УПА

Заходил, и в Ясиня общался с бойцом УПА которіый мне рапссказл, что его забрали в УПА, и заставили воевать против КА. А как то познакомился с доктором наук одного университета в Галичене и он рассказал, как его тетю забрали в КА санитаркой. Когда она вернулась, ее бандероцы убили и надругались. Мать этого доктора в 20 лет стала седой, а дед , когда доктору стало 10 лет, привел на могилу тети и завещал ему ненавидить бандеровцев. А он теперь молчит, потому что у нас свобода слова

 

Враховуючи Ваші "патріотичні" дописи, я взагалі дивуюсь, що вони є...

І він для правдивості вбивав енкаведистів. Видно його сильно заставляли...

А потім прийшли до рідних і сказали:" Це ми, бандерівці, вбили і познущались над вашою дочкою, бо вона була санітаркою і воювала в червоній армії"...)
Боже, яка тупість в цих всіх байках... Та Ви хоч маєте елемнтарне поняття про структуру УПА, її підрозділи, порядок, дисципліну? Ту фігню, що Ви написали, москалі і робили або будучи переодітими за бандеоівців, або косячи під якихось відморозків, щоб спровокувати ненависть в мирного населення до УПА. З другої сторони були й такі, що не належали до жодних військових організіцій, а тільки займались грабежами, розбоями, гвалтуванням і т.д... Таку нечисть і висліджувала СБ УПА, яку очолював мій земляк - Микола Лебедь /права рука Бандери/.

 

Ще один воЯка... Як і його патрон, в самий важкий період "воякуював" за незалежність в "лісах" Гамерики... І славно помер у віці 90 років... Чогож до нас не приїхав (91-98), не розповів правди?

 

Звичайно розповідав. Я теж про це довший час думав... Він нікуди не втікав, а виконував наказ командування. А що, Ви вважаєте, що краще було йому загинути, щоб історія взагалі не знала жодних реальних фактів з діяльності УПА, а москалі могли б вільно поливати її брудом? Микола Лебедь до останнього дня приймав активну участь в складанні літописів УПА, завдяки яким історія знатиме своїх героїв та зрадників... Сам Лебедь казав, що були й такі, що на наказ вилітати за кордон, відповідали відмовою, мотивуючи тим, що не вони повинні втікати з рідної землі, а ті, хто прийшов, як непрошений гість до чужої хати і намагається встановлювати свої порядки. Якщо б Лебедь втік за кордон і відпочивав на Канарах, забувши про Україну - це одне питання, але якщо він все життя переховувався від кагебістських іщейок і при цьому продовжував писати історію, то я не вважаю його зрадником, а справжнім розумним та хоробрим командиром, воїном УПА.

 

Микола Лебедь: "УПА не ставила собі за мету власними силами розбити Німеччину, як також не допустити на українські землі поворотного походу большевизму... УПА бачила й бачить можливості національного зриву і відбудови Української самостійної соборної держави щойно після розвалу всякого загарбницького імперіалізму і такий розвал зв'язує з наростанням національних революцій усіх народів Eвропи й Азії"
( М. Лебедь. УПА. Вид. Пресового Бюра УГВР, стop. 93-94.).
Ось основна позиція цього воЯки... Не боротись за незалежність, а сидіти і чекати коли розвалиться якийсь імперіалізм. Ну так ось... В 1991 році сі стало... І що? Мож було приїхати, показатись братам українцям...

 

може спершу надругались, а потім вже вбили? вперше чую про упівців-некрофілів

 

Не ожидал, что такая истерика будет из-за одного сообщения
Может и правду говорят, что "правда глаза режет"?
А относительно УПА, видимо ее все таки не правильно назвали. Ближе к истине будет ГПА (Галицька).

И думаете, что эти літописи более объективны чем учебник истории СССР?

 

яка правда? не покажите, де вона?

аааа... ось це, чи що?

серед цього словесно проносу нічо не знайшов... чесно кажучи навіть коментувати геть нічого...

поізголявся... а тепер конструктив. прошу, коли вперше зявилася назва УПА?

 

Таки червоножопі с*ки програли. І скільки б руками після бою не махали. Але історично переможцями є УПА. А СРСР всрався. Разом зі своїми стукачами. Всрався на завжди "народ-победитель".

 

не надо когда говорите о серьезных делах напускать понтов. Между прочим для вас же серьезных.

Итак, сколько же было в УПА бойцов с ЗУ и сколько билось с немцами в КА ? От численности населения ЗУ ? Сможете назвать правильную цифру или ее порядок.

Ну много я про УПА с ОУН прочитал, но никогда не знал, что они и с макаками бились. И победили !

