Увійти або зареєструватися

Все це було...

Тема у розділі 'Історія', створена користувачем MARTINI, 25 лис 2007.

Сторінка 59 з 92

VasMT Дуже важлива персона
Цитата від Romko: ↑

Та коло двох тисяч вояків, вірних УНР, – залишки Богданівського, Полуботківського, Дорошенківського, Богунівського й Гордієнківського полків, Гайдамацького коша Слобідської України, куреня Січових стрільців, вільного *козацтва та чорних гайдамаків – не могли довго чинити опір більш ніж учетверо чисельнішим силам Муравйова. Його обидві армії мали вісім з половиною тисяч чоловік, 48 гармат, два бронепоїзди й чотири броньованих автомобілі. Окрім того, із початком обстрілу в Києві знову повстали "арсенальці". Зайняли Печерську лавру й допомогли "першій армії" перейти через Дніпро.
Натисніть, щоб розгорнути...

Бідне і нещасне УНР...
Ні людей, ні броньовиків, ні бронєпоїздів...
Я тут від сусідів чекав відповіді, не дочекався, може Ромко скаже щось.
За роки першої світової війни з України було мобілізовано більше 5 мільйони солдат, унтерів і офіцерів. В червні 1917-го на ІІ військовому з"зді зібрались представники 1,5 мільйонів солдат-українців. А в січні 18-го проти Мурав"йова вийшло 450 студентів і юнкерів. Куди ділась армія?

VasMT, 21 лют 2013

#1161
- Подобається x 2
Romko Дуже важлива персона
Цитата від VasMT: ↑

Бідне і нещасне УНР...
Ні людей, ні броньовиків, ні бронєпоїздів...
Я тут від сусідів чекав відповіді, не дочекався, може Ромко скаже щось.
За роки першої світової війни з України було мобілізовано більше 5 мільйони солдат, унтерів і офіцерів. В червні 1917-го на ІІ військовому з"зді зібрались представники 1,5 мільйонів солдат-українців. А в січні 18-го проти Мурав"йова вийшло 450 студентів і юнкерів. Куди ділась армія?
Натисніть, щоб розгорнути...

