Вибори в США та вплив їхніх результатів на Україну

IT'S cool!


View: https://youtu.be/GfFN1w8oyUg



View: https://youtu.be/s7iMEOF-gXU


Popcorn and beer!

 

Рабство існувало до незалежності США. США його не запроваджувало. Голландці наприклад будували НЙ з допомогою рабів. Але більшість північних штатів заборонили рабство. Південні ні. Рабство було леґальним у Британії. Його вже заборонили опісля незалежності США у 1833 році (торгівлю рабами у1807, також задовго опісля незалежності) Більшість европейських країн заборонили рабство опісля незалежності США. В США заборонили у 1865, внаслідок громадянської війни. Але на півночі його не було вже давно. Тому це европейська хвороба не американська.
Кріпацтво було скасоване на Росії 1861, Австрії у 1781 (остаточно у 1848), Пруссії 1807 (effectively 1811–1823). Приблизно так і в решті Европи.
У Норвеґії і Швеції кріпацтва не було. Але торгівля рабами була і була заборонена у 18.. роках. Кріпацтво це форма рабства, тільки для своїх.
Це наслідок американської (1765-1783) та пізніше французької революцій. Особливою є заслуга Бонапарта. Хоча він дуже неоднозначна особа.
А першим заборонив рабство Папа Павло ІІІ у 1537.
Комуністи відновили рабство у 1920-ті.

 

Тим індіанцям які воювали на боці Британії дісталось опісля війни від американців. Але британці ще пів століття засилали індіанських лугандонців в США з Канади. Тому ненависть тодішніх поселенців зрозуміла. Европейці традиційно використовували індіанців у війнах між собою і до революції.

 

Я підтримував Рейґана, Буша старшого, Клинтона, Обаму (Спершу Гиларі потім Обаму коли вона не отримала номінацію, хоча без особливого ентузіазму.)
Буша молодшого ні бо жив поза США в час його виборів, тому нікого не підтримував.
Всі кого я підтримував ставали президентами. Принаймні на загальних виборах. Один раз не підтримував нікого і дивіться що вийшло - Буш молодший. Ні, я не можу залишати США без догляду.

 

Ворон , або if You wish Пане Ворон.
Ваші екскурси в історію є цікаві , пізнавальні.Багато з того я знаю , але все одно з цікавістю все перечитую.
Хочу сказати що я не є Ваш опонент і прирікатися з Bами не буду.(думаю що будемо ще пити віскі , коли я буду в Н.Й.)
Але є просто факти:
- що в Канаді ніколи рабства не було , але було в США після Незалежності.
- Раби втікали на Північ , а не навпаки.
- Індіани були на стороні Влади в Канаді і жили вони добре і мирно.
- Війну Battle of Lundy's Lane почали США і програли , а не навпаки.
Ну і накінець (повторюся) Wounded Knee massacre...це "із ряда вон виходящіх".Тут no comments.
"А в остальном прекрасня маркіза - всьо харашо..."

 

Він де її взяв? Народився з нею? Що йому його радники нарадять, то він і піє. Те саме буде, якщо виграє Трамп, чи хто інший з Республіканської партії. Будуть радники, будуть радити.

Не тільки для України, але й для Америки в свій час. Але ж Ви, Вороне, тоді агітували за Обаму, а МакКейн був поганий. А час показав, що з МакКейна був би чудовий Президент. Думаю, що і розкладка справ в цілому світі була би інша, якби Президентом тоді став МакКейн, а не пустослів Обама з його максистськими поглядами. От і догрався з муслімами, що вивів війська з Іраку, а завів в Афганістан, наробив бардаку в Лівії і застряг тепер в Сирії.

 

Вороне, поїдьте де на вибори з США, бо у Вас все справджується, а я, Боже борони, не хочу Гіляру за Президента. Їй те президенство потрібне, як псові п"ята нога. Видно хоче відімстити Біликові за Моніку. Я сама жінка і не маю нічого проти, як розумна Леді при владі (як Маргарет Тетчер, як Даля в Литві зараз), але, як називає її Маруся-мама, Хілая - дурна баба, просто демократи не мають зараз нікого мудрішого, або хочуть доказати, що така в Америці вже демократія, що чорний вже дві каденції був, то ще треба бабу цей раз поставити. Але як там в тому рускому анекдоті?

