Вам легко переходити на "ти"?

як кажуть мої батьки, можна на Ви послати і на Ти ввічливо та інтелігентно спілкуватися

в сімї довго сперечалися як мене вчити казати (первісток я), але вирішили що на Ви... барєром для переходу на Ти для мене є не вік чи поважніжсть, ранги і тп... барєром є те, наскільки людина близька... до батьків та інших старших родичів залишилося на ви, а до інших - наскільки то позволяє спілкування...
от маю сангвіністично-холеричний характер... поки людина чужа, я сангвінік... дипломат у всьому... коли зближуюсь - перетворююсь на холерика... спілкування більш відкрите, сміливіше, емоційніше...
от з форумом я вже на ти, бо помічаю, що у дописах більш смілива стала.. для чого дипломатія, якщо усі свої
п.с. жартую, йти на компроміс завжди потрібно

 

Я чаще на вы. И на ЛФ так. На ты только к тем, кто примерно моего возраста.

 

Дуже влучно сказано

 

Мені легко перейти на "Ти" з однолітками на форумі, в реалі при знайомстві то зразу на "Ти" звертаюсь, а до старших на "Ви". Незручно було до Ромка на Ти звертатись, але звиклось з часом. Хоча коли після того зустрілись на форумівці, то вживу знову був віковий бар'єр, але я себе старалась не спалити і говорила Ти )
До батьків на Ти, до тіток, вуйків, баби, діда - на Ви. Але не кажу "вони хочуть", а "баба хоче", так навчили.

Сама рідко коли пропоную на Ти, бо переважно до мене зразу на Ти говорять, бо я мала по віку і на вигляд зовсім не солідна тьотя ) Взагалі не дуже люблю, коли до мене на Ви, але тут на ЛФ звикла..
Але от незвично, коли переходиш з кимось з форумчан на Ти, а потім він пише на форумі до тебе на Ви. Я за те, щоб всюди однаково, а не так - при людях на Ви, а між собою на Ти.. Якось то мені не пасує..

І ще незвично до старших поляків казати як до 3ї особи, як от до бабці: "Чи бабця хоче чаю?". А в магазині так і казала спочатку "У вас є хліб?", а не "Чи пані має хліб?".. І так досі не можу перевчитись.

А, ще. Часом пишу "Ти", часом "ти". Не знаю від чого то залежить, може від настрою "Ви" пишу переважно з великої, бо маю на увазі звернення на 1ї людини, а якщо пишу з маленької, то значить я звертаюсь до кількох осіб.
Ось так

 

Прочитала Ваш допис і згадала, як мої цьоці обговорюють мого дядька, і з ними сиділа маленька дівчина, ну от вони того вуйка називали свинею. Приходить він до хати, і дівчинка каже, вуйку, ти свиння. Мама зразу ж до дочки, ну мала і виправилася, "Дядьку Ви свиня"

Мамі і татові кажу Ви, ніхто не заставляв, кажуть, вони, що в 3 віці, я так сама вирішила, і перевчила старшу сестру, яка говорила ти

А я дуже важко перходжу на Ти, мені легше з мало знайомими людьми спілкуватися на Ви, я тоді себе зручніше почуваю. Переходжу дуже важко, і вже ніби перейшовши спочатку довго помиляюся.

Можливо, тому дуже не люблю, коли мені в магазині чи ще десь люди, які бачуть мене вперше дозволяють собі казати Ти. Я вважаю, що має бути субординація, і вік тут не до чого, звернення, на Ви є більш прийнятним, і має бути широко вживаним.
Проте, вважаю не доцільним звернення, по імені і по батькові, яко пережиток радянських часів.