На це відповів Винничук

“У серпні 1917 року на фронті було 27 українізованих дивізій, а всіх українізованих вояків – аж 4 000 000! Та з такою армією не те що Україну визволяти, а й Сибір можна було захопити. Все це військо готове було боротися за Україну, але значна частина Центральної Ради не розуміла значення організації української армії... В. Винниченко... виступав з різкими статтями проти формування української армії: “Не своєї армії нам, соціял-демократам, і всім щирим демократам, треба, а знищення всяких постійних армій.” За такі переконання своїх “вождів” заплатила Україна своєю державою” (тут і далі цитати з Н. Полянської-Василенко).
І знову бачимо оте протистояння аристократії і мужицтва. Аристократ Микола Міхновський боровся за створення власної армії, а мужик Винниченко робив усе, щоб цього не сталося. Винниченко і Грушевський – це великі світочі в царині науки і письменства, але в царині політики – відверто злочинці. А хто знає, чи не платні агенти Москви. Бо так уже ганебно нищити ідею суверенної держави, як це чинили обидва мужі, не відважувався ніхто.
У нас звикли ідеалізувати геть усе. Скоро Центральну Раду зображатимуть як дружній хор херувимів. На жаль, то була абсолютна не здатна для виборювання державності компанія. Щось на зразок Спілки письменників і діячів Руху. Кожен щось писав. Як не вірші, то публіцистику або наукові трактати. А який з писаки диктатор? Письменниками були і Петлюра, і Ю. Тютюнник, і навіть батько Махно.
Я дивуюся, чому Винниченкові і Грушевському більшовики не зафугували таких самих монументів, як Артьому. Та це ж вони врятували Расєю! Це ж вони стояли на смерть, аби тільки не допустити створення української армії.
А коли наперекір їм у Києві така армія була створена і, дуже доречно, російське командування опинилося за гратами разом з комендантом міста, то знаєте, що вчинили ці гнилі інтелігенти? Ні, ви ніколи не повірите. Комендант, сидячи в цюпі, пише писульку Грушевському, в якій вимагає негайного роззброєння бунтівників, відправки їх на фронт, а всіх призвідців покарати! Це фантастика! Де ви таке чули, аби хтось із в’язниці давав наказ незалежному урядові, а той – слухняно підкорився? 40 тисяч бійців змусили здати зброю, відправили на фронт, а ідейних керівників арештували. Вся ж імперська банда офіцерів була з вибаченням випущена на волю. Київ лишився без армії.
А вже під час визвольних змагань Центральна Рада ввічливо роззброювала більшовиків, вантажила їх в ешелони і відправляла додомцю. Там їх знову озброювали і гнали в Україну. Більшого абсурду годі придумати. Замість того, щоб ці війська негайно інтернувати, а офіцерню розстріляти, як то було прийнято в усіх порядних державах. Що, зрештою, чинили більшовики в Рославі, де було розстріляно кілька тисяч українських старшин, що поверталися з фронту в Україну. Росіяни виявилися значно прозорливішими: найвідоміших убито, а деморалізовані солдати й так по хатах розбредуться.
На фронті більшовики успішно розколювали російську армію. Російські солдати, натхнені світлими ідеями Ілліча, кидали фронт і тікали додому. Українці добилися українізації військових частин. “Улітку 1917 року близько 300 тисяч українських солдатів стихійно реорганізувалися у всеукраїнські формування, заприсягнувши на вірність Центральній Раді” (О. Субтельний, стор. 303). А Рада що? Вона це проігнорувала. Українські старшини слали петиції в Київ, вимагаючи заклику про повернення всіх українців з фронтів. Але Рада була проти. Адже вона всіма трьома універсалами заманіфестувала свою вірність єдіной і нєдєлімой.
Дійшло до того, що коли лунала команда йти в атаку, піднімалися з шанців лише українці, а збільшовичені росіяни стріляли їм у спини і браталися з німцями.
Лише четвертим універсалом Центральна Рада нарешті перетяла кляту пуповину, але то вже була надто спізніла акція. Вимучені кількарічною війною, українські солдати розбрелися по рідних селах і хуторах, а надалі воліли поповнювати ряди повстанців, аніж регулярного війська. Знову розквітли козаччина і гайдамаччина. Яскравий приклад такого новітнього Івана Сірка – Нестор Махно. Як і його геніальний попередник, Махно кидався з однієї крайності в іншу, розтрачуючи великі сили далеко не на користь майбутній державі.
Подальші спроби створити українську армію, в тому числі й генерала П. Скоропадського, зійшли нанівець через опір Центральної Ради. Тому й не диво, що коли до Києва підступали кількісно невеликі банди Муравйова, шлях їм перепинило 300 безвусих юнаків, 300 молоденьких аристократів. Мужики на ту пору полохали з обрізом куркуля.
А коли дітваки полягли, ми – славне українське мужицтво – проголосили їх героями і кинулися оспівувати. Аристократів ми любимо і шануємо. Але вже тоді, коли вони мертві.
Демонструючи перед світом образ народу-страдника, ми й поразку свою у 1917-1920 роках пояснили тим, що клятий москаль нас знову загнав у болото. Але мусимо визнати, ми виявилися народом, в якому анархізм і бездержав’я сидить у крові. Винити треба не москаля, а самих нас.
Навіть естонцям вдалося відбити наступ більшовицької армії, бо вони мали хоч і невелике, але регулярне військо, а не хореографічний ансамбль.
Натисніть, щоб розгорнути...

Малоросійський мазохізм

Romko, 21 лют 2013

#1162
- Подобається x 1
VasMT Дуже важлива персона
Цитата від Romko: ↑

На це відповів Винничук
Натисніть, щоб розгорнути...

Набити би йому писок, тому Винничуку... Так в нього все складно, так ладно... ЦР -козли, і всьо тут...
А куди він дів ДЕВ"ЯТЬ тисяч військ Київського гарнізону? Їх що, не було? Були. То чому нікому було захищати Київ? Ще одне. Муравьов прийшов із трьохтисячною армією. Де він взяв ще ЧОТИРИ і ПОЛОВИНОЮ тисяч військ?

