Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Ну а як інакше? Не було і рихт і питання знято.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

Ну, потопи, може, й були. Але всесвітні. Он для Західної України повені яким лихом стали. Чим не потоп? Але ж не потоп-таки.

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

ви переплутали всесвітній потоп з повінню

 

Відповідь: Віра Правдива чи віра в Золоту Рибку?

гм.... глибина ваших пізнань ....
і льодовиковий період - то просто теж було троха прохолодне літо?

 

Ве́ра — признание чего-нибудь истинным, часто — без предварительной фактической или логической проверки, единственно в силу внутреннего, субъективного непреложного убеждения, которое не нуждается для своего обоснования в доказательствах, хотя иногда и подыскивает их. Слово «вера» также употребляется в смысле «религия», «религиозное учение» — например, христианская вера, мусульманская вера и др.[1]Малый энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона.
У випадку з вірою в існування Бога, також із вірою(довірою) Богові, це "признание чего-нибудь истинным" є завжди "без предварительной фактической или логической проверки", бо Його існування неможливо довести апріорі.
Апостол Павел до Євреїв:"Вера же есть осуществление ожидаемого и уверенность в невидимом", ті самі слова в іншому перекладі — "Вера же есть твердое убеждение в том, на что мы надеемся, подтверждение того, чего мы не видим."
За моїми спостереженнями, люди вірять (тут взагалі, я не про релігію) тоді, коли бажають певного вирішення (рус. - исхода), але не мають точного знання про те, що станеться. Так само вони вірять у щось, представляючи це як факт тоді, як невідомо, чи цей факт має місце. Тому, що хочеться. Залишитись живим, здобути успіх, уникнути неприємного. Це нормально, схильність вірити — невід'ємна характеристика людини.
Так само віра людини в Бога — дехто почувається комфортніше гріючись вірою. Проте кожен може усвідомити, що об'єкт віри це образ, створений суб'єктом віри. Імовірність реальності цього образу така ж як і ймовірність його нереальності.

Навіщо вірити в Бога? Чи варто довіряти тому, кого, можливо, не існує?

 

Саме так, Бог сконструював людину такою, що в її серці є особливе місце для Нього.

Варто, щоб потім не було як в тому анекдоті
-Боже, тут атеїсти прийшли.
-Скажіть їм, що мене немає..

 

Людина стає віруючою зовсім не тому що є аргументи, докази.. повірити - то щось інше, якісно інше. Бог як початок і кінець усього може бути пізнаний на основі створеного... На основне питання чому є так що щось існує, а нема так, що нічого не існує, є відповідь - Бог - той, що поза людиною і поза світом... Світ - текст, автор - Бог...

То буде штучна розумова конструкція... Бо той суб"єкт, який так думає, мусів би десь ся взяти

Я все думаю, чого то москалям всякі німці словники писали?

 

Ні, там по контексту (і я зазначиав у дужках) йдеться про схильність вірити взагалі. В нашому житті віра це необхідність, але я не про релігійність. Саме необхідність релігійної віри я ставлю під сумнів.
Щодо анекдота. Я, написавши той допис, подумав про це, що людина (деякі люди) вірить в Бога і Його закони, бо боїться чогось невідомого, незбагненного, чим є, наприклад, смерть. Тим більше, що багато попередніх поколінь переконує її в правдивості певних положень релігії.

Добре, є Бог. А далі що? Всі уявлення про Бога різних часів і у різних народів — не просто здогади людини?

 

Супер!

Почніть з Ним жити- говорити Йому, слухати Його, довіряти Йому... Ви побачите, що Він живий і тоді наступне ваше питання відпаде для вас само собою:

 

Це точно не самонавіювання і самозапевнення?

 

Від визнання що є Бог до релігійної віри вже недалеко

Для вас актуальним буде тільки ваш особистий досвід... можна тільки дечого навчитися, щось як читати для того, хто ще не вміє... є вчителі(але є й шарлатани)...в усякому раз твори отців Церкви - безсумнівно вчителі...

 

100% не самонавіювання, п.Saszko!
Дуже класно п. Oxid вище сказав: "Для вас актуальним буде тільки ваш особистий досвід..."
От, скажімо, ви ніколи не будете впевнені в тому, що мій тато існує, ніколи не зможете зрозуміти наскільки він є добрим, чи злим, поки я вас особисто не познайомлю з ним і поки ви не почнете спілкуватися з ним. Хоч би сільки хорошого не говорив про нього, але ваш особистий досвід спілкування з ним тут буде відігравати вирішальну роль.
Так само і з Богом, тільки познайомившись з Ним особисто, ви зможете пізнати наскільки Він є добрим і люблячим Татком.

