Віра в Бога = успішність?

Щось я мало знаю матеріально успішних чоловіків, які б хотіли матеріального достатку для себе одного.. як правило, спершу забезпечують дружину і дітей, а вже потім - "допомагають людям", чи не так?..
Цікаво виходить: якщо хтось безініціативний, вважає що цілком нормально жити на мінімальні "20 грн." і обмежується підробітком, що не забирає багато часу і зусиль - значить, то йому Бог не дає багатства?.. може, то він сам його не дуже то й хоче, або вважає себе недостойним матеріального благополуччя, вважає матеріальний добробут мало не гріхом, не прагне його або банально лінується щодня працювати..

А якщо хтось бажає мати вищий рівень життя свого і родини (про допомогу стороннім людям, як правило, у мотивації заробляти більше не йдеться, якщо тільки не вважати родину і друзів "сторонніми"), шукає роботу, можливості заробити і працює для цього більше - і більше заробляє, значить, то Бог дає матеріальний достаток?..

Часто так і є, бачу на власні очі: ті, хто сплачує свою десятину і відвідує зібрання "новітніх" церков (мормони, адвентисти, інші течії), стали жити краще - вочевидь, громади ними опікуються, допомагають, бо роблять ремонти, краще одягаються, взагалі так подивишся.. і хочеться запитати: де стільки грошей береться? Хто фінансує ці всі "піраміди"?...
Складається враження, що Богу вирішили "допомогти", щоб він таки "дав" матеріальний добробут тим, хто заслуговує цього через свою віру, виявлену у цих організаціях. Ну, не Він, а провідники організацій.. але то ж одне і те ж, чи як?..

 

Що поганого в матеріальному успіхові?
Це біблійно!
Навпаки, небіблійно є проповідувати бідність!

Думаю, що дещо з того тут вичитали:

2Кор.9:8 А Бог має силу всякою
благодаттю вас збагатити, щоб ви,
мавши завжди в усьому всілякий
достаток, збагачувалися всяким добрим
учинком,

В іншому перекладі так написано:

2Кор.9:8
Бог може збагатити вас усілякими
дарами, та так, що завжди мали б ви у
всьому достаток і навіть надлишок для
всіляких добрих справ.

 

Сьогодні Бог показав мені ще одне місце на цю тему:

Iван.10:10
Злодій тільки на те закрадається, щоб
красти й убивати та нищити. Я
прийшов, щоб ви мали життя, і
подостатком щоб мали.

 

Ви очевидно захопились кальвінізмом, або теологією успіху.
Християни у першосму столітті не були багатим людьми.
А їх масові страти важко корелють з уявленям по успішність.

 

Ні! Я просто захоплююсь Христом!

Я би так не сказав, дивлячися на сотника Корнилія, котрий за свої кошти зміг побудувати синагогу, чи дивлячись на митника Закхея, котрий не був з бідних..., але менше з тим...
Бідність, хвороби- це прокляття! І все це від диявола, котрий прийшов
"щоб красти й убивати та нищити!"Iван.10:10
Христох викупив нас від всякого прокляття. Отже, замість прокляття дав благословіння, життя в подостатку!
"щоб ви мали життя, і подостатком щоб мали." Iван.10:10

 

Був у мене в житті період, коли я відвідував одну молодіжну християнську організацію (не буду писати яку саме, бо таких багато, та й вони схожі між собою, тим, що я опишу нижче). Все ніби нічого (веселі молоді люди, цікаві поїздки на реколекції, прощі і т.д., молоді священники, цікаві знайомства), але що не сподобалося, була частина учасників, які любили там "пофорсити" на новеньких джипах "бехах" чи "шкодах"(переважно батьківських) і взагалі, "поганяти панти" і козирнути своєї САМЕ ФІНАНСОВОЮ "успішністю" перед іншими (біднішими) учасниками організації. А що найбільш образливо у виступах на семінарах чи реколекціях ці "мажорчики" часом любили обмовитися про свою "успішність" (різні були теми) і це все виставляли так, ніби то їм "Бог дає" (от ми, батьки, тяжко працюєємо і т.п.) Такими, звичайно, були не всі, більшість була дійсно справжніми добропорядними християнами, але та меншість псувала все враження від членства у даній організації. Крім того я точно знав, що як мінімум у декого з цих "фінансово-успішних" батьки (чи діди) чи вони самі мали відношення до бюрократії, хабарництва, комуністично-партноменклатурного минулого і т.п.
То ж відмовся від всього нечесно нажитого багатства, якщо ти дійсно ХРИСТИЯНИН!
п.с. присутність таких індивідуумів і стала однією з причин того, що я покинув цю організацію.

