не, в трамвае слышал неоднократно чаще всего, в 20м) ХФ то как раз лайторанжевый форум, тогда уж forua написал бы)
В 4-ом кабинете на показывают открытие Донбасс-Арены? Ты бы удивился- все в укротонах. Это пивная этикетка? Ну все ясно.
А Шевченко-то, оказывается, плохо мовой владел. Не знал, болезный, что надо "в" писать: Я всегда подозревал, что он в душе москаль... Такие дела...
- Ну, для того, , чтобы понять, зачем он так писал, надо быть украинцем... Бо любой Украинец понимает, что таким образом он в художественной форме подчеркивал порабощенность Украины, не независимость! Ну и тут о том же и это понятно, если прочитать все. Читаем: вирiс я на чужинi I сивiю в чужому краї: То одинокому менi Здається - кращого немає Нiчого в бога, як Днiпро Та наша славная країна... Аж бачу - там тiльки добро, Де нас нема. В лиху годину, Якось недавно довелось Менi заїхать в Україну, У те найкращеє село... У те, де мати повивала Мене малого i вночi На свiчку богу заробляла; Поклони тяжкiї б'ючи, Пречистiй ставила, молила, Щоб доля добрая любила Її дитину... Добре, мамо, Що ти зараннє спать лягла, А то б ти бога прокляла За мiй талан. Аж страх погано У тiм хорошому селi: Чорнiше чорної землi Блукають люди. Повсихали Сади зеленi, погнили Бiленькi хати, повалялись, Стави бур'яном поросли. Село неначе погорiло, Неначе люди подурiли, Нiмi на панщину iдуть I дiточок своїх ведуть!.. I я, заплакавши, назад Поїхав знову на чужину. I не в однiм отiм селi, А скрiзь на славнiй Українi Людей у ярма запрягли Пани лукавi... Гинуть! Гинуть! У ярмах лицарськi сини! А препоганiї пани Жидам, братам своїм хорошим, Остатнi продають штани... Погано дуже, страх погано В оцiй пустинi пропадать! А ще поганше на Украйнi Дивитись, плакать i мовчать! А як не бачиш того лиха, То скрiзь здається любо, тихо, I на Українi добро. Мiж горами старий Днiпро, Неначе в молоцi дитина, Красується, любується На всю Україну. А понад ним зеленiють Широкiї села, А у селах у веселих I люди веселi. Воно б, може, так i сталось, Якби не осталось Слiду панського в Украйнi!.. [Кос-Арал 1848] - Надеюсь, всем понятно? Есть и на украину и в Украину и у кого есть мозги, тот догадается, почему... А есть еще, где все видно и понятно должно быть тому, у кого есть глаза, уши, ум, а главное, душа! ТРИ ЛIТА I день не день, i йде не йде, А лiта стрiлою Пролiтають, забирають Все добре з собою. Окрадають добрi думи, О холодний камiнь Розбивають серце наше I спiвають амiнь, Амiнь всьому веселому Од нинi до вiка. I кидають на розпуттi Слiпого калiку. Невеликiї три лiта Марно пролетiли... А багато в моїй хатi Лиха наробили. Опустошили убоге Моє серце тихе, Погасили усе добре, Запалили лихо, Висушили чадом-димом Тiї добрi сльози, Що лилися з Катрусею В московськiй дорозi; Що молились з козаками В турецькiй неволi I Оксану, мою зорю, Мою добру долю, Що день божий умивали... Поки не пiдкрались Злiї лiта та все теє Заразом украли. Жаль i батька, жаль i матiр, I вiрну дружину, Молодую, веселую, Класти в домовину, - Жаль великий, брати мої! Тяжко годувати Малих дiток неумитих В нетопленiй хатi! Тяжке лихо, та не таке, Як тому дурному, Що полюбить, побереться, А вона другому За три шаги продається Та з його й смiється. От де лихо! От де серце Разом розiрветься! Отаке-то злеє лихо Й зо мною спiткалось: Сердце люди полюбило I в людях кохалось, I вони його вiтали, Гралися, хвалили... А лiта тихенько крались I сльози сушили, Сльози щирої любовi, I я прозрiвати Став потроху... Доглядаюсь, - Бодай не казати! Кругом мене, де не гляну, Не люди, а змiї... I засохли мої сльози, Сльози молодiї. I тепер я розбитеє Серце ядом гою - I не плачу, й не спiваю, А вию совою. Отаке-то! Що хочете, То те i робiте; Чи голосно зневажайте, Чи нишком хвалiте Мої думи, - однаково Не вернуться знову Лiта мої молодiї, Веселеє слово. Не вернеться... I я серцем До вас не вернуся. I не знаю, де дiнуся, Де я пригорнуся, I з ким буду розмовляти, Кого розважати, I перед ким мої думи Буду сповiдати? Думи мої! Лiта мої, Тяжкiї три лiта! До кого ви прихилитесь, Мої злiї дiти? Не хилiтесь нi до кого, Ляжте дома спати... А я пiду четвертий год Новий зустрiчати. Добридень же, новий годе, В торiшнiй свитинi! Що ти несеш в Україну В латанiй торбинi? "Благоденствiє, указом Новеньким повите". Iди ж здоров, та не забудь Злидням поклонитись. 22 грудня 1845 В'юнища - А здесь, "В Украину"... а почему? Но не всем дано понимать...к сожалению. - Ага, ну да... Особенно, если читать продолжение) Не на Вкраїні, а далеко, Аж за Уралом, за Елеком, Старий недобиток варнак Мені розказував отак Про сю криницю москалеву, А я, сумуючи, списав, Та рифму нищечком додав, Та невеличку і дешеву (Звичайне, крадене) зобгав Тобі поему на спомини, Мій друже щирий, мій єдиний!... Тугрик, А Вы хоть знаете, чем отличается пень от компьютера? Ну, хоть это, понимаете?
