УПА

Речь о предпосылках и событиях 1917 года. Была?

 

Хто наприклад? Вам відомо, як після війни був винищений весь медперсонал у країні. Звинуванення: нанесення шкоди здоров'ю т. Жданову. Тоже казали, що це вороги і саботажники.

 

вы хотите сказать что советская власть - не гуманная? покажите гуманную? покажите как без крови присоединяются новые земли, как без крови проходят гражданские войны ? увы но среди стран что-то значивших в мире Англия, Франция, Америка - эти все ребята кровь лили реками а некоторые это делали веками, союз не лучше и не хуже ....

---------- Додано в 21:13 ---------- Попередній допис був написаний в 21:12 ----------

о как! весь? пойдите в больницу в 50-м году и в 2010 а потом поделитесь впечатлением где медперсонал а где какой то сброд ...

---------- Додано в 21:16 ---------- Попередній допис був написаний в 21:13 ----------

неа, это Брестская крепость опиралась, стояла на смерть, мелкие группы рассредоточенные на значительной территории занимающиеся диверсионной деятельности это не совсем армия ...

 

Умгу....
Виняток лише підкреслює правило...

 

А чому тоді звалася Малоросією, чому заселялася російським населенням, чому у Харкові, Полтавщині, та навіть і на Чернігівщині ще у часи Котляревського зафіксована українська, а не російська мова, українські а не російські народні пісні і традиції - якщо ця земля завжди була одним цілим з Росією, частиною країни?.. чому самі мешканці не сприймали себе як єдину з Росією країну і називали її не Росія - а Вкраїна, якщо вона "завжди" була її частиною?
Московія почала називатися Росією, Руссю, а народ «руським» лише з 1713 року, коли цар Петро перший видав наказ , в якому було сказано: «…Во всех курантах печатают государство наше Московским, а не Российским, и того ради извольте у себя перестеречь , впредь печатать Российским…»

Літописці 11-13 ст. до руських земель відносили: Київ, Чернігів, Переяслав, Городець, Білгород, Корсунь, Канів, Котельник, Шумськ. І ті хто на цих землях жив - продовжують жити і зараз, а ті хто заснував нову окрему державу Московію, вирішили що вистачить тіла сісти і на землях своєї нової держави і на тих, з яких колись (через шлюби з татаро-монголами - Годунов, Мансуров, Турханов, Бутурлін..) у сиву давнину самі пішли, і ще й на сусідніх.. і побільше "и можна без хлеба", самовольно привласнивши собі право керувати ними і тими, хто нікуди не йшов і нічого не міняв. Суто теоретично це колонією не назвеш (швидше, завойований Кавказ так можна було б назвати), але фактично геополітично-економічно це так і виглядало.

А смисл був залізати у одну фортецю і відстрілюватися поки не закінчаться патрони і ворог не займе її, стояти на смерть якщо ворог уже скрізь, лінії фронту немає і ніхто не наступає одним фронтом. І коли ворог - це не просто добровільці, а наймано-примусова державна армія: фінансована, зі зброєю що постачається безперебійно, з продовольством що підзвозиться..
Рух опору ніколи не сидить у фортеці. Така специфіка цієї війни.. як правило, майже безнадійної.. і я думаю багато хто розумів що йде на вірну смерть, але інакше не міг.
і тим більша - Слава Героям!

 

Надеюсь, модераторы простят нам эти дебри. Учитывая, что от них легко вернуться в тему.

Малороссия - потому что колыбель. После татар практически пустовала. Население разошлось на запад и восток. ВКЛ и Московское княжество. После уничтожения при Грозном остатков орды (Казань, Астрахань), земли начали заселяться потомками тех же, кто оттуда ушел.
При Котляревском эта территория в массе была крайне безграмотной. Кулиш (современник Котляревского) для упрощения обучения такого огромного количества людей ввел "кулишовку" и "пишем как слышим", чтобы с ятями и ижицами людей не мучать.
ВКЛ "съела" Польша, начав претендовать на те самые исконные земли. Поэтому Украина все время до Хмельницкого была в раздрае. Да и после него только левый берег.
Почему люди говорили "Украина"? А у русских обычай такой. "Мы с брянщины", "мы кубанские", "сибиряки", "украинцы", "вологодские", "пскопские". Страна большая, вот и отличия получаются, в том числе в языке, везде местные заимствования и не только.

 

Якщо "вологодские" - то тоді вже - поліщуки, подоляни, волиняни, галичани, степняки, полтавці, слобожани, чернігівці. А не - "українці". "Українці" - це таке саме збірна назва як і "росіяни" - без конкретизації по місцевостям.

Не хочеться знову мусолити одну і ту ж тему, наводити одні і ті ж аргументи у відповідь на ті самі ж твердження, і все це - роками, впродовж яких існує форум...

