Випадок у Кані Галілейській.

Символом Христа є також і виноград. Він часто ототожнює Себе з виноградною лозою (згадайте притчі), дає вино в напій на Тайній Вечері як Свою Кров. В страшні часи комуністичного терору, в таборах ГУЛАГу, ув"язнені священники відправляли підпільні Літургії, і використовували як Євхаристію сухарі (хліб) і воду з родзинками (ізюмом). Цінність Літургії і Євхаристії від цього не зменшувалась.

 

Я не сказав погане, а нове...
От, наприклад, сказано про левів на новій землі. Вони залишаться левами, але будуть уже новими, будуть їсти траву і перестануть бути хижаками... Щось подібне і з вином буде напевне, воно буде мати нові властивості...

Все таки почитайте весь розділ...

 

пішла єресь (ну, хто не знає, щоб орієнтувалися)

 

Панове, хотілося б ще один гріховний аспект пиття назвати. Це повністю характерно для України. По-перше, як ви думаєте, самогонка, це напій чи наркотик? Не думаю, що хтось дістає насолоду пючи ту смердячу гидоту.
Але я не про це. Я вже колись тут розповідав, що не так давно був на хрестинах. В Австралії, в одної української сімї.
Священник швидко охрестив, читаючи з паперу на поганій українській мові і розійшлись.
А справжнє "служіння" відбувалось дома. Без священника. Молитви до чарочок. Поналивають і примовляють до чарочки. Поки дехто вже не зміг говорити.
Ще один випадок. Жінка отримала з України відео з весілля якоїсь родички. І знову головна дійова особа - горілка. На кожному кроці. Не тільки за столом. І все ж ті молитви до чарочки. Новий ідол?

 

Бачите, Миху..., а ви сміялися, коли я про таке писав...

 

це не смішно, тут плакати треба

---------- Додано в 21:30 ---------- Попередній допис був написаний в 21:28 ----------

А чому ви їх не зупинили. Мовчати на гріх не можна, і це не сарказм і не жарт. І забігаючи наперед, на гіпотетичне питання мені: А ви б зупинили? - відповідь так.

 

Третього ж дня весілля відбувалося в Кані Галилейській, і була там мати Ісусова (Йо. 2, 1)


Що означає "третього дня" ? Бачимо, що євангелісту йдеться якраз про це символічне датування, яке він нам дає в руки як ключ розуміння події.
У Старому Завіті третій день — це день Богоявления; так, наприклад, як у головній розповіді про зустріч між Богом та Ізраїлем на Синаї: «Третього дня, як розвиднялося, загриміли громи, спалахнули блискавки... Господь у полум'ї спустився...» (Вих. 19, 16— 18). Водночас тут вчувається передвістя остаточної й вирішальної появи Бога в історії: Воскресіння Христа третього дня, в якому колишні зустрічі з Богом стають остаточним входженням Бога у земне життя. Так тут нам дають зрозуміти, що йдеться про першу появу Бога як продовження всіх старозавітних подій.

Із цим датуванням пов'язаний інший основний елемент розповіді. Ісус говорить Марії про свою пору, що ще не настала. «Пора» означає Його «прославлення», у якому виявиться водночас Розп'яття, Воскресіння та Його всеосяжна присутність через Слово й Таїнство. Пора Ісуса, пора Його «слави», розпочинається в момент Хреста, і вона має своє місце в історії: в ту мить, коли приносять в жертву пасхальних ягнят, Ісус проливає свою кров як справжній Агнець. Його пора приходить від Бога, але вона дуже точно закріплена в контексті історії, пов'язана з літургійною датою, і саме тому є початком нової Літургії в «Дусі й Правді». Коли Ісус розмовляє з Марією про Свою пору, Він цим пов'язує сучасний момент з таїнством Хреста як Свого прославлення. Ця година ще не настала, це слід сказати передусім. І все ж, Ісус має владу випереджати цю «пору» символічно й таїнственно. Отож, диво в Кані Галилейській позначене передчуттям пори, і внутрішньо з нею пов'язане.