"Американцы доказали в 2008 году, что они не расисты и выбрали чернокожего Обаму. В 2012 американцы должны доказать, что они не идиоты и не выбрать его на второй срок. "

Правда, американці доказали, що вони ідіоти і вибрали Обаму на другий срок. Тепер вже нарешті треба доказати, що вони не ідіоти вдруге і не вибирати Гіларі, бо Америці буде капєц.

 

О, пацани - а давайте разом в Новому Амстердамi стрiнемось?! От буде кульно.
В березнi знова до гамерики на урляуб, правда ще не знаю чи попаду в нюйорк. Ну i в липнi ще разок, тодi певно i в йорку буду.
Стрiканемось на вiскi? I прiуса ще би пiдтягнути.

 

Я з радістю. Але я алкоголю не вживаю, взагалі. Здоров’я не дозволяє. Але мене коли інші п’ють не дратує. Тільки попереджаю наперед.

 

я за трамапа - вас агітую

 

Різні історичні погляди не збігаються особливо американські з британськими у ті часи. Все-таки були три американсько-британські війни. А Канада була частиною Британії. І по ній ходила американська армія хоча і не дуже успішно.
Я дискутую на такі теми із історичного інтересу. Можу з легкістю міняти позиції. З американської на британську або французьку.
Тому не сприймайте це особисто. Я намагаюсь показати перспективу американців у 19 столітті. Більш-менш. В образ я не входжу. Навіть не пригадую зневажливі прізвиська британців у ті часи. Але вони були це пригадую.
І канадці тоді сприймались як британці. Значна частина британських лоялістів які не прийняли революцію втекли саме у Канаду. Тому відносини у 18-19 століттях між США і британською колонією були ворожі. Пізніша масова еміґрація із Европи це нівелювала так як більшість немала історичної пам’яті про війни. І пройшло багато часу. До того Канада стала незалежною а ненависть була до британців.

 

Зберіться із республіканською партією на 10-20 мільйонів доларів я тоді пропущу навіть декілька виборів. Це не дорого в порівнянні із рекламою на виборах. Копійки.

 

Якщо говорити формально про країну Канаду то так. Вона була утворена британцями у 1867 році. Рабство було скасоване Британією у 1833 а США у 1865. До того як Канада існувала навіть як залежна від Британії країна.
Але якщо ми говоримо про територію яка відома як Канада сьогодні то рабство було до 1933 року коли воно було скасовано Британією. Французька частина окрема тема яку я пропускаю.

Slavery in Canada includes both slavery as practiced by First Nations in land that now comprises Canada before European colonization, as well as slavery under European colonization, the latter of which legally existed into the 1830s. However, that was not the end of human bondage in Canada as forms of slavery, human trafficking in particular, still occur today within its borders.

Some slaves were of African descent, but most were aboriginal (typically called panis, likely a corruption of Pawnee). Slavery within Canada's current geography was practised primarily by Aboriginal groups. While there was never any significant Canadian trade in African slaves, native nations frequently enslaved their rivals and a very modest number (sometimes none in a number of years) were purchased by colonial administrators (rarely by settlers) until 1833, when the British Parliament abolished slavery across the British Empire.(There is often confusion over the date at which this occurred; Britain had abolished the slave trade in 1807, but did not abolish slavery itself until 1833, in an Act that did not begin to take effect until the following year.)

A small number of African slaves were forcibly brought as chattel by Europeans to New France, Acadia and the later British North America (see chattel slavery) during the 17th century. Those in Canada came from the American colonies, as no shiploads of human chattel came to Canada directly from Africa.[1] The number of slaves in New France is believed to be in the hundreds.[1] They were house servants and farm workers. There were no large-scale plantations in Canada, and therefore no large-scale plantation slave work forces of the sort that existed in most European colonies in the southerly Americas, from Virginia to the West Indies to Brazil.