 

Напевне і причиною, того, що Вам захотілося бути частиною тієї організацією був не Ісус, а люди, в котрих Ви вкінці і розчарувалися...

 

А хіба організація з такими "християнами" може мати щось спільного з Ісусом?
Каков поп, таков и приход.

 

Я раніше був твердо переконаний, що чим "справжніший" християнини, то тим бідніший. Так мене навчили були, нажаль...

Але коли почав читати Слово Боже, очі стали відкриватися. Виявляється, Божа воля для тих, хто в Нього вірить є життя не в бідності, а з подостатком, життя не у хворобах, а в здоров"ї!

Але для багатьох людей багатство, достаток стає самоціллю. Я не про такий достаток говорю.
Я говорю про достаток від Нього по вірі. Тобто, достаток, котрий ДОДАЄТЬСЯ коли ми шукаємо Його царства:

Матв.6:33 Шукайте ж найперш
Царства Божого й правди(праведності) Його, а
все це вам ДОДАСТЬСЯ.

 

Багатство це не обов'язково гроші. Людина може бути багата радістю, добрим настроєм, знаннями. Якщо немає можливості ділитись грошима, то це не означає що не треба ділитись знаннями чи посмішкою.
Як правило, успішність визначається величиною потреб. Чим менше в людини бажань, тим легше їх задовольнити. Напевно, успішність визначається не стільки вірою в Бога чи світоглядними позиціями як здатністю адекватно реагувати на дійсність, вміння орієнтуватись в житті

 

це правда, ну я просто навів приклад, не обов"язково бути членом якомога більшої кількості релігійних організацій, щоб вірити в Бога і бути Християнином - це не показник.

Так воно і є, можна бути щасливим лише від того, що ти живеш, що у тебе є здоров"я - найцінніше багатство! Що у тебе є діти, батьки, близькі люди, котрі тебе люблять. А гроші, багатство, то таке, наживне. Гроші можна мати, а в один день - усе втратити (особливо в такі часи, суцільних криз, як ото тепер).
Нажаль у наших людей менталітет такий "Хай як мені буде зле, але я буду щасливий, якщо сусіду (знайомому, співробітнику) хоть на краплю гірше". І це проявляється в нашій державі (особливо, кажуть, в Галичині) на всіх рівнях і у всіх організаціях (в т.ч. і у християнських). Наші люди показово йдуть до сповіді і на служби, але поступають зі своєю гординею ну явно не по-християнськи. Така вже ментальність... Але я думаю (надіюсь), що з часом вони зрозуміють свої помилки, звичайно, якщо ДІЙСНО захочуть бути справвжніми християнами.

Але, думаю, коли людина дійсно вірить у Бога і будує своє життя на християнських принципах, багатсво у всіх проявах (в матеріальному і не тількки), до неї прийде (рано чи пізно, але, таки, прийде).
Ось приклад з життя моєї знайомої. Одразу уточню, що події відбувалися не в Україні, але в колишній комуністичній державі.
Ця жіночка, досить рано втратила маму, яка померла від раку, в досить молодому віці. В цей час, вона дала собі обіцянку - опікуватися всіма хворими на рак, особливо тими, про кого нІкому піклуватися. І робити це БЕЗКОРИСНО!!!
І що ви думаєте, багато хто з тих людей заповіли їй свої квартири (так як інших близьких не мали, а якщо й мали - не вважали їх достойними свого спадку)! Хоч вона того й не просила (як то у нас зараз "модно" "молода сім"я догляне за престарілим, з умовою успадкування житла"). Вона допомагала людям в честь своєї матері, з якою за життя була дуже близькою і смерть якої була для неї, просто, жахливим ударом!
Тим не менше, вона отримала у спадок 6 чи 7 квартир у одній зі східноєвропейських столиць, а це, погодьтесь, не малий статок (якщо ще й взяти до уваги, що в неї троє дітей). Тобто, Бог винагородив цю жінку, за те що вона була справжньою християнуою (а не "на показ"), безкорисливо допомагала і любила близьких (абсолютно чужих для неї) людей. І винагородив у такий спосіб, в який вона і не сподівалася!

