Війна Росії проти України

Ось які фото про героїв і дух України мають бути на перших шпальтах "Тайм", а не фото Кращебвінвтік.
Знімки від Тетяна Шарай.

 

Дуже мені подобається, коли політики, в черговий раз намагаються підняти собі рейтинги популізмом і простими рішеннями, а коли зразу врізаються в стіну реальності, відскакують і перекладають відповідальність на когось. В даному випадку на військових. Заявляють що військове керівництво категорично проти демобілізації.
Чиста, еталонна брехня за якою ховають спробу виїхати на популізмі та "турботі про солдата".
Є кілька тем, які зараз політики просувають як прості рішення. І які не можуть бути реалізовані в такому «простому вигляді» через чисто технічні складнощі. Але політики в силу низької кваліфікації того не розуміли і надіялись, що встигнуть відскочити і весь негатив автоматично піде на військове керівництво. А народ через три дні забуде про фанфаронські заяви.
Чи може бути військове керівництво категорично проти демобілізації при ідеальних умовах? Звісно ні. Замінити втомлені знесилені підрозділи на свіжі, добре навчені та технічно упаковані це мрія кожного командира.
Досвід це дуже важливо. Але хронічна втома, захворювання, виснаження вбиває фаховість, досвід та мотивацію. Не може людина, яка спить по дві години на добу протягом тижня, виконувати задачі з 100% ефективністю. А люди живуть так місяцями. Ні в кого нема задачі програти війну. Всі хочуть її виграти. Ціною найменших втрат. Але...
Популістичні заяви про демобілізацію та загравання з військовослужбовцями та членами їх родин в соціальних мережах та на марафоні, трошки відрізняється від реальності. Як кажуть в Одесі "дам тобі і на тобі", це дуже різні речі.
Військове керівництво категорично за поповнення лав ЗСУ свіжими, навченими військовослужбовцями. Чим більше людей прийде в ЗСУ, тим краще. Але питання демобілізції може стати реальнім тоді, коли буде мобілізовано більше людей ніж пропонується демобілізувати. Логіка проста. Ми не можемо поставити на паузу війну і сказати ворогу, щоб зачекав поки ми проведемо певні заходи. Нам зразу продавлять лінію фронту і будемо копати окопи там де зараз глибокий тил.
Тобто, нам треба новими підрозділами з мобілізованими людьми замінити ті які будуть виходить в ППД на відновлення та доукомплектування. Потім люди будуть здавати посади, здавати майно, підписувати обхідні листи і звільнятися. По іншому це зробити неможливо. Неможливо це зробити в окопі. Бо для того щоб боєць став на посаду, треба цю посаду звільнити.
Тобто, коли загравали з людьми словами про демобілізацію, політики не дуже вдавалися в деталі. Щоб когось замінити треба мати на кого його замінити. А це цілий ряд проблем, які любителі простих рішень до уваги не беруть.
Всі знають що зараз в військах людей не вистачає. Дуже не вистачає. І що перші хвилі "нової" мобілізації будуть закривати потреби підрозділів в людях яких не вистачає, а не підуть на заміну.
Тобто, для того щоб одномоментно демобілізувати певну кількість людей, нам треба одномоментно збільшити на кілька місяців кількість людей в ЗСУ, як мінімум на стільки ж.
В чому складність? Якщо навіть взяти ідеальні умови по забезпеченню, залишається ще питання підготовки цих людей.
Тобто нам треба одномоментно призвати і підготувати чверть, або навіть третину від того що в нас зараз є.
