Ваші власні фото (2)

Та ні, на перше спадає думка, що всі гроші були витрачені на курорт і от.. не до жиру, бути б живим ( як казала одна монашка: костриця чи вовна, аби кишка повна), або ж дивно виглядає, що після шикарних столів збирати все, що попаде під руку...(
Заздрість тут не доречна, бо тільки шкода чоловіка(

 

Ви геть неправильно це розумієте. Манур і раніше викладав фото з грибної "охоти", до курортних фото, просто він заядлий грибник, а ви, мабуть, ні.
Тоді і ми з чоловіком їмо оте "шо попаде під руку", а також мої діти, які нормально забезпечені, разом з дітьми, ходять по гриби з задоволенням.

 

Та я ж іронізую, вважаючи останні пригоди @manur від панича до лісника) А от у порівнянні з цьогорічними грибами, позаминулі булі набагато цікавіші і шикарніші. Але тоді він не їздив на батьківщину Роналдо)
Я би виставив тільки найкращі гриби)... Хоча... навколо кавуна я навмисно не прибирав на столі, бо... треба ж було вас заманити до розмови. А кому потрібен кавун, якщо їх у вас повно під деревами розкидано... А от такого безладу у вас на столі немає))

Свого я часу із задоволенням збирав білі гриба під цілоденним нічним заполярним сонцем, у Сибіру з коханою...
І більше не тягне, бо ліси далеко і дощів мало було, а на тучинському полігоні дуже бабахають. Востаннє їв сирі гриби у 2018 році , коли йшов з Глинської пустині до Глухова)

 

От сирі гриби їсти - це саме "шо попало". А ви мануру закидаєте.
Їх же можна було і на багатті напекти, щоб не їсти сирими..Чи це нічого на смак?

 

Так я ж не на майорку пішки йшов), а максимально приближено наближався до вегаскета(
Ввечері монахи принесли гриби з лісу... Ну, то я ще таких не бачив і не їв... Але, може і бачив, та тримався подалі від них. Якійсь диявільський язик з дерева... Великий, червоний і увесь слизить, бе-е... ще якісь дивукуваті...короче, що Бог послав). Ото все порізали і наробили налісники з грибами) нічого так, з дороги можна їсти(
Але вранці, після нічного бдіння зібрав речі і пішов, навіть не поснідавши. Афонська система не дала мені спокою у думках... Прийшлося їсти сирі гриби... А вогонь там небезпечно розводити - дуже сухо, а штрафи навіщо мені?

 

Нема було де купити хліба, сиру, консерву, щоб було з собою? Бог навряд чи потребує самоістязанія, (не знаю як на мові). Навіть про великі пости нічого нема в Біблії.
Ризикувати собою навіщо,@Коммунарец? Зараз як не маєш вдосталь грошей, то пильнуй здоров'я...Я вже якось казала: душа і так безсмертна, а тіло треба дбати. Матері буде горе і клопіт, як захворієте.

 

Через 6 км була Соснівка. Купив батон, а вода була. Набрав з освяченого колодязя в монастирі.
Я взагалі думав до 2017 року, що мої пригоди позаду, але помилився. Все тільки розпочалося)
Але в походах я вважав, що в мені оселився Бог і йому теж захотілося пізнати радість походу і заодно випробувати мої сили. Якщо ви не переживали такого, то важко вам пояснити, що то за щастя. Може в тому і є щастя людини, жити в єднанні з Творцем? Можу запевнити, що я тоді нічого не боявся. А зараз дивуюся сам, що таке робив і не боявся. Бо мабуть дуже повірив, особливо в те, що Бог передав через Рериха "не бойся, мой мальчик, они тебя не убьют..."

 

Можу сказати, що випробування (фізичні) я мала, бо походи в гори, і байдарочні походи, особливо по Чусовій (Урал) - було всякого екстріму досить. Ну то було коли.
Зараз я вважаю, що жити і бути здоровим - то вже велика радість. І ризики мені не потрібні, і дітей так навчаю.
"Береженого і Бог береже" - хіба не так?
Ніхто не знає провидіння божого, чи долі як я вважаю - може у вас буде ще щаслива родина.
І в цій родині виросте геніальне дитя.То бережіть себе.

 

Дивовижно... Вам треба до сповіді..
Душа може і безсмертна, та де вона опиниться після того, як покине тлінне тіло, ви задумувалися? Буде радіти, чи страждати вічно?
Тому, кому визначено бути покликаним, тому треба полишити все... І ясла, і домівку, і батьків, якщо віруєш і тебе зачепило рукой божою. А Всевишній сам знає, яке навантаження може нести людина і поверне його додому, на відміну від тих, хто блукає по своїй та диявільській волі.

 

Наш ставок (водосховище), моя дорога свекруха, і її правнук.
Один з сімох. Оце в четвер 90 років їй святкували. Ніколи не скажеш..
В районній газеті напечатали біографію, фото, аж дві сторінки.

 

Хелоуін, однако...

 

Хто у що вірить...

 

мені не подобається це "свято". От же ж де бесовські розваги.

 

Так воно і є...
Я скоріше повірю у диявола, хоча його не існує, але на нього всі гріхи списують, ніж у добрі наміри українських президентів та депутатів, яких українці обирають на свою біду( , а потім тикають одне іншому у пику їхнім вибором))

 

Авжеж, вам до вподоби інший хелоуін, український))


А у бісів та диявола не вірте. Брехня це все.
Людське зло набагато страшніше за вигадану нечість(

 

це точно, не сумніваюсь.

 

кошеня знайде куди залізти. Їм все цікаво)

 

На території церкви за муром виявили великі поклади опеньок... Пів села, мабудь, набрало сьогодні тих грибів.
У мене вийшло два відра перебраних)

А тут поряд і поганки(

Хтось вже приніс грибів мамі, видрані майже з коренем(