 

Ага... я як приїхала до гАмерики то мене всі називали Панна Маруся, а тепер я зробилась Пані Маруся

 

Добре що в англійській є одне YOU. І чистий спокій.
А ще файно , що тещу і тестя тут кличуть не "мамо" і "тату" , а просто - Мері , Френк , Марк , Софі.Так во собі запросто... і всьо

 

Якщо людина не проти на "ти" - легко... З друзяками з усіма на ти, навіть з тими, хто старший за мене років на 10, але ж звісно з їхнього дозволу... Не знаю, це моя думка, але звернення на "ти" якось ближче, воно вказує на те, що це рідна, близька тобі людина

 

Чула як старі люди(чоловік і жінка) один до одного на "ВИ" зверталися.
Було дуже дивно..

 

На «ВИ»! Не люблю панібратства, не сприймаю, коли до мене малознайомі, а тим більше взагалі незнайомі люди тикають. І тут важко пояснити, але справа не у віці, солідному вигляді чи ще у чомусь, а просто у культурі спілкування. Коли мені кажуть дитинко пройди будь ласка, бо по мені не завжди можна сказати скільки мені років, то це не зачіпає. А от коли по роботі приходить сопляк, який на тиждень в. о. начальника відділу, а бачить мене вдруге в житті, починає «тикати», я цього не переварюю.
Словом, мене більше разить брак культури, а не відсутність поваги. Бо останнє треба заслужити, а культура зобов’язує по відношенні до всіх без винятку.

 

Я до всіх завжди звертаюся на "ви". До тих пір, поки самі не запропонують перейти на "ти", за умови, що та людина мені симпатична Якщо людина для мене чужа в поглядах, то навряд чи зможу перейти на "ти"

 

До всіх незнайомих, крім малих дітей, звертаюся виключно на "ви". На роботі до знайомих набагато молодших чоловіків звертаюся на "ти", до ровесників - в залежності від ступені знайомства і за взваємною згодою. До жінок-співробітниць - виключно на "ви", навіть до молодших від мене в 2 рази. Мені дуже важко (практично неприпустимо) звернутися особи жіночої статі (крім маленьких дівчаток) на "ти". І взагалі дозволяю собі звертатися на "ти", навіть за згодою, виключно до симпатичних мені людей.

 

я іноді і до друзів на "Ви", напевно виховання таке. якось мені сказали, що якщо ти звертаєшся на "Ви" до когось ти вперошу чергу цю людину поважаєш, а потім все інше. а теперішні діти до всіх на "ти" звертаються, рідко коли можна почути "Ви". все таки виховання це сила

 

до кумів на "Ви" то святе

 

Я такої самої думки, абсолютно підтримую.
Якщо мені якась людина стає близькою, то зразу хочеться перейти на "ти", хоча людям, зазвичай, важко перебудуватися, навіть, якщо вони цього хочуть.

В мене сім"ї також було прийнято на "ви", але мені здається, що на "ти" - це якось ближче і інтимніше, воно зближує.

 

Як мені було 4 роки миз сесетрої прийшли з гостей і заявили що будемо до батьків звертатись на Ви, бо інші діти так кажуть, пробували два дні-батьки не витерпіли і попросили на ТИ, всім так легше, і бабцю з дідусем на Ти кликали.
Проте зі всіма незнайомими і малознайомими людьми, просто колегами на Ви, перехід на Ти важкий, бо то вже справді означає щось близьке.

 

Я до батьків тільки на "Ви",так виховували,хоча для мене це зайвий доказ поваги до батьків, я не можу перейти на "Ти", а колись пробувала)),
хоча дітей мабуть привчу до мене на "Ти" а до бабусі і дідуся на "Ви"...
Ще мені подобається що в університеті викладачі до студентів на "Ви",от в школі в мене до учнів тільки на "ти" казали і коли поступила відчула на скільки вищий культурний рівень.. і відчуття, що тебе поважають

 

звертання на "Ви" - це так "по-львівськи"

навіть з дописів це видно.

сама (за родом і характером роботи) звертаюся до всіх на "Ви" (молодших, в т.ч.), на "ти" переходжу, коли це обумовлено