В нас нема ні можливості, ні навчальних центрів які до 22 року могли розміщати по 5-10 тис людей. Є, але під загрозою ракетних ударів, ці спроможності зменшились в десятки разів. В нас нема казарм де можна було в нормальні побутові умови розселити батальйони. Нема їдалень де готували на дивізію, і кормили батальйонами. Майже все розбите ракетними ударами. Або може бути уражене зараз. В нас нема польових кухонь в такій кількості. В нас нема кухарів. Нема транспорту та водіїв на нього. В нас нема офіцерів та сержантів для управління цієї нової маси людей. Бо це не замість, це окрім того що є. І це не те що робилося в перші місяці коли були контрактники та оперативний резерв. Які вже мали досвід і розуміли військову службу. Це десятки, сотні тисяч людей, які не мають ніякої уяви про службу, зброю і таке інше. Це задача на місяці.
А саме головне, що банально нема де це все робити. І це повністю відповідальність влади та політиків. Після початку великої війни, всі підрозділи які знаходяться на відновленні та навчанні розосереджені. І там де влітку 21 року могли розмістись пара бригад, зараз може пара батальйонів. Нема кількаповерхових казарм. Нема їдалень на 300-500 людей. Все розосереджено і все має надскладну логістику. Нема полігонів в такій кількості, нема стрільбищ, нема техніки. Нема матеріально технічної бази.
Це все треба створювати. Це все треба шукати та проводити до готовності. І це не клопіт військових. Це клопіт політиків та влади. Яка повинна дати землю, дати кошти, дати засоби для цього всього.
Військове керівництво залюбки проведе демобілізацію, як тільки зможе замінити тих хто йде додому, на навчених та підготовлених людей. Але я повторюю механізм - спочатку підрозділ виводиться з ЛБЗ, потім всі хто звільняться, задають посади і звільнюються. Потім укомплектовується підрозділ людьми і підрозділ проходить злагодження. Але в цей час, хтось повинен зайняти це місце на фронті. А ще звільнятися будуть і сержанти і офіцери. І інструктори.
Тому питання не в категоричному не бажанні проводити демобілізацію. А в категоричному небажанні програти війну через популізм. Хто пам'ятає перші хвилі демобілізації, той розуміє які настрої будуть у тих людей які попадають під демобілізацію, а їх будуть ще тримати місяцями бо нема ким замінити.
Для того щоб демобілізувати людей, треба спочатку зібрати тих на кого їх міняти. Підготувати умови для формування підрозділів з мобілізованих. Треба забезпечити навчання цих людей. Матеріально технічну базу. Умови проживання. Полігони та стрільбища на землях які зараз в приватній або державній власності. Збільшити автопарк і таке інше. І для кожного збільшення треба теж фахівці, водії, командири. Це комплекс заходів, який постами в фейсбуці не вирішується.
і все впирається в ресурси. Люди, ресурси і час. Тоді завдяки цьому військові повинні підготувати заміну і замінити. І ще раз - в нас нема в тилу 100 тисяч оперативного резерву. Все. Всіх треба вчити з нуля. І вчити дуже гарно. Бо то в перші тижні люди брали в руки зброю, та йшли не навчані тілами зупиняти навалу. Зараз мотивація може з'явитися тільки через навченість та впевненість. А це час і ресурси. І це не передбачили ті хто почав педалювати тему скорої демобілізації.
Це все можна зробити. І це треба робити. Але треба починати не з популізму та простих рішень на папері. З підготовки. З прорахунків. Політики надіялись що можна вирішити питання чисто законом. І скинути виконання на військових. А потім розповідати як військове керівництво «проти людяності». А вийшло що треба ще підготувати. Бо МО, то фігура політична. Бо гроші, то політики. Бо матеріально технічна база, то союзники. І що це до моменту коли перейде під військове управління зона відповідальності влади та політиків.
І коли політики на пропозицію своїх "простих" рішен, отримують від військових відповідь - "ОК, норальна тєма". Але для того щоб це зробити і на втратити людей та території, нам треба 1..., 2...., 3..., 10....
Політики починають кидатися звинуваченнями - "війсьові категорично проти дембілізації". Вибачте, але це так не робиться.
Роман Донік

