Це без сумніву!!! Але у мене таке відчуття, що державі медицина взагалі непотрібна. Найстрашніше, що ми вже мабуть пройшли "точку невозврата".
Ну, Степаничу... это тяжёлое наследие маємо не тільки ми. І стан медицини то лише один з прикладів. Стан, наприклад, освіти нічим не краще. І проблеми медицини багато в чому починаються саме з освіти. А от те, що пацієнти самі сприяють корупції у медицині - факт.
Так. Але ж інші роблять щоча б щось, а ми - ні. Навіть не можна порівнювати ставлення держави до освіти і медицини! Тільки з приблизно 1998 по 2002 рік стосовно освіти було прийнято п"ять "основополагающих (даруйте, не підберу українського слова)" законів. По медицині - ні одного (крім чисто популістських). В освіті робиться ХОТЬ ЩОСЬ ПРАКТИЧНЕ. В медицині - тільки бла-бла-бла. Я вже не кажу про пільги, які надає держава вчителям і медикам, тут взагалі порівнювати не можна.
Степаничу, чи не про Росію Ви часом? То Вам так здається, бо Ви в медицині. А я в освіті - і можу Вам те саме сказати . Все тримається на окремих інтузіастах. ________________________ А які пільги у вчителів?
За січень викладачам університету Франка видали зарплату 530 грн. Доцент щокілька років повинен видавати новий підручник. Хочеш вчасно і гарно - за власний кошт... Мабуть і викладачам не варто стидатися і спокійно казати студентам "кладіть, не стидайтеся..." Я просто дивуюся, як можна оправдати давання грошей комусь ще й за таксою! Люди ж здебільшого потрапляють на операцію не за власним бажанням! І не далеко не всі є заможними!
Чого ж відразу про Росію. В принципі, всі колишні країни-сателіти СССР виходили з подібних умов. Біда в тому, що в Україні дійсно щодо охорони здоров'я нічого не робилося. Вже давно могла б існувати страхова медицина, проте люди від влади самі ж поширюють серед населення думки про недоцільність чи невигоди такого підходу - мовляв, доведеться платити високі відрахування, а лікаря пересічна людина відвідує не так часто і т.д. При цьому вигідно опускається, зокрема, те, що страхування оплачує також ліки, а також основний факт - медицина в будь-якому випадку безкоштовною не є. Так, українська медицина теж фінансується з відрахувань, які платять в т.ч. і фізичні особи, тільки ці відрахування не є адресними - людина сплачує, наприклад, якийсь загальний податок, який надходить у великий державний казан, а вже чиновники пізніше визначають, скільки з цього казана пустити на медицину, а скільки - на інші, в тім числі і менш благородні цілі. Якщо б підрахувати реальну величину цієї частки на одну особу, імовірно, що високого підвищення (чи взагалі підвищення) цільових відрахувань на охорону здоров'я і не потрібно. Чи адресність відрахувань була б вирішена приватним, чи державним страхуванням, чи взагалі системою безкоштовної медицини - вже інше питання, кожен варіант має якість переваги і недоліки.
І про неї. Куди ж без неї, матушки! Справа в тому, що певний час у сферу моїх службових обов"язкків входила і освіта, і медицина, і культура, і фізкультура... Так що можу порівнювати. До того ж я вище навів конкретні приклади із законодавством. Щодо пільг: в освіті щорічні премії, оздоровчі, оплата квартплати певним категоріям - усе це закладається в бюджет і виплачується обов"язково. В медицині теж може виплачуватись, але при наявності екомомії фонда зарплатні. Якої практично не буває. От і різниця підходів держави. З іншого боку, це дякуючи активності педагогів (від страйків до присутності у владі педагогів за професією).
Не бачу принципової різниці між пільгами медиків і освітян, хіба стосовно відпустки Медики теж мають згідно закону комунальні пільги "змінами до статті 77 (пункт "і") Основ законодавства про охорону здоров'я, внесеними Законом України № 2624-ІV від 02.06.2005 р., передбачено право медичних і фармацевтичних працівників, які проживають і працюють у селах і селищах, а також пенсіонерів, які раніше працювали медичними та фармацевтичними працівниками і проживають у цих населених пунктах, на безплатне користування квартирою з освітленням і опаленням."
з україньською медициною маю особисто, контакт меньш ніж випадкови, але на основі досвіду сімії моїх родичів по батькові, схиляюсь до думки, що якраз така медицина державі не потрібна. Ще мабуть пів-біди у Львові – але “на провінції” це є вже катастрофа. Ось у осіні ми мали трафунок з вуйком - мало ж хлопа лікарі не вбили – правда – потім відрятували у Львові, але грошей купу коштувало. Це стосовалося навіть самого транспорту. І так у кожному кроку, в кожному році.... Передусім безкоштовне лікування є тотальною фікцєю, всюди. А в Україні воно не тилькі “коштовне” але й мабуть видасться дорожшим ніж у багатих країн західної Європи. Наскільки – сподіваюсь, що звичайно не відомо, як і в нас не буво відомо 20 років тому. А чи страховання має бути державним, чи ні - і наскільки – це окрема дискусія.
