Війна

Не читайте ...щоб щось читати ... то треба вміти думати.... ваше трудове імігрантське життя очевидно не передбачає процесу думання

---------- Додано в 03:12 ---------- Попередній допис був написаний в 02:51 ----------

не треба іронізувати.... а той факт що тільки на одному військовому складі під Львовом більше 9 міліонів тон боєприпасів і амуніції залишаеть впертим фактом.... До американських пушок, градів, чи автоматів там нічо не підійде. Від канадських F18 тому і відмовились що фактично немає чим стріляти з них, а купляти до них ракети і патрони доволі дорого. Війна економіку не відміняє, а навпаки заставляє добре рахувати. А відносно чуда в оборонній і науковій сфері то ви їх ще побачите і американські шпіони так само як китайські ще будуть пробувати викрасти ці чуда. Щоб знали що танк Оплот по багатьох параметрах переважає Абрамс і не продукують його тільки по причині ціни - задорогий він щоб його спалили звичайним РПГ. При справжній війні потрібні масові і дешеві речі. Зараз по факту подій в Україні іде перегляд військових концепцій на рахунок супер точного і супер дорогого військового спорядження

 

Знаєте я уважно слухаю, читаю різних людей які або воюють або інакше причетні до фронту. Так ось ніякого перегляду концепцій немає. Взагалі немає концепцій. Немає стратегії. Президент імпотентний дурень як головнокомандувач і боюсь не тільки. Армією керують не кращі. В одному Ви праві в такій ситуації ні американська ні інша допомога не допоможе. І це в країні де справді є компетентні кадри.

Що до решти то коментувати навіть не буду.

 

Сподіваюсь, Ви слово "запустити" вжили в розумінні "занедбати", а не "дати старт". А то гугл-перекладач може ввести руських в оману.

 

Так, занедбав. )
Інакше російської проблеми би не було.

 

Надо же. Полгорода уже

кхм-кхм

, а ее игнорируют, или вообще убегают. Зависть - плохое чувство.

 

Нашла ее страницу, она этот пост уже убрала. Там все про рестораны, отели, кино, Париж - такая типичная московская мажорно-богемная среда. Ничего про Украину и вообще про политику - видимо, девушка решила подзаработать, видимо, неплохо платят за размещение подобного бреда на своих страничках, даже временное.
А те, кто это сочиняет, наверно, круглосуточно фильмы ужасов смотрят, чтобы свою фантазию подстегнуть.

 

Що ж, будемо чекати повідомлення про те, що монтажну піну надувають спереду і ззаду. Всякі жахи повинні йти по висхідній.

Що цікаво, що коли їм пропонуєш глянути текст блогу, наприклад, в Еху Москви, вони відмовляються. Бояться, як чорт ладана. Хоча можна було б заглянути просто заради цікавості.
Не хочуть, щоб у їх затихле болото в голові упало хоч зерно сумніву.

ЗІ. Вона, мабуть, дуже гарно співає. Голова служить відмінним резонатором ((с)Шенедрович)

 

Кім, ну і що з того? Що з того що боєприпаси є а армії немає? Є австралійське прислівя - я нарікав що не маю гарних мештів поки не побачив що сусід ноги не має.
Вчора по Громадському слухав Бутусова, головного редактора Цензор.нет
Так він так і сказав, те що в Україні називають армією, до справжньої армії немає ніякого відношення. І перше завдання американських військових спеціалістів - створити армію, найперше командний склад. А це значить, що абсолютно все треба починати з нуля. Боєприпаси самі не стріляють...

 

Московський професор Валерій Соловей, який стверджує, що має інсайдерську інформацію, написав вчора таке:
(А ще кілька місяців тому його дописи були ура-поцрєотичними)

 

Я так і знав, що Василь поставить мені мінус. Перепрошую, Василю, я не мав на увазі, що немає вас, солдатів і офіцерів. Ви є і добре воюєте попри бардак в організації. Той же Бутусов виразився, що військовий професіоналізм Муженка є на рівні молодшого офіцера. Немає структури, немає тактики, намає стратегії. Немає пріоритетів.
І можна собі уявити, як би воювали українці, коли б був головнокомандуючий, було міністерство і був штаб. Поки що там порожнеча...