 

Цікаво, чи дійсно такий список існує? Цікаво, гамнюче Гудман, що в цьому списку обидві Олени - Лукаш і Бондаренко, яких я років чотри чи більше тому переплутав. Що зайвий раз підтверджує, що вони обоє рябоє, і що на них чекає однакова доля, доля Ківи. До речі, Януківач також в тому списку.

View: https://youtu.be/o01qmA9Iers?t=210

Цікаві відчуття переживають оті, що в списку. Незалежно від того, чи це реальний список, чи ІПСО від ФСБ, очка грають - будь здоров!

 

Бик Олексій
Коли я чую побажання "перемоги", я часом трохи психую і можу наїбнуть. Бо це сране пекельце.
Про яку перемогу ви говорите? Ми живемо в світі, де абсолютна меншість ціною власного життя і колосальної самопожертви гарантує безтурботне життя абсолютній більшості. Ми живемо настільки різним життям, що вам неможливо навіть уявити.
Київ переповнений людьми, зокрема чоловіками призовного віку. Це лише у мене в роті завжди бракує людей, а в "Білому наливі" на Хрещатику їх як гівна. На власні очі бачив чергу до півсотні клієнтів.
На Донбасі практично всі військові ОРЕНДУЮТЬ собі житло. Альтернатива у підрозділів зазвичай - або жити у школі/клубі, куди рано чи пізно прилетить, або в наметах. Тому в пунктах тимчасової дислокації всі розселяються по хатах. Так от на Донбасі за ці хати треба платити. Причому бувають випадки, коли за хату платять по 2 тисячі гривень з людини, а загалом більше 20 тисяч гривень на місяць. Це, сука, дорожче за Київ, але гірше за якістю.
Яка нахуй перемога? Ви на приколі? Звідки вона візьметься?
Доки орки стояли під Києвом - збори на військові авто часом відбувалися за лічені години, а зараз місяці. Військові самі собі купують мавіки і корчі, бо жити хоцця. А майже увесь тил сидить перед телемарафоном і радісно колупається пальцем у дупі.
І потім ще, сука, вилазить якесь дуридло, на честь якого колись назвуть нав'язливо-маніакальне психічне відхилення, і починає вимагати від Главкома дати їй план. А суспільство на це все втикає і весело чекає на святого Миколая за новим розкладом. Бо останнім часом справи явно йшли на краще, не те шо 24 лютого, і тому всі вже змирилися з неминучою перемогою. Яку забезпечать Єрмак і Зеленський шляхом закупівлі додаткових кілограмів яєць для бомбосховищ. А тому будь-яка міська божевільна вже може вимагати від військових доповіді і звіту.
І потім тебе тіко так зупиняє на трасі якийсь недоумок у формі і питає, чи є в тебе зброя. Дядя, ти шо, ідіот? В країні війна, прокинься, блять. Звісно, у мене є зброя.
І ви усі прокиньтеся, нарешті, блять. Бо тупо мріяти не лише про швидку перемогу. В цій реальності існують варіанти, при яких навіть довга виснажлива війна може стати недосяжною мрією. І перемоги нам ніхто не гарантував. Особливо, коли черги на Буковель довші за черги до ТЦК.
Чому, сука, жменька навіжених має героїчно померти в нерівному бою з переважаючим ворогом, а мільйони інших не здатні перекрити корупцію і дерибан? Чому через два роки війни я й досі збираю на корчі через фейсбук? Чому досі ми не здатні витягнути цю війну без волонтерів? Чому, блять, всі (ну, майже всі) забили на війну?
Вибачте, накипіло.

 

Якщо цей показник, порівняємо населення та мобілізаційний ресурс України та росії, зауважували, у боях за Сіверодонецьк, Маріуполь, Бахмут... сили ворога переважали 1 до 8, 1 до 10, для чого натяки на вибори 2019?

 

Дурнику, про що написане?
Де ти таке дурне народилося?

 

Класний мультик, що передбачив сьогоднішні події:


(2) Facebook

 

Перша лобова атака на Генерала провалилася, але намір його збити нікуди не подівся. Бутусов уже писав, що армія розділена на «війська Залужного» та «війська Сирського». Але найцинічніше не назви, а те, що підрозділи, лояльні до Генерала, отримують значно менше боєприпасів, нової зброї та поповнень.
Завдання тут просте - відвернути від Залужного орієнтованих на нього командирів і зруйнувати образ переможця, який у нього сформувався від початку вторгнення. Що полегшить заплановану відставку й наступне оголошення підозри.
Ціна, яку платять за це воїни, нікого, як розумієте, не цікавить.
Як я вам уже не раз казав, МЗЧ (маленьке зелене чмо) абсолютно не обовʼязково бути чиїмось завербованим агентом, аби завдавати країні непоправної шкоди.
К.В.

