Вигадані штампи і стереотипи

А вы свою эрудицию покажите, сэр Romko! А то чужое критиковать - легче всего.

 

А скільки зараз офіційно (не в кишеню) отримує лікар-ординатор? Як зараз цінується державою дитячий терапевт?..
В мене змушуєте ставити такі питання, але я зовсім не хочу переводити тему до порівнянь "тепер-зараз".. не в лікарнях справа.
Для того щоб довести необхідність створення свого нового на базі старого, необхідність подальшого процвітання і розвитку, не обов"язково поливати брудом те старе - буквально все підряд. Це коротке резюме моєї думки.
дякую за дискусію.

---------- Додано в 14:27 ---------- Попередній допис був написаний в 13:59 ----------

Ще один оффтоп - і вже точно втікаю від боксерської груші.

Вже не все одно.. і з кожним роком ставатиме все необхідніше самій розбиратися з архівами і свідченнями, очевидно.. щоб мати підстави довіряти підручникам з історії, або (як я це і роблю) паралельно з підручником давати дитині більше інформації.
Моя 4-класниця історію ще не вчить. Але в одному з підручників (чи то з мови, чи то з "Я і Україна" - початкові основи громадянської освіти, народознавства і історії для початкової школи) вчора увечері на бігу побачила: "Українські князі не мали писемності, але".. щось там.. Нестор-літописець"..
Зрозуміло, що коротко про давні часи був шматок тексту, простого, для маленьких.
Воно ніби і дрібниця. Але "українські князі" про більш як тисячолітню давнину - вухо ріже. Хоч би написали "праукраїнські" чи "руські" - розтлумачивши на примітивному рівні що тоді це слово означало..
Взагалі я поглянула в інтернеті, далі у старшій школі перші рукописи Києво-Печерської Лаври і князів називають рукописами і князями Руси-України. Для маленьких, видимо, вирішили спростити: україніські князі.
Нічого трагічного в цьому немає. Але в приміненні до ще не зовсім прояснених сторінок історії України того ж ХХст... хотілося б, щоб якщо історики ще щось не можуть з'ясувати напевне, то щоб так би і інформували: наразі існують такі версії: 1,2,3, (що спираються на такі от факти, такі свідчення, такі архіви) але достеменно невідомо.. чи якось так.
Не хотілося б вчергове десь "допридумуваної історії", з округленнями, навіть якщо вона українська. Але в цьому мене навряд чи хто підтримає.
Так само як всіма силами опираюся "обязичнюванню" народних обрядових пісень деякими неофітами від "нашої рідної віри", підміні "Йордані" на "Дунай" тощо... Що за бажання підрихтувати існуюче до бажаного..
Тих деяких небагато, але є.

 

Отут нарешті (!) медицина відійшла від "урівнялівки". Коли і "зірка", і бовдур отримували однаково.
Якщо той ординатор справді вартий більшого - він влаштується за сумісництвом у приватну клініку. Спочатку на 4 години на тиждень, потім проводитиме там половину свого робочого часу - все залежить від самого ординатора.

Мій шеф спитав такого "сумісника" - чому він той продовжує чіплятися за районну лікарню?
Лікар (хірург-ортопед) відповів - тільки щоби руки в тонусі підтримувати. Про всяк випадок.

 

Борисе.. Ви хоч би промовчали аніж таким хвалитися.

А в районну що - не люди ходять.. другий сорт, так?
Не важливо доводити краще зараз чи гірше в порівнянні з срср, не хлібом же єдиним живе людина. Але давайте не будемо чіпати цю болючу тему.

 

ГIРШЕ! Але буде КРАЩЕ!

 

А вы не иронизируйте. Если бы мы не развивались 70 лет в ущербном направлении, уже бы давно было все на своих местах. И когда-то так и будет.
К примеру, в штатах самые высокие зарплаты у тех, от кого зависит человеческая жизнь - анестезиологи, хирурги, авиадиспетчеры, летчики. Финансовые менеджеры в конце 2 десятки.

 

А у нас - патологоанатомы.....

 

аналогопатамоми???

 

Чим я "хвалюся"? Проблемним життям у родині совєтських лікарів? Мій батько за одну зарплату робив операції, які, наприклад, на Кавказі тоді за ватртістю дорівнювали "Жигулям-копійці".
Єдине що тоді компенсувало брак грошей - це корисні знайомства.
Раніш я ну просто не знав, як заохотити стоматолога або співробітницю турбюро. То музику записував, то квіти-цукерки на свята тягав.
А тепер - приходжу і знаю, що це коштує стільки-то. Сам вибираю до кого піти (ціна/якість). І стоматолог (турагент) цінують мене - постійного клієнта. Як в усьому порядному світі.

 

А по-моему не 70, а 107 - прибавьте сюда 18,5 лет незалежности, считая год за два.

 

так, Борисе, Ви дуже-таки помилилися...

 

Так, помилився.
Я же не Степанич і не А. Тітієвський.

У мене зупинявся друг, який приїздив на сесії (фах - олігофренопедагогіка). Від нього і знаю про деякі градації - імбецили, морони, дебіли.

 

отож і жаль, що по той бік барикад мало цікавих...