[/QUOTE] Щодо найбільших - це перебільшення. Але щодо масовості-мабуть. Бо кожен хворіє, а здоровя, життя - найдорожче... Тут є ще і моральний аспект. Вас узяли без черги за гроші, 5-го, 10-го. А хто без грошей-в чергу. Або до невігласа. Так і померти недовго
Ага, ну я так і подумала . Ви мене щиро дивуєте, шановний, Степаничу. Як з місяця звалився. Ну, добре, роздуми того, хто не в Україні живе - то ясно теорія і філософія. Приблизно як мої роздуми про президета США ). Максиме, Степаничу, стан нашої медицини і медицини всіх інших колишніх республік абсолютно однаковий. Я маю постійне спілкування (і запрошую вас із лікарями з Росії, Білорісії і т.д. З Росії більшість. Ми не просто вийшли з однакових умов, ми там і знаходимось. Ще не встигли кудись піти . Я навіть можу сказати, що наші лікарі мають перевагу над лікарями Росії. У нас ще не оголосили полювання на відьом (може й не оголосять). У них вже..... А про пільги освітянам. Степаничу, Ви точно з якоїсь казочки....
Нато, я не мав на увазі колишні республіки Якраз щодо колишніх республік СССР я не дуже інформований. Я ж писав - колишні країни-сателіти СССР.
у нас - теж вже оголосили. Просто ще розмаху не набрало - треба якийсь час. навіть форум почитайте - медичні гілки. == Інше питання - лікарі можуть (бачачи приклад) - або використати пораду левандівки - та й піти з медицини, або - підготуватися та дати відсіч. Хоча б вибір є == - Коли ви зрозуміли, що стріляєте не в лося? - Коли той почав відстрілюватися....
Не обов"язково. Лікар може зробити більше операцій, ніж планувалося; зробити у свій неробочий час, під час чергування; може взяти завідувач , який від черги практично не залежить... Варіанти є, щоб черга не страждала. Тут об"єктивна причина: хворому призначили на певну дату, а потім кажуть, що переносять на пізніше. Це дуже велика проблема для хворого і не кожний промовчить. Кілька скарг - і проблема буде вже в лікаря. Шановна Ната-к! Я писав: щось роблять. Наприклад Росія, якщо вже Ви про неї. Було введене загальнодержавне обов"язкове медичне страхування років 8-10 назад. Знаю від тітки моєї дружини, пенсіонерки, яка пролікувалася за рахунок медичного страхування. Де воно у нас? А це дууууже великий крок. Інша справа проблеми, з якими Росія зіткнулася. Крім того, сім"я лікарів - наших друзів (чоловік - реаніматолог, жінка - терапевт) працюють у підмосков"ї більше 5 років, постійно з ними контактуємо. Вони поїхали туди на "заробітки" не маючи там нікого, ні кола ні двора, покинувши квартиру у нас. В результаті залишилися там, квартиру тут продали, там купили в кредит. То де гірше, а де краще? Медицина очами пацієнтів - одне, медиків - зовсім інше. Не буду оффтопити. Якщо Вас так цікавить порівняння - пишіть в приват, підготую Вам порівняння, проконсультуєтесь чи правий я і подивимось, хто з казочки. До речі. Давайте не будемо оце "з місяця звалився, з казочки". Я ж не кажу свою думку щодо Вашої обізнаності в обговорюваному питанні.
Cтепаничу, не ображайтесь, будь-ласка. Про пільги освітянам я обов"язково Вас розпитаю. Ви мене прямо заінтригували. А про медицину я говорю не очима пацієнтів. Я маю враження лікарів, і їх оцінку зроблених реформ. Відчутного результату - нема. Система існує на тих самих засадах, що і у нас. До речі, погляди пострадянських пацієнтів на медицину повнісністю збігаються . Так, наш народ абсолютно готовий до травлі лікарів, але "отмашки" не було. У Росії вже було декілька гучних судових справ після яких лікарів садили (що є нонсенсом). При цьому у пресі це віисвітлювалось дуже характерно.. У нас такого ще нема. Можливо, тому що наша влада і наш народ мають собі інші теми для розваги.
Теперішня з/п медиків дуже погана, але якщо чесно не можу уявити, яку треба зарплату поставити деяким категоріям лікарів, щоб вони перестали брати "подяки" від пацієнтів. Найпростіша операція зараз коштує напевно не менше 1000 грн., декілька операцій за день, більшість напевно все ж таки платить, отже декілька тисяч за день, треба напевно поділитись і все таке, але яка зарплата може замінити теперішні такі щоденні подяки ? Звичайно що не всі сидять на таких операціях і т.п., але з іншої сторони треба визнати, що ті хто оперують вони складають "кістяк" медицини і без них не обійтись, але чи навчиш жити на зарплату, навіть на значно більшу, ніж зараз ....
Думаю, проблема складніша. Медицина - високотехнологічна галузь, яка коштує дуже дорого. А якщо ще врахувати, що наша медицина потребує повного технологічного оновлення, то.... Страхування - дійсно вихід. Але у тому вигляді, в якому його запровадили в Росії - не спрацьовує в повній мірі. На чому ж реально тримаєтеться система? На тому, що частина пацієнтів платить лікарям у кишеню. Лікарі при цьому дбають бодай про якийсь рівень підтримки технологічної бази (вони зацікавлені у збереженні робочого місця). І зберігається можливість надавати медичну допомогу і малозабезпеченим громадянам. Оскільки держава не спроможна вирішити проблему медичної галузі сама, то просто закриває очі на цю систему. Вище наведена думка не зовсім моя. Це думка одного російського лікаря, з якою я, в принципі, погоджуюсь.