 

Повірте, точно! Маю досвід.

 

Щось я не до кінця розумію. Говорити до Бога - називається молитва. Слухати Його - ????? Поясніть будьласка, панове, якщо можете, про той зворотній зв"язок, як Ви можете чути Його, чути відповіді на свої запитання? Поділіться, своїм досвідом, якщо стверджуєте, що він у Вас є. Бо те, що Ви стверджуєте, на перший погляд виглядає (принаймі мені) дійсно чимось нереальним, і пробачте, схожим на самонавіювання і самозапевнення. Буду радий почути Ваші думки з цього приводу.

 

Погоджуюсь з вами на всі 100%, п.Locke, що "говорити до Бога - називається молитва". Так і є!

А почути Його можна різними способами, наприклад, через читання Його Слова (Біблії) черз внутрішнє ведення Духа, через слова інших людей, через обставини, через видіння, через сни, через пророцтва... Але особисто для мене найкращим і найнадійнішим способом є слухання Його через читання Біблії плюс внутрішнє ведення Духа Святого. Через усі решта способи я також часто слухаю Бога, але дуже ставлюся до них обережно і завжди звіряю, чи знаходить той чи інший голос підтвердження в Біблії. Бо, знаєте, лукавий також має голос і також може прикидатися "ангелом світла"...

 

знайдіть мені людину, яка не хоче поспілкуватися з Богом....
думаю навіть атеїст цього хоче...
причина не в тому що вони не хочуть... просто вони не знають як....

---------- Додано в 14:10 ---------- Попередній допис був написаний в 14:05 ----------

получається його можна відчути всюди... але як? читають Біблію багато, але про ведення Духа не чули, слова говорять всі, але Бога там не чують....

 

А от цього я не дуже сприймаю, тому що також знаю, тому що, як Ви кажете (а я з цим цілком погоджуюся):

Та й ніхто явно не буде брехати, хто хоче в таких випадках обманути, тому що явну фальшивку видно зразу. Люди що друкують фальшиві гроші роблять їх максимально наближеними до справжніх, що і не кожен фахівець може розрізнити. А якщо би надрукували фальшиві долари, але скажімо червоного кольору, то фальшивка відразу би кинулася в вічі. Тому то коли в твердженні є 99% правди і лише 1% брехні - твердження все одно є брехнею, як у випадку бочки меду і ложки дьогтю.
Тому то я людським твердженням в цій галузі: ні виваженим, ні фанатичним, ні істеричним не довіряю. Повірте, я не зовсім "валянок" в цій справі і свого часу вивчав позицію і загальноприйнятої церкви, а також СЄ, адвентистів сьомого дня, євангельських християн-баптистів та інших. спілкувався з ними, і помітив що всі спираються на Біблію, приводять цитати, але ці цитати можуть пояснювати водночас абсолютно протилежні речі, залежить як їх трактувати. Тому тепер не заглиблююся в ці "нетрі", бо серед людей тут правди не знайти. Як сказано в Біблії: "Не називайте себе вчителями...". Просто стараюся виконувати 10 заповідей, не причиняти зла і незручностей людям. Навіть тваринам і рослинам, крім необхідних у випадку вживання їх як їжї, і цілком не сприймаю такого, як рибалка, полювання чи просто ради розваги зламати гілку чи вирвати жмут трави, бо це вбивство заради розваги, а не заради втамування голоду.

 

Ну ви й сказали, п.Овод! Та таких людей вражаюча більшість на землі. Людям байдуже, що хоче їм сказати Бог, тому, що вони через свою гордість "самі краще знають як все має бути", через те й не хочуть Його слухати і з Ним спілкуватися...

Якраз там в Біблії і говориться про ведення Духа:
Рим.8:14
Бо всі, хто водиться Духом Божим, вони сини Божі;

Погоджуюся з вами, що той хто хоче обманути, чи підробити щось то робить те максимально наближеним до оригіналу. Але справа в тому, що чим глибшими є стосунки з Богом, тим чіткіше і впевненіше можна розрізнити Його справжній тихий голос від багатьох фальшивих голосів. В цьому потрібно зростати, воно так одразу не приходить.

 

Але схоже на те. Власний досвід в цьому питанні — це може бути просто прийняття Вами випадкових чи закономірних речей за дію Бога, узгодження Вами Ваших ідей з оточуючими явищами, що є нормальним не лише для християн, а для будь-кого, хто поділяє певну ідею і зацікавлений в її підтвердженні.
Тому, можливо, серед християн немає єдності, бо кожен знаходить підтвердження своєї правоти.