Because early Canada's role in the trans-Atlantic slave trade was so minor, the history of slavery in Canada is often overshadowed by the more tumultuous slavery practised elsewhere in the Americas - most infamously in the American South and the colonial Caribbean. Afua Cooper states that slavery is "Canada's best kept secret, locked within the National closet."[2]

Slavery in Canada - Wikipedia, the free encyclopedia

В Канаді рабство існувало і було скасоване Британією до створення Канади яке відбулось опісля скасування рабства у США. Канада не дуже щось вирішувала в цих питаннях так як її не було.

 

В штаті Ню-Йорк рабство було скасоване між 1799 і 1827. У поступовому процесі. На шість років раніше чим у Британії і відповідно канадійських територіях.

After the American Revolution, the New York Manumission Society was founded in 1785 to work for the abolition of slavery and for aid to free blacks. The state passed a 1799 law for gradual abolition; after that date, children born to slave mothers were free but required to work for the mother's master for an extended period as indentured servants into their late twenties. Existing slaves kept their status. All remaining slaves were finally freed on July 4, 1827

History of slavery in New York - Wikipedia, the free encyclopedia

Ми, народ Ню-Йорку, біліші і пухнастіші від канадців і британців.

 

Саме так. Тому вони і досі живуть у ґето на півночі США. Кількість втікачів-рабів до Канади була невелика. Приваблювало те що Британія не видавала втікачів. Хоча і на півночі США їх переховували.
Але насправді масова втеча негрів на північ відбулась опісля скасування рабства у США. Землі вони не мали. 1 і 2 Ку Клакс Клан та споріднені орґанізації за 19 - 20 ст. вигнали з півдня біля 10 мільйонів негрів які осіли на півночі США. Це довга історія і не дуже в тему. Окрім того що Ку Клакс Клан тепер переховується в республіканській партії а не демократичній.

 

Нічого собі мирно. 13 воєн із індіанцями на території Канади. А канадці кровожерливі.

Виділено червоним. Більшість воєн були канадськими. Серія ірокезьких воєн то був ширший конфлікт і до існування Канади. Але наполовину відбувався на канадських територіях.

• 
  
  
  [*]Pequot War (1637–1638) — British colonists in what is now Massachusetts allied with some Indian tribes, against the Pequot tribe
  [*]Kieft's War (1643–1645) — between Dutch settlers in New Netherland (what are now the states of New York, New Jersey, and the surrounding area) and Wappinger Indians
  [*]French and Iroquois Wars (mid-17th century) — in eastern North America between Indian nations of the Iroquois Confederation, supported by the Dutch colonists of New Netherland, and the largely Algonquian-speaking tribes of the Great Lakes region, allied with French colonists
  [*]King Philip's War (1675–1676) — in present-day southern New England
  [*]Tuscarora War (1711–1715) — War in North Carolina between Tuscarora and British colonists and British-allied tribes
  [*]Yamasee War (1715–1717) — War between European colonists in South Carolina and numerous Indian tribes
  [*]Chickasaw Wars (1720–1760) — Unsuccessful campaign by French and Choctaw against the Chickasaw
  [*]Natchez War (1729–1731) — War between the Natchez and the French of Louisiana
  [*]Pontiac's Rebellion (1763–64) — War of numerous joint Indian tribes in the Great Lakes region against British forts and settlements
  [*]Battle of Point Pleasant (1774) — British colony of Virginia against Indians of Shawnee and Mingo, fought in what is now West Virginia.
  [*]Battle of Sitka (1804) — Russian America
  [*]Battle of Port Gamble, Puget Sound, Washington Territory, between USS Massachusetts and Haida and Tlingit raiders from British and Russian territories.
  [*]Conflicts along the Okanagan Trail in 1858 in British Columbia were related to the Yakima War in Washington Territory
  [*]Fraser Canyon War (1858) – British Columbia (white irregulars in British territory against the Nlaka'pamux)
  [*]Lamalcha War (1863) — British Columbia (Royal Navy vs Lamalcha people
  [*]Chilcotin War (1864) — British Columbia (White workers against the Tsilhqot'in)
  [*]Fisherville War (1860s) — British Columbia
  [*]Tobacco Plains War (1860s) — British Columbia
  [*]Rossland War (1860s) — British Columbia
  [*]Red River Rebellion (1869) — Nord-Ouest/Rupert's Land
  [*]Great Sioux War (1876–77)
  [*]Wild Horse Creek War (1880s) — British Columbia (see Fort Steele)
  [*]North-West Rebellion (1885) — Saskatchewan Territory (Métis people against Canadian forces)
  [*]Poundmaker's War (1885) — Saskatchewan Territory (Canadian army against Cree warriors)
  [*]Battle of Cut Knife (1885) (Canadian army against Cree and Assiniboine warriors)
  
