Вибори до Верховної Ради України - 2012

Ви весь народ по собі не рівняйте.... Садителів більше ніж треба... і дай бог щоб тільки садінням закінчилось а не вилами..... ви підійдіть до першого ліпшого поліцая чи другого силовика і запитайте що вони про цю владу думають і якщо не побояться то вони вам точно скажуть...що коли ПР на вила брати будуть то вони спиною обернуться, як афганці до Януковича.... А Юльку випустять не пізніше як весна наступного року., після того як ПР програє вибори до ВР і депутати по ній приймуть закон і теж дай бог щоб тільки тим закінчились вибори, бо якщо попробують фальсифікувати то вила точно будуть.

 

У-ди-ви-тель-но! Не забанили - а почитать - не можете...

Сейчас между "Газпромом" и "Нафтогазом Украины" действует договор от 21 июня 2002 года об объемах и условиях транзита российского газа на период с 2003 по 2013 год, который предусматривает поставку газа по $80 за 1 тыс. кубометров и ставку за транзит $1,75 за транспортировку 1 тыс. кубометров на 100 км. В том же соглашении были предусмотрены понижающие коэффициенты, установившие цену на газ на уровне $50 и транзитный тариф $1,09.
Газета "Коммерсантъ", №235 (3319), 14.12.2005
http://www.kommersant.ru/doc/635142/print

Почитайте по ссылке - может что-нибудь поймете. А главное - не забудьте об этом -

«Межправительственный договор, привязывающий цену на газ для Украины к цене транзита по её территории, фактически денонсирован… После того как украинская сторона подняла вопрос о пересмотре газовых соглашений, россияне настояли на подписании протокола, где зафиксировали, что договоренности изменяют по инициативе Украины» (Владимир Литвин, 04.12.2006)

Жду ваших контраргументов. Форум - не улица с односторонним движением. Или приводите свои доводы - или денонсируйте свои дописи по причине -

 

Ви забули про серветки сказати....))))))))))))))))))))) про них чомусь Комерсвнт не пише..)))))))))
Блін які всі спеціалісти по газу.... Ніхто.... навіть комерсант не бачив в живу цих договорів..а всі триндять і щось доказують.... ви на патіжки за газ дивіться і на того хто в Києві сидить і з вас гроші качає і правильні висновки робіть якщо можете......

 

Партія ригіоналів

Мене на майбутніх виборах найбільше демотивує не список партій чи мажоритарників, а те, що вибру як такого не буде, а буде варіант, як у Росії, коли результат виборів був відомий задовго до виборів. Боюсь, що будуть вибори без вибора, а регіонали зроблять все можливе, щоб "новий" парламент залишався такою ж лялькою, якою він є зараз.

 

Может вам интересны откровения помаранчевых политиков из WikiLeaks?

Вот, собственно - еще один мотив разрыва соглашений 2003 года - за счет поднятия цен "модернезироваться" (правительство Йули этого "не смогло!") - да еще и свалить все на газпром...Вот вам "модернизация" - в платежках за газ. Целуйте памаранчевых в засос и далее....
Ну и перепродать газ на запад - кудаж без этого...

 

Дальневосточник, дуже дякую за статтю.

А тепер прочитайте уважно свою копіпасту, может что-нибудь поймете. (с)

Перше.
Ключові слова у статті, яку Ви навели:

Ви знаєте, чим закінчились ігри Бацьки з Газпромом. Віддали свою ГТС і отримали високі ціни на газ, щоправда трохи пізніше за Україну.

У 2004 році Кучма-Янукович-Бойко за спиною народу домовились про передачу частини нашої ГТС у власність Газпрому. Якщо Ви не в курсі, ГТС - це основний козир України у газових перемовах. Саме цією здачею нашої системи була виторгована знижка до 50$.

Новий уряд відмовився від цієї зделки, Росія поставила питання про ціну на газ.


Друге.
50$ зафіксовано в додатку до угоди по транзиту російського газу (читайте свою копіпасту). Угода про транзит дійсно підписана до 2013 року. А от додаток - лише до 2009 року.

