Все це було...

14 вересня 1939 року мала місце евакуація скарбу Речіпосполитої, що знаходился під загрозою перехопленням наступающимим німцями. У ночі з 13/14 був він вивезени через польсько - румуньський кордон до порту у Констанци (Румунія). На жаль, тут вислідили його німецьке спецлужби. Румунія знайшлась під сільним тиском Берліна і Москви, що б погамувати проникнення товарів і війська до і з бороючій Польщі, в тому чіслі і перехоплити польське золото.
Але черговий раз виявилося, що справжніх друзів РП мава не на заході а саме у таких країн як Румунія і Туреччина ( чи Угорщина - але це ця казька), котре під загорозою дипломатичної війни з Німцями (Туреччина ) чи навіть водночас Німеччину і Советами перепустили золото, через порти на Чорному Морі, потим Босфор а ще із приводу загорози У-боотами, Туреччина дала трансторт залізнічний до Сирії. І не допомогли навіть крикі німецького посла у Букарешті на румунського Мін.ЗС Гафенцу.

Правда, це історія і слави і зради - накінець війни Ангіля усе видала советам (87 млн тодішніх доларів), але памят про гарну карту взаїмної солідарності тих країн десь там залишилась

 

Есть что вспомнить: 15 лет назад из Германии были выведены российские войска

31 августа 1994 года завершился вывод Западной группы войск из ФРГ. Крупнейшее за пределами СССР воинское соединение было размещено в Германии почти полвека. Бывшая "столица" ЗГВ Вюнсдорф - это наполовину закрытый город.
"Прощай, Германия, прощай! Нас ждет любимый отчий край. Давно угас пожар войны, друзьями расстаемся мы…"
В начале 90-х эта песня регулярно звучала на церемониях проводов советских, а позже - российских - военных из тогда уже единой Германии. Но как бы ни чеканили шаг солдаты и офицеры Западной группы войск, они уходили со смешанными чувствами. После воссоединения Германии отношения между "друзьями", как называли друг друга граждане СССР и ГДР, охладели. Немцы не скрывали, что рады уходу русских. В столице Саксонии Дрездене один из членов земельного правительства так "разоткровенничался", что переводчику пришлось опускать целые пассажи его выступления.



http://www.dw-world.de/flashcms/wuensdorf/ru/ru_wuensdorf.htm



http://www.dw-world.de/dw/article/0,,4607770,00.html

 

2 жовтня 1944 капитулювала Варшава.

Пізніше писав видомий польський письменник Ярослав M. Римкевич:

Давно переконався, що важко ( або і неможливо) це зрозумити живучи на захід від .... Рейну і схід від Буга.

 

...це би можна було помістити в "Звичайний день" , але розміщу тут.
Сьогодні коли чекав на свою дитину в секції фігурного ковзання , розговорився з одним поляком , який теж туди привів свою внучку.
Почали спочатку розмову по-англійськи , а потім він по-польски ,а я по-українськи продовжили розмову.
Тема перейшла на політику.А власне про часи Ярузельського і "Солідарності".
Він це все добре звичайно памятав.Коли обявили військовий стан він був на кораблі який плив з Швеції.Його колєґа відразу скочив в воду, звідки його підібрали шведи , а він вернувся до Польщі.
Потім він ще багато всякого цікавого розказував....
Коли прийшов додому , то під впливом розмови знайшов деякі старі фото з тих часів.

 

Дивний ви народ руськіє, як Сталін та Ленін, то не начебто не ваші, а як Багратіон, Барклай де Толлі, Белінзгаузен, Пушкін...,то руськіє в щент.
Іван Грозний, теж ваш ,чи всеж таки Рюріковіч?

 

Давно хотел напечатать вот это стихотворение в прозе И.С. Тургенева. Здесь для меня - образ русского человека. Который всякие разные в 20-м веке тщательно старались уничтожить, и довольно в этом преуспели. Из перечисленных Вами фамилий никто особенно не близок некоторые неприятны. Пушкин в силу состава своей крови не мог не писать " рука тянется к перу перо к бумаге минута"...и понеслось. Не писать не мог - природа такая была. Есть гораздо более любимые мною поэты - Тютчев, Есенин, Фет.

И.С. Тургенев ХРИСТОС " Я видел себя юношей, почти мальчиком в низкой деревенской церкви. Красными пятнышками теплились перед старинными образами восковые тонкие свечи.
Радужный венчик окружал каждое тонкое пламя. Темно и тускло было в церкви. Но народу передо мной стояло много.
Все русые, крестьянские головы. От времени до времени они начинали колыхаться, падать, подниматься снова, словно зрелые колосья, когда по ним медленной волной пробегает летний ветер.
Вдруг какой-то человек подошёл сзади и стал со мной рядом.
Я не обернулся к нему - но тотчас почувствовал, что этот человек - Христос.
Умиление, любопытство, страх разом овладели мною. Я сделал над собою усилие... и посмотрел на своего соседа.
Лицо, как у всех,- лицо, похожее на все человеческие лица. Глаза глядят немного ввысь, внимательно и тихо. Губы закрыты, но не сжаты: верхняя губа как бы покоится на нижней. Небольшая борода раздвоена. Руки сложены и не шевелятся. И одежда на нём как на всех.
" Какой же это Христос! - подумалось мне. - Такой простой, простой человек! Быть не может!"
Я отвернулся прочь. Но не успел я отвести взор от того простого человека, как мне опять почудилось, что это именно Христос стоял со мной рядом.
Я опять сделал над собой усилие... И опять увидел то же лицо, похожее на все человеческие лица, те же обычные, хоть и незнакомые черты.
И мне вдруг стало жутко - я пришёл в себя.
Только тогда я понял, что именно такое лицо - лицо похожее на все человеческие лица, оно и есть лицо Христа." Декабрь 1978 г.
Это написано в конце жизни, большая часть которой прожита за границей. Но факт остаётся фактом - Иисуса Христа он по настояшему почувствовал рядом только в России, в простой деревенской церкви.