Це все без сенсу, все одно між рядків росіяни або русифіковані українці, що вважають себе або космополітами або радянськими людьми, або росіянами (як Брацлавчанин), або узагальненими слов'янами завжди казатимуть між рядків або прямо: "це - наша земля, наша країна, і це все - наші люди, просто дуже різні, але - всі наші", а українці наводитимуть факти з історії козаччини, своєї літератури, етнографії і твердитимуть своє: "та відчепіться від нас, не ваші ми а свої"...

і ніхто в цих суперечках не переконає українця-господаря що він не мав, не має і не буде мати своєї держави і мови (бо треба хутенько зливатися і ставати частиною імперії), а росіянина - що він має погамувати свої імперські амбіції і перестати вважати себе самодержцем самих різних територій під (фактично вкраденою) назвою "Русь"=Рассея=Россия..

 

Салата, Україна до Хмельницького була надзвичайно розвинутою державою (під іменем Литва) з майже поголовно грамотним населенням і могутнім українським дворянством. Проїдьтеся по ЗУ, подивіться на зАмки і в яких роках вони побудовані. Власники - українське дворянство. Все розорив, понищив, помордував Б. Хмельницький. І віддав споконвічним ворогам України, Золотій Орді - Росії.
І період після Хмельницького почав називатися - Руїна...

 

А чому в Сеймі засідали тільки польські і литовські дворяни?

 

"Украинцы" - это название по местности. Потому что "Украина" до 1991 г - это местность.

Ни коим образом не трогаю нынешнее государство. Мы тут разбирались с причинами советской власти и борьбы с ней на Украине, как "большой", так и Западной (деление мною исключительно из-за разных процессов в разное время).

Вот тогда было так. Сейчас - иначе. Не нужно просто сегодняшнее положение притягивать к событиям 100 и более лет давности. Вроде: "После революции в домах украинцев не было холодильников, а в Москве были".

---------- Додано в 11:53 ---------- Попередній допис був написаний в 11:50 ----------

Украины не было, была Литва. Почему они стали Польшей, что было бы если - не знаю. Но с тем, что это один и тот же народ с Московским княжеством (вот они друг другу не подчинялись и не должны были) спорить не будем?

 

Думаю, що "притягувати" треба, ця вся попередня історія має значення - бо пояснює чому коли у країні Росія відбулася російська революція, українське селянство її не сприйняло і не бажало працювати на чужу їм владу і чужу державу, владу в якій захопила купка "росіян", організувавшим терор і голод "для їх же блага". І чому Галичина сприйняла Росію як окупанта, народивши УПА- але прийняла Акт Злуки з молодою Українською Республікою.

 

Так само колись не було СССР. Була Московщина. До речі, "литовський" період України тривав досить довго, але чомусь так мало вивчений (комусь не вигідно було щоб його вивчали?). Зараз потрохи процес пішов. Надіюсь, ми незабаром дізнаємось всю правду про цей період. Так само і про "борця з власним народом" Хмельницького.

 

нормальная армия, получше французской, польской ну про остальные молчу там вообще ее не было ....

 

А чому в Сеймі засідали тільки польські і литовські дворяни?

 

Сегодняшнее положение не нужно притягивать к историческим событиям, а наоборот - вполне можно, даже естественно.

Сегодня мы живем достаточно сыто и одето. Сегодня нас волнуют права меньшинств. Тогда государства повсюду поступали наоборот. И осуждать их за это, даже всех-всех, мягко говоря, бессмысленно.

То, что Украина не приняла советскую власть:
Во-первых, не вся. Многие первые большевики - украинцы.
Во-вторых, в ПМВ Украина была под немецкой оккупацией. Из российской армии сюда массово дезертировали солдаты. Побегать-поделить имущество руки могли зачесаться у многих, что многие и сделали.
В-третьих, крестьянство более традиционно, привязано к месту. Как смена власти, так и передел собственности и, тем более, необходимость становиться рабочим классом крестьянству по определению не могло понравиться.

К чему это я. Не спорю, с советской властью боролись и причины понятны. Только национальный окрас эта борьба имела исключительно на ЗУ. Если в каждом селе соседи за ручьем - чужаки, не означает начало национально - освободительной борьбы. Все республики Украины до советской делались на деньги зарубежных "инвесторов", под их личным руководством и поэтому ни толковой армии, ни руководства, ни программы развития не имели.

 

Цікаво, а на чиї гроші робився гігантський Союз Республік - радянських соціалістичних?..