  
  
  
  

 

Війну 1812 року оголосили США тому-що британці вели себе як Путін. А в американців були яйця оголосити війну ворогу який його по кількості перевищував у багато раз.
Битву of Lundy's Lane США програли.
Більше того британці навіть спалили столицю США. Зупинив їх тільки ураган і смерч насланий Богом за британські гріхи. Британська армія втекла на кораблі опісля втрат від смерчу які були більшими чим втрати від американської армії яка панічно розбіглась.
Але опісля американці почали перемагати.
І навіть у битві of New Orleans практично знищили армію британських ветеранів війни із Наполеоном.
І війну США не програли. Всіх цілей не досягнули але припинили атаки із Канади і отримали сатисфакцію для гонору у вигляді блискучої перемоги під Новим Орлеаном.
Для канадців звичайно-що Battle of Lundy's важлива бо це була найбільша битва на території Канади і до того переможна. Хоч це знову ж була британська армія а не канадська.

Canadian

Canadian Voltigeurs in action at the Battle of the Chateauguay

In British North America (which would become the Dominion of Canada in 1867), the War of 1812 was seen by Loyalists as a victory, as they had successfully defended their borders from an American takeover. The outcome gave Empire-oriented Canadians confidence and, together with the postwar "militia myth" that the civilian militia had been primarily responsible rather than the British regulars, was used to stimulate a new sense of Canadian nationalism.[196] John Strachan, the first Anglican bishop of Toronto, created the myth, telling his flock that Upper Canada had been saved from the dangerous republicanism of the American invaders by the heroism of the local citizenry.[197] [198]

A long-term implication of the militia myth—which was eventually discarded, but remained popular in the Canadian public at least until the First World War—was that Canada did not need a regular professional army.[199] The U.S. Army had done poorly, on the whole, in several attempts to invade Canada, and the Canadians had shown that they would fight bravely to defend their country. But the British did not doubt that the thinly populated territory would be vulnerable in a third war. "We cannot keep Canada if the Americans declare war against us again", Admiral Sir David Milne wrote to a correspondent in 1817,[200] although the Rideau Canal was built for just such a scenario.

By the 21st century it was a forgotten war in Britain,[201] although still remembered in Canada, especially Ontario. In a 2009 poll, 37% of Canadians said the war was a Canadian victory, 9% said the U.S. won, 15% called it a draw, and 39%—mainly younger Canadians—said they knew too little to comment.[202]

A February 2012 poll found that in a list of items that could be used to define Canadians' identity, the fact that Canada successfully repelled an American invasion in the War of 1812 places second (25, only behind the fact that Canada has universal health care (53.[203] The survey states that 77% of Canadians believe that War of 1812 Bicentennial is an important commemoration.[204]

War of 1812 - Wikipedia, the free encyclopedia

Британці цій війні особливого значення ніколи не надавали. Бонапарт тоді займав голови більшості европейців.

 

Вся людська історія кривава. Але 200 убитих індіанців це зовсім не щось надзвичайне особливо у ті часи. Чорному койоту потрібно було віддати рушницю як вже на то пішло.
Десь тиждень назад федеральний уряд убив двох білих які займались збройною окупацією федеральних земель. Якби здали зброю і здались були б живі. В 19-20 столітті були знищенні мільйони людей. Американський уряд ніколи не морив голодом мільйони людей включно із неграми і індіанцями. Так як це робили росіяни і британці. А міг би. Тому 200 розстріляних індіанців і солдат які попали під кулі своїх це прикра сторінка історії але нічого особливого насправді.

Wounded Knee Massacre - Wikipedia, the free encyclopedia

 

Ну то ми собі з патріком по віскі, заодно перетремо як нам злого дзекі воювати.

 

А що з ним воювати,перестануть тролю платити воно і здохне