VasMT, 21 лют 2013

#1163
- Подобається x 3
Romko Дуже важлива персона
Цитата від VasMT: ↑

А куди він дів ДЕВ"ЯТЬ тисяч військ Київського гарнізону? Їх що, не було? Були. То чому нікому було захищати Київ? Ще одне. Муравьов прийшов із трьохтисячною армією. Де він взяв ще ЧОТИРИ і ПОЛОВИНОЮ тисяч військ?
Натисніть, щоб розгорнути...

....................................

не диво, що коли до Києва підступали кількісно невеликі банди Муравйова, шлях їм перепинило 300 безвусих юнаків, 300 молоденьких аристократів. Мужики на ту пору полохали з обрізом куркуля.
А коли дітваки полягли, ми – славне українське мужицтво – проголосили їх героями і кинулися оспівувати. Аристократів ми любимо і шануємо. Але вже тоді, коли вони мертві.
Демонструючи перед світом образ народу-страдника, ми й поразку свою у 1917-1920 роках пояснили тим, що клятий москаль нас знову загнав у болото. Але мусимо визнати, ми виявилися народом, в якому анархізм і бездержав’я сидить у крові. Винити треба не москаля, а самих нас.
Натисніть, щоб розгорнути...

Romko, 21 лют 2013

#1164
- Подобається x 2
VasMT Дуже важлива персона
І що?
Совок винен?

VasMT, 21 лют 2013

#1165
- Подобається x 3
Romko Дуже важлива персона
Цитата від VasMT: ↑

І що?
Совок винен?
Натисніть, щоб розгорнути...

Ми винні.
Що допустили це плюгавство на свої землі.
Ми винні,що не ввинищили послідовників гнилого педераста Бланка.
Ми винні,що не винищили смердячих окупантів,щоб не множились.
Занадто мягкосерді...
Треба було палити,катувати,винищувати тварюк-комуняків.
Ота гидь донині смердить в Україні.
Донині махають тими плюгавими червоними шматами і славлять комуністичну мразь.
Ненавиджу.

Romko, 21 лют 2013

#1166
- Подобається x 1
VasMT Дуже важлива персона
Цитата від Romko: ↑

Ненавиджу.
Натисніть, щоб розгорнути...

А Центральну раду теж? А члена УСДРП соціаліста Петлюру теж? Гетьмана Павла Скоропадського теж?

VasMT, 21 лют 2013

#1167
- Подобається x 4
Romko Дуже важлива персона
Цитата від VasMT: ↑

А Центральну раду теж? А члена УСДРП соціаліста Петлюру теж? Гетьмана Павла Скоропадського теж?
Натисніть, щоб розгорнути...

На жаль, то була абсолютна не здатна для виборювання державності компанія. Щось на зразок Спілки письменників і діячів Руху. Кожен щось писав. Як не вірші, то публіцистику або наукові трактати. А який з писаки диктатор? Письменниками були і Петлюра, і Ю. Тютюнник, і навіть батько Махно.
Я дивуюся, чому Винниченкові і Грушевському більшовики не зафугували таких самих монументів, як Артьому. Та це ж вони врятували Расєю! Це ж вони стояли на смерть, аби тільки не допустити створення української армії.
А коли наперекір їм у Києві така армія була створена і, дуже доречно, російське командування опинилося за гратами разом з комендантом міста, то знаєте, що вчинили ці гнилі інтелігенти? Ні, ви ніколи не повірите. Комендант, сидячи в цюпі, пише писульку Грушевському, в якій вимагає негайного роззброєння бунтівників, відправки їх на фронт, а всіх призвідців покарати! Це фантастика! Де ви таке чули, аби хтось із в’язниці давав наказ незалежному урядові, а той – слухняно підкорився? 40 тисяч бійців змусили здати зброю, відправили на фронт, а ідейних керівників арештували. Вся ж імперська банда офіцерів була з вибаченням випущена на волю. Київ лишився без армії.
А вже під час визвольних змагань Центральна Рада ввічливо роззброювала більшовиків, вантажила їх в ешелони і відправляла додомцю. Там їх знову озброювали і гнали в Україну. Більшого абсурду годі придумати. Замість того, щоб ці війська негайно інтернувати, а офіцерню розстріляти, як то було прийнято в усіх порядних державах.
Натисніть, щоб розгорнути...