 

Тяжко заперечити

Проаналізувати немає змоги
Цифри, факти, посилання...

За весь народ-побєдитель не знаю, але та його частина, "від Сяну до Дону" явно в тому числі...

 

во-первых перебитые практически полностью - врядли есть победители, во-вторых - благодаря простите вкакавше**ся СССРу Украина это не ЗУ а гораздо более обширная территория, я для вас лично не умаляю роль УПА, но для остальной Украины? ни территорий новых, ни освобождения от коммунизма, и отношение к ним сами видите кроме как ЗУ - сдержанное, цели то благородные, токма не добились к сожалению ни чего кроме репрессий ...

 

ну як ви байки розказуєте... сусід, міцний дідок... мобілізували його в кінці літа 1941, погнали на Схід - таке робили-мобілізовували молодь, щоб німцю не дісталися... але через два дні повернувся додому-наткунлись на німецькі танки, порозбігалися. до такої матері, каже, таку війну і таку країну-що тільки те й зробила, що в()алась... потім в 1943 знов мобілізували-як був, так і відправили на лінію вогню. в своїй власній одежині та трофейних гансючих ботах та штанах топав аж до Житомира, коли його не зачепило-і лише після шпиталю нормально видали форму і смертнік...
а тепер питання-чим відрізнаеться РСЧА від УПА?

 

Это ответ на мой вопрос ? Я его уже -надцвтый раз задаю. И никто ни разу не ответил. Ну кроме понтов, "все как один повстали...." А реально речь идет от 30 до 50 тысяч. Сколько это в процентах от населения ЗУ?

И почему они не вели себя как армия ? А форма, да, на ваших фотографиях ничего себе. В Европах шили.

 

П а р у б о к. А какое платье на вас, Свирид Петрович, - чудо! Верно,
дорогое?
Г о л о х в о с т ы й. Известно, не копеечное! Хвасонистой моды
и загрянишного материала, да и шил, можно сказать, первый магазин. Вот вы
думаете, что платье - лишь бы что, а платье - первое дело, потому что по
платью всякого встречают.
С т е п а н (к остальным). А по уму провожают!
Г о л о х в о с т ы й (не обращая внимания). От возьмем, примером,
бруки: трубою стоят как вылиты, чисто аглицький хвасон! А чего-нибудь не
додай, и уже хвизиномии не имеют! Или вот жилетка, - сдается-кажется,
пустяк, а хитрая штука: только чуть не угадай, и мода не та, уже и симпатии
нету. Я уж не говорю про пиньжак, потому что пиньжак - это первая хворма:
как только хвормы нету, так и никоторого шику! А от даже шляпа, на что уже
шляпа, а как она, значит, при голове, так на тебе и парад!
Да-а-а! Шо хворма то хворма!

 

Чорнобильцю,я десь років два тому Вам,Майку і ще комусь отой анігдот розказував...про Ніагарський водоспад і плем’я аборигенів...що жили в печері,акурат під водоспадом...ото побут племені: кожного ранку плем’я прокидається і до шамана.
- І шо то таке шумить?!
- ТА ВОДОСПАД!!!!!!!
Ото я черговий раз
ПРОЧИТАЙТЕ оце

 

Деякі війни не ведуться на полях чи у лісах. УПА виграла війну за вільну незалежну Україну, бо своїм прикладом надихнула людей, вселила у їх серця національну гордість і волю до боротьби. І в результаті маємо свою державу, яку в 90-их відстояли нащадки, продовжувачі ідеї.

 

Ну, наскільки мені відомо, бажаючих було вдосталь, тільки що не всіх могли взяти.
Причини, цілком можливо, були наступні:
1. Відсутність необхідної кількості озброєння, що автоматично обмежувало кількість вояків УПА. Власних заводів нема, країна окупована ворогами, підтримки нізвідки нема(з літаків ніхто їм нічого не скидував як червоним партизанам) - звісно, що проблема озброєння повинна була стояти вкрай гостро. Не вилами ж воювати? Зброю збирали на полях боїв, робили напади на склади, поліцаї, коли пішли у ліси, позабирали з собою всю зброю, що змогли, розброєння німецьких загонів при відступі з України.
2. Заходи безпеки. Загони мали розміщувалися на дость широких територіях і бути порівняно невеликих розмірів. Це забезпечувало високу мобільність і їх значно важче було виявити, нав'язати бій і знищити. Що, в свою чергу, теж накладало обмеження на кількість вояків в лавах УПА.
3. Чим більша кількість людей в армії, тим більшою проблемою стає забезпечення їх продовольством. За умови окупації вирішення цієї проблеми сильно ускладнюється. До речі, ще один плюс до п.2 - малим загонам легше забезпечувати себе продовольством, не надто обтяжуючи місцеве населення.
4. У СРСР у 39-у введно закон про строкову військову службу(до цього не було, у війська забирали досить небагато людей). Відповідно до цього закону у тому ж 39-му до армії одномоментно позабрали всіх чоловіків, що раніше не служили і відповідали віковому цензу. Через це у Центральній та Східній Україні, по суті, воювати просто не було кому. Додайте ще й те, що частина населення симпатизувала саме ЧА, і ви можете реально оцінити можливості для розгортання загонів УПА саме на цих територіях.