 

Як би не було армії то москаль був би уже в Києві.
Кожну наступну війну неможливо виграти методами попередньої. три запущених одночасно з ПЗРКа ракети збивають любий літак хоч 5-того хоч 2-гого покоління з ймовірністю до 80%. Три ракети коштують 30 тис дол. Літак мінімум 30 млн. От попробуйте примініть штурмову авіацію в таких умовах. 200-300 солдат з ПЗРК позбивають все що літає. Українці попробували і перестали літати. Рускі подивились на українців і навіть не пробують літати бо знають що позбивають нахрен все. А ПЗРК і ракети до них все удосконалюються і удосконалюються. От тепер виникає питання по стратегії - чи варта будувати чи купляти дорогущі літаки, якщо їх неможливо ефективно використовувати. американці цього не пробували і мають досвід старої війни в Іраку - чого вони навчать - як воювати в пустелі. в нас не пустеля... у нас з під кожного корча можна збити літак. Як би іракці воювали так як українці сьогодні мали б стільки боєприпасів, артилерії градів то Садам Хусейн до сьогодні б сидів в Багдаді. А спалювати до тла міста, як у другій світовій сьогодні уже не можна. То чого можуть навчити американці у стратегії. Власне нова стратегія ведення війни між рівноцінними суперниками формується зараз на сході України з коліс і американці ще будуть вчитись у нас як це робити.
Зараз маленький дешевий літачок - забавка з вебкамерою і системою GPS виконує ті самі функції по розвідці що і дорогий професійний безпілотник, а часом і краще.
Питання про професіність наших генералів - залишається відкрите. Критики типу Бутусова можуть працювати на іноземну державу , а можуть говорити правду, але ми того покищо не знаєм. Чи це так чи не так ми можем взнати по фактах подій. До тепер неясно хто правий а хто ні у Ілловайській ситуації. Найгірше те що такі розслідування і відповідно покарання мають бути дуже швидкі, а у нас цього ще немає.

 

текст ультиматуму мона?

 

Не привів ультиматум. Він завжди так робить. Показує, що він має якісь інсайдерські джерела з верхів раїсссі, і видає тільки висновки.

 

Эпиграф: "Мне скушно, бес..."

Люди, бумаги, переговоры, встречи, лекции — одно за одним, дикий рабочий день; всё как обычно.

Звонок.

Номер незнакомый. Но начинается с +7; вполне достаточно, чтобы лысина слегка ощетинилась.

— Здравствуйте. Это первый.

Блин. Что первый. Кто первый. Центр ещё скажи. Я что вам, Штирлиц, что ли... Ааа, догадался украинский разведчик. Маасква. Первый канал.
Ну здравствуй, Сотона...

— Чем обязан?

— Это Зураб Аласания?

— Он.

— Я хочу говорить с Зурабом Аласания.

— Извольте.

— Это Зураб Аласания?

— Да он это, он. "Он - это я, слава мне". Говорите, наконец.

Сотона явный блондин, цитата канула в бездну.

— Вы должны в Чернопыли записать синхрон. Друг Кашпировского.

???...

Каждое слово в отдельности знаю, всё вместе — хоть тресни. Это же явно шифровка. Возвращаюсь к первой версии и решаю начать с уточнения локации — как далеко в пределы нєньки супостат запустил грязную фээсбэшную лапу.

— Вы сейчас что сказали — "Чернобыль" или "Тернопіль"?

— Чернопыль.

— Тернопіль, то есть.

— Я и говорю — Чернопыль.

Далеко запустил, гадина... Хорошо, продолжим. Хоть так и спалиться недолго.

— А кто у нас "друг Кашпировского"?

— ... Вы точно Зураб Аласания?

— Мамой клянусь.

— Вы журналист?

— Век воли... Да, разумеется.

— И не знаете Кашпировского?

— Ну что Вы, кто не знает старика Блаватского. Но Вы сказали "друг".

— А что непонятно?

Теперь сатанеть начинаю я. Но Родины ради...

— Давайте начнём сначала. Итак: я журналист, меня зовут Зураб Аласания, Вы...?

— Первый.

Фффак.

— Хорошо. И Вам надо?...