Всіх треба було розстрілювати.
До останнього комуняки.

Romko, 21 лют 2013

#1168
- Подобається x 1
VasMT Дуже важлива персона
Цитата від Romko: ↑

Всіх треба було розстрілювати.
До останнього комуняки.
Натисніть, щоб розгорнути...

Щось я не зрозумів Вас, Романе.
І цих теж ?

Цитата від Romko: ↑

40 тисяч бійців змусили здати зброю, відправили на фронт
Натисніть, щоб розгорнути...

Питання, а на який фронт відправили цих 40 000 безпорадних та немічних українців?

VasMT, 21 лют 2013

#1169
- Подобається x 3
Romko Дуже важлива персона
Цитата від VasMT: ↑

Щось я не зрозумів Вас, Романе.
Натисніть, щоб розгорнути...

Ми ніколи один другого не зрозумієм.
Тому що Ви молитесь на педераста і його твориво - смердячий совдеп.
А я то ненавиджу.
І проклинаю.
І,якби була можливість опинитись там,вмер б не так,як змушений здохнути тепер.
А забрав б з собою багатьох.

---------- Додано в 20:19 ---------- Попередній допис був написаний в 19:42 ----------

Я вірю,що тварюк буде засуджено Міжнародним трибуналом.

17 грудня 1917 року Рада народних комісарів Росії в порядку підготовки війни проти України пред'явила уряду України ультиматум «Про визнання Радою Народних Комісарів Росії Української Народної республіки та про пред'явлення Центральній Раді ультиматуму за її контрреволюційну діяльність». Даний ультиматум є грубим втручанням у внутрішні справи України, він означав початок першої військової агресії проти України, що є порушенням права кожної нації на самовизначення. Це порушення є триваючим і таким, що протягом свого здійснення порушувало п. "а" ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (злочини проти миру), а саме: планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних договорів або угод або участь в загальному плані чи змові, спрямованих на здійснення будь-якої з перелічених дій.

22 грудня до Харкова прибули російські червоногвардійські загони на чолі з Ховріним і Сіверсом, які почали роззброювати українські військові підрозділи Центральної Ради і масово розстрілювати харків'ян, що є прямим порушенням ст. 4 Додатку до Конвенції про закони та звичаї війни від 5 (13) жовтня 1907 року, яка встановлює гуманне ставлення до військовополонених: "до військовополонених належить ставитися гуманно. Все що належить їм особисто, за винятком зброї, коней, військових документів, є їхньою особистою власністю. Це порушення є триваючим і таким, що протягом свого здійснення порушувало пп. "в", "с" ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (військові злочини та злочини проти людяності), а саме, порушення принципів ведення війни: вбивства, застосування тортур, уведення в рабство чи для інших цілей цивільного населення окупованих територій; вбивства, тортури військовополонених; вбивство заручників; безглузде руйнування міст, сіл; розорення, не виправдане військовою необхідністю, вбивства, знищення, заслання та інші жорстокості, застосовані до цивільного населення в мирний та воєнний час, злочини з політичних, расових чи релігійних мотивів.

Просування большовицьких військ супроводжувалось масовими розстрілами українців, інтелігенції, духовенства. Червоний терор і масові розстріли стали повсякденним звичайним явищем, що є порушенням пп. "б", "в", "г", "д" ч. 1 ст. 23 Конвенції про закони та звичаї війни та пп. "в", "с" ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (військові злочини та злочини проти людяності), а саме порушення принципів ведення війни: вбивства, застосування тортур, уведення в рабство чи для інших цілей цивільного населення окупованих територій; вбивства, тортури військовополонених; вбивство заручників; безглузда руйнація міст, сіл; розорення, не виправдане військовою необхідністю, вбивства, знищення, заслання та інші жорстокості, застосовані до цивільного населення в мирний та воєнний час, злочини з політичних, расових чи релігійних мотивів.