Інформація, яку з різних джерел збирали в ДПУ, свідчить, що українські селяни усвідомлювали небезпеку масового голоду, щоправда, не знаючи підступності й масштабів затіяного владою способу їхнього упокорення. Впродовж 1920-х років вони ще переховували значну кількість холодної й нарізної зброї часів Першої світової та громадянської воєн. Навіть у 1932 р. протягом одинадцяти місяців органами ДПУ УСРР було вилучено в сільській місцевості 28 200 одиниць зброї, у тому числі 19 490 – нарізної. У процесі запеклої боротьби з «бандитизмом», яка більше скидалася на війну з власним народом, безперечну перемогу одержували органи державної влади. Селяни, свідомо або й інстинктивно не довіряючи більшовицькій владі та її новій економічній політиці, виявилися передбачливі: політика НЕПу й українізація стали тим маневром, тими тимчасовими заходами, що допомогли врятуватися більшовикам й утримати Україну в лещатах новозбудованої тоталітарної держави.
http://ukrainica.org.ua/ukr/projects/opir3/218

Перші місяці радянської влади викликали у полтавців загальну ненависть до неї і глухий опір, який часом переростав у відкриті протибільшовицькі повстання. «Більшовизм на Україні уже зжив себе, –писав 13 травня 1919 року у своєму щоденнику В. Г. Короленко, - «комунія» повсюдно зустрічає ненависть» [2]. У Лубенському і Лохвицькому повітах з’явилися повстанські загони чисельністю до 150 чоловік. Доведені до відчаю, 1-го квітня 1919 року повстали жителі Миргорода разом з червоноармійцями.
http://poltava-repres.narod.ru/povstan/proty.htm

Селяни виступали з гаслами: «Нам не треба Радянська влада, яка грабує селян!», «Змінити сільради старостами!» На Правобережжі були висунуті гасла самостійності України: «Геть Радянську владу! Хай живе самостійна Україна!» Один з таких селянських виступів відбувся на Черкащині і ввійшов у історію під назвою Драбівське повстання. Матеріали по справі цього повстання зберігаються у Державному архіві Черкаської області. Розкрита органами ОДПУ група діяла на території Прилуцького, Черкаського, Лубенського та Кременчуцького округів. За оцінкою ОДПУ, це була потужна контрреволюційна організація, яка готувала збройне повстання з метою повалення радянського режиму і проголошення «Української незалежної народної республіки». Початок активності цієї організації збігся з початком «ліквідації куркульства як класу» (осінь 1929 року).
http://www.personal-plus.net/358/6120.html

.."національний окрас", звичайно, це не мало, це не була війна національностей - але війна з владою чужої країни (якій байдужі муки не її народу) над своєю землею.

 

- Фрезiя, я знаю, что Ваша совесть надёжна прикрыта от сомнений святой убеждённостью в чистоте целей, но ради нас, простых форумчан, уважающих Вас и желающих сохранить это чувство, пожалуйста, давайте ссылки на авторов таких бредней, пусть все знают героев.

Речь идёт об указании Меньшикова послу в Дании провести разъяснительную работу среди местной (зарубежной) прессы, указание содержится в приложениях к Истории СОловьёва: http://www.magister.msk.ru/library/history/solov/solv17pp.htm

Зная, что Вам важнее формы суть поясню: это то же самое, что взять (реальное) письмо грузинского МИДа японскому с просьбой называть их страну не Грузией, а Джорджией, и назвать это письмо указом Саакашвили о переименовании страны и датой "её основания".

 

«...Иудейская революция в России готовилась основательно. В неё американские иудеи вложили огромные по тем временам деньги — порядка двухсот миллионов долларов. Очень уж им хотелось поработить Россию и уничтожить русский народ, его культуру, традиции, самый древний язык. Деньги на «революцию» поступали разными каналами. И через Европу, и напрямую — через «золотых» иудейских курьеров. В подтверждение этому существуют реальные финансовые документы, напрямую связанные с деятельностью Нью-Йоркской Биржи. На эти деньги «борцы» за народное счастье с широким размахом жили в иммиграции, печатали и перебрасывали на территорию Российской Империи подрывную литературу, листовки, газеты. Закупали и контрабандным путём завозили в Россию оружие, готовили и финансировали теракты и убийства мешающих их действиям государственных и политических деятелей…»
Николай Левашов «Россия в кривых зеркалах», раздел «Великая» Иудейская Революция 1917 года в Российской Империи.

 

Местность "Украина" в лице юридического лица - УРСР стала одним из основателем ООН... Да-а-а... такое и после литра "Бенедектина" из Фекама хрен присницца
Прально Ленин про кухарку говорил, но если бы в его времена было такое понятие, как "политолог", то Ленин, как великий мечтатель, мог еще тогда предвидеть, что кадась на ЛФ появится супер-политологша и прям с самого Симферополя

Щас поковыряюсь в ленинских трудах,- наверняка он про нее шо-то натарабанил

 

невже те ж саме?..
Різниця у вимові - не різниця у назві. Першу ще можна пояснити транслітерацією іноземців, наприклад:
посол Грузии в Литве Георгий Кердикошвили заявил, что на постсоветском пространстве его страна называется согласно с российской интерпретацией названия, взятого из турецкого языка, хотя сами грузины хотят, чтобы Грузия называлась согласно с греческой традицией.
http://newsru.com/world/01dec2009/georgia.html

Але слова "Русь" і "Московія" - ніяк транслітераційно не схожі. І думаю (доведіть протилежне, якщо вважаєте що помиляюся) відмінність їх для іноземців полягала тоді не лише у вимові.