В мене аналогічно. Свекор і свекруха хотіли, щоб я до них на "ти" зверталася, та я не змогла одразу так. Вже звикли, що їм "викаю". А якщо звертаються до мене, то теж по різному буває. Єдиний раз, коли була на форумівці, було приємно, коли зверталися на "ти", тоді якось більш дружня атмосфера. Тільки Наталя-Іспанка спочатку "викала" Але коли на вулиці незнайомі люди щось питають і "тикають" - не подобається. Я сама завжди починаю звертатися на "ви", і тільки після пропозиції "тикати" - "тикаю". Та бувають винятки, якщо людина досить старша або довго до неї звертаюся на "ви" може Андрій?
До старших завжди звертаюся на "Ви" і до незнайомих.А якщо стосунки стають дружніми . то само собою переходить на спілкування на "ти".Перехід зазвичай відбувається легко, без сумнівів.
Охрім... файне ім’я... Правда,голитися всьо єдно треба частіше... Йой..офтоплю... Ага,то може й...до мене на ти? Як воно,Самойловичу? Я,хоч і старший,солідний,поважний,львівський пан (без капелюха,правда),але сі не несу...
Мусів-ям два рази в тотому місци перечитати... Перший раз: "але сі не нЕсу"... (А як то може поважний львівский пан сі нЕсти, та чи ж не курка ?) За другим разом дійшло-ми жи то "не несУ"... Певно вже тре йти спати, бо сі договорУ... договОру...
Певно, якийсь Василько, того так сі шифрує. ) ) ) Угу, чисто як трактор... ще й без тракториста. О, Ромку, може, я завдяки цій гілці до вас перейду на "ти"?
на мою думку, звертання на "ви" дещо відчужує дітей від батьків, чи дітей від інших родичів. маю добрі приклади звертання на "ти" вуйка/тітки і племінників, бабці/діда і внуків... маю купу знайомих з якими міг би бути на "ти" через давні і добрі взаємини, але все таки утримуюсь на відстані звертання через "ви", бо надто поважаю цих людей. а от у повсякденних знайомствах досить швидко вдається перейти на "ти" (то, мабуть, вже професійне) і треба сказати, це дуже зближує людей і дозволяє подолати барєр у спілкуванні.
Я на ЛФ лише до однієї людини на "Ви" з великої писала. Але потому перестала, бо мене попросили. Щодо батьків згідна, а от щодо інших родичів, то там не конче на "ти". Я на "ви" звертаюся і до молодших, особливо до учнів. То в мене звичка ще з часів викладання в гімназії.
довогОрите, ви хтілисьте сказати Єсть лі жизнь на Марсє... єслі на ето посмотрєть вооружонним глазом... Я до всіх говорю на ви, хіба що налагоджую товариські відносини тоді переходжу на «ти». Ось в українській школі в нас є декілька жіночок з України, то вони безцеремонно до мене зразу почали говорити на ти, хоча ми з ними ані кави ані вина на брудершафт не пили, а я і надалі продовжую до них говорити на ви. Ну бо я поважаю вчителів, як мене вчила сувітська власть - а татусь нам говорив, як ішли ми в школу поважайте вчителів, слухайтесь у всьому! Так он навіть після двох років праці з дівчатами в українській школі я і надалі до них говорю на «ви». У мене колись був кавалір який закінчив Івано-Франківський університет ніби казав що факультет українська філологія, воно на то було мало подібне, але Станіслав то не Львів, і все можливе. Так он він вважав що чи на ви чи на ти звертання особливої поваги не показується до людини з якою спілкуєшся, бо продовжуючи говорити на ви можна набагато гірше нахамити ніж як би говоривісь на ти. Запльонтано написала? А... розберетесь.
в тему: да не вопрос, разве что с теми кто гораздо старше или с теми с кем не хочется чтоб они ко мне на ты обращались ....
Я рівносильно можу і на "ти" і на "ви". Залежить від стосунків з людиною - можу до і старших перейти на "ти" і до значно молодших звертатись на "ви", якогось дискомфорту в тім не відчуваю.
Мені і на Ви зручно, і на Ти зручно. Правда, до старших на ви говорю, але буває таке, шо й самі кажуть, шоб говорила на Ти. До форумлян на Ви, бо незнаю скільки кому рокїв, незнайома ні з ким (крім Колі...), ше когось обіжу... До мене можете на ТИ говорити спокійно, мені то більше подобається!
Йой! Ніколи не чули "йдіть Ви, тату, на..."? В сім'ї - на "ти". До старшої родини - "Ви". З друзями/приятелями - звичайно, на "ти". Офіціоз вимагає й іншого. На форумі? Є Приватне спілкування, а є гілки. Волію для збереження поважності (де воно потрібно, в Салуні - 100% ) зберігати поважне звертання. Різні люди читають, різно то відбирають. Панібратство новачків вважаю необачністю.
чули-чули у таких випадках "ти" або "ви" вже не має ніякого значення то вже проблеми виховання дітей батьками
А я говорю на ВИ до усіх мало мені знайомих людей(мого віку або старше) і коли скажуть давай на ТИ- тоді на Ти чомусь не можу зразу на Ти, інколи Викаю, ще довго після того, як познайомлюсь з людиною А до батьків звертаюсь на Ти-так мене навчили Ви-це з повагою, але, на мою думку, ніби віддаляє від людини...
Пшез пан ладней. Коли розмова о мicтецстве з аутором чи майстрем завжди кажу Ви чи пан(i).З цей самой особой о чiмсь повшехнем ( якiм аутем iiздишь , чи любiшь ческе пиво? )можу на ти. З поваги для генiя чи музи, не для людини.Така хiба римска традицiя (iмператор може бути дурак з м'яса , але їх двоє разом з генієм- духем ,душою)