Після кількаденних бомбардувань з важких гармат, навіть снарядами з отруйними газами, Києва, московські большевики 26 січня ввірвалися в місто. За декілька тижнів було розстріляно без суду і слідства біля 5 тис. киян - ці дії є порушенням ст.ст. 25, 26 Додатку до Конвенції про закони та звичаї війни від 1907 року, які встановлюють, що "забороняється атакувати чи бомбардувати, будь - яким способом незахищені міста, селища або будівлі. Начальник військ, що нападає, перед тим як почати бомбардування, за винятком випадків атак відкритою силою, має зробити все, що від нього залежить, для попередження про це влади" та ст. 28 вказаної Конвенції, якою "забороняється віддавати місто на розграбування, навіть взяте приступом" та пп. "в", "с" ст. 6 Статуту міжнародного військового трибуналу (військові злочини та злочини проти людства), а саме порушення принципів ведення війни: вбивства, застосування тортур, уведення в рабство чи для інших цілей цивільного населення окупованих територій; вбивства, тортури військовополонених; вбивство заручників; безглузда руйнація міст, сіл; розорення, не виправдане військовою необхідністю, вбивства, знищення, заслання та інші жорстокості, застосовані до цивільного населення в мирний та воєнний час, злочини з політичних, расових чи релігійних мотивів, а також порушенням Декларації про відміну використання вибухових та запальних куль 1868 року.

Після підписання Брестського миру большевики змушені були покинути територію України, але в той же час використали відтягнутий ними час виводу своїх військ для пограбування української власності. Зокрема вивозився хліб, цукор, вугілля, обладнання великих промислових заводів, всі матеріальні та культурні цінності, що стали потім чомусь "достоянием великой русской культуры", це є порушенням ст. 46 Додатку до Конвенції про закони та звичаї війни від 1907 року, про те, що "приватна власність не підлягає конфіскації", ст. 47 Конвенції про закони та звичаї війни, яка встановлює, що "пограбування в будь - якій формі забороняється", ст. 56 Конвенції про закони та звичаї війни яка вказує, що "власність громад, установ церковних, благодійних і освітніх, художніх і наукових, навіть та, що належить державі, прирівнюється до приватної власності і не може бути конфіскована". Цей злочин має рецидивний характер, оскільки вчинявся з боку Компартії по відношенню до України неодноразово.
Натисніть, щоб розгорнути...

2. Другий похід большевиків Росії на Україну.

9-10 грудня 1918 року комуністично-більшовицький режим Росії розв'язав другий військовий похід проти України, що підпадає під кваліфікацію п. "а" ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (злочини проти миру), а саме: планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних договорів або угод або участь в загальному плані чи змові, спрямованих на здійснення будь-якої з перелічених дій.

Протягом січня 1919 року значна частина території України вже контролювалась Червоною армією, а з 3 січня в Харкові функціонував Тимчасовий робітничо-селянський уряд України, на одному з перших засідань якого вказувалось, що він "створений за постановою ЦК РКП, є його органом і проводить всі розпорядження та накази ЦК РКП(б) безумовно."

Таким чином, встановилась аналогічна Совєтській Росії структура влади, яку було псевдозаконодавчо легітимізовано прийняттям першої Конституції УСРР у березні 1919 року, яка повністю повторювала Конституцію РСФРР, що є порушенням ст. 43 Конвенції про закони та звичаї війни від 1907 року, "з фактичним переходом влади з рук законного уряду до захопившого територію неприятеля, останній зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для того щоб, наскільки це можливо, відновити та забезпечити громадський порядок та суспільне життя, поважаючи існуючі в країні закони, крім випадків коли до цього були перешкоди".

3. Третій похід большевиків Росії на Україну.

7.11.1919 року - комуністи розв'язали третю агресивну війну проти України, що підпадає під кваліфікацію п. "а" ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (злочини проти миру), а саме: планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних договорів або угод або участь в загальному плані чи змові, спрямованих на здійснення будь-якої з перелічених дій.

Під час проведення агресивних воєн були створенні терористичні організації у вигляді регулярних військ червоної армії, ЧК. Військове командування Червоної армії (ЧА) грубо порушувало закони і звичаї війни:

У 1920 році Червона армія підійшла до міста Борисполя і запропонувала його оборонцям здатися. Загін української армії відмовився. ЧА захопила місто і розстріляла кожного десятого цивільного мешканця міста! Ці дії підпадають під квіліфікацію п. "с" ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (злочини проти людяності), вбивства, знищення, заслання та інші жорстокості, застосовані до цивільного населення в мирний та воєнний час, злочини з політичних, расових чи релігійних мотивів.

