Відповідь: Внутрішнє безсмертя Якщо, хтось бажає, щоб я переслав вам пісню, на слова притчи про немовлят, напишть мені приватне повідомлення, з адресою вашого ящику, я вам туда її надішлю.
Відповідь: Внутрішнє безсмертя То так, трохи до теми, трохи ні. Останніми днями помічаю, що старію . Час став так нестримно летіти... Колись, пам"ятаю, були моменти в житті, коли чекала якоїсь події і хвилини здавалися віками. А тепер тільки один перебіг - встаю зранку і лягаю пізно ввечері. Страшно інколи робиться від того, що є речі, які тобі зовсім не підвладні і не залежні від тебе. Хоча з іншого боку думаю, що все-таки життя на землі дано мені не даремно і вділено якраз стільки, скільки я готова і зможу пережити і віддати при цьому частинку себе іншим, оточенню. Це, мабуть, також робить людину, хоча б на мить, безсмертною. Для когось, навіть...
Відповідь: Внутрішнє безсмертя а я останніми роками... Ну але нічого. Тим скоріше все це закінчиться... Додано через 38 секунд Я підняв настрій?
Відповідь: Внутрішнє безсмертя Ваша карма нагадує,коли все це,нарешті закінчиться(згідно календарям майя)2012
Відповідь: Внутрішнє безсмертя Дуже, пане Миху! Особливо тим - що скорше все закінчиться . Я колись тих слів так боялася, як вогню, а тато і інші поважні персони мені завжди навіювали відчуття закінчення усього... Тепер стало якось байдуже, деколи навіть чекаю цієї події (але те деколи буває дуже рідко!). До речі, в якому віці можна писати заповіт? Бо я хочу, щоб мене поховали з піснею, особливою, яка для мене дуже багато значить... P.S. Але поки ми живі і світить сонце на небі, давайте будемо про радісне !
Відповідь: Внутрішнє безсмертя Знаєте, життя - це як поїздка у трамваї. На одній зупинці зайшов, на іншій винесли. Постає питання: як бути щасливим? Шукати щастя на час проїду трамваї - марнота. Просто краще сидіти спокійно і тішитися тим, що приймаєш участь у тому процесі - це і є щастя. Хто сидить комфортно, а хто менш, а хто стоїть на одній нозі, та зрештою, яке це має значення? Скоро виходити, нє?
Відповідь: Внутрішнє безсмертя Пане Мих, Ви написали це просто прекрасно. Нічого ні додати, ні відняти не можна! Хіба що напишу слова з Біблії, які прийшли на думку в контексті: "Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось, раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!.. Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягнутися в безсмертя. А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: "Поглинута смерть перемогою! Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?" (Коринтянам, 15:51-55) Хіба це не надія, хіба це не підтримка для нас?
Відповідь: Внутрішнє безсмертя я сприймаю життя як життя лялечки метелика-ми перетворюємося з нічого в щось чудове і причому від нас залежить що вийде з лялечки нашого життя в кінці