 

Громади не допомагають всім підряд членам-лише малозабеспеченим. Є звичайно ж і люди що не хочуть працювати, а лише отримувати допомогу.
Апостол Павло писав-
,,,а лучше трудись, делая своими руками полезное, чтобы было из чего уделять нуждающемуся.(Еф 4/28).
Але кожен має відповідати за себе і не критикувати інших.
Щодо десятин-що люди віддають-це не робить нас бідними. Ми лише повертаємо Богу частину того що Він нам дав. І в Своєму слові Бог дав обіцянку тим, хто повертає десятину, що якщо людина зустрінеться з фінансовими труднощами Він допоможе їй.
Принесите все десятины в дом хранилища... и хотя в этом испытайте Меня, говорит Господь Саваоф: не открою ли Я для вас отверстий небесных… |Мал 3:10|

---------- Додано в 23:20 ---------- Попередній допис був написаний в 22:56 ----------

Воля Божа-це наше освячення.
Якщо ми шукаємо Бога всім сердцем Він не дасть нам померти з голоду або від спраги. Він дасть і гроші при умові що вони не стануть перешкодою нам у шляху до Царства Небесного. Але в більшості випадків багатство стає перешкодою.
Йов був багатий, але за мить втратив все. Бог потім все-таки повернув йому втрачене, але Йов здобув важливий урок в своєму житті. Не кожна людина може пройти через таке випробування.
Авраам був багатий-але саме цінніше в його житті-було спілкування з Богом.
Христос-не мав навіть де схилити голову-в Нього не було маєтків, коштовностей, лишніх грошей. Але головніше для Нього було спілкування з Небесним Отцем і виконання Його волі. І Він ніколи не прагнув земного багатства.
Гроші які нам приходять-це таланти, як в притчі. Чим більше одержимо-тим більше відповідальність за них. Божі благословення-це дар, яким треба поділитися з іншими.
Згадую як Христос нагодував 5 тис людей. Він роздав свіжий хліб учням(це було благословення), а учні роздавали іншим людям. Якби вони залишили те благословення собі, хліб би з часом стам черствим і його через деякий час неможливо було би їсти.
Бог благословляє нас. В псалмах пишеться-Милості Господньої повна земля. І це справді так. Але якщо багатство стає на 1 місті в житті людини-то вона зійшла зі шляху Господнього.
Про апостольску церкву пишеться в книзі дій-що люди, коли приходили в церкву продавали маєтки і роздавали гроші тим хто мав потребу в церкві. Тобто вони навряд були багаті. Але вони ні в чому не нуждалися.

---------- Додано в 23:24 ---------- Попередній допис був написаний в 23:20 ----------

Так , і книга Об явлення свідчить що вірні будуть мати життя з надлишком без сліз і хвороб і скорботи.

 

Мені нагадалося місце, де Юда дорікнув жінці(яка обмила ноги Господу), що треба було продати пахощі і олію і гроші роздати бідним, на що Ісус сказав, що Мене скоро не буде, а бідних матимете завжди.

 

Так, кожний виявляє у свій спосіб свою турботу і любов і Богу всі ті способи видні і прийнятні.. прикро тільки що якщо вже Христос сказав що завжди будуть бідні - то видко така вже доля наша, людська і так воно задумано.. що у людства не буде 100% успішності, а завжди будуть бідняки на землі..