Вроки, забобони, поробляння та інші народні вигадки

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

а якже... і що я ніц не маю до говорення, бо он до Сповіді ходжу а всеїдно грішу, краще так як він і грішити і до Сповіді не ходити :D

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Щось не віриться... Думаю, коли людина, яка не хапається за порятунок, значить не бачить потреби в житті. Можливо - це просто психічно хвора, чи нерозумна людина...

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Оце завжди найсумніше: коли бачиш, що близька тобі людина лупиться головою у стовп, а обійти його не хоче, ані твоїх слів не чує, ані помочі прийняти не хоче.
Мали рацію святі отці, коли казали, що гріх гордості є чи не найважчим гріхом. І мали теж рацію в тому, що гордість треба "лікувати радістю".

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

В тому то й справа.
Але згадайте

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Як казав один святий: Христос Воскрес, радосте моя!!!

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Гм... Чи Йов був психічно хворий?
А Авраам взагалі, мабуть, був пропащий, по-вашому?
Ви читайте ті слова із думкою про те, що людина вірить. Істинно вірить, а не на словах.
Коли людина приймає страждання і переживає їх у Бозі, а не продається дияволові, то це направду сильна і щаслива людина. І в такій людині ви не знайдете ні краплі жовчі, бо вона вільна від мирських речей. Бо краще тіло най страждає, аніж занечистити свою душу.

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Не маю морального права все списувати на Бога...

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Постійно ці слова пам"ятаю. Маю в хаті такий хрест на стіні, де ці слова написані.
ЩО САМЕ ви у ці слова вкладаєте у контексті цієї розмови?

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Не Йова та Авраама я мав на увазі. Чи не буде це черезмірна надія на Боже Милосердя...? Невже не простіше звернутись до лікаря, якщо це хвороба і одночасно молитись до Бога...?

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

А я мала на увазі їх приклад.

А я хіба про це говорила? Ні.
Наступний приклад: кровоточива.
На Бога надійся, та й руками махай.

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

а чого ви плутаєте праведне з грішним?

звертатись до лікаря і нести хрест з терпеливістю і радістю можна робити одночасно. А що якщо вам лікар приписав жити лише кілька тижнів? Ви будете нарікати? Чи скажете - дякую Боже за те що ти мені дав і будете любити всіх довкола і цінити кожен день вам подарований.

А потім вам скажуть що лікар помилився бо почитав не правильні аналізи, і тут що будете знову нарікати, чи знову подякуєте Богу за це?

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

А те,що я не буду робити вчинків,що суперечать моєму сумлінню...

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Все, мовчу. мовчу.....

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Богу дякувати.
Тільки часом бувають моменти, коли мусить бути ще думка когось іншого, священика наприклад, бо людина сама не є дуже сильна. І хтось, а особливо духівник, може швидше побачити ситуацію в об"єктивному світлі, ніж людина у проблемній ситуації.

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Зробила я свого часу одну помилку, за котру буду шкодувати мабуть до кінця життя. Не за вчинок, а за те, що поклалася на власний розум.
Намовили мене лікарі (та й близькі посприяли) до операції. Виглядало то як конечне і безальтернативне. Спершу мене гризли сумніви, а потім я якось з тим змирилася, зрослася з тією думкою. Вже безпосередньо перед тим я якось за дуже короткий термін отримала купу свідчень того, що все не зовсім так. Не обгрунтувань логічних - всі вони були на стороні медиків, а просто свідчень, знаків, коли хочете. І Я ЇХ ВІДКИНУЛА. Я їх просто проігнорувала, бо воно було нелогічно, ризиковано, та й я ж ЗНАЛА ЩО РОБЛЮ. і лише коли було по всьому, коли я вже не була під тиском отої необхідності, мені прийшло в голову обговорити ситуацію зі священиком. І тільки тоді в один момент спливли й актуалізувалися всі ті знаки. А я, замість того, щоб зважити на них, поклалася на свій розум. А назад же не вернешся.... Далі був розпач, і тільки потім прийшло розуміння, що і та моя сліпота і самодіяність теж була Божим допуском. Скажімо, для того, щоб я зараз могла оце написати, і - головне - усвідомити.

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Солений лобик може бути у дитини від того, що вона спотіла, а загальна слабкість, блідність, обморок - це сигнал. На перших порах було б добре хоч валідол дати, а потім все інше. Про свячену воду і сірники підтримую 100% але можливо про це писати не варто крім ПП, в нас аудиторія різношерстна, можуть спаплюжити і грішником зробити. Давайте рецепти тільки через ПП.

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Поясніть, з чим саме Ви не згідні

Додано через 54 хвилини

Читаю і дивуюся, чи-то мирянам чогось не дано розуміти, чи-то церква стає такою демократичною... От я колись прочитав в житіях Св. Прп. Серафіма Саровського, що він монашок напутствував, щоб очі не піднімали долу, бо то ознака покірності, а дивитися в очі людині - "дєрзость"! Так само, як і доторкання до іншої людини. Згадайте Новий заповіт, де жінка ДОТОРКНУЛАСЯ в юрбі до Ісуса.
Але хто такий Серафим Саровський для сучасних людей! Що він там знає!

Додано через 1 годину 19 хвилин
Шановні! Читайте "Житія святих", "Києво-Печерський патерик", твори отців церкви, - багато речей стане зрозумілішими, і тоді відпаде потреба вести довгу дискусію про забобони і як з ними боротися. Якщо я напишу, що надзвичайно віруюча людина, але ходжу до бабок і всяких інших цілителів, то що мені ще лишиться, як не колупатися в Св Письмі, вишукуючи собі виправдання.
При цьому на форумі з"явиться можливість подискутувати над моєю непослідовністю чи дурістю.

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Досить мудро сказано. Сам через це проходив...!

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

Та не хвилюйтесь Ви так, бо

Для нас, людей, все в цьому світі було і є відносним. Для того й Бог дав Свого Сина, щоб показати людині, що є вічним, і незмінним. І що є вартим того, щоб прожити життя, прагнучи змінити себе для внутрішньої чистоти. А коли є внутрішня чистота, тоді приходить душевний спокій, а коли приходить душевний спокій, тоді Істина відкривається без всяких "книжних наук". Тоді читаєш "науки книжні", і дивуєшся тому, як вони відповідають твоєму внутрішньому стану, а не намагаєшся собі пояснити, - що ж це там за наука така.

 

Відповідь: ...ПОРОБЛЕНО...

В кого як...