коли не знаю їх. Це не завжди добре виходить зробити, на жаль. Поки ще не розумію, чого я насправді, так кажучи, не отримав для отримання цього вміння.

Так от, це одна з найперших пісень, яку я розібрав на слова. І я питаю, не підглядуючи у джерело: про що КОНКРЕТНО вона, при яких обставинах цей текст записали?

Здається, ніби то цей текст про хлопця з українського села, який потрапив в Афганістан на війну, чи про якусь схожу ситуацію. Наскільки я помиляюсь?

 

Журавлі


Слова: Петро БойкоМузика: Петро БойкоВиконує: Берегиня
В небі синім весна багряніє,
Журавлі, журавлі, журавлі,
Може бути, що десь вони ждуть.

Журавлі, любі друзі хороші,
Якщо будете в ріднім краю.
То не в службу, а в дружбу попрошу,
Розшукайте дівчину мою.

А як вечір багряний настане,
Розіллється в далі голубій,
Ви привіт передайте від мене,
Журавлиною мовою їй.
Интересно, какой из вариантов первоисточник.

 

http://youtu.be/6QUdZ0D2neM

 

Цікаво, але ще цікавить відповідь на це питання:

Оскільки є різниця між варіантами виконання, тому нехай моє питання стосується варіанта виконання ПТ.

 

Кто же Вам ответит на Ваши же фантазии.
Скорее всего, пацан тот в схроне в Прикарпатье сидел и мечтал о небе и журавлях.
Нормальная версия?

 

Полковник, почему вы столько времени тут на форуме сидите? Откуда у вас оно? Откуда такой интерес специфический?

 

Деньги.
Только деньги.
Больше никаких интересов тут не имею.

 

Полковник, не секрет, как устроен ваш бизнес, связанный с этим сайтом?

 

Тут недавно это обсуждалось.
Мне лень икать.
За клики и количество постов получаю бабки от администрации форума.
А за содержание постов на Лубянской площади.
На хлеб с чёрной икрой пока хватает.

 

Я теж не знаю, котрий. Але цю пісню ми співали в школі ще в 70-х саме на ці слова.

---------- Додано в 00:53 ---------- Попередній допис був написаний в 00:51 ----------

Ще в 1974 році наші хлопці в Афгані точно не були. Так що - відпадає.

 

Ну, вот, остается схрон. Значит моя версия правильная.

 

Мабуть щось дуже смішне прочитали або почули? Поділіться з нами у гілці "Гумор".

 

Это оЧепяТка.
У меня иногда трапляется.
Рад и горд, что у Вас никогда.

 

Хто про що, а вшивий про баню.
Ця пісня - це туга українців-емігрантів( що жили в свій час за кордоном і не мали змоги хоч якось приїхати до України) за Україною.

3 любов'ю і журбою наодинці,
Із невмирущим словом Кобзаря,
Ми, українці, — всюди українці,
Допоки світить нам одна зоря!
Ж и в у т ь землі співучої сини
В Америці, Канаді й Аргентині,
їм сняться рідні села і лани,
І очі мавок, незбагненно сині.
Летять роки, як сиві журавлі.
Немов журба, сльоза л я г л а на вії,
І не дає заснути до зорі
Щемлива, наче пісня, ностальгія...
Летіть, летіть, нестримні журавлі,
Через усі держави і кордони,
Несіть привіт від рідної землі,
Усім, хто в неї вірив безборонно.
Усім, хто зміг у серці зберегти
І землю ту, і мову ту єдину.
Хто крізь усі негоди і світи
В собі проніс любов до України.

Але зараз, слава Богу, все по-іншому. Українці можуть вільно, як і всі люди, мандрувати світом і вертатися до рідної України, коли захочуть. А є багато нас, що лишаються в світах. Але Україну любити не перестаємо.