Фотокопія додатку до угоди:



50$ - ціна газу, що поставлявся до України бартером в оплату за транзит - для забезпечення балансу газу України.
Баланс на той час був приблизно 78 млрд. куб.м
З них 20 - власний видобуток, 26 - російський газ за цим контрактом, і решту Україна отримувала з Туркменістану за ціною 58 $ на кордоні Туркменістан-Росія. Туркменський газ транспортувався територією Росії через РосУкрЕнерго і на нашому кордоні його ціна виходила вже 85-90$.
Причому, є аналітичні статті, в яких говорять, що насправді в рахунок оплати транзиту поставлялось з Росії не 26 млрд.куб, а 21, а 5 йшло заліком боргу за попередні роки.
Тобто ціна 50$ - це ціна лише третини газу. При цьому ціна транзиту 1,09 за 1 тис. куб.м на 100 км. (на частку транзиту, за який сплачували не бартером, а грошима).

У 2005 році Росія поставила ультиматум (читайте наведену Вами же статтю) - якщо ми не віддаємо ГТС, то платимо за газ по ринковим цінам, одразу. Ющенко наполягав на перехідному періоді.
Уряд зміг домовитися з Туркменбаші про зниження ціни з 58$ до 44$.
Весь 2005 рік (уряд Тимошенко) діяли старі договори.

4 січня 2006 року (уряд Єханурова) були підписані нові угоди - 95$ ціна на газ і 1,6$ - транзит.
95$ - це так звана середня ціна: 17 тис. куб.м російського газу по 230$ і 41 тис. куб.м туркменського газу.
Це те, що було записано в договорі. Причому ціна азійського газу в договорі не вказана, а російського вказана - 230. Ну, то вже щоб зберегти обличчя.
Насправді, виходячи з середньої ціни 95$, об'ємів поставок рос. і аз. газу, можна порахувати, що в договір закладено ціну на азійський газ 40$, і це вже на кордоні з Україною. І це при тому, що Туркменбаші через всю цю катавасію підняв ціну на свій газ для Росії до 60$ на кордоні, але це вже були не наші проблеми, тобто ціна 230$ за рос. газ це просто фікція - для російського електорату.
Ми отримали 95$ на своєму кордоні і підвищення ціни транзиту з 1,09 до 1,6$.

Вважаю, що в тих умовах, це був дуже хороший ціновий результат.
Якщо пригадуєте, Росія тоді припинила поставки і верещала по всій Європі, що Україна краде європейський газ, що потім виявилось брехнею. В Україні запасу газу не було.

Трете.
Що ми тоді програли.
Перший програш - це втрата азійських контрактів. Туркменбаші торгувався з Україною і Росією, Росія викупила весь газ. Але, якщо врахувати, що транзит йде через Росію, то нам там нічого і не світило, рано чи пізно, це б сталося.
Другий програш - головний - ми втратили реекспорт, простіше кажучи, можливість спекулювати російським і азійським газом. Перепродаж могла бути тільки через СП.



Щодо посилань на Литвина, то я б уникала ставити його цитати. Перше, що зробила Верховна Рада після Різдва - відправила у відставку уряд Єханурова, без звіту і обговорень, і Литвин до цього ні мало приклався. Але це вже політика. Після цього була парламентська криза, уряд з приставкою в.о. і т.д.
Єхануров, по-суті, витягнув тоді Україну з дууууже великої д*пи, і не лише по газу, а й по стабілізації економіки, яку Тимошенко майже завалила.

А що стосується договорів Тимошенко, через які вона сидить, то вони були підписані у 2009 році, коли дія додатку про 50$ вже і так би закінчилась, і які умови виставила б Росія, це ще велике питання.

Якби не чіпали ті попередні домовленості, на які Ви покладаєте таку надію, то у 2009 році ми б були без ГТС і зі скачком ціни у три рази, або віддали б останню рубашку, підприємства, землю, флот і все що завгодно, щоб втримати ціну на прийнятному рівні.
Хоча, досвід Білорусі показує, що були б і без ГТС і з високими цінами ще раніше.