Як Ісус на прохання Матері символічно випереджає Свою пору, водночас на неї вказуючи. Так знову й знову наново відбувається в Євхаристії: на молитву Церкви Господь у ній випереджає Своє повторне пришестя, приходить вже тепер, вже тепер справляє з нами весілля, витягуючи нас таким чином із нашого часу, вперед до «Пори».

---------- Додано в 01:07 ---------- Попередній допис був написаний в 00:59 ----------

Було ж там шестеро кам'яних посудин на воду, щоб очищуватися по-юдейському; кожна вміщала дві або три мірки. 7 Сказав їм Ісус: «Наповніть посудини водою.» Вони й виповнили їх по вінця. (Йо. 2, 6)

Що значить створення Ісусом для приватного свята надлишку вина — близько 520 літрів? Божий знак — це надлишок. Його ми бачимо при помноженні хліба, його ми бачимо постійно — але переважно в центрі історії спасіння: в тому, що Бог Сам Себе розтрачає для нещасного людського створіння.
Надлишок у Кані Галилейській є знаком, що розпочалося свято Бога з людством, Його дарування Себе людині. Рамки події, весілля, стають у такий спосіб образом, що вказує через себе на месіанський час: час весілля Бога зі Своїм народом розпочався з приходом Ісуса. Есхатологічна обітниця входить у теперішній час.
Тут історія про весілля в Кані Галилейській перегукується з тим, що повідомляє нам євангеліст Марко, який розповідає про запитання до Ісуса учнів Йоана Хрестителя та фарисеїв: «Чому Твої учні не постять? »
Відповідь Ісуса звучить так: «Чи можуть постити весільні гості, поки наречений з ними?» (Мр. 2, 18— 19). Ісус виявляє тут Себе Самого «нареченим» обіцяного весілля Бога зі своїм народом, і тим самим вказує на те, що Його тайна є тайна Бога. У Ньому несподіваним чином Бог і людина єднаються, настає «весілля», яке, однак, перше повинно пройти через випробування Хрестом, — на це особливо наголошує Ісус у Своїй відповіді, коли говорить про те, що настануть дні, «коли в них візьмуть жениха» (Мт. 2, 20).

 

Те, що ви писали - памятаю, а що я сміявся - не пригадую, покажіть!

---------- Додано в 12:00 ---------- Попередній допис був написаний в 11:54 ----------

Цікаво, що ви цим хотіли сказати?

Таким же ідололом є і їжа: напихаються до ср-ки...

---------- Додано в 12:20 ---------- Попередній допис був написаний в 12:00 ----------

Левко, жартів не розумієте.

Нове вино - погане, а старе добре, хіба не чули?

 

Напевне про кефір також жарт був...?

 

А хотів те сказати, Миху, що чарчина перетворилася в бога. Бо, давайте випємо за здоровя... за те і те... щоб сталося те і те...
Та не дасть калюжка смердоти нічого. До речі, цього на Заході нема. Нема отого пиття по команді. Нема "молитов" до калюжки смердоти. Нема насилування випити.
І взагалі, коли люди йдуть їсти, вони йдуть їсти а не пити.
А в нас їжа перетворилась на принижуюче слово "закуска". Калюжка смердоти править баль.

 

На жаль... а все починається з дитячого садочка....

 

Все правильно кажете, а що робите?

 

людське діло пити ,а свинське жерти,поїдте до Росії, побачите що туть у жінок бог хай американки сховаються

---------- Додано в 11:08 ---------- Попередній допис був написаний в 11:06 ----------

похмелюги не будето точно!!

 

це все добре і розумно, але тема не про це.

 

А про що тема? Я, якщо чесно, з вашого стартового допису також не до кінця зрозумів про що тема, чи про випадок у Кані, чи про те, чого баптисти не п"ють?

 

корегування Біблії - не є жартом. Заміна вино - соком - це самообман.

 

проте, що Євхаристію сприймають, як шкідливе вживання алкоголю. Ви неправильно сприймаєте Євхаристію, тому вважаєте, що нею можна впитися, або стати алкоголіком.

 

Я правильно сприймаю Євхаристію...

 

Ні.

 

а яке вино хороше? нове, чи старе? чи знову включили шланга?

---------- Додано в 20:52 ---------- Попередній допис був написаний в 20:50 ----------

самовпевненість - дитя впертості.