 

Генсек НАТО, Залужный и я изначально говорили о необходимости уважать противника. Только так куются победы, а не пренебрежительным отношением. Недооценка противника нередко приводит к самым пагубным последствиям.

 

Ця війна - справжня біда.
Справа в тому, що Путін - псих, у нього яскраво виражений Обсесивно-компульсивний розлад — Вікіпедія (wikipedia.org) психіки.
У нього нав'язлива ідея завоювати ту частину світу, яка колись належала до СРСР.
Нав'язливі ідеї бувають різні.

На днях я прочитав у книзі про одного психа (який, між іншим, викладав природничі науки в школі, і не був загрозою для суспільства), який тричі на день брився, нескінченну кількість разів на день мив руки, після рукостискання обов'язково під якимось приводом відходив, йшов у туалет і там ретельно мив руки тощо.
Він лише був дуже важкою людиною для дружини, тому що книжки на полиці мали бути викладені строго в алфавітному порядку, а якщо дружина брала книгу і випадково не клала її на місце, був скандал, хоча і без мордобою.

Але псих Путін - інша справа. У нього практично необмежена влада, і він не зупиниться ні перед чим, поки не досягне свого.
Він запросто може знищити половину населення Росії, покласти десятки тисяч молодих і не дуже чоловіків (а тепер уже в росії беруть в армію і жінок), щоби окупувати Авдіївку. Якщо хтось із його друзів чи близьких буде заважати йому у досягненні своєї цілі, він запросто їх знищить, як це було із Прігожіним.
Але біда ще й в тому, що цього не розуміють деякі громадяни України. Вони свідомо чи підсвідомо грають на руку кремлівському маніяку.
Їм здається, що якщо влада в Україні зміниться, то це "вилікує" Путіна, і війна припиниться.
Що хтось новий розрулить ситуацію. Не розрулить.
У Путіна нав'язлива ідея знищення України як держави, українців, як нації. Якщо росія окупує Україну, то українців почнуть виселяти за Урал, як це робив Сталін, а сюди завозити росіян із депресивних регіонів.
Багато тих, хто проживає зараз в Західній Україні чи на Закарпатті, знають багато прикладів, коли після війни українців виселяли до Сибіру, а в їхні хати заселялися вчителі, лікарі, агрономи тощо, які прибували із Росії.
Потім будувалися заводи, на які завозилися фахівці з Росії.
От взяти, для прикладу, навіть центральну Україну, Черкаси. Було побудовано багато заводів і фабрик союзного значення, і Черкаси, Шевченків край, стали російськомовними.
Мої родичі, які з дитинства розмовляли українською, зі своїми дітьми розмовляли російською. І таких сімей було дуже і дуже багато. Всі розмовляли на апшепанятном.
Мої київські сусіди по будинку дивувалися, коли чули, що ми з дружиною розмовляємо з дітьми українською. Діти в дитсадку розмовляли російською. В школі зі шкільними друзями розмовляли російською.

Ви подивіться: багато етнічних українців, які народилися уже в Росії, зараз воюють проти України.

Якщо Путін доб'ється своєї мети, нинішні українці воюватимуть за інтереси Москви з іншими країнами.
Як колись українці в складі Радянської Армії придушували Чехословаччину, воювали в Афганістані.

Тому тут не до жартів.
Кожен, хто зараз паплюжить українську владу, додає Путіну впевненості, що йому вдасться розвалити Україну, розділити і заволодарювати.

 

1) Власть - не родина, её любить необязательно.
2) Ты сам нередко высмеивал Путина, а сейчас говоришь, будто не до смеха. Брехун.

