УПА

Відповідь: УПА

afterstep.
Нашел, специально для Вас.
"У квітні 1973 р. архівно-обліковим відділом КДБ при Раді міністрів УРСР для президії Верховної Ради УРСР було підготовлено зведення про втрати радянської сторони у 1944-1953 pp. Сумарні втрати дорівнювали 30 676 загиблими. За категоріями статистика загиблих виглядала таким чином:
— співробітників НКДБ-МДБ — 687;
— співробітників органів внутрішніх справ — 1864;
— військовослужбовців внутрішніх військ, прикордонних військ і Збройних сил — 3 199;
— бійців винищувальних батальйонів — 2590;
— представників органів радянської влади: депутатів Верховної Ради УРСР — 2; голів облвиконкомів — 1; голів міськвиконкомів — 8; голів райвиконкомів — 32; голів селищних рад — 1454; інших радянських працівників — 1235;
— працівників партійних органів: секретарів обласних комітетів — 1, секретарів міських комітетів — 2, секретарів районних комітетів — 44, інших — 160;
— колгоспників: голів колгоспів — 314; колгоспників і селян — 15355;
— робітників — 676;
— представників інтелігенції — 1931;
— дітей, людей похилого віку, домогосподарок — 860."

И против кого воевало упа, если они уничтожили в два раза меньше нквд-шников, солдат и офицеров, чем колхозников, рабочих и домохозяек?

 

Відповідь: УПА

Я и не ожидал других ответов, потому, что все, что Вам не нравится - провокации, а всё, что Вам нравится - героизм.
Может найдёте где-то золотую середину?

 

Відповідь: УПА

Бачите, я не хочу вам особливо заперечувати чи ставити під сумнів вашу статистику. навіть не буду казати, що СРСР була не стільки імперією зла, скільки імперією брехні, і статистика втрат у війні змінювалася разом з керманичами партії.
Взагалі, багато хотілося написати: і про саморозпуск загонів УПА, і про їхні внутрішні розборки/війни. Але скоротив - вам то точно не є цікаво.
--
Залишив лише одне цілком логічне запитання:
-- втрати серед мирного населення мали би спричинити ненависть до УПА в зоні дії цієї УПА, чи не так? Але в зоні дії УПА про неї залишилася світла пам'ять - як про героїв, а ненависть - ненависть якраз залишилася у нащадків

і саме на основі цієї ненависті, і для підтримання її з покоління в покоління актуальною - і створювалися статистики, книжки про Ковпака та таке інше.

А вже з точки зору українця - то все рівно, яке гноблення: чи польське, чи російське. Тобто зараз я говорю про Переяславську раду
"Якби то ти, Богдане п'яний,
тепер на Переяслав глянув...
Упився б, здорово упивсь!..."
--
Ви могли б прокоментувати ці рядки?

 

Відповідь: УПА

Повторюсь
"Я и не ожидал других ответов, потому, что все, что Вам не нравится - провокации, а всё, что Вам нравится - героизм."

 

Відповідь: УПА

Так, це дійсно аргумент.

 

Відповідь: УПА

"визнати злочини нквб-мгб і визнати, що упа — воїни, які боролися за свою державу..."

А как насчёт того, чтоб "визнати злочини упа" против мирного населения?

"боролися за свою державу"
Ага, особенно на территориях Польши, Чехословакии, Австрии борьба с мирными жителями получалась особенно успешной, енсли учесть тот факт, что она происходила в паническом бегстве от почему-то быстро наступающей Красной Армии.

 

Відповідь: УПА

На данной ветке уже не раз выкладывались аргументы и факты.
Вплоть до детских "букетов", причем из польских источников.

 

Відповідь: УПА

Я ж не звинувачую вас ні в чому, чи не так? і не кричу про провокації. Я уважно слухав спогади учасників тих подій - і оскільки я народився та виріс в місті - то зі всіх сторін. І навіть ті карателі, що винищували "бандформування" - навіть вони визнали УПА як армію. Вже потім, коли армія як така просто перестала існувати, і пробилася перша травичка на окопах на горі Парашці - то вже далі були не загони УПА, а прості бандити. І ви будете довго реготати - але з ними успішніше боролися якраз бувші бійці УПА: вони краще знали місцевість, їм допомагало мирне населення. Те населення, яке вони захищали. Захищали від німецьких та совіцьких депортацій, від україно-польської різанини, і від криміналу, який найкраще себе почуває якраз у повоєнні роки.
--
Я вас запитую лише про одне - чому ті, хто постраждали від УПА (згідно запропонованої вами статистики) - вважають УПА за героїв, а ненависть переповнює тих, хто про УПА лише чули, і то з завідомо брехливих джерел?
Адже ви ж не будете заперечувати - при совдепії усі розумні люди офіційним повідомленням не вірили ніколи? всі вміли "читати межи стрічок", чи не так?
То чому саме в питаннях вашої історії (якщо ви вважаєте себе громадянином України) - ви беззастережно вірите тим, чиї слова у всіх інших питаннях ламаного шеляга не варті?