 

До чого ця іронія? Де він казав, що УПА буде чекати? Не чекати, а УПА надіялась, що всі народи Азії та Європи встануть на захист своїх національних інтересів і тоді розпорошиться вся імперська рать. Тільки розпорошивши. можна було боротись з нею. Та не тут то було. Більшість після перемоги над фашизмом розслабились і навіть не помітили коли загрузли в багно по самі вуха з якого намагаються вилізти до тепер. А як Ви уявляєте собі боротьбу УПА проти фашистської Німеччини? Це що мало бути, як у фільмі 300 спартанців?

 

Спочатку Консультанту:

Ще не вмерла України ні слава, ні воля.
Ще нам, браття українці, усміхНЕТЬСЯ доля.
ЗгиНУТЬ наші вороженьки, як роса на сонці,
ЗапанУЄМ і ми, браття, у своїй сторонці.
В майбутньому часі обидва "бажання"... Ще трохи почекаєм!

Більшість кого...? Людей...? Народів...? Країн...?
Людей: - к-сть УПАвців мізерна загального населення України.
Народів: - за вашими ж словами в "багні" живуть росіяни, білоруси і ми... Прицьому МИ проживають на сході України.
Країн: - смішно...

Щоб мати будь-яку надію на виграну війну, ОУН тішило себе й населення Західної України сподіваною війною Америки протії Росії. Також, рішено перейти від відкритої війни протії совєтів до підпільної. Більші відділи УПА поділено на малі групи з трьох-чотирьох бійців. Але населення Галичини, застрашене перемогою Червоної Армії над Німеччиною, а також, будучи змученим довгою війною, почало сумніватися в успіхи ОУН-УПА. Один провідник із районної сітки рапортував: "Населення дивиться на нас (українське підпілля) якби ми були засуджені на смерть. Вони симпатизують із нами, але не вірять в наш успіх, і не хочуть більше з нами в'язатися".

Почалася дезерція із підпілля, на яку воно відповіло жорстокими протидіями. Особливі жорстокі міри були спрямовані проти місцевих сексотів. Київський історик вважає, шо "українське підпілля провело 14.500 різних терористичних акцій, спрямованих проти радянців і їхніх коляборантів, знищило більше як 30.000 комуністів і їхніх поплентачів до кінця 1945 року". Дуже вдалою виявилася інфільтрація українського підпілля у ряди репресивних радянських відділів, при чому вбито 11.725 совєтських старшин, чи аґентів.
"Здавалося, що ми можемо вести підпільну боротьбу в Карпатах ще десятки років. І на 7-му році боротьби впала на нас чорна зрада ... пішов командир на командира, провідник на провідника, побратим на побратима, боївкар на боївкаря. Всюди на зв'язках полилася кров зради, падали герої, потрапляли в пазурі чекістів есбісти й провідники, лицарі-революціонери священної боротьби за визволення".19
Хорунжий УПА Михайло Зеленчук.

Витяг з наказу Миколи Лебедя. Постій, 3.4.1945
2. З хвилиною, як із незалежних причин не було б можливо перебрати цілости Дивізії чи поважної її більшости, - тоді відірватися малими сильними з'єднаннями чи - в останній крайности - групами, що можуть деякий час, до часу з'єднання, діяти самостійно. Такі з'єднання чи групи повинні бути зложені з найідейнішого й найвідданішого елементу.
Тепер RHomу:

Яку ж бойову збройну силу зуміли змобілізувати до боротьби з окупантом ці кличі? На це питання є кілька відповідей. Мирослав Прокоп, визначний член УГВР, твердить: "У час найбільшої активности на переломі 1943-1944 років, УПА, разом з організованими кадрами ОУН, не перевищала 40 тисяч людей. Твердження деяких авторів про стотисячну армію є фантазією".Василь Кук (наслідник ген. Чупринки) вважає, що "в липні 1940-вих років УПА начислювала до 200.000 воїнів та їх число швидко зростало".
УПА з перспективи 40-річчя. Свобода, 22 жовтня 1992.