Ваші власні фото

Alias, хороша композиція.:y:

 

Дякую

..........

 

Где-то далеко в степях:

 

Це таке озерце ... яке влітку більше на болото схоже, а взимку все замерзає притрушується снігом і нічого так ... приємний вигляд.
Знаходиться воно по ліву сторону від дороги зі Львова на Брюховичі, якщо їхати через Рясне за навчально-тренувальною ? базою пожежників.

 

Alias,чудові фото!
"Літо в зимовій(цукровійглазурі".Значить літо нікуди не дівається а *консервується*до наступного року

 

Деревянный храм:

 

Дістала мене вже тота зима.







По дорозі знайому бачили...щенят вигулювала...

 

Остання знимка Петрос Чорногорський нагадала. Він?

 

Безпоняття, а де той Петрос розташований?

 

Гм, здаэться що нi - навiть, якщо мати на увазi фотку вiд закарпатського боку, то кульмiнацiя правоii вершини троха за мала...але може як перспектива з далека...?

Миху, сусiдня вершина Говерлi, на пiвденний захiд

 

**********

 

Похід на гори Хом’як (1542м) і Синяк (1665м) (+ водоспад Гук (15м))
Зустрілися ми на головному вокзалі, нас було четверо хлопців, сіли в потяг о 23:45, який довіз нас до Івано-Франківська (де нас зустріли ще хлопець з дівчиною і наша команда булла в повному складі), там ми пересіли на інший потяг. Вийшли ми на станції Татарів в 6-ій ранку! Було дуже темно ще! Але сидіти на вокзалі ми не захотіли і пішли покорювати наші вершини. Ішли ми по дорозі до водоспаду Гук десь годинки дві, врешті-решт дойшли до нього, Але він опинився замершим…


Так як всі кажуть що Були на водоспаді – то я з гордістю можу сказати що був на ньому, адже він був замершим і я по тих льодових бурульках ходив
Далі ми з'їли по канапці, вділи бахіли і пішли в напрямку до поляни (яка розташована між вершинами цих двох гір). За годинки півтори ми якраз туди і вийшли, де ще з'їли по канапці і попили гарячого чаю.




Це вже була 10:30, ми рушили до гори Синяк. Я думав що за годинку дійдем до вершини, але не так сталось як гадалося.
Дійшли ми до кінця галявини і зайшли у ліс, по якому йшли і йшли…

 

Коли вже вийшли ми з лісу, почалося найгірше! Глибокий сніг + альпійка не давали змогу нормально йти. Всі були з паличками лижними крім мене))) але і палички сильно не врятували їх. Проходження через ту альпійку було настільки важким, що ноги були всі мокрі (бахали не допомогли, бо сніг до поясу попадався) і злі, але не всі, дехто весь час приколювався))). Далі вже були каміння зі снігом, по ньому було легше йти, але і небезпечно.

Але все ж за дві години ми дісталися вершини. Уху

знову перекусили, пофотографувалися.
Вид з вершини гори Синяк:



Далі ми спустилися тою ж дорогою до поляни, але вже трохи легшим шляхом. На це потребувалася тільки година часу. Всі вже були вимучені, але бажання подолати другу гору було сильнішим за все інше і ми пішли до неї. На табличці перед останнім підйомом на гору було написано: до вершини 20хвилин, але то розраховано на літо і ми дерлися до гори аж цілу годину. Це був досить крутий підйом і потребувалося лізти з допомогою рук і ніг. Було дуже слизько і круто (в значені підйому).

 

Ось тут вже була половина підйому

а тут кусок іншого підйому

нарешті вже вийшли…
на самій вершині

а ось це вид з Хом’яка на Синяк

трішки відпочили, подумали і вирішили не обходити кругом, а спуститися в низ напрямік.

Дарма ми це зробили, ось який схил там був



Ой як довго ми спускалися… каміння вкрите снігом, ноги провалюються, застрягають між камінням. Дуже вже небезпечно було! Важкий і довгий спуск (більше двох кілометрів по крутому схилу вниз)… І ось ми вийшли на трасу. Пройшли трішки, сіли на маршрутку і добралися до станції Ворохта (10км).
У Ворохті ми переділися, поїли смачно в кафешці, сіли на потяг до Львова в 20:27.
Всі виснаження і невиспані (адже ніч не спали) але задоволені!!! До 11ї ще балакали, там вийшла дівчина, а ми всі повлягалися спати. О 1:25 ночі ми дісталися до Львова. І на цьому наше дійство завершилося)))
Крута зимова мандрівка!!!
П.С.: по грошах вийшло зовсім дешево: 10грн до Татарова, 10грн на маршрутці до Ворохти і 12грн до Львова (потяги по студентському) і ще домашня їжа в кафешці.

 

То не Петрос, ви праві.

 

Піпец як заздрю!

 

А я як заздрю!!! Така краса!!! І фотки такі суперські!!! Невже телефоном?