Вам легко переходити на "ти"?

Я звертаюсь до батьків на "ти", так вихований, до усіх рідних також на ти, а до незнайомих спочатку зразу на "Ви", а потім відповідно до ситуації. На роботі звертаюсь відповідно до віку: до старших на Ви до однолітків на ти, щоб було менше барьєрів у спілкуванні. А на звертання інших відповідаю так як вони до мене звертаються: ти - ти, Ви - Ви. Як було доречно сказно вище: головне не звертання, а з ким як і де
Можна знущатися звертаясь на Ви до людини, з якої постійно спілкувався на ти
А для тих хто безпардонно звертається на ти є чудовий вислів- відповідь: "Що ВИ собі дозволяєте? Здається ми разом з ВАМИ свиней не пасли".

 

От в мене є швагро новий - Юрій Богданович. Йому 50 літ, а мені - 20. І я розгублений... Як мені до нього звертатись?
Я в нього питав як краще. Ну, він сказав, щоб на "ти", та всерівно не можу....

 

до батьків на ТИ, а до незнайомих на ВИ, навіть коли вони молодші --- дуже багатьом людям ВИКАЮ )). в неті, чи по асьці -- всерівно на ВИ, коли людина незнайома.

 

По ОТЧЕСТВУ!
Не Вы и не Ты.
Просто Богданович.

 

Нема потреби повторяти вищезапостене...
"Ти" - свого роду перепустка до близьких відносин... "Ви" - бар"єр... Хоч більшість до мене звертається на "Ви"... І це не субординація... (Люди що звільнились 10-15 років тому і старші за мене за віком)!
А взагалі прошу називати мене [Міхалич] в нашій транскрипції...

 

Для мене у звертанні на "Ви" чи на "ти" найважливішим є саме інтонація звертання. Бо можна дуже дружньо і по-доброму звернутись на "ти" до знайомої старшої (але не дуже) за віком людини і це сприйматиметься краще, аніж "холодне" "Ви". Але то стосується тільки знайомих мені людей і то якщо вони хочуть і дозволяють, щоб до них звертались на "Ви"!
До усіх незнайомих людей, крім дітей віком десь до 10-12 років, звертаюсь на "Ви" - так мені звичніше. І в реалі, і у віртуалі, завжди на "Ви", навіть якщо це мої однолітки чи дещо молодші за мене - ми ж незнайомі, чому їм "тикати". Тільки тоді, коли ми вже обопільно домовимось, то переходжу на "ти".
До батьків і родичів, крім братів і сестер дво-трьоюрідних, я звертаюсь на "Ви". Деколи батьків люблю кликати на ім'я і по-батькові і їм це подобається. Не знала, що то "радянщина". В студентські роки в групі ми теж час від часу звертались один до одного на ім'я і по-батькові і це було класно, всі звикли (вчились в незалежній Україні).
Але, знову ж таки, про бар'єри, які, ніби-то, виникають при звертанні на "Ви" до знайомих людей і про довіру чи симпатію, які дає звертання на "ти". Наприклад, коли зустріну деяких своїх одногрупниць, з якими не була у дружніх стосунках, то ми будемо говорити на "ти", але це зовсім не означає, що наші відносини стали "теплішими", просто вчились разом 5 років. І навпаки, є старші люди, яких знаєш багато років і до яких "викаєш", але це абсолютно не заваджає справжній дружній підтримці у житті.

пи.си. і шо мені не спиться?

 

а от як саме:
- Богданович, передай!
чи
- Богданович, передайте!

???

 

Тільки не кажіть комусь "Богдановіч передаст", а то то у відповідь почуєте "Сам ти передаст і діти твої передасти" і буде тоді не до ти і Ви. Нє?

 

Звертаюсь до незнайомих чи старших людей на "Ви". Але з радістю переходжу на "Ти". Коли до мене звертаються на "Ви" якось не дуже затишно себе почуваю. І стараюсь перейти на менш офіційне звертання. Хоча до декількох свої друзів звертаюсь на "Ви" або кажу Шановний.Можу деколи називати ім'ям і по-батькові. І їм і мені це подобається.

 

Іноді звертаюсь на ти, але для цього потрібна причина...

 

до старших на Ви, до малознайомих і незнайомих, до сусідів, до колег - на Ви

вдома, до самих найближчих - на Ти

 

Звертання на "ви" - це впершу чергу повага людині до якої звертаєшся. Мені дуже приємно, що на цьому форумі більшість однин до одного звертаються на "ви"
Навіть коли дискусія стає дуже гарячою.