 

А хто такий "Генерал" з великої літери?
І як це: "підрозділи, лояльні до Генерала"?
Виходить є "підрозділи ворожі до Генерала"?
Якісь нісенітниці.

 

Таке було відразу, яскравий приклад, закиди рашистів, що тижня буде досить, щоб дійти до Закарпаття, хто думав підтримувати - зброя для партизанських рухів.

Ще не було в історії відновлених імперій, яскравий приклад Мілошевич і спроба відновити Югославію.

Так і нікому непотрібна "тюрма народів", "імперія зла", "раковая опухоль на теле человечества".

 

Почитайте мої дописи на початку цієї теми "Контрнаступ "
https://forum.lvivport.com/threads/kontrnastup.120901/
і порівняйте з тим, що вийшло. Аджеж я ще на початку теми"Контрнаступ " писав ще на початку червня 2023, що, дуже ймовірно, що контрнаступ буде невдалим.

 

А ніякого контрнаступу і не було, і не могло бути. У раші армія налічувала 400 тис. штиків плюс перевага в літаках, плюс - на морі.
Для того, щоб наступати, за законами війни Україна повинна була би мати втричі більше штиків, тобто мільйон двісті людей. А авіації в України набагато менше, а флоту зовсім немає.

Тому командування ЗСУ почало потужну дезінформацію про контрнаступ, про вихід до Криму, до Азовського моря і навіть у Крим.
І рашисти замість того, щоб наступати, маючи велику перевагу, почали копати землю, будувати укріплення, три лінії оборони, оті суровікіни на сотні кілометрів і навіть в Криму та під Євпаторією на узбережжі рили траншеї.
Одним словом, вся енергія, ресурси, були спрямовані на будівництво укріплень, а не на наступ. Бо повірили в контрнаступ.
Таким чином, Україні вдалося не втратити території протягом літа, а перевести протистояння на зиму.
Тепер під Авдіївкою та Мар'їнкою ЗСУ потроху перемелюють війська росії. Рашисти мерзнуть і голодні. Якщо подивитеся ролик Стерненка від сьогодні, то там є кадри, як лежачи руський богатир ложкою їсть сніг.
Та й на лівому березі Дніпра під Херсоном справи йдуть непогано. ЗСУ не наступають, а чекають, коли наступатимуть рашисти. І коригують вогонь, що ведеться з правого берега.

Це я переповів своїми словами те, що говорить Роман Світан, полковник у відставці. Я можу з цією думкою погодитися.

Зараз ми бачимо, як Хуйло кидає гарматне м'ясо під Авдіївкою, намагаючись її захопити. Росія по всьому фронту щоденно втрачає близько тисячі солдат. Звичайно, наші також зазнають неминучих втрат, але вони в рази менші. Є статистка від незалежних джерел.

 

Мене сильно цікавить таке питання. От коли британський "Тайм" написав, що Зеленський втручається в роботу військового командування і віддає накази командувачам угрупувань через голову генерала Залужного і генштабу, видання у нас розкритикували і підняли на глум. Мовляв - це писали чуваки, які ані біса не тямлять у командуванні військом, їм наплели байки якісь фантазери, і взагалі це все - чиста російська ІПСО. Так?

Але от тепер все те саме розповів журналіст Юрій Бутусов. Дослівно: "Ставка Верховного Головнокомандувача фактично поділила діючу армію на два великі угруповання. В одному угрупованні командує - командувач сухопутних військ Сирський, в іншому - напряму команда Залужного. Фактично два головнокомандувачі. Фрагментація управління - це не про армію. Можливо, в "95 кварталі" є така практика управління? Кілька продюсерів, авторів, акторів одночасно свої номери виставляють на одній сцені? Але в армії, на фронті це так не працює..."

Я ду-у-у-уже хочу почути від шанувальників ЗЕ, що Бутусов ані біса не тямить у військовому командуванні і поширює брехню. Чому? Бо одною з причин перемоги Зеленського на виборах президента були байки Бутусова про події в Іловайську - я ще тоді писав що Бутусов шалено маніпулював і перекручував факти. Брехав недоговренням.

