Видатні українці від Прокопа.

Мико́ла Олексі́йович Скри́пник (*25 січня 1872, Ясинувата — † 7 липня 1933, Харків) — більшовицький партійний і державний діяч. Попри свій більшовизм ця людина більше зробила для повернення української культури в колоніальних умовах ніж багато нинішніх пустослівних «патріотів». По появі розуміння справжнього обличчя москальського більшовизму ця людина покінчила життя самогубством.

 

Ю́рій Васи́льович Кондратю́к (справжнє ім'я Шаргей Олександр Гнатович; 21 червня 1897, Полтава— початок жовтня 1941 (42) або 25.02 1942, Орловщина, Росія) — український вчений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів. Автор так званої «траси Кондратюка», якою подорожували на Місяць космічні кораблі «Аполлон». Розробляв основні проблеми космонавтики, космічних польотів і конструювання міжпланетних кораблів. У праці «Завоювання міжпланетних просторів» (1929 рік) вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув енергетично найвигідніші траєкторії космічних польотів, виклав теорію багатоступінчатих ракет. Перший сформулював теорію багатоступеневих ракет, запропонував використовувати для ракетного палива деякі метали і неметали та їхні водневі сполуки. Розглянув проблеми створення проміжних міжпланетних баз, ідею використання гравітаційного поля небесних тіл для розв'язання цих проблем.

 

Костянтин Едуардович Ціолковський (* 5 (17) вересня 1857 — †19 вересня 1935) — російський вчений-теоретик і дослідник польсько-татарського походження, засновник сучасної космонавтики, педагог, письменник. Згідно з родинною легендою, предки К.Ціолковського — вихідці з Волині, далекі родичі гетьмана Северина Наливайка, чим вчений пишався, тому й поміщений в цей український ряд.

 

Оле́на Іва́нівна Телі́га (з дому: Шовгенова або Шовгеніва, *21 липня 1906, Іллінське (Московська область), Московська губернія, Росія — †22 лютого 1942, Київ) — українська поетеса, літературний критик, діяч української культури. Ця видатна патріотка на сірому ґестапівському мурі залишила вона свій останній автограф: угорі намальовано тризуб і напис — «Тут сиділа і звідси йде на розстріл Олена Теліга».

 

По каким признакам ты этих людей отбирал? Тут и чехи и поляки и татары и вообще без национальности и в Росии рождённые. Всё равно маловато за полторы тыщи лет набралось. А всемино известных и десятка не будет.

 

По признакам - исторических личностей с Большой буквы ! (разбудил ) .

 

Я думол напишет Слава Украине.

 

Если всё смешал, тада главных упустил:
1. Ульянов В.И.- БЕЗ ЕГО ПРАВА НАЦИЙ НА САМООПРЕДИЛЕНИЕ, украины никогда небыло бы.
2.ДжугашвилиИ.В.-ТОЖ границы республикам пальцем по карте и приростил украину как на востоке так и на западе.
3.Хрущёв Н.С.- НЕ хило прирастил за счёт Крыма
А все перечисленые паны, чисто теоретики-хвилософы и для расширения или создания соб. государства украина ничего не сделали. А выдотными они стали благодаря житию в различных империях .

 

Олекса́ндр Олекса́ндрович Богомо́лець (* 24 травня 1881, Київ — † 19 липня 1946, Київ) — український патофізіолог, основоположник наукової школи, організатор української науки. Дійсний член (з 1929) і президент (з 1930) УАН (з 1936 — АН УРСР), академік (з 1932) і віце-президент (з 1942) Академії наук СРСР. Очолював створені ним Інститут експериментальної біології та патології та Інститут клінічної фізіології АН УРСР. Опрацював ефективну методику впливу на сполучну тканину за допомогою винайденої ним антиретикулярної цитотоксичної сироватки, відомої у цілому світі як стимулятор функцій сполучної тканини. Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо. Народився в Лук'янівській в'язниці м. Києва, де перебувала його мати Софія Миколаївна Богомолець, засуджена на 10 років каторжних робіт у справі Південноросійського робітничого союзу. Батько — О.М.Богомолець, земський лікар, також брав участь у революційному русі.

 

Євге́н Мих́айлович Конова́лець (* 14 червня 1891, Зашків, Жовківський район, Львівська область — † 23 травня 1938, Роттердам, Нідерланди) — полковник Армії УНР, командант УВО, голова Проводу українських націоналістів (з 1927). Як військовик Є. Коновалець визначався організаторськими здібностями й беззастережним послухом державній владі; як політик зумів поєднати принциповість із дипломатичною гнучкістю, творчу думку із систематикою та реалізмом, що забезпечило йому авторитет серед членів ОУН і повагу навіть серед політичних противників. Був і залишився для майбутніх поколінь вождем української нації.

 

.
Євге́н О́скарович Пато́н (*20 лютого (4 березня) 1870, Ніцца — †12 серпня 1953, Київ) — український вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Академік АН УРСР (1929). Герой Соціалістичної Праці (1943). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України. Ця людина надала величезний вклад в перемогу над гітлеризмом своєю зваркою броні.