 

Я не Пушкін, але рука теж тягнеться написати видверто про вашу "жіттєву" позицію.
Але вважаю, що це зайве.
PS Христос, не руський ?

 

Удивительный Вы народ, украинцы, как сволочь какая или преступник - то ОБЯЗАТЕЛЬНО русский.

Нет.
И это неопровержимо доказано украинскими наукознавцами.
Стыдно не знать.

 

Може я самий тупий українець, але де тут сволочі?

Чи може Ви мали на увазі ціх істот?

Тоді згоден.

Дуже вибачаюсь, але всеж таки здається, що пости, треба читати повністю, щоб розуміти про що річ.
А так, аби запостить.
Ви ж проти фашизму(нацизму верніше буде), нічого не помітили в дописах співвітчизника, правда тут ще й ІХ до чогось, вибачаюсь, приплутан.
Подвійні стандарти, нє?

 

Какое великое открытие. Иисус Христос также не еврей и не украинец... Иисус Христос - Господь.

 

Да ви що

І зглянувся(снизошел) Він саме на Фета з Тютчевим, Війона, Байрона з Шекспіром, та іншіми, минув ясна річ.

 

Вообще мне нравится Ярузельский, не в пример многим другим польским руководителям. Не допустил бардака, удержал порядок. Не допустил ввода в Польшу войск других государств. Никого особо не наказывал, не воровал, не наживался. Порядочный человек, настояший военный, любящий свой народ. Он ведь остался в Польше, а где сейчас лях Валенса ? Зауважал нынешнего президента Польши, когда он находясь в Грузии, отказался подыгрывать Саакашвили в эпизоде розыгранного "обстрела".

 

Треба щоб полякам, яких інтерніровал за часи Солідарності подобався, та тим хто просто жив за часи стану положення в країні, чехів ще треба спитати, як їм пан Ярузельський, як участник ввода військ ВД в 68-му.

Хіба їх там небуло за часи диктатури ПіночетаЯрузельського?

 

Спитайте у Гугля "Христос - українець", і буде вам счастя...
А ще почитайте:
„Христос і Нефертіті”
„Христос – жрець Аполлона?”
„Філософія аріїв: Аристокл і Аристотель”
„Великий скіф Будда: пророк, який не знав Бога?”
і багато інших "праць"...

 

Шановний VasMTе, сподіваюсь що Ви, не тільки з таких "творів" інфу черпаєте?
Нашо мені радите?
Інтернет благо якщо їм користуються розумно та розумні люди
На парканах теж пишуть, але ж Ви в курсі, що це не так

 

Ярузельський - не Ярузельський ... все одно совєтська диктатура у Польщі була приречена. Ну був Ярузельський. Скоро його крім істориків ніхто не пам"ятатиме.
А Валенса увійшов в історію надовго!

Пам"ятаю, як у 81-82 рр в Києві могли причепитися за значок зі словом Solidarnos'c' - так усі, хто співчував полякам, носили якісь нікарагуанські значки "Solidaridad".

 

Пам"ятаю, як десь у 89р, після поїздки в Польщу, прийшов на роботу в футболці Solidarnos'c' (біла з червоним написом), так наш парторг ледь не збожеволів
Доречі як ходив в цієй футболці по Польщі, поляки питали, чи не небезпечно це для мене, з боку співгромадян з групи?

 

А мне он вот так и не нравится

николи у Польщі більшого не було, ніж за його правління, особливо накінець 80-их років, коли країна просто збанкрутувала.

Ну тілльки у значення "порядку" на стратегичному напрямку "второго броса". Сам Куліков підтвердив.

Ні, він з ними прийшов, а потим протягом 3 років активно воюавл проти того, що залишилось по легальної польської держави.
У грудні 1970 виконувал (як Министр ОН) приказ стріляння до своїх громадян у північної Польщі - не залишился ні один слід, крім свідчення одного із його товаріщі, що мав дещо проти цей процедури. Зацікавитесь, скільки дюдей милиція та війско вбило тоді на вулицях польских міст.

У 1981 довелось йому самому бідолаху, воювати, оскільки советские товарищи не могли тоді дозволити собі другий фронт відкривати - не забудьте б-л про Афганистан. Та навіть забагато підтримки йому не постачили - я вже скани документів ЦК колись постив: газ, БТР-и, (ну, декілька їх згорело потим на вулицях у 1982-му), крім цього якесь телогрелки і горилку .

З людської точки зору - людина з трагічною біографію так на особистому як і політичному плані. Без сарказму.