22.11.1921 р. у с. Базар ЧА взяла в полон 359 українських військових серед яких було і багато поранених, і запропонувала їм перейти на службу до комуністів. Вони відмовилися, за що були розстріляні. Тим самим ЧА, будучи органом Компартії, вчинила злочин, передбачений п. "в", ч. 1, ст. 23 додатку до Конвенції про закони та звичаї війни від 5 (18) жовтня 1907 року, яким забороняється "вбивати ворога, який склав зброю, не має засобів до оборони і безумовно здався" та ч. 2 ст. 23 яка не дозволяє "вимагати від військовополонених брати участь в військових діях проти своєї країни".

Діяльність большевиків на території України була спрямована на тотальне знищення українського населення, є злочином триваючим і таким, що протягом свого здійснення порушував природнє право людини на життя, а в Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього такі дії кваліфікуються як геноцид проти окремої етнічної групи.

За період 1921-22 pp. після поразки армії Української Народної Республіки, російські комуністи в місті Вінниці розстріляли понад 10 тисяч керівників, офіцерів і солдатів УНР за участь у національно-визвольній війні. Це є порушенням п. "а" ст. 6 Статуту Міжнародного військового трибуналу (злочини проти миру) а саме: планування, підготовка, розв'язання або ведення агресивної війни або війни в порушення міжнародних договорів або угод або участь в загальному плані чи змові, спрямованих на здійснення будь-якої з перелічених дій.
Натисніть, щоб розгорнути...

Romko, 21 лют 2013

#1170
- Подобається x 1
Romko Дуже важлива персона

Саме існування цього плюгавого утворення - серсер,від початку й до кінця є злочином.

Romko, 21 лют 2013

#1171
VasMT Дуже важлива персона
Цитата від Romko: ↑

І,якби була можливість опинитись там,
Натисніть, щоб розгорнути...

Так, так... Високо піднявши голову, з криком "Хай живе Україна!", затиснувши маузер в руці...
Не зрослось. І виникає питання, а чому в 95-му Ви не вмерли з маузером в руці, коли смердячий совдеп розтягуав львівську промисловість, нищив культуру, крав народне майно, а до влади прийшла комуністична мерзота Кучма?
Я от, наприклад, кинув теплу квартиру в близькому Підмосков"ї, зломав свою військову кар"єру, зарплату у відношенні один до шести з Україною, і приїхав вступати до лав Збройних Сил України, бо з армії мене в Росії звільнили. На посаду комвзвода, без права вибору ні роду військ, ні регіону служби... Почав зі стройбату, як останній чухонєц... Послужний список в мене списаний, не в кожного генерала такий найдеш. Тричі комвзвода, тричі ротний ,і зампотил, і енергетик, і локаторщик... І землю я рив за винагороду 54-грн за полутонну бомбу. І не розказував, що мені із усього необхідного для розмінування дали тільки лопати...
Але то херня. Головне, що Я - зрадник, а Ви герой...

VasMT, 21 лют 2013

#1172
- Подобається x 3
KARABIN ukropenFuhrer

Цитата від VasMT: ↑

Але то херня. Головне, що Я - зрадник,
Натисніть, щоб розгорнути...

так Василю, з вашиї поведінки на форумі, іншого висновку не зробиш....ви такий , який ви є

KARABIN, 21 лют 2013

#1173
VasMT Дуже важлива персона
Цитата від KARABIN: ↑

так Василю, з вашиї поведінки на форумі, іншого висновку не зробиш....ви такий , який ви є
Натисніть, щоб розгорнути...

За Вас не п"ють, не кажіть "Дай Боже!"...

VasMT, 21 лют 2013

#1174
- Подобається x 3
KARABIN ukropenFuhrer

Цитата від VasMT: ↑

За Вас не п"ють, не кажіть "Дай Боже!"...
Натисніть, щоб розгорнути...

дрянь...вона в основному в середині сидить, зверху її не видно

KARABIN, 21 лют 2013

#1175
Romko Дуже важлива персона
Цитата від VasMT: ↑

Я - зрадник, а Ви герой...
Натисніть, щоб розгорнути...