— ...снять синхрон друга Кашпировского в Чернопыле.

Никогда ещё украинский журналист не был так близок к провалу. Хотя бессмысленных диалогов в его жизни было множество. Вот хоть любого политика возьми...

— Послушайте, куда и зачем Вы звоните?

— Мы снимаем ток-шоу, и нам надо записать синхрон друга Кашпировского, в Чернопыле, а Вы на Украине, Вам близко, я звоню, чтоб Вы сняли, а мы заплатим.

Ёёё... Параллельный мир.

— Послушайте, у вас там, наверное, база данных журналистов?

— Что?

— Ну, табличка такая в компьютере, да? Где фамилии журналистов по странам.

— ... Откуда Вы знаете?

— Ххы. Откуда я знаю, что ЭсБэУ круче ФЭЭСБЭ.

— Что?

— Неважно. Вот что: дорогой Сотона, будь добр — вычеркни меня из списка. Можешь записать как безвременно ушедшего. И забыть навсегда. Хорошо? Вообще, можешь проделать то же самое со всем списком напротив строки "Украина", не думаю, что коллеги будут против. И теперь — изыди.

— Пи-пи-пи...

Послуууушный...

 

А я поставив плюс, тому що розумію, що самої зброї та мужності замало. Росія (а з нею і Україна) внаслідок другої світової привчені воювати за принципом "баби ещо нарожают".
А от американська тактика ведення війни: і на ялинку вилізти і коліна не поколоти.
Перемагати, по можливості не втрачаючи жодного солдата.
Чому всякі там араби і бісяться, коли американський очкарик сидить за монітором з чашкою кави і, вибачаюсь, в трусах, та дистанційно лупить правою кнопкою мишки правовірних, що бігають білими фігурками на чорному фоні (це так зараза-тепловізор працює) і заховатися не можуть навіть за саксаул.

І кричать ("только по-турецки" (с)Висоцький): "Давай, шакал, выходи по-честному во чисто поле один-на-один".

А Біллі-Джонні в гробу бачив і їх самих, і їхнє обурення.

 

«Народу я бы посоветовал сваливать», - боевики открыто угрожают жителям Донецка
http://uainfo.org/blognews/459228-n...iki-otkryto-ugrozhayut-zhitelyam-donecka.html

 

На парашу они пойдут.

 

Може бути правдою?

 

Алексей Мочанов

Спартак, Командир, Братуха! Жду в Киеве на побывке, чтобы передать "рыцарский" Орден, принадлежащий тебе по праву.
Тебе, Евгений Витальевич Арефьев.
И Куполу, Анатолию Анатоличу Козелу, замкомбата 95й.
Я знаю, что вас, офицеров, командование ВДВ и АТО не жалует и не балует,
экономя зачем-то на наградах, большинство из которых ничего не даёт
Рыцарю и Кавалеру при жизни, кроме воинских почестей на похоронах,
которых Орденоносец не увидит
Мы были вместе на Терминале, в котором ты сохранил и Позицию, и Бойцов,
и Лицо Солдата, и Честь ВДВ, и Славу - Украине.
Ты вышел последним в своём подразделении из АДа, не потеряв Людей.
И вёл себя в круглосуточном режиме как настоящий офицер-профи.
И в боях, и в быту (насколько применимо в Терминалах АДа понятие быт),
и в радиопереговорах, и в скромных посиделках за чашкой кипятка на пятерых за одним столом на КСП с разрисованной автографами стеной.
Человечище! Батя может тобой гордиться!
И вся твоя Семья. Гражданская и Военная.
И рязанское училище, и Хыров, и Иностранный легион, и Коваль, и Полторак,
и Государство Украина, вся Страна, и аэромобильные войска,
давно не шагавшие в небо, но удерживающие мёртвой хваткой клочки земли
и заминированные развалины в АДу. Аэро-порту Донецк...
Снимаю шляпу, Десантник. И кладу возле твоего Берета.
Быть добру. С такими Людьми - точно Быть! Без вариантов.

 

Все логічно, крім "Буків". Буки, та інші ЗРК, набагато швидші за "корів"-транспортників. А при наявності в небі ОДНІЄЇ мішені, вцілити в неї не важко.