- Ну да! Финиш, капец, полный аут... т.е. стандартный лузерный наборняк... Чего еще изволите прокашлять? - Читайте правила грамматики русского языка и не морочьте людям голову..., внатуре...
о каком правиле грамматики русского языка идет речь? вы пользуетесь блатным жаргоном? Тивер, вы в реале тоже так общаетесь? думаю, в таком случае вас часто бьют.
- Рядовом! О правиле применения союзов "В" и "НА". Не слышали о таком? А я чем могу помочь? Назвал бы Вас невежественным, но Вы опять скажете, что я Вас оскорбляю, потому, что вежа -это башня... Вот и получается, что невежественный - это безбашенный... Ну, как я могу? - А вы знаете блатной жаргон?
Екс-радник Путіна пояснює, чому треба говорити «в Україні» 07.12.2009 17:24 Літературні норми російської мови вимагають використання прийменника «в» стосовно незалежної держави Україна, а використання форми «на» є лінгвістичною відмовою від визнання існування такої держави. Таку думку обгрунтував на власній сторінці в «Живому Журналі» старший науковий співробітник Інституту Катона (США), екс-радник Президента РФ Володимира ПУТІНА Андрій ІЛЛАРІОНОВ. На його думку, в останні три сторіччя широковживаними серед носіїв російської мови є обидві форми: і «на Україні», і «в Україні». При цьому співвідношення між частотністю використання цих двох форм не було й не є постійним - воно змінювалося по епохах, причому вельми значно. Експерт приходить до висновку, що найважливішим чинником, що визначає використання форми «в Україні», є наявність державності в країні й збереження серед носіїв російської мови історичної пам`яті про існування такої державності. Так, найбільш широке розповсюдження форми «на Україні» припадає на час посилення централізації державної влади в Російській імперії та СРСР, що супроводжувалася спробами знищення пам`яті про українську державність. Вживання ж форми «в Україні» було широко розповсюджено в 18-му й 19-му століттях, коли в російському суспільстві зберігалася чітка пам`ять про недавню державність України. Таке вживання, що сильно скоротилося в радянські роки, істотно зросло лише в останні три десятиліття. Швидке зростання вживання в сучасній російській мові форми «в Україні» в 1991-2000 рр. було великою мірою викликано появою нового значення слова Україна – не лише територія, але й держава. Процес лінгвістичного визнання державності України змінився стабілізацією вживання форми "в Україні" в 2001-2006 рр., а потім його різким зниженням у 2007-2008 рр., зазначив А.ІЛЛАРІОНОВ. «Внаслідок того, що велика частина активних носіїв російської мови знаходиться на території Російської Федерації, а, отже, саме вони формують основний масив джерел для аналізу слововживань у російській мові, не можна виключити того, що зрушення від вживання форми «в Україні» до форми «на Україні» в 2005-2008 рр. може пояснюватися відображенням інформаційної дії на російське суспільство політично мотивованої позиції нинішньої влади Російської Федерації, що не цілком змирилася з появою та існуванням самостійної Української держави», - вважає А.ІЛЛАРІОНОВ. При цьому він нагадує й норми російської мови, згідно з якими для характеристики місцезнаходження суб`єкта по відношенню до державного утворення є прийменник «в», а при характеристиці місцезнаходження суб`єкта по відношенню до території, що не асоціюється з державним утворенням, виступає прийменник «на». Як приклад експерт наводить такі назви: на Сахаліні, на Волзі, на Ладозі, на Кубані, на Псковщині. Але: в Швеції, в Німеччині, в США, в Чилі, в Малоросії; на Британських островах, але: в Британії; на Японських островах, але: в Японії; на Рязанщині, але: в Рязанському князівстві. Крім того, на боці вживання форми «в Україні» виступають російські класики. Приміром: "О.С.Пушкін. "Полтава": "І переніс війну в Украйну". М.В.Гоголь. "Страшна помста": "Порядку немає в Україні: полковники й осавули гризуться, як собаки, між собою." Л.М. Толстой. "Війна і мир": "Багратіон довго не приєднується (хоча в цьому головна мета всіх начальницьких осіб) тому, що йому здається, що він на цьому марші ставить у небезпеку свою армію й що найвигідніше для нього відступити лівіше й південніше, турбуючи з флангу й тилу ворога та комплектуючи свою армію в Україні." А.П. Чехов. Лист І.Леонтьєву: "Отже, я їду в Украйну, а Ви, крокодил, залишаєтеся в тундрі". «Наразі вибір носіями російської мови вживання форми «на Україні» є не лише порушенням літературної норми російської мови, що, як бачимо, вимагає використання прийменника «в» стосовно незалежної держави, але й несвідомою (або свідомою) лінгвістичною відмовою від визнання існування такої держави в сучасній Україні», - стверджує А.ІЛЛАРІОНОВ. http://www.unian.net/ukr/news/news-350843.html
не, двигается, медленно , от старой к новой, переходной период, когда и старая, и новая еще допустима, он может длиться и до 30 лет касательно Украины, сейчас переходной период для 2х языковых норм, в русском- в\на,и почти во всех языках= значение термина ukrainian (старая норма- украинец, новая- украинский гражданин=гражданин Украины) пример завершившегося переходного периода, когда правильна только новая норма-(черт), до 30х была старая норма(чорт), потом до 50х-60х был переходной период а некоторые укроодаренные юзеры на этом форуме бывают в одном случае сторонники старой, в ином- новой нормы, в зависимости от выгодности)