 

дух

 

думал
самоопределение
не было
приростил
выдающимися
п.с. букварь вышлю наложенным платежом - укажите адрес.

 

Олекса́ндр Петро́вич Довже́нко (*29 серпня (10 вересня) 1894, хутір В'юнище, тепер у межах смт Сосниця Чернігівської області — †25 листопада 1956, Передєлкіно, Московська область) — український та радянський письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу. Попри те, що його «Земля» ввійшла до 12 найкращих фільмів всесвітньої історії кіно, талант його був змарнований в імперських лещатах так і не розкрившись в повну міру.

 

Грабовський Борис Павлович (26 травня 1901, Тобольськ — 1966) — вітчизняний фізик, син видатного українського поета-демократа Павла Арсенійовича Грабовського, в засланні якого й народився, творець електронної системи передачі на відстань рухомого зображення (першого телебачення). Крім авторства телебачення побудував малолітражний гелікоптер, трикрилий планер, сконструював прилад для орієнтації сліпих, апарат для глухонімих. Запатентовану ним ідею отримання катодного променя було успішно використано в Інституті електрозварювання.

 

Миха́йло Пили́пович Кравчу́к (*27 вересня 1892, Човниця, Волинь— †9 березня 1942, Колима)— український математик, академік АН УРСР (з 1929). Професор, вчитель Архипа Люльки— конструктора реактивних авіадвигунів та Сергія Корольова— конструктора радянських космічних кораблів, майбутнього академіка Володимира Челомея. Методи М. Кравчука використані в США, Японії та інших країнах при моделюванні кібернетичної техніки. Наукові праці М. Кравчука широко використовували американські автори першого у світі комп'ютера. Він вніс свій вклад в багато розділів світової математики. Академік Михайло Кравчук свою різнобічну наукову діяльність розглядав як справу патріотичну, як справу громадянську. «Моя любов— Україна і математика»— любив наголошувати М. Кравчук. За це його і знищили московські варвари. Ученого було засуджено до 20 років в'язниці та 5 років заслання. Незабаром він вирушив до Владивостока 10-тисячнокілометровим сухопуттям під вартою з сотнями подібних йому «націоналістів», а далі в трюмі суховантажного судна морем— на Колиму, де він і помер 9 березня 1942року.
На мою думку цей вчитель вищий за своїх розкручених в ЗМІ учнів.

 

[OFFTOP]

вот это и есть самое страшное - реальность в сознании советских людей подменена пропагандой....[/OFFTOP]

 

Юхновський Ігор Рафаїлович


Ігор Рафаїлович Юхно́вський (*1 вересня 1925, Княгинине, Рівненська область) — український фізик-теоретик, народний депутат України кількох скликань. З 2006 року — в. о. Голови Українського інституту національної пам'яті. Доктор фізико-математичних наук, професор, академік НАН України, народний депутат України І — IV скликань.
В. о. Голови Українського інституту національної пам'яті. Почесний директор Інституту фізики конденсованих систем НАН України, почесний доктор Інституту теоретичної фізики ім. М. М. Боголюбова НАН України, доктор Honoris Causa Львівського національного університету імені Івана Франка.
Вчений, фізик-теоретик, державний, політичний і громадський діяч. І. Р. Юхновський створив добре знану у світі Львівську наукову школу статистичної фізики. Він розробив оригінальні і потужні методи теоретичних досліджень систем взаємодіючих частинок: метод колективних змінних та метод зміщень і колективних змінних, які дозволили розв'язати серію принципових проблем фізики конденсованої речовини. Він і його учні зробили суттєвий внесок у розвиток теорії рідин і розчинів електролітів, металів і сплавів, невпорядкованих систем, фазових переходів та критичних явищ. Останнім часом у полі наукових інтересів І. Р. Юхновського є математичні методи в економіці та в розвитку суспільства, проблеми енергетики, проблеми безпеки об’єкта “Укриття” на Чорнобильській АЕС, теорія гетерогенного каталізу і ряд інших стратегічно важливих проблем для держави.
Автор близько 500 наукових статей, 7 монографій та підручників

 

Катери́на Васи́лівна Білоку́р (* 25 листопада (7 грудня) 1900, Богданівка, Пирятинський повіт, Полтавська губернія — † 10 червня 1961, Богданівка, Яготинський район, Київська область) — майстер українського народного декоративного живопису, представниця «наївного мистецтва». Відчайдушною силою волі всупереч навколишній кріпацькій сірості сталінізму показала світові загадкову душу українки.

 

Архи́п Миха́йлович Лю́лька (23 березня 1908, с. Саварка, Богуславського району Київської області — 1 червня 1984, Москва) — український радянський конструктор авіаційних двигунів. Член-кореспондент АН СРСР (з 1960), академік АН СРСР (1968). Герой Соціалістичної Праці (1957). Лауреат Ленінської премії (1976). Лауреат Сталінських премій (1948, 1951). Архип Михайлович був піонером розробки турбореактивних двигунів для надзвукової авіації, зробивши перші кроки у цьому напрямі ще в далекі тридцяті роки. Під його керівництвом створюється спеціальне КБ, нині НВО «Сатурн», яке носить його ім'я.