Видатні українці від Прокопа.

Ви вважаєте, що це були найвизначніші внески? але питання, що ж насправді поєднує сучасну Україну з тим, що Ви озвучили? невже Ви вважаєте що то була розбудова до *культурної* європи? я чесно до сих пір не розумію цієї єдності.....яка така культура ліпше нашої....? може нема з чим єднатися?

 

фуу... урещение руси - самое убогое из того, что говнорусичи сделали тут..
дЭбилы... еще и прокопа наколдовали...

[ADMIN="Рівнянин"]Не хами!...:ireful: [/ADMIN]

 

Лесь Ку́рбас (повністю— Олександр-Зенон Степанович Курбас; * 25 лютого 1887, Самбір— † 3 листопада 1937, Сандармох) — український режисер, актор, теоретик театру, драматург, публіцист, перекладач. Народний артист УРСР (1925). Навчався у Тернопільській гімназії, у Віденському та Львівському університетах. Тому цілком природно, що Лесь увібрав у себе все те, що могла дати йому європейська культура. Такої величини таланту у нас зараз катастрофічно недостає.

 

Джорж (Юрій) КІСТЯКОВСЬКИЙ (1900-1982 pp). Народився в родині відомого правознавця, філософа-віхівця та соціолога, академіка УАН Богдана Олександровича Кістяківського (1868—1920) та Марії Берендштам. Молодший брат — Олександр Богданович Кістяківський (1904—1983) — видатний український зоолог-орнітолог. Був заарештований більшовиками, але зумів утекти до Сербії, а далі — до Німеччини, де згодом захистив докторську дисертацію (1925). З 1926 р. в США. Професор Гарвардського університету з 1933 р., дійсний член Американської національної академії наук, пізніше її віце-президент. Під час Другої світової війни призначений членом Американського комітету національної оборони (1944—1945). Один із творців атомної бомби (керівник відділу вибухових речовин атомної лабораторї в Лос-Аламос), розробник (разом з Едвардом Теллером) водневої, а потім нейтронної бомби в Ліверморській військовій лабораторії.
. З 1957 р. — радник президента США Д.Ейзенхауера у справах національної політики і техніки.

 

Голубничий Володимир Степанович (02. 06. 1936, м. Суми) — український легкоатлет, який спеціалізувався в спортивній ході, олімпійський чемпіон, рекордсмен світу. На відміну від багатьох так званих елітних спортсменів, яких ласкала влада наданням різних привилігованих умов, цей спортсмен виріс на мало комфортному сумському стадіоні, якому залишився вірним по цей час. І в цих умовах на такій важкій спортивній дисципліні він протримався на вершині світового спорту з 1958 року по 1976 рік. Москва кого попало з провінції не посилала на 5 Олімпійських ігр підряд. Сучасні штучно роздуті ЗМІ Клички та Шевченки й близько не можуть підійти до цих досягнень.

 

еще максима чайку сюда впиши...

 

Театр Березіль. Харків




Режисерська лабораторія театру «Березіль», 1925 р. Сидять (зліва направо): Я.Бортник, В.Василько, Борис Тягно, З.Пігулович, Л.Курбас, Ф.Лопатинський, Ю.Лішанський. Стоять: Павло Береза-Кудрицький, І.Крига, А.Ірій.

 

А цей чувак яким боком до українців???

 

[OFFTOP]ну не москаль же![/OFFTOP]

 

С.Бандера - видатна особа!
Підтвердженням цьому є те, що скільки років пройшло від часу його смерті, а досі його постать не залишає байдужим українців, і не тільки їх!!!

 

прям как иисус......

 

Це тільки ваша особиста думка, бо досі таку думку ніхто тут не висловлював/писав...

Спойлер

бачу вам подобається пересмикувати... До речі від того, що ви написали ім'я Сина Божого з маленької літери, не применшує його величі, а більше характеризує саме вас...

 

это же ваш бог а не мой. как хочу - так и пишу. и это никак меня не характеризует...

 

Помиляєтесь...

Спойлер

Я можу упереджено ставитись до якоїсь релігії, вважаючи її деструктивною, та не буду принижувати почуття її вірних свідомим спотворюванням того, що для них важливо... Якщо ненароком, не знаючи всіх нюансів трапиться така ситуація - вибачусь...

 

я унизил чувства верующих???? чем это?
пусть верят в то, что хотят...мне очень плевать.
почему-то вас не возмутило употреблением одним кретином слов неуважительного национального толка...

 

Петро́ Григо́рович Григоре́нко (*16 жовтня 1907, Борисівка — †21 лютого 1987, Нью-Йорк) — радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак. Перебував у радянських тюрмах, таборах і «психушках». З 1977 р. проживав у США. Помер у США, спочиває у Баунд-Брук.

 

Васи́ль Андрі́йович Симоне́нко (* 8 січня 1935, с. Біївці, Лубенський район, Полтавська область — † 13 грудня 1963, Черкаси) — український поет і журналіст, шістдесятник. 1962 року В.Симоненко разом з А.Горською та Л.Танюком виявили місця поховання розстріляних НКВД на Лук'янівському та Васильківському цвинтарях, в Биківні, про що й було зроблено заяву до міської ради. Після цього його було декілька разів жорстоко побито, унаслідок чого помер від швидкоплинної хвороби нирок. З його рядків: «Ти знаєш, що ти — людина?
Ти знаєш про це чи ні?
Усмішка твоя — єдина,
Мука твоя — єдина,
Очі твої — одні.

 

Шелест Петро Юхимович (*14 лютого 1908 село Андріївка Зміївського повіту Харківської губернії — †22 січня 1996, Москва) — партійний і державний діяч УРСР та СРСР. Прийшовши до влади на хвилі повоєнної «українізації» партійно-державного апарату УРСР і підвищення ролі українського елементу у керівництві СРСР, Шелест обстоював економічні інтереси України перед «центром», виступав за надання Україні більших прав в економічній політиці. Попри більшовизм в своїй діяльності ця людина досить багато зробила для відбудови економіки та науки України після повоєнних руйнацій, що доруйновують сучасні сурогатні «державотворці».

 

А́лла Олекса́ндрівна Го́рська (* 18 вересня 1929, Ялта — † 28 листопада 1970, Васильків) — українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 60-х років в Україні. Дружина художника Віктора Зарецького. В 1961-65 разом з Василем Стусом, Василем Симоненком, Іваном Світличним та ін. стала одним з організаторів і активним членом Клубу творчої молоді у Києві, який був тоді центром українського національного життя. Ця мужня жінка була вбита московським режимом за свій неконтрольований талант та протиборство окупаційній владі.

 

Васи́ль Семе́нович Сту́с (*6 січня 1938, село Рахнівка Гайсинського району Вінницької області — †4 вересня 1985, табір ВС-389/36-1 біля села Кучино, Пермської області) — український поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, правозахисник. Один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Герой України.За власні переконання в необхідності української культурної автономії творчість Василя Стуса була заборонена радянською владою, а сам поет був на 12 років позбавлений волі. За незламність духу та прагнень Московщина його зачислила до рангу рецидивістів та довела до смерті.