Я не герой,Василю.
В 95-му я відкинувся.
Повним інвалідом,з відбитими нирками,переломаними ребрами.
Без палички ні кроку.Якось видряпався....
А потім...просто намагався вижити і врятувати дитину.
На жаль,я програв.
Тому й не герой.

Romko, 21 лют 2013

#1176
- Подобається x 1
Romko Дуже важлива персона
"Історична Правда" зібрала детальнішу інформацію про швидкісний рух на Львівській залізниці у міжвоєнні часи.

Lux-torpeda була так званою "автомотрисою" - вагоном із вбудованим двигуном внутрішнього згорання. На нинішній "Укрзалізниці" такий транспорт називається рейковим автобусом. Сама "торпеда" теж виглядала як гібрид автобуса й лімузину.

"Ракетний" дизайн вагону був ультрасучасним як на 1930-ті роки і коли потяг проходив повз станцію, він привертав загальну увагу. Аеродинамічна форма і відсутність паротяга і відповідного стовпа диму радикально відрізняли "торпеду" від тодішніх поїздів.
Перша "Люкс-торпеда" була збудована у 1933 році в Австрії фірмою Аustro-Daimler-Puch. Польський уряд, бажаючи розвинути залізничні перевезення і підняти занепадаючу промисловість, купив одну мотрису, а потім і ліцензію на неї.

Щось подібне робить і нинішня українська влада, тільки замість купити один поїзд - а потім на його базі розробити вітчизняний продукт на вітчизняних заводах - купують одразу десяток і говорять про будівництво в Україні іноземного підприємства.

У міжвоєнній же Польщі після перших успішних випробовувань австрійської "торпеди" взялися адаптувати її до місцевих потреб. З 1936 року ці автомотриси будувалися вже на польському заводі Fablok, оснащуючись більш потужними дизельними двигунами, розташованими попереду кабіни машиніста - по одному з кожного боку.

Натисніть, щоб розгорнути...

Швидкісні рейкові автобуси на Галичині у 1930-их

Romko, 24 лют 2013

#1177
- Подобається x 2
Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму
http://www.colta.ru/docs/15462

Un.Known, 11 бер 2013

#1178
- Подобається x 2
Romko Дуже важлива персона

"Революция пожирает своих детей".

Romko, 20 бер 2013

#1179
Romko Дуже важлива персона

Из приказа войскам 1-го Белорусского фронта

12 мая 1945 г. Действующая армия

"О случаях отравления военнослужащих трофейными спиртными жидкостями"

Несмотря на мои неоднократные приказы, в войсках фронта продолжаются случаи массового отравления военнослужащих трофейными спиртными напитками.

23.4.45 г. старшиной батареи арт. полка Власовым был подобран бочонок спирта. Командир батареи капитан Дубинин и парторг полка майор Матуш вместо изъятия спирта организовали раздачу его личному составу батареи и сами приняли участие в выпивке. Весь личный состав батареи 72 человека был отравлен, из них 34 человека, в том числе 8 офицеров, умерли и 9 человек ослепли.

24.4.45 г. по распоряжению начальника штаба артполка ст. лейтенанта Бидлюка и зам. командира дивизиона по политчасти капитана Рыбникова к расположению штаба дивизиона были доставлены 3 бочки трофейного спирта. Спирт был оставлен без охраны, и военнослужащие имели к нему свободный доступ. В результате отравились 22 человека, из них 8 человек со смертельным исходом.

2.5.45 г. в парке Тиргартен (Берлин) при встрече частей 1-й и 2-й гвардейских танковых армий была распита найденная железная бочка (60 литров) с жидкостью, похожей на спирт, в результате отравились 45 человек, из них 2 человека умерли, 3 находятся в тяжелом состоянии.

5.5.45 г. в 26-й тяжелой минометной бригаде отравились трофейным спиртом 11 человек, все со смертельным исходом.

Во время несения гарнизонной службы в г. Бад-Фрайенвальде от употребления метилового спирта в 215-м армейском запасном полку 30 апреля и 1 мая 1945 г. отравились 133 человека, из них 41 умер и 15 человек потеряли зрение.

По всем случаям отравления органами Военной прокуратуры проведены расследования.