п.с. Ну, а те, що ВСІ уряди на газі заробляли, то це і йожу панятно. Я про це вже навіть не кажу


п.п.с. І знаєте що, за Кучми-Януковича, ми б ніколи не мали можливості обговорювати питання газових схем з посиланням на реальні документи і цифри. Ми б навіть не знали, що наша ГТС вже не наша

 

Для тих хто на паравозі поясню - що це ціна на газ який спалювали компресорні станції для перекачки газу.
Так що весь цей бред про 50дол за газ до 2013 року і вину помаранчевих придумала ПР і зараз під тим приводом розрадає людські гроші і кричить що вона невиноватая.... злодій завжди кричить "лапай злодія"

 

Кум. Ви врешті решт скажете, коли і ким була підписана газова угода за якою ми зараз платимо за газ найбільше в Європі? Одним ім"ям і цифрами... Наприклад: Ленін у 1923-у, Путін у 1997-му, Щербицький у 1980-му...
Як тільки Ви озвучите це ім"я, то зразу стане зрозуміло, хто штовхнув країну до межі, та хто продав державні інтереси ворожій нам Москві. Хто, Куме?

 

Янукович- Азаров- Бойко. Харківські угоди.

 

Брехня. Цілковита...
Жодного слова про ціну на газ в угодах немає.
Спроба друга.

 

В вас на цему форумі є ще єкась місія, крім єк усіх звинувачувати у брехні?

 

Хтось же ж повинен тицькати мордякою, як кошака шкідливого у лайно брехні...

 

Саме простіше - нічого не генерувати свого, лиш чіпатисі до всіх шо вони брешуть. У вас по нормативним актам Антиохійського собору Земля круглов сі числит, чи пласков? Бо я сі бою аби в оману нікого не ввести.

 

Звісно квадратОва... Же нє?

А, цікаво би взнати, що такого фундаментального, прогресивного, новітнього було згенеровано Вами ,що я, в гонитві за тотальною чесністю форумців, прогавив, в писокмікільоцукорків...!?

 

Вже єсно шо 90% інформації на цему форумі - брехня. Ви маякуйте просто коли провда і все.

 

Для тих хто на паравозі ще раз пояснюю.... і газ і ЧФ і нульвий варіант поділу майна і все інше записане в головному договорі Україна - Росія, і цей договір корегувався в Харкові додатками до договору... і в тому ж Харкові росія задекларувала щорічну ціну на газ... а Янукович гордо домовився про знижку в 100 дол, порушивши конституцію продовженням терміну перебування ЧФ.... то хто бреше.....

 

Тільки попозиція врятує нашу державу! Дивимось:
http://www.youtube.com/watch?v=wuxWmJw20fw&feature=player_embedded

 

Я не встречал, чтобы в КОНТРАКТ между НАЦИОНАЛЬНОЙ АКЦИОНЕРНОЙ КОМПАНИЕЙ
«НАФТОГАЗ УКРАИНЫ» Киев, Украина
и ОТКРЫТЫМ АКЦИОНЕРНЫМ ОБЩЕСТВОМ «ГАЗПРОМ» Москва, Российская Федерация
об объемах и условиях транзита российского природного газа через территорию Украины на период с 2003 по 2013 годы
был внесен пункт о газотранспортном консорциуме - как условии его (контракта) действительности.

А вот желание Ивченко и Тимошенко поднять цену на транзит - и ради этого разрыв соглашения - известено.
Если Украина требует европейских тарифов на прокачку газа, невзирая на все предыдущие соглашения — то и цена газа для неё будет европейская, опять же независимо от всего предыдущего. Нельзя разорвать только половину соглашения.