 

Відповідь: УПА

Каждый из нас прежде чем дать однозначный ответ ДЛЯ СЕБЯ САМОГО, как относиться к этому событию в исории Украины должен читать различные мнения и оценки. А вот долг государтва давать нам возможность получать эту информацию. И главный долг государства - дать свою оценку этому событию. Беда только в том, что нет сейчас достойных представителей нашего государства, которые будут решать этот щепитильный вопрос. Потому, что каждому из нас известно, что там ТОРГАШИ - как им будет ВЫГОДНО такую оценку и дадут.
Остается только надеяться, что подобую оценку дадут сами люди и к сожалению не сейчас.

 

Відповідь: УПА

"чому ті, хто постраждали від УПА (згідно запропонованої вами статистики) - вважають УПА за героїв"
Где Вы, лично видели пострадавших от упа, которые считают их героями?

"ненависть переповнює тих, хто про УПА лише чули, і то з завідомо брехливих джерел?"
Если это насчет меня, то Вы - ошибаетесь.
Мои источники никогда не брехали. Дед прошел войну от границы в июне 41-го, до Праги в мае 45-го и потерял боевого товарища в 46-м, когда возвращался с войны от выстрела в спину от "героев".
Чтоб не было кривотолков, сразу поясню - дед не служил ни в НКВД, ни в заградбатальонах.
Всю войну провел на передовой, а чаще всего - на нейтральной полосе, как и его товарищ.

 

Відповідь: УПА

Те, кто не успев удрать, сидел по подвалам, на чердаках и в схронах днями, а по ночам делали свою кровавую статистику.

 

Відповідь: УПА

Олдмену - Было, все было известно. Просто не хотелось... крови. А Вы видать все знаете. А как мозги на мостовой выглядят, знаете? Если загнать в угол, кто угодно кусаться начнет. Больно причем.
Что-то совсем не понимаю. Когда крови не хотелось? Вы что, собирались Украину вести кровавой мостовой?
Напомню вопрос:
Допис від Олег Оранжевый
Ба ні, здається, важливіше розібратись з ідеологією.
Чого ми прагнемо, проти чого повстаємо. Що міркуємо про майбутнє. Яким чином цього досягти.
"Куда ж нам плить?"
Досадно, что это было вам неизвестно в 2004 году.
Глядишь, уже и плыли бы куда.
Или тогда вопрос "Куда плыть" не стоял?
Весло хотелось?
Да нет. Крови не хотелось в 2004. Но удастся ли избежать, непонятно. Нельзя загонять в безвыходное положение народ. А адекватной цели не было и нет. Протест был, конструктива не было.

 

Відповідь: УПА

 

Відповідь: УПА

А я вот являюсь нащадком тех, кто пришел в Западую Украину с целью установить Сов. власьб. Дед был пограничником и следовательно НКВДистом , второй - работник райкома. Мы всю жизнь знали истриии из жизни (и примеры гибели целых семей) военных семей. Всю жизнь нам говорили бандеровцы.....оун-упа....ВРАГИ. Но вот семья сестры (да и многие родственники) остались жить во Львове, закомы с семьями реприсированных людей. И вот вопрос ко всем, интересует просто жизненная ситуация. Ты стоиш дом, покупаешь машину, строиш бизнес и тут приходит Власть и говорит - ОТДАЙ. И тогда ты становишся военным, а значит просто убийцей. Просто главная идея тогда, убивая чьи идеи ты тогда поддерживаешь.
Хочу сразу ограничить - я ни В КОЕМ случае не поддерживаю ни одного убийства. Но я хочу в данном вопросе увидеть(жду) государства оценку действий людей с точки зрения Украины а не СССР. Ведь надо тогда осудить и лишить пенсий, льгот и т.п. тех кто служил в рядах НКВД?