Военным трибуналом 1-го Белорусского фронта установлено:

Командир роты капитан Макаричев, посылая свою роту 30 апреля в наряд, не знал и не интересовался, где и как несут гарнизонную службу его подопечные, а также допустил распитие метилового спирта, принесенного из охраняемого объекта.

В результате 54 военнослужащих роты Макаричева отравились, и из них 15 умерли.

В ночь на 1 мая дежурный по караулам гарнизона ст. л-т Назаров совершенно не контролировал несение караульной службы. Зная о наличии метилового спирта у находившихся в наряде военнослужащих, никаких мер к уничтожению спирта не принял. В результате халатности и попустительства со стороны Назарова 94 военнослужащих отравились, из них 23 умерли.

Командир взвода Полынцев не проверял несение службы в гарнизонном наряде. Зная, что его помощник ст. сержант Карнозо принес метиловый спирт в подразделение, не только не уничтожил, но лично взял для себя 2 литра этой жидкости. Во взводе Полынцева отравились 17 военнослужащих, из них 3 умерли.

Командир полка полковник Зеновьев и его заместитель по политчасти подполковник Волощенок не интересовались и не контролировали несение гарнизонной службы, не мобилизовали личный состав полка на усиление бдительности, особенно в праздничные дни.

Начальник гарнизона Зеновьев не принял никаких мер по исключению доступа к метиловому спирту.

Военный трибунал приговорил:

Полынцева Елизара Андреевича и Назарова Михаила Ильича к ВОСЬМИ годам лишения свободы в исправительно-трудовых лагерях, без поражения в правах.

Макаричева Илью Максимовича и Волощенка Андрея Сергеевича к ПЯТИ годам лишения свободы в исправительно-трудовых лагерях, без поражения в правах.

Лишить воинского звания Макаричева капитан, Назарова старший лейтенант и Полынцева лейтенант.

Зеновьев и Волощенок по тяжести совершенного ими преступления также заслуживают применения к ним реальной меры наказания, но, учитывая их долголетнюю безупречную службу в Красной Армии, их заслуги перед Родиной в Отечественной войне, приговор в отношении их считать УСЛОВНЫМ с испытательным сроком в ДВА года.

ПРИКАЗЫВАЮ

1. Настоящий приказ объявить под расписку всему офицерскому составу перед строем, а с сержантским и рядовым составом провести беседы.

2. Еще раз напоминаю, что все виновные в организации распития ядовитых жидкостей независимо от занимаемых должностей и званий будут привлекаться к судебной ответственности и понесут суровое наказание.

Люди, которые своими боевыми делами на фронте и самоотверженным трудом сейчас, в условиях победного завершения Великой Отечественной войны, гибнут позорной смертью, слепнут, надолго выходят из строя, став жертвами своей недисциплинированности, совершают преступления перед Родиной, армией и семьей.

Некоторые офицеры не хотят понять всей опасности употребления непроверенных трофейных жидкостей и вместо того, чтобы уберечь подчиненных им людей от гибели, становятся организаторами выпивки и, по существу, преступниками, отравляющими своих подчиненных.

Многие сержанты и рядовые еще не уяснили себе, а их командиры и начальники не разъяснили им, что сейчас, когда Великая Отечественная война победно завершена, когда условия, в которых находятся войска, резко изменились, употребление спиртных напитков в армии ОГРАНИЧИВАЕТСЯ и может быть допущено только в праздничные дни, когда выдача водки разрешена приказами НКО.

Всякая иная выпивка является нарушением дисциплины, и лица, организующие доставку и незаконную раздачу каких бы то ни было спиртных напитков, а также незаконно хранящие их у себя, подлежат строгому наказанию.

Командующий войсками
1-го Белорусского фронта
Маршал Советского Союза Г. ЖУКОВ

Член Военного совета
1-го Белорусского фронта
генерал-лейтенант К. ТЕЛЕГИН
Натисніть, щоб розгорнути...

От тайгі до брітанскіх морєй,красная армія всєх сільнєй...

Romko, 27 бер 2013

#1180

(Ви повинні увійти або зареєструватися, щоб відповісти.)

Сторінка 59 з 92

а де твій аватар? :)