Итог всех попыток «Нефтегаза Украины» забеременеть только наполовину подведен заявлением Газпрома (http://www.gazprom.ru/text/news/2005/12/18439.shtml) в декабре 2005-го: «Дополнение № 4 (от 9 августа 2004 года) к Контракту об объёмах и условиях транзита российского природного газа по территории Украины на период с 2003 по 2013 годы не отменяет необходимости определения условий транзита российского газа через территорию Украины межправительственными Протоколами. В 2006 году это дополнение может иметь силу лишь в случае, если Протоколом на 2006 год будет установлено, что услуги по транзиту российского газа во-первых, будут оплачиваться газом, и во-вторых, его цена будет зафиксирована в размере 50 долл. за 1000 куб. м. Если Протокол не подписан, или подписан с другими условиями, это дополнение теряет силу, что прямо следует из Контракта».

Понятно, правительство России не желало никаких протоколов взамен расторгнутых Украиной. И не только из-за откровенной враждебности рыжих политиков к северному соседу. Но и потому, что их поведение не оставляло ни малейшей надежды на то, что новые протоколы окажутся долговечнее прежнего.Конечно, Газпром тоже сыграл далеко не самую пассивную роль. Ещё в июне 2005-го на переговорах с Украиной о режиме транзита и поставок газа он потребовал увеличить до среднеевропейского уровня цену за газ ($160–170 за 1000 м3) и тариф за газовый транзит в Европу, а также перейти к полностью денежной, а не натуральной оплате транзита и изменить методику расчёта цен на газ. Но сами-то переговоры начались по инициативе «Нефтегаза Украины»!

Более того, идея отказа от бартера — тоже не газпромовская. 28-го марта 2005-го — при первом визите в Москву — Ивченко предложил председателю правления «Газпрома» Алексею Борисовичу Миллеру повысить транзитный тариф для российского газа, транспортируемого через Украину в Европу, до рыночного уровня и перейти на оплату живыми деньгами, а не поставками газа, как во все предыдущие годы.

Впрочем, на расчёты живыми деньгами Газпром согласился — при условии перехода на коммерческое ценообразование по поставкам. Там хорошо представляли себе последствия такой коммерции.

По бартерному контракту Украина получала не больше газа, чем ей причиталось за перекачку. А то и меньше: Газпром постоянно ссылался на нехватку газа. Остальное приходилось покупать — в основном через посредство компании «Итера», связанной с Газпромом (и — по многочисленным слухам — с госпожой Григян) — на коммерческих условиях: формально считалось, что многие российские потребители используют не весь газ, законтрактованный у Газпрома, и соответственно продают излишки — например, той же «Итере».

Так, в 2005-м году — когда ещё действовал старый контракт — примерно 15 млрд м3 Украина получила по бартеру — по $50 — и ещё примерно 5 млрд — по $160. Таким образом, затраты на газ формально составили $750 млн за бартерную и $800 за коммерческую часть — итого $1.55 млрд.

В 2006-м — по новому контракту — Украина получала весь потребляемый газ по $95 за 1000 м3. Итого за те же 20 млрд м3 — $1.9 млрд. Налицо переплата $350 млн.

Но в то же время в 2005-м Украина получила за транзит $1.47 млрд. А в 2006-м — уже $2.05 млрд. То есть дополнительно заработала $507 млн. Итого общий выигрыш при переходе на новые расчёты — более $150 млн.

Конечно, не весь этот выигрыш обусловлен новыми тарифами на прокачку. Немало помог и рост объёма транзита. Апологеты Ивченко полагают, что на этот рост он и рассчитывал.

Но дело в том, что вышеприведенный газовый баланс Украины состоит не только из бартерной и коммерческой частей. Его можно поделить и на части потреблённую и реэкспортируемую.

5 млрд м3, полученные Украиной по $160, немедленно направились в Румынию. Там их получила германская фирма (правда, аналитики утверждают, что она — «внучка» Газпрома). Далее этот газ распродан мелкими партиями по всей Западной Европе по местной рыночной цене — примерно $250. Итого суммарная прибыль от его перепродажи — $450 млн.

Конечно, далеко не все эти деньги получила Украина. Часть их оформлена как выплаты Украины Газпрому, что позволило сократить налоговые выплаты в Европе. Основную же часть «пилили» российские и украинские коммерческие структуры, причастные к этим поставкам. Но в любом случае $800, якобы уплаченные Украиной по коммерческим поставкам из России, можно не учитывать: реэкспорт компенсировал их с лихвой.

