Вічний студент

Якщо чесно сама не знаю, ніби нічого особливого на тій фотографії не було. Ту фотографію (напевно так як і всі) робила ще в 11 класі перед вступом. Тоді, практично, не фарбувалася. І всі казали, що дуже змінилася з того часу. Та й фото вийшло симпатичним

 

Ні то було у нас у Львові, жалко що її одногрупники забули про музику

 

ццікаво, як викладачі реагували на ті труни...

 

Нам та вчителька розказувала, що викладач прийшов трохи шокований, але ніц тримався, молодець

 

я думаю якби у нас таке сталося, то студентам би не поздоровилось... добивалися б талону всьому потоку чи відрахуванням студентів-організаторів того дійства...

 

Я теж був здивований, що ці жартівники вийшли сухими з води...Хоч в нас не раз жартували з викладачів, але принамні не так жорстоко

 

в школі ми могли жартувати як хтіли, але не користалися з того... а зараз учні собі позволяють чудеса... особливо в державних школах... а от вуз... там вже не ти, а тебе

 

Та ми так легенько з любові до наших дорогих викладачів, хоч і бувало вони з нас з отої самої любові...

 

А я сдала психологию на "5"! :radist:

 

Кстати, совсем забіла. Поздравляю всех с Днём Студента!

 

З Днем Студента!!!

Ми п'єм горілку в шалених дозах,
Завтра прокинемось у різних позах,
Ми пам'ятаєм щасливі моменти,
Це все називається словом СТУДЕНТИ!!!

Вітаю з Днем Студента усіх студентів, а також усіх хто ними був і в душі залишився назавжди!!!

 

А я вже 7 рік студентка....так звикла до того статусу, що якщо вже закінчу універ, то все одно буду відчувати себе студентом...(але мені то не грозить, ще скоро...бо я вирішила ще поступати на наступний рік)

 

Я в четверг сдаю историю. Даже не знаю, как мне выучить все эти даты.

 

А запам'ятовуй за асоціаціями. Наприклад, день народження мами, тата чи бабусі (чи в твоєму житті), а хронологію не важко асоціювати.

 

знаменита це історія, і я її знаю, потім його жінка виставила її на балкон і квіти вирощувала.
Моя вчителька математики таке розказувала. Був у них дуже вредний викладач, який іспит приймав по годині в кожної людини, і корінною його фразою було: " а точніше". І студенти придумали таке. Зловили того викладача по дорозі додому на мості, був вже вечір, і місце безлюдне. Тай заставили його той міст міряти. Спочатку метром, потім лінійкою, і кожен раз казали , а точніше, останнє, чим міряли той міст, була сірникова коробочка.. Після того трафунку викладач дуже подобрів, і ніколи не казав , а точніше.

А щодо традицій, то ми широко відкривали вікно і кликали халяву, з відкритою заліковкою, і відкрити після того заліковкубула погана прикмета. А ще під подушку клали конспект, щоб інформація перелазила

 

Я знаю точно, що ця історія (про труну) в Хмельницькому реальна, але вона повторюється у кожному місті чи навпаки стає легендою.

Чесно у будь-якого студента з будь-якого куточка України спитати про неї, всі скажуть точно та покажуть балкон з нею.

Того викладача, якому дарували домовину, ще зачиняли на ніч у каналізаційному люці.

 

мені найлегше було здавати екзамени, коли цілу ніч не спав, добу не їв... приходив на іспит такий собі зомбі з шкляними голодними фішками... переживати і боятись вже не було сили... і голова варила супер

 

Не кажи, я як здавав курсак з Делфі на ноуті, курсовий мене почав харити. Я зробив начально-контролююча програма з фізики по темі "Кінематика" і мене почало смішити оформлення у вигляді космосу.

 

Если там больше ста дат, и практически везде не только год, а ещё и месяц с числом, то к каждой подобрать ассоциацию будет нелегко.

 

От за шо я й не люблю цей предмет.Я тільки № телефонів добре пам"ятаю і дні народження)