Нині Бутусов повторює те, що вже назвали російським ІПСО, але реакції на те - нуль. І отут дуже цікавими виглядають три факти.

Перший. Ще в січні 2023 р. Єрмак заявив, що рішення по військових операціях приймає ставка верховного головнокомандувача. Тобто - Зеленського. Доти подібних заяв офіс Зеленського не робив, вочевидь аби не брати відповідальність за ситуацію на фронті. Але. Після успіхів під Харковом, біля Лиману та у Херсоні у Зеленського різко переглянули свої дії, і заходилися розповідати Залужному як йому треба воювати.

Тобто реальну відповідальність за всі події 2023 р. несе старший за посадою воєначальник - президент України Володимир Зеленський. Тут або - або. Або не лізь, або - відповідай.

Другий факт. Мар'яна Безугла нещодавно оприлюднила табличку щодо рівнів підпорядкування у ЗСУ. З таблички витікало що головнокомандувач ЗСУ генерал Залужний є підлеглим міністра оборони. Очевидно, у 2022 р. так не було, бо ситуація на фронті була ахова, і все тягнув на горбу Залужний. МО займалося тільки забезпеченням - тобто не вдягнуло армію вчасно і не забезпечило транспортом і ще багато чим. Але.

Табличка Безуглої чітко показує ХТО винний в провалі на півдні. Хто не дозволив військовим діяти за планами військового часу. З чиєї вини на Чонгарі всю армаду російських горлорізів героїчно зустрів один-єдиний батальйон морпіхів неповного складу.

Це все сталося через міністра оборони Резнікова - "кращого міністра оборони в історії" за версією ЗЕботви. А про Резнікова відомо таке - 23 лютого 2022 р. на нараді у Зеленського він доводив що ніякого вторгнення не буде. Вам зрозуміло хто в'язав руки генералам? І яку мужність мав проявити Залужний, аби фактично всупереч волі командування проводити рекогносцировки, складати плани оборони - і приховувати їх і від американців і від ОПУ?

Нарешті, третій факт. Про те що ОПУ намагається позбутися Залужного і замінити його на Сирського, від інсайдерів я чув ще на початку літа 2022 року. Та що там? Вся армія про це теревеніла у той час.

Тепер Бутусов стверджує, що не просто ОПУ висувала Сирського на противагу Залужному - Зеленський фактично розділив ЗСУ на два табори.

Мені цікаво - Бутусов бреше? Тобто його зараз заарештують як російського агента? Чи його заяви залишаться без наслідків - і тим ОПУ розпишеться, що Бутусов сказав правду?

Яка реакція буде?
https://www.facebook.com/1000442610...iJvWviFKUoAqHLRUVXxVidLSTU3HvggChcf5X3nMa4nl/

 

Победы Зеленского на выборах тоже не было?
Чтобы стать президентом, нужно иметь богатый управленческий опыт, иметь опыт дипломатической или хозяйственной деятельности. Административной и политической работы. У Зеленского ничего этого нет, поэтому он не мог стать президентом. Всё фикция, театр. Зеленский просто сыграл в победу на выборах.

 

Був реальний наступ в цьому напрямку на південь. Україна понесла втрати і напевно не малі втрати. Тепер, щоб виправдати провальний контрнаступ, дехто розводить байки-ідіотизми, що контрнаступу взагалі не було. Ще раніше цю беліберду озвучив також Резніков. Виникає питання: як же бути з цими втратами України в цих боях на південному напрямку. Як бути з побудованою ешелонованою обороною та фортифікаційними укріпленнями нацистської ублюдочної єблівушки-срассіюшки за раніший час до початку контрнаступу? Як їх в кінцевому рахунку можна буде пізніше подолати? Тепер подумайте над тим всім.

Мені дивно, що ви ведеться на ці байки. Я мав значну кращу про вас думку. Це є рівень такого мислення як у гудмана.

 

Хоча, я впевнений, навіть гудман в таке би не повірив.

 

Авже ж бреше!
А коли він казав "правду і нічого крім правди"?
З.І. І хто такий горезвісний "Бутусов"?