За газ же, потреблённый самой Украиной, в 2006-м году заплачено на $675 млн больше, чем в 2005-м. Даже с учётом роста выплат за транзит республика потеряла около $170 млн.

Более того, сам этот рост транзитных выплат — тоже фиктивный.

Сравнительно скромная цена газа объясняется тем, что закуплен он не в России — та согласна продавать его Украине только по той же цене, что и западноевропейским партнёрам. За вычетом расходов на транзит газа по самой Украине выходит — на её восточной границе — $230 за 1000 м3 — цена заведомо непосильная для большинства украинских потребителей.

На запутанных переговорах в декабре 2005-го и начале января 2006-го было решено, что Россия в любом случае гарантирует прокачку по своим трубам всего, что Украина закупит в других местах. Фактически единственное место, где нашёлся свободный газ — Туркмения. Она согласилась продать Украине газ по $60. Ещё $35 получает Россия за прокачку.

В расчёте на один кубометр и километр тарифы одинаковы. Это естественно: и трубы, и насосы одинаковые, строились одновременно и по одному стандарту, так что и эксплуатационные расходы совпадают. Но трубы от Туркмении до Украины длиннее всей Украины. Поэтому и плата за транзит больше. $700 млн, если считать весь полученный Украиной газ, и $525 млн, если учесть только непосредственно потреблённый.

Если бы транзит туркменского газа шёл по прежним тарифам, Украина заплатила бы около $479 млн за весь поставленный газ и $359 млн за потреблённый. То есть общая потеря на тарифах составила $220 млн за весь и $156 млн за потреблённый газ. Как видим, даже если учитывать не всё, Ивченко никакой выгоды республике не принёс.

Правда, похоже, учитывать надо всё. Реэкспортная схема, много лет используемая газовыми дельцами, после рыжего бунта перестала работать. Переворотчики 2004-го особо хвастаются чистотой своих рук. Да и не удивительно: в оппозиции много не нахватаешь. Попытка же встроиться в накатанный маршрут обернулась скандалом. В частности, именно реэкспорт в Румынию объявлен ключевым аргументом в пользу рыночности цены поставок газа Украине.

Строго говоря, реально Украина и до газового конфликта получала из Туркмении — по сравнительно рыночной цене (за 1000 м3 — $44 в самой Туркмении и $58 на границе Украины с Россией) — больше, чем из России: например, в 2004-м — 36 млрд м3. На этот газ тоже распространилось предложенное Ивченко повышение тарифов. Строго говоря, одно время за транспортировку отвечала отдельная компания «Еврал», договорившаяся с Газпромом о сниженном тарифе: туркменским газом подпитывались некоторые близлежащие потребители Газпрома, а на Украину попадал газ из более удобных мест в самой России. Но к 2004-му официально действовала — и зафиксирована межправительственными протоколами несколько лет подряд — симметрия тарифов. И несложно подсчитать: на указанном объёме газа Украина потеряла почти $638 (а если бы продолжались поставки через «Еврал» — то даже $756) млн в год. Поистине национализм пагубен для любой страны и любого народа, хоть ненадолго подпадающих под его обаяние!

Чисто технически Украина и сама способна потребить все 20 млрд м3 в год, ранее получаемые из России. При прежней схеме поставок её предприятия и население испытывали заметные перебои. Но «съесть-то он съест, да кто ж ему даст!» На рынке важен не технический, а платёжеспособный спрос. Его же на Украине до недавнего времени и на 15 млрд м3 российского газа не набиралось: даже при сверхльготных условиях поставок — в поддержку не слишком антироссийской власти — не прекращались жалобы на дороговизну газа.

Но и это ещё не всё. 2006-м годом жизнь не кончилась. А на 2007-й Туркмения потребовала уже по $100 за 1000 м3. То есть до конца этого года Украина заплатит собственно за газ — без учёта транспортной составляющей — ещё на $800 млн больше за все поставки по контрактам и на $600 млн больше за потребление по прежним нормам. Легко видеть, что вся разница транзитных платежей — $290 млн, если учитывать весь газ, и $350 млн, если учесть только потреблённый — не окупает этих потерь. Чистый убыток для Украины составляет более $500 млн и $250 млн соответственно.