---------- Додано в 00:01 ---------- Попередній допис був написаний Вчора в 23:41 ----------

а хотілося б гарнесеньке ось таке влаштувати
http://www.youtube.com/watch?v=h3h9E0dfFek
в пристойних межах, звичайно

 

И у меня вопрос к Ромко. Зачем вы думаете НКВД убивало матерей с детьми на руках ? Это более свойственно нацистам при уничтожении евреев.

 

Фрезія, з першого питання, а звідки ноги ростуть? Я памятаю добре життя в Львові починаючи з 60-х років. Тоді ще влюдей була совість. І самоповага, яку не могли замінити ніякі гроші. І тоді лікарі, кравці, шевці, двірники не могли робити халтури, бо що ж тоді люди скажуть. Треба було "марку" тримати.
Потрохи під впливом совка совість відійшла на друге місце а згодом і зникла.
Лишився страх. Коли начальник-комуняка з квадратною мордою викликав "на килимок" і змішував з лайном. Справедливо чи не дуже.
А ви памятаєте, які наслідки мало "звільнення по статті"?
Починаючи з пізнього Брежнєва а особливо під час Горбачова і страх скінчився. Що лишилось? Ви бачите зараз.

По другому питанню. Вам не різало вуха слова "руссскія князья"? Не думаю. Це було для всіх ОК. А Росії тоді і близько не було. Московія була улусом Золотої Орди. Передовим улусом, який часто воював з Київською Руссю.
То чи не правильніше все таки буде назвати князів словом "українські"?

 

Це так,адже и України теж не було

 

Теперь понятно, как проходил процесс деградации истореков и песателей, авторов нижеприведенных строк:

Где, в каком схроне, отыскать на них хоть одного квадратноголового?

РS. Хочу в 60-е...

 

Паніка...дикий панічний страх перед німцями.
Це ж була пересильна тюрма...навіть не тюрма,гетто.
Огороджена парканом територія в полі.
Таких в травні-червні 41-го виросло,як грибів,майже біля кожного населеного пункту.
І там були не лише мужчини а їх сімї.
Конвеєр.
Просто не встигли вивезти.

---------- Додано в 09:34 ---------- Попередній допис був написаний в 08:15 ----------

До речі про штампи....

Ленд-лиз. Помощь Советскому Союзу в годы 2-й Мировой войны

 

Не різало, тому що саме в школі діти читають перші підручники і свято впевнені що так воно і називається як пишуть. Це вже потім можна дорости до того, щоб перевірити достовірність подачі.
І тому велика відповідальність лежить на тих, хто підручники укладає: не погрішити проти тієї істини, яку можна вивести зі всіх відомих джерел і їх співставлення (напрклад, ділити навпіл свідчення літописця про "примітивність культури" ворога, оскільки це не безпристрасна думка, її слід співставляти з літописом іноземця).

Тепер он скільки навіть на ЛФ гілок про термін "русь", "русинів" і т.і., термінологія уточнюється і досі про те що було "земля руська" - і це, звісно, Ви праві, не була територія, прилегла до Москви-ріки.
Але якщо СРСР нав'язував свою версію історичної ролі "старшого брата", користуючись збігом звучання "русский" і "руський", і називаючи князів "русскими", то брати на озброєння хоч і в дрібницях- ті ж методи тепер в Україні мені особисто противно.
Там де жили кельти все у світовій історії називають кельтським. Тоді на великій території жили древляни (поліщуки), поляни, венеди, отже князів можна було б назвати древлянськими, полянськими, київськими князями і т.д. Або якщо все ж таки існувала на той час така об'єднана формація як Русь - то її назву і використовувати, зазначаючи, що розташовувалися її князівства переважно на території сучасної України. Так як Австо-угорську імперію не називають Угорщиною чи Австрією.
Я розумію, що може видатися ніби я придираюся.. але стільки років "історії під радянським соусом" пробудили великий апетит до подачі інформації у іншому вигляді: з якомога меншою кількістю узагальнень і неточностей і якомога всебічною подачею інформації археологів і дослідників. Правда.. в межах шкільного підручника це дещо фантастичні бажання.

 

В 1934 было принято постановление Президиума ЦК ВКП (б) о введении дополнительной меры социальной защиты трудящихся - применении карательными органами СССР пыток в отношении врагов народа. Естественно, что переняли, обобщили, изучили и применяли на практике наработанный в веках опыт палачей людей.
Об этом в свое время писалось в СМИ, публицистике. Находили "документ" ВКП(б) и в областных архивах даже в первые годы нового тысячелетия.

В бытность молодым человеком бывал на квартире у своего приятеля - сына фукционера МВД. Как-то перебирая в его (сына) комнате на письменном столе книги, наткнулся на истрепанную, посеревшую-пожелтевшую от времени тонкую брошюрку (страниц 8-мь), изготовленную очевидно на ротаторе, но без текста.
В ней содержалось несколько десятков схематических изображений средневековых пыток (был ли котел с жертвой, умолчу). Это вызвало недоумение (был еще наивен), но вопросов приятелю задавать не стал. Даже напрямую не связал наличие этой брошюры с как-то сказанным им о том, что "папа был особо уполномоченным НКВД по борьбе с бандитизмом на Украине".