Врач - светя другим сгораешь сам?

А Ви уже до них зверталися?
На форумі ми бачимо лише активні звинувачення.

Факти треба підверджувати. А довіряти ми можемо перевіреним форумлянам, звиняйте.

 

Підтвердженням фактів є те, що після їхнього лікування мій стан зовсім не покращився, швидше навпаки, а своїм діагнозом Ф******* вирішила свої проблеми, але не мої.

 

Взагалі, кожний спеціаліст, навіть дуже хороший, має свій багаж позитивних та негативних відгуків. Ви знайшли "свого" лікаря? Чи щелепи та обличчя у Львові нема кому лікувати, на Вашу думку?

 

Звичайно, що є і хороші спеціалісти, і чесні люди. Але, коли стикнешся з підлістю один раз, то пізніше важко комусь довіряти.

 

Вибачте, але...Ми з Вами совідсотково маємо РІЗНИЙ досвід сілкування з лікарями. Ніхто не порадить після лікування у гарного лікаря довіряти ВСІМ спеціалістам. То ж і після поганого дивно вважати такими всіх.

І...я не маю підстав Вам не довіряти, але сама в житті зустрічала критику зовсім не від тих, хто має досвід спілкування саме зі мною. У такому випадку довести, що ти "не верблюд" н е тільки важко, а й принизливо. Багато причин у такого явища, найголовніша - недобросовісна конкуренція. Сподіваюсь, Ви до цього не маєте ніякого відношення, але...дивно. Вас більше нічого не цікавить...тільки цей лікар.

 

хехе

десь у надрах цієї теми і теми про вакцинопрофілактику поховані мої дискусії з афтерстепом про бідних лікарів, на котрих ми всі женемо, а вони за копійки, під тиском системи... (ну і далі по тексту)

я тоді неодноразово казала, були би бідні - не трималися б того місця. Ну і ніхто в нас не забороняв створювати профспілки і страйкувати - що-що, а важелі впливу у них огого! Було б бажання вирватися з системи. Але, певно, їм так зручно.

А от словацьким було незручно, і вони стали на вуха:

 

" О том,почему сегодня слово врач-звучит насмешливо и кощунственно перед Богом и человечностью"

 

Так.
Особисто мені не в догоді.

 

І таке буває... .

 

У мене достатньо великий досвід у спілкуванні з лікарями. Бувало і таке, що з одними симптомами ходила до різних лікарів - ставили різні діагнози, рецепти виписували по енциклопедії (і це лікар зі стажем, до якого порадили піти!!!). Навіть довелось зіштовхнутись з Лабановим (хто дивився "Інтернів" той зрозуміє), який єдине що вмів - так це взяти гроші за прийом і сказати, що "в вас всьо добре, чого ви прийшли?" (хоча як потім виявилось до "всьо добре" було як до неба пішки)... А от професіоналів своєї справи зустріла одиниці. Якщо чесно - в нашій медицині розчарувалась на 100%...

 

Я так не скажу, звичайно якщо людина має гроші... .

 

Про що і мова - краще ті гроші потратити за кордоном на якісну медицину, а не віддавати шарлатанам

 

у мене знайомий важко захворів.

сказали: рак.

поїхав він заклрдон.

Лікар глянув і каже: "No rak!"

тепер він їздить час від часу закоодон - лікується, вже майже здоровий. А коли їде закордон, завжди бере аналізи різних хворих знайомих, яким приписали рак і кожного разу тамтешній лікар, дивлячись на аналізи зразу каже:

"No rak!"

"No rak!"

А у нас як? Що-небудь, зразу рак.

---------- Додано в 21:38 ---------- Попередній допис був написаний в 21:35 ----------

і потрапить до доктора Пі?

 

А як інакше, на що списати смерть ?
Писав в захист лікарів, тому що бачив який результат показали хірурги, коли робили операцію моїй мамі, яка лежала в онкологічній лікарні на Гашека /Броньова/. В неї була киста по гінекології, вмістиме якої сягало більше 20 л.. З тою кистою вона жила хто-зна скільки років і всі думали, що то просто ожиріння, поки я не настояв на УЗД. Мамі 74-ть роки і після операції вже 3 роки почуває себе чудово, а раніше за кілька кроків ходьби задихалась.

Дай Боже їм всім здоров"я за їх нелегку працю в екстримальних умовах!

 

http://youtu.be/JCD6XV-I3yQ

 

Проблема в системі мед.освіти,перш за все.
Поки буде процвітати корупція і "связі" там,добра от дохторів не жди.

 

Кстаті, о птічках.

На початку 80-х наша тодішня дільнична лікарка діагностувала в моєї прабаби рак легень 4-ї стадії, який через рік термоядерного лікування на Броньовій виявився всього-навсього затемненням на плівці, причому виявила то абсолютно випадково бабина знайома медсестра, наполігши на повторному рентгені. Прабаба після "раку" ще 12 років прожила і померла, не доживши кількох місяців до 88 років. Лікарці навіть догани не винесли, працює там досі довіреним лікарем.

Ага.
Не здивуюся, якщо виявиться, що у нас кожен п"ятий страждає від канцерофобії.