Причём до конца 2009-го — на весь срок действия контракта, расторгнутого по инициативе Ивченко — подешевения нефти и газа не предвидится. Значит, даже в лучшем для себя случае Украина в ближайшие три года заплатит дополнительно $1.5 млрд, если продолжит получать по 20 млрд м3 в год, или $750 млн, если ухитрится остаться в рамках прежних норм потребления.

 

Кому відомо? І звідки?

Це з інтерв'ю Івченка в газеті "Бізнес", N 35 (658), 29 серпня 2005 року:

А це зі статті Сергія Лук'янчука, - начальника прес-центру НАК "Нафтогаз" в 2005-06 роках

Цікава, до речі, стаття http://www.pravda.com.ua/articles/2009/12/31/4576999/


Далі на початку травня було звинувачення України у відборі 7,8 млрд. куб. м російського газу з системи.
Є така думка, що ця провокація мала на меті дискредитацію України перед Європою як транзитера, бо Європа у 2005 році тормозила "Північний потік". Росії треба було показати, що Україна ненадійний партнер.
Україна у відповідь організувала перевірку за участю Газпрому, і було підписано акт, що ніякого відбору немає, тобто це Газпромівська брехня.
Але це не завадило Путіну через пару тижнів знову заявити, що Україна "тырит газ".
Міжурядовий протокол мав бути підписаним до 1 липня. Росія виставляла умови - 160$, потім - 230$. Українська сторона як раз наполягала на поверненні або до бартерного контракту, або у випадку грошових розрахунків, до умов, які діяли до цього контракту - 1,75$ транзит і 80$ за газ.
Росія по-просту тягнула час і 1 січня об'явила про денонсацію додатку до угоди, оскільки протокол на 2006 рік не було підписано.

За 2006 рік Росія підняла ціну на газ для всіх країн СНД у 1,5-2 рази.


Дальневосточник, мені цікаво, Ви насправді думаєте, що українські переговорники такі дурні, приїхали в Москву і запропонували розірвати контракт?

До речі, що за розрахунки Ви там виклали нижче? Можна джерело?

Відстань від кордону Туркменістану до кордону України приблизно 2000 км, це виходить, що туркменський газ в Україну йшов по транзитному тарифу 0,7 $ за 1000 куб.м на 100 км.
Не смішитє мої тапочки
Звідки дані?


Туркменський газ нам коштував 44$ у 2004 році. А оскільки пан Бойко вигреб всі запаси газу зі сховищ і загнав їх за кордон для фінансування передвиборної кампанії Януковича, то коли в грудні 2004 Ніязов захотів підняти ціну, торгуватись прийшлось з пустими руками.
Туркменбаші припинив поставки в Україну з 1 січня 2005.
Бойко тоді докладну Азарову писав, що йому Росія обіцяла забезпечити баланс газу, але Росія ніц не дала.
Прийшлось йти на умови Туркменбаші. Нова ціна - 58$ на кордоні Туркменістану. 2$ виторгував па-дружбе.
На цьому контракті Україна втратила за 2005 рік 518 млн.$. Але це, я думаю, Вас не дуже цікавить.
Новий уряд зумів домовитися про повернення до ціни 44$ на 2006 рік, але там вже знову Росія втрутилась і відмовилась забезпечити транзит. Україні прийшлось переуступити цей туркменський газ РосУкрЕнерго, що і зафіксували в договорі 2006 року.

Коли Ви вже зрозумієте, що Росія - монополіст і робить, що хоче?

 

Почему вы ТАК решили? Я старательно пытаюсь указать, что идея внести изменения в долгосрочный контракт принадлежит именно тогдашней власти Украины. Она удивительно точно (sic!) совпала с чаяниями российского Газпрома. Я понимаю, что вы хотите обелить Йулю и присных. Найдите что-нибудь более подходящее.